Загальні положення судового розгляду

Стаття318. Строки і загальний порядок судового розгляду

1. Судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом ро­зумного строку.

2. Судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов'язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом. У судове засідання викликаються потерпілий та інші учас­ники кримінального провадження.

3. Судове засідання відбувається у спеціально обладнаному примі­щенні - залі судових засідань. У разі необхідності окремі процесуальні дії можуть вчинятися поза межами приміщення суду.

1. Під розумним строком судового розгляду закон розуміє розгляд спра­ви судом протягом часу, необхідного для виконання завдань кримінального судочинства, зокрема, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, аби кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений і щоб до кожно­го учасника кримінального провадження була застосована належна право­ва процедура ("див. ст. 2 КПК). Отже, розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Встановлення законодавцем вимоги проведення судового розгляду про­тягом розумного строку зумовлено характером кримінальної процесуальної діяльності, яка дуже часто пов'язана з обмеженням конституційних прав та свобод людини і громадянина. Такі обмеження здійснюються шляхом застосу­вання до учасників кримінального провадження заходів, зокрема запобіжних, передбачених у ст. 131 КПК (наприклад, тимчасове обмеження у користуван­ні спеціальним правом, тимчасове відсторонення від посади, домашній арешт, тримання під вартою тощо). У ч. 4 ст. 28 КПК передбачено, що кримінальне провадження щодо особи, яка тримається під вартою, неповнолітньої особи має бути здійснено невідкладно і розглянуто в суді першочергово.

Забезпечення проведення судового провадження у розумні строки покла­дається на суд. Про розумність строків провадження у кримінальній справі та критерії для визначення розумності строків див. коментар до ст. 28 КПК.

Початок перебігу строку, протягом якого має бути проведений і заверше­ний судовий розгляд, розпочинається з моменту отримання судом обвинуваль­ного акта і реєстру матеріалів досудового розслідування (див. ст. 291 КПК; і закінчується з набранням вироком, ухвалою суду законної сили.

2. Вимога закону про обов'язкову участь сторін кримінального проваджен­ня є додатковою гарантією захисту прав учасників кримінального провадження. Так, обов'язкова участь обвинуваченого під час судового розгляду дозволяє суду з'ясувати ті питання, які без обвинуваченого перевірити важко: питання, пов'язані іі встановленням особи обвинуваченого, обставини, що виключають проваджен­ня у справі, обставини, які мають значення при вирішенні питання про покарання.

У передбачених законом випадках, судовий розгляд у судовому засіданні може бути проведений без деяких учасників кримінального провадження (див. ст.ст. 323-327 КПК), однак у будь-якому випадку воно не може бути проведене без участі судді (суду), обвинуваченого, прокурора та захисника у криміналь­ному провадженні, де участь захисника є обов'язковою. У випадку, якщо захис­ник не має можливості безпосередньо брати участь у судовому провадженні за станом здоров'я або з інших поважних причин, судове провадження може здій­снюватись у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, зокрема, яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження) за правилами, визначеними ст. 336 КПК.

3. Для забезпечення явки осіб у судові засідання законом передбачений осо­бливий порядок здійснення судового виклику осіб, участь яких є обов'язковою. Суд викликає учасників судового провадження шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телефонограмою з обов'язковим додер­жанням інших правил здійснення виклику, передбачених КПК (див. ст.ст. 135-137 КПК). У ст. 138 КПК встановлено перелік випадків (обставин), які визна­ються поважними причинами неприбуття особи за викликом.

4. У передбачених законом випадках окремі процесуальні дії можуть вчи­нятись поза межами приміщення суду. До таких дій, зокрема, відносяться: до­пит свідка, потерпілого (див. ч.9 ст. 352 і ч. 2 ст. 353 КПК), огляд речових доказів, які не можна доставити в судове засідання (див. ч. 2 ст. 357 КПК), огляд певного місця (див. ст. 361 КПК) тощо. Вимоги щодо оформлення залу судового засідання визначені КПК та іншими нормативно-правовими актами. Новелою є вимога законодавця провести заміну у судах загальної юрисдикції металевих загороджень, які відокремлюють підсудних від складу суду і присут­ніх громадян, на загородження із скла чи органічного скла (див. абз. 5 п. 2 ч. 21 перехідних положень КПК).

