Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Особливості розвитку регіональних систем↑ Стр 1 из 43Следующая ⇒ Содержание книги
Поиск на нашем сайте
Міжнародних відносин (1945—70-ті роки) Тема 1. Країни Східної Європи в «системі міжнародних 1 відносин нового типу» {М. М. Білоусов)... 252 Те м а 2. Інтеграційні процеси в Західній Європі (В. В. Копійка)............... 280 Тема 3. Міжнародна ситуація на Далекому Сход» (/. Д. Коміренко, А. Г. Мухамадієв}..... 306 Тема 4. Міжнародні відносини в Південно-Східній Азії (/. Д. Коміренко).............. 340 Тема 5. Країни Південної Азії в міжнародних відносинах (І. Д. Коміренко}.............. 388 Тема 6. Близький та Середній Схід у системі міжнародних відносин (О. А. Коппель)...419 Тема 7. Система міжафриканських відносин (П. Ф. Кирпенко).............. 446 Тема 8. Латиноамериканська система міжнародних відносин (В. М. Матвієнко)......... 480 Тема 9. Українська РСР на міжнародній арені (1944— 1979рр.) (Я Ф. Гайдуков)......... 508 Хронологічна таблиця................ 541 Список рекомендованої літератури.......... 554 •Г'-ч. демократією та правами народів і людини. Звідси нестабільність повоєнної системи міжнародних відносин, на якій позначалося напруження, викликане різними політичними курсами, протиборством радянської системи з системою більшості країн світу щодо визначення спрямування повоєнного світового розвитку. Міжнародні відносини розглядаються в підручнику у двох аспектах: як такі, що пов'язані з загальними проблемами, процесами та інституціями, і як такі, що характеризуються регіональною специфікою. Висвітлюється також зовнішньополітична діяльність України в 1945—. 1979 рр., що в той час розгорталася переважно в межах міжнародних організацій. Автори даного підручника — викладачі Інституту міжнародних відносин Київського університету ім. Тараса Шевченка — користувалися при підготовці книги новітніми документами, архівними матеріалами, дослідженнями, мемуарами. У списку рекомендованої літератури читач знайде й публікації радянських часів, які містять важливі фактичні матеріали. Щоправда, їхня загальна концепція вже не може задовольняти. Вони писалися в той час, коли міжнародні відносини, світ загалом бачилися в чорно-білому світлі, як арена боротьби «добра» і «зла», «прогресу» й «реакції», де добро, прогрес уособлював СРСР, а зло і реакцію — СІЛА. Автори намагалися подолати цю схему. Читачеві судити, наскільки їм це вдалося. В усякому разі автори бажали б, щоб підручник спонукав до роздумів, до пошуку власних висновків, мг ш- Підручник підготовлено в рамках проекту програми ТЕМПУС ТАСІС «Підготовка спеціалістів у галузі європейських досліджень». Автори висловлюють подяку за сприяння фірмі «Альфредо». Г^' а- оь ....-.-'^У »чи у • Й' 'т +1 Розділ Л. • СТАНОВЛЕННЯ II БІПОЛЯРНОЇ Я СТРУКТУРИ • МІЖНАРОДНИХ В ВІДНОСИН. II РОЗГОРТАННЯ, І «холодної війни» І (1945 —початок 1 60-х років) ЯЛТИНСЬКО-ПОТСДАМСЬКА СИСТЕМА МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН ТА БІПОЛЯРНІСТЬ ПОВОЄННОГО СВІТУ Е Основні геополітичні наслідки другої Світової війни •Ялтинсько-потсдамська система Міжнародних відносин • Зовнішньополітичні настанови Заходу • Зовнішньополітичні настанови СРСР • Основні геополітичні наслідки другої СВІТОВОЇ ВІЙНИ
ідсумки другої світової війни спричинилися до цілковитої — порівняно з повоєнними роками — зміни не тільки «декорацій», а й глибинного змісту світової системи міжнародних відносин, яка від притаманної їй до того багатополярності доволі швидко трансформувалася в біполярну. Остаточно цей процес завершився наприкінці 40-х років, коли СРСР вдалося порушити монополію США на володіння ядерною зброєю, сформувати навколо себе пояс держав-сателітів, насамперед у Центральній та Східній Європі. Для Європи кінець другої світової війни ознаменувався утворенням доволі чіткого геополітичного вододілу. Захід був окупований англо-американськими військами й опинився таким чином у західній сфері впливу; на Сході, ^ \ Тема 1 Ялтинське-потсдамська система міжнародних відносин та біполярність повоєнного світу визволеному зусиллями Червоної Армії, 'панівного становища домігся Радянський Союз. Європа дуже потерпіла внаслідок війни (політичне, економічно, морально), провідні європейські держави фактично втратили статус великих. Реально в 1945 р. існувала лише