Глава 32. Провадження в суді касаційної інстанції

Стаття 424. Судові рішення, які можуть бути оскаржені в касацій­ному порядку

1. У касаційному порядку можуть бути оскаржені вироки та ухвали про застосування або відмову у застосуванні примусових заходів медично­го чи виховного характеру суду першої інстанції після їх перегляду в апе­ляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції, по­становлені щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції.

2. Ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному по­рядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому криміналь­ному провадженню, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Запере­чення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження.

3. Вирок суду першої інстанції на підставі угоди після його перегляду в апеляційному порядку, а також судове рішення суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на такий вирок можуть бути оскаржені в касаційному порядку:

1) засудженим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторо­нами угоди; ухвалення вироку без згоди засудженого на призначення по­карання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою -сьомою статті 474 цього Кодексу, у тому числі нероз'яснення засудженому наслідків укладення угоди;

2) потерпілим, його представником, законним представником ви­ключно з підстав: призначення судом покарання менш суворого, ніж узго­джене сторонами угоди; ухвалення вироку без згоди потерпілого на при­значення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу; нероз'яснення потерпілому наслідків укладення угоди;

3) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Ко­дексу угода не може бути укладена.

4. Ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеля­ційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не під­лягають.

1. Відповідно до п. 21 ч. 1 ст. З КПК судом касаційної інстанції є Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ. Таким

-879

чином, наведені в цій статті рішення судів першої та апеляційної інстанцій пе­реглядаються в касаційному порядку вказаним судом.

2. Провадження в суді касаційної інстанції є стадією кримінального про­цесу, в якій перевіряється правильність застосування судами першої та апеля­ційної інстанцій норм матеріального та процесуального права і правова оцінка обставин справи (див. коментар до ст. 433 КПК).

3. Законодавець розрізняє наступні види судових рішень (див. коментар до ст. 369 КПК), що можуть бути оскаржені в касаційному порядку, а) вироки суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку; б) ухвали суду першої інстанції про застосування або відмову в застосуванні примусових заходів медич­ного характеру після їх перегляду в апеляційному порядку; в) ухвали суду першої інстанції про застосування або відмову у застосуванні примусових заходів виховного характеру після їх перегляду в апеляційному порядку; г) рішення суду апеляційної інстанції, постановлені щодо зазначених рішень суду першої інстанції; г) ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, ухвали суду апеляцій­ної інстанції, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених КПК; д) вирок суду першої інстанції на підставі угоди після його перегляду в апеляційному порядку, а також судове рішення суду апеляцій­ної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на такий вирок.

Таким чином, у касаційному порядку підлягають перегляду лише ті рі­шення суду першої інстанції, які були переглянуті в апеляційному порядку.

4. Відповідно до ч. 1 ст. 424 КПК касаційна скарга може включати в себе обгрунтування незаконності чи необґрунтованості як рішення першої, так і рі­шення апеляційної інстанції та, відповідно, вимоги особи до суду касаційної інстанції щодо рішення як першої, так і апеляційної інстанції в межах, перед­бачених ст. 436 КПК.

5. Щодо вироків судів першої інстанції після перегляду їх в апеляційному порядку в касаційному порядку можуть бути оскаржені: а) вирок суду першої інстанції та/або ухвала суду апеляційної інстанції про залишення вироку без змін (див. коментар до ст.ст. 407, 418 КПК); б) вирок суду першої інстанції та/або ухвала суду апеляційної інстанції про зміну вироку (див. коментар до ст.ст. 407, 418 КПК); в) вирок суду першої інстанції та/або ухвала суду апеля­ційної інстанції про скасування вироку і призначення нового розгляду в суді першої інстанції; г) вирок суду першої інстанції та/або вирок суду апеляційної інстанції (див. коментар до ч. 1 ст. 418 КПК), яким повністю чи частково скасо­вано вирок суду першої інстанції; г) вирок суду першої інстанції та/або ухвала суду апеляційної інстанції про скасування вироку та закриття провадження у справі з підстав, передбачених ст. 284 КПК.

6. У випадку постановления вироку за результатами розгляду обвинуваль­ного акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні (див. коментар до ст.ст. 381, 382 КПК) такий вирок може бути оскаржений у касацій­ному порядку після його перегляду в апеляційному порядку з урахуванням осо­бливостей, передбачених ст. 394 КПК України (див. коментар до ст. 394 КПК).