Стаття 319. Незмінність складу суду

1. Судовий розгляд у кримінальному провадженні повинен бути про­ведений в одному складі суддів. У разі якщо суддя позбавлений можливості брати участь у судовому засіданні, він має бути замінений іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. Після заміни судді судовий розгляд розпочинається спочат­ку, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті та статтею 320 цього Кодексу.

2. Суд вмотивованою ухвалою може прийняти рішення про відсут­ність необхідності розпочинати судовий розгляд і початку та здійснювати повторно всі або частину процесуальних дій, які вже здійснювалися під час судового розгляду до заміни судді, якщо таке рішення не може негативно вплинути на судовий розгляд та за умови дотримання таких вимог:

1) сторони кримінального провадження, потерпілий не наполягають на новому проведенні процесуальних дій, які вже були здійсненні судом до заміни судді;

2) суддя, що замінив суддю, який вибув, ознайомився з ходом судово­го провадження та матеріалами кримінального провадження, наявними в розпорядженні суду, згоден з прийнятими судом процесуальними рішення­ми і вважає недоцільним нове проведення процесуальних дій, що вже були проведені до заміни судді.

У випадку, передбаченому цією частиною, докази, що були досліджен­ні під час судового розгляду до заміни судді, зберігають доказове значення та можуть бути використані для обгрунтування судових рішень.

1. Незмінність судді встановлена законом з метою забезпечення прийняття судом законного рішення, щоб кожен, хто є учасником судового провадження, не був позбавлений права на справедливий суд. Незмінність складу суду багато в чому забезпечує спокійне й прискіпливе дослідження кожним із суддів обста­вин справи і наданих суду доказів та прийняття завдяки цьому обгрунтованого рішення.

Водночас, слід зауважити, що в деяких випадках конкретний суддя може втратити можливість продовжувати участь у засіданні через нездолані обста­вини (тривала хвороба судді, його смерть, обставини, що виключають участь судді в розгляді справи, тощо), що вимагає заміни цього судді іншим суддею, яка проводиться за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за принципом ймовірності з додержанням черговості та наявності у кожного із суддів проваджень (див. ч. З ст. 35 КПК). Якщо ж суддя не може продовжувати участь у судовому засіданні тимчасово (нетривала поїздка з поважних причин до рідних, короткочасне захворювання тощо), то закон не обмежує керівників суду у виборі рішення: залежно від ситуації такий суддя може бути замінений, хоча такий варіант мало сприяє здійсненню ефективного правосуддя, а в іншому випадку в засіданні може бути оголошена перерва, після якої розгляд справи продовжується. Практика судочинства віддає рішучу перевагу другому варіанту.

2. За загальним правилом після проведення заміни судді розгляд справи розпочинається з початку, однак суд своєю вмотивованою ухвалою може при­йняти рішення про відсутність необхідності розпочинати судовий розгляд з початку та здійснювати повторно всі або частину процесуальних дій, які вже здійснювались під час судового розгляду до заміни судді, якщо таке рішення не може негативно вплинути на судовий розгляд та за умови дотримання ви­мог, передбачених п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 319 КПК. У такому випадку докази, що були

досліджені під час судового розгляду до заміни судді, зберігають доказове зна­чення та можуть бути використані для обгрунтування судових рішень.

Ще однією підставою для продовження судового розгляду після заміни судді є перебування в залі судового засідання протягом судового розгляду за­пасного судді. Запасний суддя призначається у справах, для проведення яких потрібен значний час, та в порядку, передбаченому ст. 320 КПК. В ч. 2 ст. 320 КПК прямо зазначається, що після введення запасного судді судовий розгляд подовжується.

3. Порушення вимог закону щодо незмінності складу суду є безумовною підставою для скасування судового рішення (див. п. 2 ч. 2 ст. 412 КПК).

Стаття 320. Запасний суддя

1. У кримінальному провадженні, для проведення якого потрібен зна­чний час, повинен бути призначений запасний суддя, який перебуває в залі судового засідання протягом судового розгляду. Рішення про необхідність призначення запасного судді приймає суд, що здійснюватиме судове прова­дження, одночасно з призначенням підготовчого судового засідання. Про при­значення запасного судді робиться відмітка в журналі судового засідання.