одна світова держава — США. Маючи у своєму розпорядженні найбільший військово-морський флот, най-сильнішу авіацію, оснащену до того ж ядерною зброєю, Сполучені Штати могли здійснювати воєнні операції по всьому світові. Не менш вражаючим був їхній економічний потенціал. Територія СІЛА не постраждала за роки війни, людські втрати Сполучених Штатів за усіма оцінками не перевищували 400 тис. чоловік. Водночас населення США за воєнні роки зросло з 131 млн до 140 млн чоловік. Обсяг валового національного продукту збільшився з 90,5 млрд доларів у 1939 р. до 211,9 млрд у 1945 р. Ще в 1943 р. військове виробництво США зрівнялося за своїми масштабами з виробництвом Німеччини, Великобританії та Радянського Союзу, взятих разом. Сільськогосподарське виробництво за час війни зросло на 15 %, а поголів'я худоби збільшилося з 66 млн у 1939 р. до 83 млн у 1945 р. У 1947 р. США контролювали 59 % світових запасів нафти, третину її світового експорту. В 1948 р. на Сполучені Штати припадало 41 % світового виробництва товарів та послуг, 50 % машинного парку. У 1949 р. дохід на душу населення у США дорівнював 1453 доларам порівняно з 320 доларами в Західній Німеччині, 482 — у Франції та 773 — у Великобританії. Зовсім інша ситуація склалася в Європі. В 1945 р. Німеччина виробляла менше третитаї своєї довоєнної продукції, валовий національний продукт Італії в 1945 р. становив лише 40 % від рівня 1938 р. Не набагато кращим було становище у Франції та Великобританії — у Цих та переважній більшості інших європейських країн величезна кількість людей опинилися за межею бідності. Загальноєвропейський (без урахування СРСР) валовий національний продукт скоротився на 25 %; у 1950 р. ВНП на душу населення в європейських країнах дорівнював лише 50 % американського. Величезним був тягар боргів західноєвропейських країн, насамперед Великобританії. Більшість європейських держав у той час могли існувати лише завдяки американським позикам та продовольчій Допомозі. РОЗДІЛ 1 СТАНОВЛЕННЯ БІПОЛЯРНОЇ ^^^^^^^^^ НИХ ВІДНОСИН. РОЗГОРТАННЯ «ХОЛОДНОЇ ВІЙНИ» У вкрай важкому економічному стані перебував Радянський Союз. За роки війни на полях боїв та на окупованих територіях загинуло понад 25 млн людей, чисельність населення СРСР скоротилася зі 194 млн у 1940 р. до 170 млн у 1945 р. Було знищено ЗО тис. заводів і фабрик, 65 тис. км залізниці. Обсяг продукції сільськогосподарського виробництва в 1945 р. досяг лише 50 % показників 1940 р. Повністю (або майже повністю) були зруйновані 1710 міст та 70 тис. сіл, 25 млн людей залишилися без притулку. Перелічені суто економічні фактори значною мірою зумовили подальшу поведінку СРСР і СІЛА на світовій арені. За умов, що склалися, радянське керівництво усвідомлювало, що СРСР, маючи як переможець пріоритетне право впливу на подальший хід світового розвитку, водночас позбавлений найголовнішого — адекватного економічного потенціалу. Тому в перші місяці після поразки фашистської Німеччини та капітуляції Японії, незважаючи на вкі>ай негативне й навіть хворобливе сприйняття особисто К Сталіним та його оточенням демонстрації Сполученими Штатами сили — ядерних бомбардувань Хіросіми й Нагасакі, у зовнішній політиці радянське керівництво всіляко намагалося створити образ СРСР як миролюбної держави, готової до пошуку компромісів у вирішенні актуальних міжнародних проблем спільно з колишніми партнерами по антигітлерівській коаліції. Декларуючи головний зміст і завдання повоєнної зовнішньої політики Радянського Союзу, ЦК ВКП(б) підкреслював необхідність забезпечення сприятливих міжнародних умов для мирного соціалістичного будівництва в СРСР, для розвитку світового революційного процесу, для збереження миру на Землі. Але так тривало недовго. Внутрішні процеси, а також кардинальні зміни в міжнародній обстановці — розпад антигітлерівської коаліції, прогресуюча «холодна війна» між СРСР і США, Сходом і Заходом, нарощування зусиль радянського керівництва, спрямованих на створення у Східній Європі єдиного табору, керованого з Москви, а також спроби встановити й, по можливості, посилити свій вплив у Китаї та Північній Кореї — штовхали радян- .10 Тема 1 Ялтинсько-потсдамська система міжнародних відносин 1 та біполярність повоєнного світу ську правлячу верхівку до прийняття більш жорстких по-літико-доктринальних настанов, які визначали