На ухвалу слідчого судді - протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

4. Протягом строку апеляційного оскарження матеріали кримінально­го провадження ніким не можуть бути витребувані із суду. У цей строк суд зобов'язаний надати учасникам судового провадження за їх клопотанням можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження.

1. Головуючий у суді першої інстанції та слідчий суддя зобов'язаний роз'яснити учасникам процесу зміст вироку, ухвали, строки і порядок їх оскар­ження (див. ч. 1 ст. 376 КПК).

2. Апеляційна скарга подається: 1) на судові рішення, ухвалені судом пер­шої інстанції, - через суд, який ухвалив судове рішення; 2) на ухвали слідчого судді - безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

3. Якщо апеляція подана безпосередньо в апеляційний суд всупереч п. 1 ч. 1 коментованої статті, суддя-доповідач має право залишити апеляційну скар­гу без руху, повернути її чи відмовити у відкритті апеляційного провадження лише на підставах, визначених у ст. 399 КПК. Якщо такі підстави відсутні, суд­дя, доповідач має винести ухвалу про відкриття апеляційного провадження та здійснити дії, передбачені ст.ст. 398, 401 КПК.

4. У випадку порушення правил територіальної чи інстанційної підсудності при поданні апеляційної скарги така скарга направляється до іншого суду відповідно до положень ст. 34 КПК.

5. Апеляційна скарга може бути подана: 1) на вирок або ухвалу про застосу­вання чи незастосування примусових заходів виховного або медичного характеру - протягом тридцяти днів з дня їх проголошення; 2) на інші ухвали суду першої інстанції- протягом семи днів з дня її оголошення; 3) на ухвалу слідчого судді - про­тягом п'яти днів з дня її оголошення. При цьому треба враховувати, що якщо скла­дання судового рішення у формі ухвали вимагає значного часу, суд має право об­межитись складанням і оголошенням його резолютивної частини, яку підписують всі судді. Повний текст ухвали повинен бути складений не пізніше п'яти діб з дня оголошення резолютивної частини і оголошений учасникам судового провадження. Про час оголошення повного тексту ухвали має бути зазначено у раніше складеній її резолютивній частині (ст. 376 КПК). В такому випадку строк на апеляційне оскар­ження має рахуватись з моменту оголошення повного тексту судового рішення.

6. Ухвали, постановлені в судовому засіданні, оголошуються негайно піс­ля їх постановления.

7. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ви­року чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

8. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому для здійснення спрощеного провадження щодо кримінальних проступків, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

9. Про порядок обчислення процесуальних строків див. коментар до ст. 115 КПК.

10. Про порядок поновлення пропущеного строку на апеляційне оскар­ження див. коментар до ст. 117 КПК.

11. Про наслідки пропущення строку на апеляційне оскарження див. ко­ментар до ст. 399 КПК.

12. Перебування матеріалів кримінального провадження в суді першої ін­станції протягом строку, встановленого для подачі апеляції, і заборона на їх ви­требування в цей період є гарантіями права учасників процесу на ознайомлення з цими матеріалами й апеляціями, що надійшли в суд.

13. Протягом строку, встановленого для подачі апеляції, суд першої ін­станції за наявності відповідних клопотань сторін зобов'язаний надати їм мож­ливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження. Учасники судового провадження також мають право отримати копію запису судового за­сідання, зробленого за допомогою технічного засобу.

Стаття 396. Вимоги до апеляційної скарги

Апеляційна скарга подається в письмовій формі.

2. В апеляційній скарзі зазначаються:

1) найменування суду апеляційної інстанції;

2) прізвище, ім'я та по батькові (найменування), місце проживання (перебування) особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

3) судове рішення, яке оскаржується, і назва суду, який його ухвалив;

4) вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обгрунтування и зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судо­вого рішення;

5) клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про дослідження доказів;

Перелік матеріалів, які додаються.

Якщо особа не бажає брати участь у апеляційному розгляді, вона зазначає це в апеляційній скарзі.

4. Якщо в апеляційній скарзі зазначаються обставини, які не були до­сліджені в суді першої інстанції, або докази, які не подавалися суду першої інстанції, то в ній зазначаються причини цього.

Апеляційна скарга підписується особою, яка її подає. Якщо апеляційну скаргу подає захисник, представник потерпілого, то до неї додаються оформлені належним чином документи, що підтверджують його повноваження відповідно до вимог цього Кодексу.

6. До апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів нада­ються копії в кількості, необхідній для їх надіслання сторонам криміналь­ного провадження та іншим учасникам судового провадження, інтересів яких стосується апеляційна скарга. Цей обов'язок не поширюється на об­винуваченого, який перебуває під домашнім арештом або тримається під вартою.