7. Щодо ухвал суду першої інстанції про застосування або відмову в засто­суванні примусових заходів медичного характеру після їх перегляду в апеляцій­ному порядку (див. коментар до ст.ст. 503, 512, 513, 514 КПК) у касаційному порядку можуть бути оскаржені: а) ухвала суду першої інстанції про застосу­вання примусових заходів медичного характеру та/або ухвала суду апеляційної інстанції, постановлена щодо такої ухвали суду першої інстанції (див. коментар до ст. 408, ч. 2. ст. 513 КПК); б) ухвала суду першої інстанції про відмову в застосуванні примусових заходів та/або ухвала суду апеляційної інстанції, по­становлена щодо такої ухвали суду першої інстанції (див. коментар до ст. 408, ч. 3. ст. 513 КПК); в) ухвала суду першої інстанції про продовження, зміну, при­пинення примусових заходів медичного характеру або відмову у цьому та/або ухвала суду апеляційної інстанції, постановлена щодо такої ухвали суду першої інстанції (див. коментар до ст.ст. 408, 514 КПК).

8. Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 516 КПК України на ухвалу суду про за­криття кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру можуть бути внесені заперечення, які викладаються в апеляційній скарзі, що подається за наслідками судового розгляду в загаль­ному порядку, передбаченому КПК (див. коментар до ст. 516 КПК). При ка­саційному оскарженні рішення суду першої інстанції, постановленого за на­слідками судового розгляду в загальному порядку, та рішення суду апеляційної інстанції щодо такого рішення суду першої інстанції, в касаційну скаргу мо­жуть бути внесені заперечення на ухвалу суду першої інстанції про закриття кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медично­го характеру.

9. Щодо рішень ухвал суду першої інстанції про застосування або відмо­ву у застосуванні примусових заходів виховного характеру після їх перегля­ду в апеляційному порядку (див. коментар до ст.ст. 498, 499, 500, 501 КПК) у касаційному порядку можуть бути оскаржені: а) ухвала суду першої інстанції про застосування примусових заходів виховного характеру та/або ухвала суду апеляційної інстанції, постановлена за результатами перегляду такої ухвали суду першої інстанції; б) ухвала суду першої інстанції про відмову у застосу­ванні примусових заходів виховного характеру та/або ухвала суду апеляційної інстанції, постановлена за результатами перегляду такої ухвали суду першої інстанції.

10. Законодавець встановив можливість постановления судом першої ін­станції ухвали про дострокове звільнення від примусового заходу виховного характеру (ст. 502 КПК), але не передбачив апеляційного та касаційного оскар­ження такої ухвали, бо в ч. 1 ст. 424 та ч. 4 ст. 501 КПК мова йде про оскарження ухвал лише про застосування примусових заходів виховного характеру чи від­мову в їх застосуванні.

11. У КПК передбачена можливість касаційного оскарження ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному

-. 881

провадженню, крім випадків, передбачених КПК, проте не наводиться визначен­ня або вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції та/або ухвал суду апеля­ційної інстанції, які перешкоджають подальшому кримінальному провадженню. Прикладами ухвал суду, які перешкоджають подальшому кримінальному прова­дженню і можуть бути оскаржені в касаційному порядку, можна вважати: ухвалу суду першої інстанції про зупинення судового провадження (див. ст. 335 КПК) та ухвалу суду апеляційної інстанції про залишення цієї ухвали суду першої ін­станції без змін; ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги або відмову у відкритті провадження (див. коментар до ч. 6 ст. 399 КПК).

12. Законодавець передбачив можливість постановления вироку судом на підставі наступних видів угод: угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим; угоди між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості (див. коментар до ст. 468 КПК). Особливість оскарження вироку на підставі угоди полягає в обмеженні права оскарження вироку згідно з положеннями ч. З ст. 424 КПК України. Підстави оскарження та коло осіб, які мають право оскаржити вирок на підставі угоди, є виключними та поширювальному тлумаченню не підлягають.

13. Ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають.

Стаття 425. Право на касаційне оскарження 1. Касаційну скаргу мають право подати:

1) засуджений, його законний представник чи захисник - у частині, що стосується інтересів засудженого;

2) виправданий, його законний представник чи захисник - у частині мотивів і підстав виправдання;

3) підозрюваний, обвинувачений, його законний представник чи за­хисник;

4) законний представник, захисник неповнолітнього чи сам неповно­літній, щодо якого вирішувалося питання про застосування примусових заходів виховного характеру, - в частині, що стосується інтересів неповно­літнього;

5) законний представник чи захисник особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного характеру;

6) прокурор;

7) потерпілий або його законний представник чи представник - у час­тині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції;

8) цивільний позивач, його представник або законний представник -у частині, що стосується вирішення цивільного позову;

9) цивільний відповідач або його представник - у частині, що стосу­ється вирішення цивільного позову.