2. Якщо під час судового засідання суддю замінює запасний суддя, су­довий розгляд продовжується. Судовий розгляд у такому разі закінчує суд у новому складі.

1. КПК 1960 р. не мав положення про запасного суддю, однак мав схоже за своїм змістом положення про запасного народного засідателя, який викликався для можливої участі у справі, для розгляду якої необхідний значний час, з тим, щоб уникнути затягування судового процесу.

2. Запасний суддя призначається для можливої участі у справі, для роз­гляду якої потрібен значний час, з тим, щоб уникнути затягування судового розгляду. Питання про необхідність призначення запасного судді вирішується судом, який буде здійснювати судове провадження під час призначення підго­товчого судового засідання і вирішення питання про виклик учасників судового провадження (ч. 1 ст. 314 КПК) з огляду на обсяг конкретної справи, кількість обвинувачених, потерпілих, свідків та інших обставин, які вказують на те, що розгляд справи буде тривалим. Про призначення запасного судді обов'язково робиться відмітка в журналі судового засідання.

3. Згідно з ч. 2 ст. 314 та ч. 1 ст. 344 КПК головуючий оголошує в підго­товчому судовому засіданні після оголошення складу суду прізвище запасного судді. Учасники судового провадження мають право заявити відвід призначено­му запасному судді (див. ст.ст. 75, 344 КПК). Виконання цих процесуальних дій повинно відбуватись лише в підготовчому засіданні, а інакше вступ запасного судді до складу суду замість судді, що вибув, не допускається.

Запасний суддя, який замінив суддю, має такий самий обсяг прав та обов'язків у здійсненні правосуддя, як і інші судді, що входять до складу суду.

Про заміну судді та про причини такої заміни обов'язково робиться відмітка в журналі судового засідання. Після проведення заміни судовий розгляд продо­вжується і закінчується у новому складі суддів.

С т а т т я 321. Головуючий у судовому засіданні

1. Головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесу­альних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з'ясування всіх обставин кримінального провадження, усу­ваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального про­вадження.

2. Головуючий у судовому засіданні вживає необхідних заходів для за­безпечення в судовому засіданні належного порядку.

1. Головуючим у судовому засіданні є професійний суддя, який головує під час колегіального розгляду справи або розглядає справу одноособово (див. п. 2 ч. 1 ст. З КПК).

Головуючий як суддя не має переваги над іншими суддями в колегіально­му розгляді й вирішенні справи. Водночас, він має великі організаційні повно­важення, пов'язані з керівництвом судового розгляду, здійсненням учасника­ми кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконанням ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд у русло передбаченої законом процеду­ри, усуває поточні перешкоди нормальному ходу судового провадження, зокре­ма, діями з підтримання порядку в судовому засіданні.

Принципово визначена роль головуючого полягає у створенні в судовому провадженні атмосфери неупередженості, однаково урівноваженого ставлення до сторін і сторін між собою, забезпеченні реальної змагальності в процесі та свободи сторін у наданні ними суду доказів і у доведенні перед судом їх пере­конливості, реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання про­цесуальних обов'язків (див. коментар до ст. 22 КПК).

2. Оскільки головуючий зобов'язаний керувати судовим засіданням та усувати із судового розгляду все, що не стосується розглядуваної справи, він має право знімати запитання учасників судового розгляду, якщо вони достат­ньо з'ясовані або явно виходять за межі справи. Запитання і мотиви їх зняття заносяться до журналу судового засідання. При цьому слід мати на увазі, що кожен з учасників провадження вправі висловити заперечення проти дій голо­вуючого, які, на його думку, обмежують або порушують його права. Кожне таке заперечення має бути зафіксоване в журналі судового засідання і може бути використане в апеляційному та касаційному оскарженні.

3. У нарадчій кімнаті під час обговорення результатів розгляду криміналь­ного провадження головуючий повинен забезпечити вільний обмін думками, а при заключному голосуванні за судове рішення він має голосувати останнім,

щоб його авторитет керівника ніяк не впливав на волевиявлення суддів (див. ч. 2 ст. 375 КПК).

4. За процедурою судового розгляду головуючий повинен проголосити судове рішення (вирок або ухвалу), роз'яснити учасникам суть цього рішення на їхні мож­ливості щодо його оскарження в передбаченому законом порядку (див. ст. 376 КПК).

Стаття 322. Безперервність судового розгляду