1. Форма і зміст апеляції мають важливе процесуальне значення, оскільки від викладених у них формулювань, доводів і прохань залежать наслідки роз­гляду апеляції. Саме тому до форми і змісту апеляції пред'являються жорсткі вимоги. Апеляційна скарга подається лише в письмовій формі. Вимоги до зміс­ту апеляції є вичерпними та містяться у коментованій статті.

2. В апеляції вказується повна офіційна назва апеляційного суду. Інстан-ційна підсудність визначена ст. 33 КПК.

3. Фізична або юридична особа, що подає апеляцію, повинна вказати своє прізвище, ім'я і по батькові, процесуальне положення в кримінальній справі, місце проживання або перебування. Номер засобу зв'язку та адреса електронної пошти не є обов'язковими реквізитами апеляційної скарги, однак, якщо такі є, то зазначення їх в апеляції прискорить та спростить процедуру повідомлення про дату та час призначення апеляційного розгляду, про заперечення та доповнення до поданих апеляційних скарг. Водночас, повідомлення учасників кримінального провадження про подані апеляції має відповідати вимогам, визначеним у главах 6 та 11 КПК.

4. Прокурор, крім того, повинен вказати своє посадове становище, чи брав він участь у судовому засіданні при розгляді справи або затверджував обви­нувальний акт.

5. В апеляції зазначається, яке конкретно судове рішення оскаржується, яким судом воно ухвалене, число, місяць і рік його винесення, прізвище, ім'я і по батькові особи, щодо якої ухвалене рішення, суть вироку, ухвали (якщо осо­ба засуджена - за якою статтею, частиною статті КК і до якого покарання, якщо виправдана - за якою статтею КК, частиною статті тощо). В апеляції виклада­ється короткий зміст судового рішення і наводяться формулювання зі змісту його мотивувальної частини, що оскаржується.

6. В апеляції повинні мати місце вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу та їх обгрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення. Апелянт повинен указати конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (див. ст. 409 КПК), які, на його думку, допущені при постановленні рішення, що оскаржується, привести конкретні докази й аргументи в обгрунтування кожної позиції.

7. У скарзі зазначаються докази, які підтверджують наведені в ній доводи і обґрунтовують висунуті до суду апеляційної інстанції вимоги. Доводи автора апеляційної скарги в обгрунтування своїх вимог можуть стосуватися як фактичних, так і юридичних обставин. Коло зазначених у скарзі доказів може бути ширше кола доказів, досліджуваних при розгляді кримінального провадження слідчим суддею або в суді першої інстанції. При цьому нові докази, зазначені у скарзі, можуть бути розділені на дві групи. До першої з них належать ті, які були отримані в ході досудового розслідування, але з тих чи інших причин не були досліджені слідчім суддею або в суді першої інстанції. Це - фактичні дані (відомості), що набули встановленої законом процесуальної

форми. Тому до них повною мірою можна застосувати термін «доказ», хоча в результаті дослідження в апеляційному суді вони можуть бути відкинуті як такі, що не відносяться до предмета доказування, або є недопустимими чи недостовірними. Другу групу становлять ті відомості та їх джерела, які не булі зафіксовані до моменту винесення оскаржуваного рішення і тому не досліджувалися в ході судового розгляду і в силу цього не набули належної процесуальної форми. Всі ці відомості стануть кримінальними процесуальними доказами після того, як вони будуть досліджені під час апеляційного розгляду. В основу вироку чи іншого рішення зазначеного суду можуть бути покладені лише ті докази, які були ним досліджені і набули тим самим належної процесуальної форми.

8. В апеляції має міститися клопотання особи, яка подає апеляційну скар­гу, про дослідження доказів. Адже сторони мають право подавати нові матері­али чи клопотати про виклик до суду апеляційної інстанції свідків, експертів. Особа, що подає апеляцію, зобов'язана додати до апеляції документи, на які є посилання в апеляції, але які в справі відсутні, а також має право додавати будь-які документи, що, на її думку, необхідні для правильного вирішення спра­ви. При цьому, якщо в апеляційній скарзі зазначаються обставини, які не були досліджені в суді першої інстанції, або докази, які не подавалися суду першої інстанції, то в ній зазначаються причини цього.

9. Прокурор і захисник при обгрунтуванні своїх доводів про необхід­ність скасування або зміни судового рішення зобов'язані послатися на відпо­відні аркуші матеріалів кримінального провадження, де знаходиться той доказ, на який посилається апелянт.

10. В апеляції повинно викладатися конкретне прохання особи, що по­дає апеляцію, сформульоване з урахуванням того, які рішення апеляційний суд вправі ухвалити (див. ст. 407 КПК).

11. Захисник, представник та законний представник повинні додати до апеляції належним чином оформлені документи, що підтверджують їх повно­важення в кримінальному провадженні (про порядок оформлення документів, що підтверджують повноваження в кримінальному провадженні див. коментар до ст.ст. 44, 50, 58, 59, 63, 64 КПК).

12. В апеляції наводиться перелік усіх документів, що додаються до неї із зазначенням кількості копій.