2. Особам, які мають право подати касаційну скаргу, надається мож­ливість ознайомитися в суді з матеріалами кримінального провадження для вирішення питання про подання касаційної скарги.

1. Законодавець встановив перелік учасників процесу, які мають право по­дати касаційну скаргу на рішення, передбачені ст. 424 КПК, і встановив перелік підстав та інтересів, з урахуванням яких той чи інший учасник процесу може звернутися з касаційною скаргою. Перелік учасників процесу є вичерпним та поширювальному тлумаченню не підлягає.

2. Обвинувальний вирок суду першої інстанції та/або ухвала суду апеля­ційної інстанції щодо обвинувального вироку, обвинувальний вирок суду апе­ляційної інстанції, виправдувальний вирок суду першої інстанції та/або ухвала суду апеляційної інстанції щодо виправдувального вироку суду першої інстан­ції, виправдувальний вирок апеляційної інстанції, ухвали про застосування або відмову у застосуванні примусових заходів медичного чи виховного характе­ру суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та ухвали суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду таких ухвал, ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а та­кож ухвали суду апеляційної інстанції, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, можуть бути оскаржені кожним із названих в ч. 1 ст. 425 КПК учасників кримінального провадження.

3. Касаційну скаргу на зазначені рішення може подати прокурор, який брав участь у суді першої та апеляційної інстанції, а також незалежно від їх участі в судовому провадженні службові особи органів прокуратури вищо­го рівня: Генеральний прокурор України, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя і прирівняні до них прокурори або їх заступники.

Генеральний прокурор України, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя і прирівняні до них прокурори, їх заступни­ки мають право доповнити, змінити або відмовитися від касаційної скарги, вне­сених ними або прокурорами нижчого рівня. У судовому провадженні з перегля­ду судових рішень у касаційному порядку можуть брати участь службові особи органів прокуратури вищого рівня (див. коментар до ст.ст. 36, 403, 432 КПК).

4. Захиснику надано право подати касаційну скаргу з власної ініціативи, незалежно від того, чи була подана касаційна скарга засудженим або виправ­даним. Захисник може відмовитися від касаційної скарги лише за згодою за­судженого або виправданого.

5. Особам, які мають право подати касаційну скаргу, надається можли­вість ознайомитися в суді з матеріалами кримінального провадження для ви­рішення питання про подання касаційної скарги. Таким правом зазначені осо­би можуть скористатися в суді апеляційної інстанції протягом семи днів після закінчення апеляційного провадження, а по закінченні цього терміну - в суді першої інстанції (див. коментар до ст. 423 КПК).

Стаття 426. Порядок і строки касаційного оскарження

1. Касаційна скарга подасться безпосередньо до суду касаційної ін­станції.

2. Касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної ін­станції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк і дня вручення йому копії судового рішення.

3. Протягом строку, встановленого на касаційне оскарження, матері­али кримінального провадження ніким не можуть бути витребувані з суду, який виконує судове рішення, окрім суду касаційної інстанції.

1. Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстан­ції - Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і криміналь­них справ. Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до канцелярії суду касаційної інстанції або надіслана через підприємство поштового зв'язку, кур'єром тощо. Засуджений, який знаходиться під вартою, подає касаційну скаргу через відповідний відділ установи, в якій він утримується.

2. Строк подачі касаційної скарги для всіх учасників процесу становить три місяці з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції. Єдиний виняток, в частині встановлення моменту, з якого обчислюється тримі­сячний строк на подання касаційної скарги, встановлено для засудженого, який тримається під вартою. Він має право подати касаційну скаргу протягом трьох місяців з дня вручення йому копії судового рішення суду апеляційної інстанції.

2. Відповідно до ч. 5 ст. 115 КПК при обчисленні строків днями та міся­цями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експер­тизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фак­тичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу (див. коментар до ст. 115 КПК). Суд касаційної інстанції може поновити строк касаційного оскарження, якщо знайде причини його попуску поважними.

3. Гарантією права учасників на ознайомлення в суді з матеріалами кримі­нального провадження для вирішення питання про подання касаційної скарги є заборона витребувати матеріали кримінального провадження з суду, який ви­конує судове рішення, протягом строку, встановленого на касаційне оскарження. Вона поширюється на всі державні й інші органи, на службових осіб, зокрема, на прокурорів і суддів першої та апеляційної інстанцій. Виключне право на ви­требування матеріалів кримінального провадження має суд касаційної інстанції.

Стаття 427. Вимоги до касаційної скарги