У разі ухвалення рішення про виконання вироку суду іноземної держави суд може одночасно ухвалити рішення про обрання запобіжного заходу стосовно особи.

8. Копії ухвали суд надсилає Міністерству юстиції України та вручає особі, засудженій вироком суду іноземної держави, якщо така особа пере­буває на території України.

9. Судове рішення стосовно виконання вироку суду іноземної держави може бути оскаржено в апеляційному порядку органом, що подав клопо­тання, особою, щодо якої вирішено відповідне питання, та прокурором.

1. Розгляд клопотання Міністерства юстиції України про виконання виро­ку суду іноземної держави розглядається судом першої інстанції, в межах тери­торіальної юрисдикції якого знаходиться місце проживання чи останнє відоме місце проживання засудженої особи, або місце перебування майна такої особи, а в разі їх відсутності - місце знаходження Міністерства юстиції України. Під місцем проживання особи слід розуміти будь-яке жиле приміщення (квартира, будинок тощо), в якому особа постійно чи тимчасово проживає, як на підставі реєстрації, так і з інших підстав, передбачених чинним законодавством. Під місцем перебування майна особи слід розуміти місце державної реєстрації не­рухомого та рухомого майна, що підлягає обліку та державній реєстрації.

2. Строк розгляду клопотання про виконання вироку суду іноземної держа­ви становить один місяць з дня його отримання судом (про правила обчислення процесуальних строків, зокрема місяцями, див. коментар до ст. 115 КПК).

3. Судовий розгляд клопотання про виконання вироку суду іноземної дер­жави здійснюється суддею одноособово за участі прокурора, участь якого у та­кому судовому засіданні слід визнати обов'язковою. Участь особи, щодо якої ухвалено вирок, не є обов'язковою і вирішується на розсуд цієї особи. Водно­час, про дату судового засідання така особа має бути повідомлена обов'язково, якщо вона перебуває на території України. Невиконання цієї вимоги означає порушення прав цієї особи, відтак, може призвести до скасування постановле­них у подальшому судових рішень. Участь у судовому засіданні особи, щодо

якої ухвалено вирок, забезпечує виконання положень ст. 39 Європейської кон­венції про міжнародну дійсність кримінальних вироків від 28 травня 1970 p., відповідно до якої до того, як суд прийме рішення за запитом про виконання, засудженій особі надається можливість викласти свою думку.

4. Особа, щодо якої ухвалено вирок, має право користуватися правовою допомогою захисника. Це право має бути їй роз'яснене та забезпечене.

5. Предметом судового розгляду клопотання Міністерства юстиції Украї­ни є дотримання умов визнання та виконання вироку суду іноземної держави, передбачених міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або встановлених у КПК. Фактичні обставини, встановлені вироком суду іноземної держави, питання винуватості особи, щодо якої постановлено вирок, суд не перевіряє, оскільки вони мають для нього пре­юдиціальне значення. Запитувана держава обмежена фактами, встановленими у ході судового розгляду в тій мірі, в якій вони викладені у рішенні, або в тій мірі, наскільки воно грунтується на них (ст. 42 Європейської конвенції про між­народну дійсність кримінальних вироків від 28 травня 1970 p.). Докази та доку­менти, передані на виконання цієї Конвенції, не потребують легалізації (ст. 20).

6. За результатами розгляду клопотання Міністерства юстиції України суд залежно від встановлених обставин приймає одне з таких рішень: 1) про вико­нання вироку суду іноземної держави повністю або частково; 2) про відмову у виконанні вироку суду іноземної держави.

7. У разі встановлення судом дотримання умов визнання та виконання ви­року суду іноземної держави, передбачених міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або КПК, він приймає рішення про виконання вироку суду іноземної держави повністю або частково. Частковість виконання покарання обумовлюється положеннями КК, що перед­бачають кримінальну відповідальність за злочин, у зв'язку з яким ухвалено ви­рок.

8. Визначаючи покарання, що може бути виконане в Україні, суд має вра­ховувати також положення ст. 44 Європейської конвенції про міжнародну дій­сність кримінальних вироків від щодо виконання санкцій, пов'язаних з позбав­ленням волі, та ст. 10 Конвенції про передачу засуджених осіб від 21 березня 1983 р.

