Людини .он v сфері економічного

• ^страт1^1я °га розвитку й с<ці^ьнс' " ^г

,. оядки міжнародної напруженості,

Поворотдо роз^у ^і і в ООН, яка понов-радикал^ з^незалежними державами, спри-нилася її0зи^. идь на всіх ділянках сшв-

яли активізації ш^ароМ"^ ^у

робітництва.

МирОтвоР⁴³ А'^ьність ООН

,^^^»»^^^^^»»^&»^00<№9<^^

^ВЯ^^нет»»»у^№№^•^ї®^Ов9^^

„.. „ОН здобула новий досвід урегулю-1

У цей ве^од 0^"^ конфліктів. ¹

ванта і^снаГ'^ Асамблея ухвалила резолю-1967 р. ^неО^Дд^ з цією метою

цію про методи Розся^рщ оОН. До 1969 р. 42 дер-був складений сіаїсоіс„„^

жави призначили 189 ^^кспеI^тв•.

Тема б Активізація діяльності ООН у період розрядки міжнародної напруженості

 

1970 р. Генеральна Асамблея прийняла Декларацію Об'єднаних Націй про принципи міжнародного права щодо дружніх відносин і співробітництва держав у відповідності зі Статутом ООН. Декларація урочисто проголосила, що держави повинні додержуватися таких принципів, як утримання від загрози силою або застосування сили проти територіальної цілісності або політичної незалеж­ності будь-якої держави; розв'язання міжнародних спорів мирними засобами таким чином, щоб не загрожувати міжнародному миру й безпеці; застосування для роз­в'язання міжнародних конфліктів засобів, рекомендо­ваних ст. 33 Статуту ООН. Якщо використання таких засобів не дало бажаних результатів, держави повинні продовжувати пошуки розв'язання конфлікту іншими мирними^л засобами. Декларація закликала учасників конфлікт^ та інші держави утримуватися від дій, які мо­жуть погіршити ситуацію. Підкреслювався принцип розв'язання міжнародних спорів на основі суверенної рівності держав. Про обсяг миротворчої діяльності ООН у ці роки свідчать такі дані: в 1945—1950 рр. на розгляд ООН було представлено 20 конфліктів; у 1951—1955 рр. — 12; у 1956—1960 рр. — 16, у 1961—1965 рр. — 25, у 1966—1970 рр. — 14, у 1971—1975 рр. — 12, у 1976— 1981 рр. — 24 конфлікти. З 123 конфліктів ООН удалося розв'язати 28 повністю і 63 частково.

Визначне місце в миротворчій діяльності ООН по­сідали операції з підтримання миру: в Єгипті (1956— 1967), на Кіпрі (з 1964 р.), на Близькому Сході (1973— 1979), на Голанських висотах (з 1974 р.), в Лівані (з 1978 р.) та ін.

Особливо тривалим і складним виявився конфлікт на Кіпрі. Переважну більшість населення тут становлять греки-кіпріоти (близько 600 тис. чоловік). Турки-кіпріоти складають приблизно 18 % населення.

У серпні 1960 р. Кіпр, Греція, Туреччина й Велико­британія уклали договір, який гарантував територіальну Цілісність та суверенітет Кіпру. Однак загострення супе­речностей призвело в грудні 1963 р. до початку воєнних Дй між греками-кіпріотами і турками-кіпріотами. Уряд Кіпру звинувачував Туреччину у втручанні у внутрішні ЗДрави країни.

РОЗДІЛ II

РОЗРЯДКА МІЖНАРОДНОЇ НАПРУЖЕНОСТІ.

ГЛОБАЛЬНІ ТА РЕГІОНАЛЬНІ АСПЕЮГИ

-^.

4 березня 1964 р. Рада Безпеки ухвалила резолюцію про створення Сил О ОН для підтримання миру на Кіпрі. Мета операції полягала в тому, щоб запобігти відновленню воєнних дій, сприяти підтриманню стабільності й поряд­ку. До складу контингенту військ 00Н увійшли пред­ставники Великобританії, Ірландії, Канади, Фінляндії та Швеції. Австрія направила медичну групу. Було домовле­но, що витрати на утримання своїх контингентів Ве­ликобританія, Канада й Ірландія беруть на себе. Витрати

інших учасників операції мала відшкодувати 00Н.

