Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
У разі необхідності отримання показань від опитаних осіб слідчий, прокурор проводить їх допит.Содержание книги
Поиск на нашем сайте
1. Дистанційне досудове розслідування передбачає можливість проведення окремих слідчих (розшукових) дій за умови, що учасники таких дій на момент їх проведення перебувають у різних місцях, географічно віддалених одне від одного на відстань, що створює неможливість їх безпосереднього спілкування. Таке спілкування відбувається завдяки використанню спеціального обладнання зв'язку і в режимі відеоконференції з обов'язковою трансляцією зображення і звуку до місць, в яких перебувають особи, котрі беруть участь у слідчій (розшу-ковій) дії. При цьому слідчий, прокурор або слідчий суддя, який проводить такі дії, перебуває в обраному ним місці разом із одним з учасників слідчої (роз-шукової) дії, а присутність органу розслідування біля іншого учасника забезпечують уповноважені на це офіційні особи. Згідно з вимогами коментованої статті під час досудового розслідування допускається дистанційне проведення лише допиту свідка, потерпілого, підозрюваного, експерта й пред'явлення для впізнання особи чи речі. Перелік підстав для проведення слідчих (розшукових) дій у режимі відеоконференції, які наведені у ч. 1 цієї статті, не є вичерпним, оскільки достатність інших підстав у кожному випадку визначається процесуальною особою, яка самостійно приймає рішення про дистанційне проведення слідчої (розшукової) дії, а така підстава, як оперативність вказує на необхідність швидкого отримання результату певної слідчої (розшукової) дії, що може вплинути на весь хід розслідування чи й кримінального провадження загалом. 2. Рішення про здійснення дистанційного досудового розслідування може бути прийнятим не лише з власної ініціативи слідчим, прокурором чи у визначених ст. 225 КПК випадках слідчим суддею, а й ними за обгрунтованим клопотанням будь-кого з учасників кримінального провадження. Наявність заявленого письмового або усного, яке підлягає занесенню до відповідного протоколу, заперечення з боку сторони кримінального провадження чи потерпілого проти здійснення дистанційного досудового розслідування зумовлює потребу відмовитися від проведення слідчих (розшукових) дій у режимі відеоконференції. Прийняття слідчим, прокурором чи слідчим суддею іншого рішення можливе лише після винесення вмотивованої постанови (ухвали) з його обгрунтуванням. Проте наявність такого заперечення з боку підозрюваного робить неможливим проведення слідчої (розшукової) дії, в якій він братиме участь, у режимі відеоконференції, і тому заявлене клопотання із запереченням підлягає безумовному задоволенню слідчим, прокурором. 3. Використанню в дистанційному досудовому розслідуванні технічних засобів і технологій надається надзвичайно важливе значення. Якщо за звичного порядку проведення слідчих (розшукових) дій технічні засоби застосовують переважно з метою фіксування ходу дії та отриманих результатів, то в дистанційному досудовому розслідуванні визначальне значення має створення за їхньою допомогою повноцінних умов для отримання й передачі інформації на відстань у режимі реального часу, належної якості звукового сигналу і відеогра-фічного зображення, за умови одночасного й повноцінного сприйняття інформації із кожного з віддалених місць, в якому відбуваються події, що пов'язані сутністю і єдністю завдань допиту чи впізнання. Окрім того, під час проведення дистанційного розслідування слідчий, прокурор чи слідчий суддя, що прийняв рішення про проведення слідчої (розшукової) дії в режимі відеоконференції, зобов'язаний забезпечити неможливість витоку відомостей про таку дію, які можуть призвести до розголошення даних досудового розслідування, зокрема, запобігти витоку таких даних шляхом несанкціонованого втручання сторонніх осіб у роботу засобів зв'язку. Застосування технічних засобів і технологій не повинне перешкоджати реалізації наданих учасникам слідчої (розшукової) дії прав та виконанню їхніх процесуальних обов'язків. 4. Порядок проведення слідчих (розшукових) дій у режимі відеоконференції не може порушувати загальних правил отримання показань (ст. 95 КПК), проведення допиту, що встановлені ст.ст. 225-227 КПК, та пред'явлення для впізнання особи чи речі, що встановлені ст.