10. У разі встановлення судом недотримання умов визнання та виконання вироку суду іноземної держави, передбачених міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або КПК, чи інших передбачених міжнародним договором або КПК підстав, суд відмовляє у ви­конанні вироку суду іноземної держави (див. коментар до ч. 6, 7 ст. 602 КПК).

10. Рішення суду приймаються у формі ухвали (див. ст. 372 КПК).

11. Проведення додаткової перевірки може бути обумовлене необхідністю отримання додаткових матеріалів, які стосуються з'ясування судом дотриман­ня умов визнання та виконання вироку суду іноземної держави. Суд може іні­ціювати витребування матеріалів, що стосуються, наприклад, відшкодування

матеріальної шкоди, завданої злочином; стану здоров'я засудженого тощо. На період проведення додаткової перевірки та отримання додаткових матеріалів суд може постановити ухвалу про відкладення розгляду. Відкладати розгляд у зв'язку з необхідністю отримання додаткових матеріалів слід лише тоді, коли всі наявні матеріали вже досліджені, а нові можуть бути отримані через певний

час.

12. До строку відбування покарання, що визначений ухвалою суду про ви­конання вироку суду іноземної держави повністю або частково, зараховується увесь період, протягом якого особа перебувала під вартою в Україні у зв'язку з розглядом запиту про виконання вироку суду іноземної держави. При цьому слід ураховувати особливості обчислення строків тримання під вартою (див. коментар до ст. 115 КПК).

13. Особа, яка тримається під вартою, в будь-якому разі звільняється піс­ля закінчення періоду, рівного строку позбавлення волі, накладеного вироком (п. «а» ч. 2 ст. 33 Європейської конвенції про міжнародну дійсність криміналь­них вироків).

14. В ухвалі про виконання вироку суду іноземної держави суд може ви­рішити питання про застосування запобіжного заходу до набрання ухвалою за­конної сили. Вирішуючи це питання, суд має виходити з конкретних обставин, встановлених у судовому засіданні, характеру покарання, що підлягає виконан­ню, та даних про особу засудженого з дотриманням загальних положень щодо обрання, зміни та скасування запобіжних заходів (див. главу 18 КПК). Що сто­сується тримання особи під вартою, то відповідно до Європейської конвенції про міжнародну дійсність кримінальних вироків, коли запитуюча держава за­питує про виконання, запитувана держава може заарештувати засуджену особу: а) якщо за законодавством запитуваної Держави злочин є таким, що виправдо­вує утримання під вартою, та Ь) якщо існує загроза укриття від правосуддя чи у випадку винесення вироку за відсутності обвинуваченого загроза приховуван­ня доказів (ч. 1 ст. 32).

15. Копію ухвали як про виконання вироку суду іноземної держави по­вністю або частково, так і про відмову у виконанні вироку суду іноземної держави суд повинен надіслати Міністерству юстиції України як органу, що ініціював розгляд питання про визнання та виконання вироку суду іноземної держави. Копія ухвали суду також має бути вручена особі, засудженій ви­роком суду іноземної держави, якщо ця особа перебуває на території Украї­ни. Про вручення особі копії ухвали суду слід зробити відмітку в матеріалах провадження.

16. Вручення зазначеним особам копії судового рішення забезпечує право цих осіб на оскарження винесеного судом рішення. Загальне право оскарження дій, рішень чи бездіяльності державних органів і посадових осіб гарантоване Конституцією України (ст. 55), а у сфері виконання рішень судів іноземних держав закріплене у міжнародних договорах (наприклад, У ст. 41 Європейської конвенції про міжнародну дійсність кримінальних

—1171

щ

вироків від 28 травня 1970 p.). Судове рішення, прийняте за результатами розгляду клопотання Міністерства юстиції України про виконання вироку суду іноземної держави, може бути оскаржене органом, що подав клопо­тання, особою, щодо якої вирішено відповідне питання, та прокурором в апеляційному порядку.

Стаття 604. Виконання вироку суду іноземної держави