конкретні цілі та дії радянської дипломатії. Неоднозначним було ставлення радянського керівництва до проблеми, що вона вперше виникла у світовій історії після закінчення другої світової війни, — до появи ядерної зброї. До 1949 р. єдиною державою, яка мала атомну бомбу, були СІЛА. Американська монополія на таку грізну зброю створювала в умовах конфронтації між СРСР і США небезпечну ситуацію. Сполучені Штати не приховували, що розглядають ядерну зброю як атрибут могутності великої держави, як засіб залякування потенційного противника — СРСР та його союзників, як засіб тиску на неядерні країни. Не випадково саме в ці часи сформувалися основи американської політичної стратегії, спрямованої на завоювання Сполученими Штатами панівних позицій в усьому світі. Радянське керівництво розуміло, що наявність атомної зброї у США, які з союзника в другій світовій війні перетворилися на головного суперника і, більше того, вірогідного противника в можливій новій війні, створює загрозу для безпеки СРСР. Реагуючи на цю обставину, радянське керівництво почало проводити лінію, яка полягала в тому, щоб, незважаючи на жодні матеріальні витрати, зосередити зусилля на створенні власної атомної зброї, ліквідувати ядерну монополію США й тим самим якщо не усунути, то значною мірою послабити загрозу атомного нападу на СРСР. Урешті-решт це завдання було виконано. В оприлюдненій 25 вересня 1949 р. заяві ТАРС нагадувалося про те, що ще 6 листопада 1947 р. міністр закордонних справ СРСР А Молотов, торкаючись питань ядерної зброї, заявив про те, що «цього секрету давно вже не існує». Це означало, Що Радянський Союз остаточно розкрив секрет ядерної зброї та, більше того, має її у своєму розпорядженні. Радянське керівництво вважало, що стабільна безпека СРСР та його союзників, захист інтересів радянської держави в умовах глобального протиборства між соціалізмом і капіталізмом мають базуватися на економічній, морально-політичній та військовій могутності Радянського Сою-3^ причому військовому фактору надавалося особливе значення. Власне, у цьому не було нічого принципово РОЗДІЛ 1 СТАНОВЛЕННЯ БІПОЛЯРНОЇ СТРУКТУРИ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН. РОЗГОРТАННЯ «ХОЛОДНОЇ ВІЙНИ» нового, адже протягом багатьох століть саме військова сила становила найважливіший чинник міжнародних відносин. А після закінчення другої світової війни військова могутність не в останню чергу забезпечувала престиж на світовій арені будь-якої великої держави. Так само як і в СІЛА, у Радянському Союзі існувала переконаність у тім, що успішно захищати свої життєві інтереси, свій курс на світовій арені можна й слід, спираючись на такий фактор тиску, як загроза використання військової сили. Втім, ядерна зброя, що виконувала роль ефективного Інструменту взаємного стримування двох наддержав, у період «холодної війни» продемонструвала обмеженість своїх можливостей у реалізації багатьох інших завдань, які традиційно вирішувалися за допомогою військової могутності. Так, одразу ж після другої світової війни, маючи монополію на атомну зброю, США так і не спромоглися примусити Радянський Союз змінити його політичну стратегію, у тому числі в галузі зовнішньої політики; більше того, вони не зуміли завадити безпрецедентному поширенню міжнародного впливу СРСР у 1945— 1949 рр. Володіння ядерною зброєю не внесло жодних серйозних корективів у хід та результати корейської та в'єтнамської воєн. Наявність «ядерного важеля» в Радянського Союзу практично не відчувалася під час війни в Афганістані, так само як і не перешкодила згодом розпадові Організації Варшавського договору та самого СРСР. Раніше Франція змушена була піти з Алжиру, незважаючи на те, що на той час вже мала ядерну зброю; а в 1982 р. Аргентина почала війну проти Великобританії, ігноруючи той факт, що остання є ядерною державою. Ще одним важливим чинником всебічної трансформації повоєнної геополітичної конфігурації сил став початок активної руйнації доти усталеної колоніальної системи. Безпосередньо в роки війни та вперше повоєнне десятиліття цей процес здійснювався головним чином в Ази, у другому повоєнному десятилітті він охопив Африку й перекинувся на Західну півкулю. Розпад колоніальної системи став одним з наслідків другої світової війни не випадково. Адже доволі могутні колись європейські метрополії