В основу діяльності військ 00Н були покладені прин­ципи цілковитої нейтральності й використання зброї лише у випадку необхідності для самооборони. Війська 00Н розміщалися головним чином між збройними угрупован­нями конфліктуючих сторін та у важливих пунктах. Шля­хом роз'єднання і двосторонніх переговорів спочатку вда­лося дещо стабілізувати ситуацію. Були встановлені пости вздовж лінії припинення вогню, організоване постійне патрулювання. Війська 00Н надавали також гуманітарну

допомогу місцевому населенню.

Ситуація на Кіпрі радикально загострилася після дер­жавного перевороту, здійсненого греками-кіпріотами проти президента Макаріоса 15 липня 1974 р. Лідери перевороту прагнули до союзу з Грецією і закликали її надати допо­могу. В цих умовах Туреччина 20 липня висадила свої війська на Кіпрі, що привело до встановлення контролю

турків-кіпріотів над північною частиною країни.

Внаслідок активних заходів 00Н воєнні дії на Кіпрі

були припинені, утворена зона безпеки під контролем оонівських військ. У зв'язку з появою великої кількості біженців (понад 200 тис. чоловік) Генеральний секретар призначив Верховного комісара в справах біженців Ко­ординатором гуманітарної допомоги 00Н на Кіпрі.

В листопаді 1974 р. Генеральна Асамблея недвозна^о висловила своє бачення майбутнього Кіпру, закликавши^ всі держави поважати суверенітет, територіальну ціліс­ність, незалежність Кіпру та його політику неприєднан­ня. У лютому 1975 р. керівництво турків-кіпріотів в односторонньому порядку заявило про створення «Ту-рецької Федеративної держави Кіпр», але Рада Безпеки не визнала правомірність цього кроку й закликала конф­ліктуючі сторони на Кіпрі до конструктивного діалогу.

Тема б Активізація дальності 00Н у період розрядки міжнародної напруженості

Напружена конфліктна ситуація зберігалася на Близь­кому Сході.

У травні 1967 р. загострилися відносини між Сирією й Ізраїлем. У цих умовах Єгипет висунув перед Генераль­ним секретарем У Таном вимогу про виведення військ 00Н, що перебували на єгипетській території в деміліта­ризованій зоні. Таке рішення Єгипту було пов'язане з назріванням війни Ізраїлю проти Сирії й необхідністю проходів через зону для надання допомоги Сирії. Поїздка У Тана до Каїра з метою домогтися перегляду єгипет­ського рішення успіху не досягла. За таких обставин було прийнято рішення про виведення військ 00Н.

5 червня 1967 р. відбулося надзвичайне засідання Ради Безпеки у зв'язку з вибухом повномасштабної війни між Ізраїлем і його сусідами. Від вогню ізраїльських військ загинуло 15 солдатів з контингенту 00Н, які ще не встигли евакуюватися.

Під час шестиденної війни ізраїльські війська окупу­вали Сінайський півострів. Західний берег річки Йордан та частину Голанських висот. 6 червня 1967 р. Рада Безпеки ухвалила резолюцію, яка вимагала припинення воєнних дій. Війна закінчилася 12 червня, породивши додаткові спірні питання на шляху до врегулювання на Близькому Сході. '

6 жовтня "І973 р. почалися нові широкомасштабні воєнні дії: єгипетські війська атакували ізраїльські позиції в секторі Суецького каналу, а сирійські війська перейшли в наступ на Голанських висотах.

22 жовтня Рада Безпеки, подолавши розходження пос­тійних членів, ухвалила резолюцію, яка закликала конф­ліктуючі сторони негайно припинити воєнні дії й при­ступити до виконання резолюції 242, яка пропонувала Ізраїлю вивести свої війська з територій, захоплених у 1967 р. Були створені другі Надзвичайні Сили 00Н (перші Надзвичайні Сили 00Н діяли в 1956—1967 рр.) для на­гляду за припиненням вогню.

У грудні 1973 р. в Женеві під егідою 00Н відбулася Мирна конференція щодо Близького Сходу, співголовами ^ої були СРСР і США. В роботі конференції взяли Участь Єгипет, Ізраїль та Йорданія.

18 січня 1974 р. було підписано угоду між Єгиптом і Ізраїлем про роз'єднання їхніх військ. Війська 00Н вво-