Невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

2. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції мас керуватися статтями 412 — 414 цього Кодексу.

3. Суд касаційної інстанції не вправі скасувати виправдувальний ви­рок, ухвалу про відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру, ухвалу про закриття кримінального провадження лише і мотивів істотного порушення прав обвинуваченого або особи, сто­совно якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

1. Вичерпний перелік підстав для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції наведено в ч. 1 ст. 438 ЮЖ. До таких підстав віднесено: а) істотне порушення вимог кримінального про­цесуального закону (див. ст. 412 КПК та коментар до неї); б) неправильне за­стосування закону України про кримінальну відповідальність (див. ст. 413 КПК та коментар до неї); в) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримі­нального правопорушення та особі засудженого (див. ст. 414 КПК та коментар до неї).

При касаційному провадженні не виключена можливість встановлення кількох підстав для скасування або зміни судових рішень, на які суд касаційної інстанції повинен зважити і вказати про це в ухвалі, постановленій за наслідка­ми касаційного розгляду.

2. Суд касаційної інстанції не вправі скасувати виправдувальний вирок, ухвалу про відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховно­го характеру, ухвалу про закриття кримінального провадження лише з мотивів істотного порушення прав обвинуваченого або особи, стосовно якої вирішува­лося питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру (див. про права обвинуваченого ч. З ст. 42 КПК). На цьому наголошує в п. 17 і постанова Пленуму Верховного Суду України № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримі­нальної відповідальності» від 23 грудня 2005 р. Ця норма витончено логічна: якщо суд за наявності істотних порушень прав обвинуваченого постановив виправдувальний вирок, то тим більше він постановив би такий вирок, якби порушення прав обвинуваченого не було.

Стаття 439. Новий розгляд справи після скасування судового рішен­ня судом касаційної інстанції

1. Після скасування вироку або ухвали судом касаційної інстанції суд першої або апеляційної інстанції здійснює судове провадження згідно із за­гальними вимогами, передбаченими цим Кодексом, в іншому складі суду.

2. Вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку, є

обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому роз­гляді.

3. При новому розгляді у суді першої чи апеляційної інстанції засто­сування суворішого покарання або закону про більш тяжке кримінальне правопорушення допускається тільки за умови, що вирок було скасовано у зв'язку з необхідністю застосування закону про більш тяжке криміналь­не правопорушення або посилення покарання за скаргою прокурора, по­терпілого чи його представника, а також якщо при новому розгляді буде встановлено, що обвинувачений вчинив більш тяжке кримінальне право­порушення, або якщо збільшився обсяг обвинувачення.

1. Після скасування вироку або ухвали суду з направленням матеріалів кримінального провадження до суду першої або апеляційної інстанцій на новий розгляд останні розглядають справу у звичайному порядку відповідно до вимог розділу IV, глави 31 розділу V КПК. При цьому обов'язковою умовою є розгляд справи в іншому складі суду.

2. Особливостями нового розгляду є: 1) обов'язкове виконання судами першої та/або апеляційної інстанцій вказівок суду касаційної інстанції; 2) об­меження щодо можливості застосування судами закону про більш тяжке кри­мінальне правопорушення або посилення покарання; 3) вказівки суду касацій­ної інстанції не можуть стосуватися питань: необхідності застосування тієї чи іншої статті кримінального закону судами першої або апеляційної інстанцій; доведеності або недоведеності в кримінальному провадженні тих чи інших об­ставин; переконливості тих чи інших доказів або обов'язковості для судів пер­шої або апеляційної інстанцій при винесенні судового рішення посилатися на ті чи інші докази; визначення покарання, яке слід застосувати за результатами нового розгляду судом першої або апеляційної інстанцій.

3. Оскільки вказівки суду касаційної інстанції, крім названих, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанцій при новому розгляді, суд касаційної інстанції, скасовуючи судові рішення із направленням справи на новий розгляд, повинен вказати в ухвалі, які порушення норм матеріального та/або процесуального права призвели до скасування судового рішення, які об­ставини мають бути обов'язково з'ясовані при новому судовому розгляді, які процесуальні дії мають бути вчинені при новому розгляді. Невиконання вка­зівок суду касаційної інстанції при новому розгляді справи судами першої або апеляційної інстанції допускається у випадках, коли такі вказівки неможливо виконати з об'єктивних причин.