були фактично зруйновані в ході війни —• причому це стосувалося не лише переможених, а й тих, хто формально став переможцями в «битві народів», —• Тема 1 Ялтинсько-потсдамська система міжнародних відносин та біполярність повоєнного світу Англії, Франції, Бельгії, Голландії. Отже, на відміну від ситуації, що склалася після першої світової війни, перерозподіл колоній між традиційними метрополіями виявився фактично неможливим. Різке послаблення колишніх «великих держав» Європи привело до істотної активізації національно-визвольних рухів на підконтрольних їм територіях. Як засвідчив перебіг подій, виснажені економічно, політичне, морально, європейські метрополії виявилися не в змозі втримати своїх «підопічних» у колишніх межах. До того ж з огляду на суспільний прогрес традиційне колоніальне правління ставало явним політичним атавізмом. Утім, варто зазначити, що новоутворювані незалежні держави з числа колоній та напівколоній фактично так і не змогли досягти повної як економічної, так і політичної незалежності. «Вакуум влади», що створювався в цих державах одразу після того, як їх залишали колонізатори, активно й небезуспішно намагалися заповнити США або СРСР — країни, які ніколи не були метрополіями в чистому вигляді, але прагнули власної гегемонії у світі: перша під гаслами встановлення демократії, друга — побудови комуністичного раю. Досить скоро країни, як їх стали називати, «третього світу» перетворилися на арену часто-густо доволі жорстоких зіткнень геополітичних інтересів Радянського Союзу та Сполучених Штатів. Так сталося в 1946 р. у Сирії та Лівані, у 1945—1948 рр. — в Індонезії, у 1948 р. — в Палестині. Згодом саме на території колишніх колоній практично розгорнулося довгострокове радянсько-американське протистояння, військово-політичний аспект якого дві наддержави виносили таким чином на певного роду «периферію світу», уникаючи вкрай небезпечного безпосереднього збройного контакту. Умовно кажучи, 1949 рік можна вважати своєрідним вододілом, коли в повоєнній системі міжнародних відносин реально визначилися два полюси сили. СІЛА остаточно відкинули доктрину довоєнного ізо-л5Щіонізму і встановили своєю стратегічною метою досягнення світової гегемонії; СРСР порушив американську монополію на ядерну зброю, практично вийшов з гли-оокої економічної скрути й завершив створення єдиного РОЗДІЛ 1 СТАНОВЛЕННЯ БІПОЛЯРНОЇ СТРУКТУРИ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН. РОЗГОРТАННЯ «ХОЛОДНОЇ ВІЙНИ» табору держав-сателітів у Центральній та Східній Європі, успішно здійснивши там «народно-демократичні революції». Формування двох протидіючих блоків держав Заходу і Сходу дістало своє перше інституалізоване втілення: були створені НАТО та Рада економічної взаємодопомоги (РЕВ). Одним з найяскравіших виявів розмежування двох систем став у тому ж 1949 р. розкол Німеччини. На цей момент фактично завершилося формування біполярної системи міжнародних відносин, яка базувалася на силовому балансі, що він установився між Радянським Союзом і СІЛА. ;ЙВЯ^5»:^Й»Я^»!Я»?5^ЇЙ%-ЙЇ.Ж№^ • Ялтинсько-потсдамська система міжнародних відносин
римська конференція керівників СРСР, СІЛА і Великобританії, що відбувалася 4—11 лютого 1945р., головним чином була присвячена проблемам завершення війни в Європі. В офіційному комюніке щодо підсумків конференції зазначалося: «Ми розглянули й визначили воєнні плани трьох союзних держав з метою остаточного розгрому спільного ворога... Були цілком погоджені та детально сплановані терміни, розміри й координація нових і ще могутніших ударів, що їх буде завдано в серце Німеччини нашими арміями та військово-повітряними силами зі сходу, заходу, півночі та півдня». На конференції було розглянуто центральне політичне питання — про ставлення союзників до Німеччини після її поразки, про майбутнє Німеччини як такої. Тут основоположне значення мали домовленості щодо відродження переможеної Німеччини на основі принципів її демократизації та демілітаризації. Сторони вирішили принципові питання відносно характеру верховної влади на німецькій території, її поділу на окупаційні зони. тема 1 Ялтинсько-потсдамська система міжнародних відносин та біполярність повоєнного світу Прийнята в Ялті Декларація про визволену Європу, а також інший підсумковий документ «Єдність в організації миру, як і у веденні війни» фактично створювали ту модель мирних міжнародних відносин, що якнайкраще відповідала об'єктивним потребам світового розвитку. У Декларації було чітко визначено погоджену всіма учасниками перспективу: «Встановлення порядку в Європі та пере-улаштування національного економічного життя має бути досягнуто таким шляхом, який дасть змогу визволеним народам знищити останні сліди нацизму та фашизму й створити демократичні установи за їхнім власним вибором». 