Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Розрядка міжнародної напруженості. Глобальні та регіональні аспекти

Поиск

 


з метою ослаблення або підриву територіальної цілісн< та політичної єдності держав-учасниць.

5. Мирне врегулювання суперечок. У відповідності з цим положенням держави—учасниці НБСЄ мають вирішувати взаємні суперечки виключно мирними засобами й таким чином, щоб не піддавати загрозі міжнародний мир, без-^ пеку та справедливість. У формулюванні даного при№я| ципу було спеціально підкреслено положення про добро­вільність вибору державами засобів та методів мирного владнащія спірних ситуацій.

6. Невтручання у внутрішні справи. Держави—учасниці НБСЄ зобов'язалися відмовитися від будь-якого втручан­ня, прямого чи непрямого, індивідуального чи ко-^ лективного, у внутрішні або зовнішні справи, що нале^ жать до внутрішньої компетенції кожної держави учасниці. Відповідно до цього принципу країни-учасниці НБСЄ мають утримуватись від надання прямої чи непрямої допомоги терористичній, підривній або іншій діяльності, спрямованій на насильницьке повален­ня режиму іншої країни-учасниці.

7. Поважання прав людини та основних свобод, включа» ючи свободу совісті, релігії та переконань. У відповідності з проголошеним принципом держави-учасниці зобов'яза­лися визнавати загальне значення прав людини та основних свобод, поважання яких є істотним фактором миру, справедливості та благополуччя, необхідним для забезпечення розвитку дружніх відносин і співпраці між ними. В гуманітарній сфері держави-учасниці мають діяти відповідно до цілей та принципів Статуту 00Н та Загальної декларації прав людини, норм, закріплених між­народними документами в цій галузі, зокрема міжна­родними пактами про права людини.

8. Рівноправ'я та право народів розпоряджатися своєю долею. Виходячи з цього принципу всі народи світу мають невід'ємне право вільно визнавати, коли і як вони того забажають, свій внутрішній та зовнішній політичний ста­тус без втручання ззовні та здійснювати на власний роз­суд свій політичний, економічний, соціальний та куль­турний розвиток.

9. Співробітництво між державами. Цей принцип передбачав зобов'язання держав—учасниць НБСЄ спів' працювати в усіх сферах у відповідності з^ цілями Й

•і.


т е м а 3 Зміцнення європейської безпеки та співробітництва в 70-ті роки


 


принципами Статуту 00Н. Розвиваючи своє співробіт­ництво на засадах рівності, держави-учасниці мають сприяти взаєморозумінню та довірі, міжнародному миру, безпеці, справедливості, піднесенню добробуту народів, втіленню в життя їхніх сподівань, скороченню розриву в рівнях їхнього економічного розвитку.

10. Сумлінне виконання зобов'язань за міжнародним пра­вом. Останній з «гельсінських принципів» передбачав, що держави-учасниці мають сумлінно виконувати свої зо­бов'язання, які випливають як із загальновизнаних прин­ципів і норм міжнародного права, так і тих міжнародних договорів та інших угод, учасниками яких вони є. Це положення було спрямоване на неухильне дотримання принципів і норм сучасного міжнародного права, на зміцнення договірних відносин між державами-учасни­цями в інтересах миру та міжнародної безпеки.

Перелічені принципи мали важливе значення для стабілізації обстановки на європейському континенті. Вони, зокрема, підтверджували відповідні положення вже укладених між провідними країнами світу — СРСР, США, ФРН, Францією, Великобританією, Канадою, Іта­лією — договорів та угод.

У результаті узгодження позицій щодо першого пунк­ту порядку денного НБСЄ було вироблено «Документ про заходи зміцнення довіри та деякі аспекти безпеки й роз­зброєння». Досягнення домовленості відносно вказаних моментів стало новою на той час рисою міжнародних відносин у Європі, оскільки торкалося такої сфери, де Укладання якихось багатосторонніх угод між держа­вами—представницями протидіючих блоків було не­можливим за умов повномасштабної «холодної війни».

Досягнуті й закріплені у відповідних документах ре­зультати Наради створювали досить сприятливі переду-^ви для розширення й активізації міждержавного спів­робітництва в економічній, науково-технічній, природо-^оронній галузях. Про це, зокрема, йшлося в преамбулі ^юіючного Акта. В ній визначалися цілі співпраці в зга-Даних сферах, а саме — сприяти зміцненню миру, ^ономічному й соціальному прогресові, поліпшенню ^ітєвих умов, підкреслювалося, що їх реалізація має Збуватися у відповідності з тими засадами відносин між

 

РОЗДІЛ II РОЗРЯДКА МІЖНАРОДНОЇ НАПРУЖЕНОСТІ. ГЛОБАЛЬНІ ТА РЕГІОНАЛЬНІ АСПЕКТИ

державами-учасницями, які були викладені в «Деклара - принципів». ^

Преамбула відзначала благотворний вплив на розі» ток торгівлі режиму найбільшого сприяння. Вперше т," тала оформлення і конкретизацію ідея широкомасцгй^ ного економічного співробітництва на довгостроковій (^ нові, зокрема в таких напрямах, як обмін електроенеп гією в Європі, співробітництво в галузі дослідження но вих джерел енергії, розвиток дорожніх мереж та створе^ ня єдиної судноплавної системи в Європі, співробг^ ницгво в галузі дослідження й удосконалення обладнання для транспортних перевезень та обробки контейнерів тощо

Чимале значення надавалося державами—учасниця^ НБСЄ такому розділові Заключного Акта, як «Співробіт-ництво в гуманітарних та інших сферах». Його остаточне редагування та прийняття стали результатом тривалих су. перечок між Радянським Союзом і країнами Заходу, які мали принциповий характер» Урешті-решт удалося пого­дити компромісний варіант тексту, в якому використову­валися загальні, розпливчасті формулювання, вихолощу­вався зміст деяких конкретних понять та положень. Зага­лом проголошувалося, що розвиток співробітництва в га­лузі культури, освіти, інформації, людських контактів має відбуватися з урахуванням законів і традицій кожної країни, в інтересах зміцнення миру та ^взаєморозуміння

між народами, ї

Проте в умовах жорсткого ідеологічного протистояння

між Сходом і Заходом, гостроти якого практично не зни­зила навіть «розрядка», годі було сподіватися на повно­цінну реалізацію викладених у «гуманітарному кошику» ідей, що й підтвердила, власне, подальша історична прак­тика.

Останній розділ Заключного Акта «Подальші кро^ після Наради» відображав намір учасників продовжував розпочатий процес багатосторонніх дискусій і ^Р^ ворів з актуальних проблем європейської безпеки, який згодом дістав назву «гельсінського». Було досягнуто Д. мовленості про організацію після завершення Наради зустрічей між представниками 35 країн, починаючи зустрічі на рівні повноважних представників міністр13 кордонних справ, яка мала пройм в Белграді в 1977р'


о Зміцнення європейської безпеки та співробітництва Тема ^ в70-тіроки

^^^^;^^ИЯ»»00»99М0900»»»Є»9&И8«8аС»»3«ОаО»»»9Є«000&^^

«Подальший розвиток гельсінського

Процесу.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-08-10; просмотров: 169; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.119.124.204 (0.009 с.)