4. Обмеження щодо можливості застосування судами закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання в порівнянні з загальним порядком судового розгляду полягає в наступному:

- суд першої або апеляційної інстанцій при новому розгляді може засто­сувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилити по­карання, якщо рішення суду першої або апеляційної інстанцій було скасовано у

-.. 905

зв'язку з необхідністю застосувати закон про більш тяжке кримінальне право­порушення або посилення покарання за касаційною скаргою прокурора, потер­пілого та/або його представника, поданих із зазначених мотивів;

- якщо при новому розгляді буде встановлено, що обвинувачений вчинив більш тяжке кримінальне правопорушення або якщо збільшився обсяг обвинува­чення, суд може застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання. Водночас, якщо касаційна скарга прокурора, потерпіло­го та/або його представника були подані у зв'язку з необхідністю застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання, а суд ка­саційної інстанції скасував судові рішення із направленням матеріалів криміналь­ного провадження на новий розгляд з інших підстав, а при новому розгляді не було встановлено, що обвинувачений вчинив більш тяжке кримінальне правопорушен­ня, не збільшився обсяг обвинувачення, суд при новому розгляді не може посилити покарання або застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення.

5. Судові рішення, прийняті за результатами нового розгляду в судах пер­шої або апеляційної інстанцій, можуть бути переглянуті на загальних підставах відповідно до розділу V КПК.

Стаття 440. Закриття кримінального провадження судом касаційної

Інстанції

1. Суд касаційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і за­криває кримінальне провадження.

1. Відповідно до п. З ч. 1 ст. 436 КПК до повноважень суду касаційної ін­станції віднесена можливість за наявності обставин, передбачених ст. 284 КПК, скасувати судові рішення і закрити кримінальне провадження. Про скасування судового рішення і закриття провадження з підстав, передбачених ст. 284 КПК, суд касаційної інстанції постановляє ухвалу.

2. Щодо обставин, на підставі яких кримінальне провадження підлягає за­криттю судом, див. ст. 284 КПК та коментар до неї.

С т а т т я 441. Судові рішення суду касаційної інстанції

З усіх процесуальних питань суд касаційної інстанції постановляє

Ухвали.

2. Судові рішення суду касаційної інстанції ухвалюються, проголошу­ються, видаються, роз'яснюються або надсилаються учасникам судового провадження в порядку, передбаченому статтями 368 - 380 цього Кодексу.

1. Законом встановлено, що з усіх процесуальних питань суд касаційної інстанції постановляє ухвали. Ухвала касаційного суду повинна бути законною, обгрунтованою та вмотивованою, відповідати формі, встановленій для такого процесуального рішення нормами КПК.

2. Про порядок ухвалення, проголошення, видачі, роз'яснення або над­силання судових рішень учасникам судового провадження див. ст.ст. 368-380 КПК та коментар до них.

Стаття 442. Зміст ухвали суду касаційної інстанції 1. Ухвала суду касаційної інстанції складається з:

1) вступної частини із зазначенням: дати і місця її постановления;

найменування суду касаційної інстанції, прізвищ та ініціалів суддів і секретаря судового засідання;

найменування (номера) кримінального провадження;

прізвища, ім'я і по батькові обвинуваченого, засудженого, року, міся­ця і дня його народження, місця народження і місця проживання;

закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється (обвинува­чується) особа;

імен (найменувань) учасників судового провадження;

2) мотивувальної частини із зазначенням:

короткого змісту вимог касаційної скарги та оскаржених судових рі­шень;

узагальнених доводів особи, яка подала касаційну скаргу;

узагальненого викладу позиції інших учасників судового провадження;

встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин;

мотивів, з яких виходив суд касаційної інстанції при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався;

3) резолютивної частини із зазначенням:

висновку суду касаційної інстанції по суті вимог касаційної скарги;

розподілу процесуальних витрат;