'нхх -^ Проте між тим, що було записано в офіційних документах, і тим, що становило реальні плани радянського керівництва, існувала певна різниця. Й. Сталін фактично розкрив свої стратегічні наміри щодо Європи ще при укладенні «пакту Молотова—Ріб-бентропа» в серпні 1939 р. У секретному протоколі він домігся згоди на встановлення кордонів Радянського Союзу по лінії, близькій до кордонів царської Росії. Анексовані СРСР території (три балтійські держави, Бессарабія, Буковина, східні райони Польщі та частина Фінляндії) були втрачені в 1941 р. Але під час другої світової війни Радянський Союз відвоював не лише ці території, а й усю Східну Європу, в тому числі Польщу. Природно, Й. Сталін за тих умов не збирався йти на найменші поступки в таких пунктах, як радянська гегемонія та встановлення в найближчому майбутньому радянського контролю над Східною Європою. ^Польське питання» вважали, першочерговим як Й. Сталін, так і Д. Черчилль, який відчував тиск певних зобов'язань стосовно Польщі, через які, великою мірою, Великобританія й розпочала війну з Німеччиною. Довкола «польського питання» на конференції розгорнулася напружена боротьба, в якій В. Черчилль брав найактивнішу участь (утім, без будь-якої істотної підтримки з боку ф. д Рузвельта). Проте вони все ж таки домоглися Узгодження такого варіанта «польського врегулювання», жий передбачав створення тимчасового польського Уряду національної єдності та проведення вільних виборів. РОЗДІЛ 1 СТАНОВЛЕННЯ БІПОЛЯРНОЇ СТРУКТУРИ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН. РОЗГОРТАННЯ «ХОЛОДНОЇ ВІЙНИ» У Декларації про визволену Європу (до якої додавала ся угода щодо Польщі) передбачалися вільні вибори і встановлення нормальних демократичних режимів на всій східноєвропейській території. Ці дипломатичні документи могли стати основою побудови демократичної повоєнної Європи, але Й. Сталін згодом фактично проігнорував їх, по-своєму стлумачивши такі «надкласові» поняття, як вільні вибори й демократичні свободи. Головні результати Ялтинської конференції протягом усіх десятиліть «холодної війни» сприймалися більшістю фахівців, насамперед західних, як формула поділу Європи між переможцями на Схід і Захід (у геополітичному сенсі). За словами знаменитого американського дослідника, одного з корифеїв історії другої світової війни С. Сульц-бергера, «Кримська конференція призвела до розколу Європи на дві сфери впливу, представлені союзом НАТО та Варшавським блоком». Слід зазначити, що подібне твердження має під собою, крім іншого, доволі конкретне підґрунтя. Ще в жовтні 1944 р. в ході восьмиденного візиту В. Черчилля до Москви між ним і Й. Сталіним була досягнута домовленість про поділ сфер впливу в Європі після закінчення війни. Згідно з нею Великобританія мала отримати 90 % у Греції, а Радянський Союз — 90 % у Румунії та 75 % у Болгарії; Угорщина та Югославія були поділені за принципом «50 х 50» (згодом після переговорів В. Молотова з британським міністром закордонних справ К Іде» ном «здобутки» Радянського Союзу в Угорщині та Болгарії зросли до 80 %). Втім, на практиці ця домовленість зрештою не спрацювала. Вирішальну роль у цьому відіграли Сполучені Штати, які з самого початку ставилися до подібної ідеї досить стримано, а з приходом до влади Г. Трумена взагалі взяли на озброєння «універсалістський» підхід до розстановки сил у повоєнній Європі, який відкидав доцільність установлення якихось чітко узгоджених з СРСР «сфер впливу». Після цього процес поділу Європи набрав здебільшого спонтанного характеру, коли кожна зі сторін насамперед мала на меті задовольнити свої власні геополітичні апетити, особливо не опікуючись тим, щоб якимось чином узгодити їх з інтересами опонента.
|
|||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-08-10; просмотров: 353; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.144.16.71 (0.015 с.) |