13. До апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів нада­ються копії в кількості, необхідній для їх надіслання сторонам та іншим учас­никам судового провадження, інтересів яких стосується апеляційна скарга. Цей обов'язок не поширюється на обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом або тримається під вартою.

14. Апеляція повинна бути підписана особою, від імені якої вона пода­ється.

15. Якщо особа не бажає брати участь у апеляційному розгляді, вона за­значає це в апеляційній скарзі. Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК суд

-829

апеляційної інстанції може прийняти рішення про обов'язковість участі в апе­ляційному розгляді певних учасників кримінального провадження.

16. Про порядок внесення змін та доповнень до поданої апеляційної скар­ги див. ч. З, 4 ст. 403 КПК.

17. Недотримання вимог коментованої статті при поданні апеляції тягне наслідки, передбачені ст. 399 КПК.

Стаття 397. Дії суду першої інстанції після одержання апеляційних скарг

1. Суд першої інстанції через три дні після закінчення строку апеля­ційного оскарження судового рішення надсилає отримані апеляційні скар­ги разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції.

2. Апеляційні скарги, що надійшли після направлення матеріалів кримінального провадження до суду апеляційної інстанції, не пізніше на­ступного дня після їх надходження направляються до суду апеляційної ін­станції.

1. Про строки апеляційного оскарження див. коментар до ст. 395 КПК.

2. Суд першої інстанції через три дні після закінчення строку апеляційно­го оскарження судового рішення надсилає отримані апеляційні скарги разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції.

3. Не вирішуючи питання про відновлення пропущеного строку на апеля­ційне оскарження, суд першої інстанції направляє до суду апеляційної інстанції апеляційні скарги, що надійшли після направлення матеріалів кримінального провадження до суду апеляційної інстанції, не пізніше наступного дня після їх надходження.

Стаття 398. Прийняття апеляційної скарги судом апеляційної інстанції

1. Апеляційна скарга, що надійшла до суду апеляційної інстанції, не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу. Отримавши апеля­ційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її на відповідність вимогам статті 396 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апе­ляційного провадження.

1. Апеляційна скарга, що надійшла до суду апеляційної інстанції, підля­гає обов'язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду, яка здійснюється працівниками апарату відповідного суду в день її надходження. До автоматизованої системи документообігу суду в обов'язковому порядку вносяться: дата надходження скарги, прізвище особи, стосовно якої подані до­кументи, та їх зміст, прізвище (найменування) особи (органу), від якої (якого)

надійшли документи, прізвище працівника апарату суду, який здійснив реє­страцію, інформація про рух судових документів, дані про суддю, який здій­снював судове провадження, та інші дані, передбачені Положенням про авто­матизовану систему документообігу суду, затвердженим Радою суддів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України.

2. Визначення судді-доповідача для конкретного розгляду поданої апеля­ційної скарги здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час її реєстрації відповідно до положень ст. 35 КПК.

3. Апеляційна скарга, що надійшла до суду апеляційної інстанції, не пізні­ше наступного дня має бути передана судді-доповідачу.

4. Отримавши апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її на відповідність вимогам ст. 396 КПК (про вимоги до апеляційної скарги див. коментар до ст. 396 КПК) і за від­сутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження. Перешкодою для постановления ухвали про відкриття апеляційного проваджен­ня є наявність підстав для залишення апеляційної скарги без руху, її повернення або відмови у відкритті апеляційного провадження (див. ст. 399 КПК).

5. Про підстави та порядок залишення апеляційної скарги без руху, її по­вернення або відмови у відкритті апеляційного провадження див. коментар до ст. 399 КПК.

6. Про порядок дій судді-доповідача при надходженні до нього апеляцій­ної скарги на ухвалу слідчого судді див. коментар до ст. 422 КПК.

Стаття 399. Залишення апеляційної скарги без руху, її повернення або відмова відкриття провадження

1. Суддя-доповідач, встановивши, що апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції подано без додержання вимог, передбачених статтею 396 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляцій­ної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється достатній строк для їх усунення, який не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу. Копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху невідкладно надсила­ється особі, яка подала апеляційну скаргу.

2. Якщо особа усунула недоліки апеляційної скарги у строк, встанов­лений суддею-доповідачем, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду апеляційної інстанції. Протягом трьох днів після усунення недоліків апеляційної скарги і за відсутності перешкод суддя-доповідач по­становляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.

3. Апеляційна скарга повертається, якщо:

1) особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк;

2) апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеля­ційну скаргу;

3) апеляційна скарга не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції;

4) апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушус питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде під­став для його поновлення.

4. Суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з під­став, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 цього Кодексу.

5. Копія ухвали про повернення апеляційної скарги, відмову у від­критті провадження невідкладно надсилається особі, яка подала апеляцій­ну скаргу, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матері­алами.