ст. 228 та 229 КПК з урахуванням тих обставин, що таких правил повинні дотримуватися всі учасники слідчої (розшукової) дії і в кожному з місць її проведення. Місце свого перебування, з якого буде здійснюватися керування проведенням дистанційного досудового розслідування, слідчий, прокурор, який прийняв таке рішення, визначає за власною ініціативою. Місце перебування під час такої дії слідчого, прокурора є водночас і місцем складання протоколу слідчої (розшукової) дії, що проводиться в режимі відеоконференції. У випадках здійснення розслідування слідчою групою в кожному з місць дистанційного проведення слідчої (розшукової) дії може перебувати окремий слідчий, що входить до складу групи і діє за розпорядженням її керівника, а місце складання протоколу визначається в такому випадку слідчим, прокурором, який керує роботою слідчої групи. 5. За загальним правилом, встановленим ч. 5 ст. 232 КПК, під час проведення дистанційного досудового розслідування в разі прийняття слідчим, прокурором рішення про проведення слідчої (розшукової) дії в режимі відеоконференції кожній особі, що бере участь в такій дії, на підставі доручення слідчого, прокурора службовою особою органу досудового розслідування в приміщенні за його юрисдикцією або в місті (місці, якщо слідчу дію проводять на території іншої адміністративно-територіальної одиниці) розташування вручається пам'ятка про її процесуальні права, здійснюється перевірка її документів, що посвідчують особу. Окрім того, ця службова особа органу досудового розслідування повинна перебувати поряд з такою особою до закінчення слідчої (розшукової) дії, рішення про що приймає і повідомляє про це всіх учасників особа, яка її проводить. 6. Якщо слідча (розшукова) дія буде проводитись у приміщенні, що розташоване за межами території юрисдикції органу досудового розслідування, яким здійснюється кримінальне провадження, або поза територією міста, в якому він розташований, то слідчий, прокурор виносить вмотивовану постанову, якою доручає в межах компетенції органу внутрішніх справ чи іншого уповноваженого на те правоохоронного органу, на території юрисдикції якого перебуває особа, яка братиме участь у дистанційному досудовому розслідуванні, вручити їй пам'ятку про її процесуальні права, здійснити перевірку її документів, що посвідчують особу, а також перебувати поряд з такою особою до закінчення слідчої (розшукової") дії. Тією ж постановою може бути визначено місце проведення допиту чи впізнання у режимі відеоконференції або надано доручення відповідному правоохоронному органу підібрати таке приміщення, що відповідає умовам проведення слідчої (розшукової) дії дистанційно. Копія постанови надсилається електронною поштою, факсимільним або іншим засобом зв'язку і підлягає виконанню службовою особою, котра отримала доручення, в найкоротший строк і за погодженням зі слідчим чи прокурором, який надіслав таке доручення. 7. Особам, які перебувають в місці проведення дистанційного досудового розслідування і слідчі (розшукові) дії з якими проводяться в режимі відеоконференції слідчим, прокурором, процесуальні права й обов'язки можуть бути роз'яснені в загальному порядку особою, яка проводить таку дію, про що зазначається в протоколі. В таких випадках вручення особі пам'ятки про її процесуальні права можна вважати зайвим. 8. Порядок проведення дистанційного досудового розслідування за рішенням слідчого судді повинен відповідати загальним положенням коментованої статті з дотриманням вимог, що встановлені ч. 4 і 5 ст. 336 КПК, якими врегульовано проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції під час судового провадження. 9. Якщо до особи, яка буде брати участь у досудовому розслідуванні дистанційно, обрано запобіжний захід - тримання під вартою в установі попереднього ув'язнення, або вона відбуває покарання в установі виконання покарань, то незалежно від місця розташування органу досудового провадження та розташування таких установ вручення такій особі пам'ятки про її процесуальні права, перевірку її документів, що посвідчують особу, здійснює службова особа такої установи, і вона ж перебуває поряд з учасником цієї слідчої дії до її закінчення. 10. Застосування технічних засобів відеозапису з метою фіксування ходу і результатів слідчої (розшукової") дії, що проводиться у режимі відеоконфе- ренції, здійснюється слідчим, прокурором або за його вказівкою спеціалістами експертно-криміналістичних підрозділів за місцем перебування процесуальної особи, яка проводить таку дію, та місцем складання протоколу. Відеозйомка повинна бути організованою з таким розрахунком, щоб у матеріалах відеозапису як додатках про протокол слідчої дії містилася вся потрібна інформація, яка відображає події, що відбувалися під час слідчої (розшукової) дії в кожному з місць її проведення. Така вимога вказує на доцільність застосування для фіксування ходу і результатів слідчої (розшукової) дії, проведеної у режимі відеоконференції, не однієї, а кількох відеокамер. 11. Зміна зовнішності й голосу особи, якій забезпечується захист і яка бере участь в діях у режимі відеоконференції, становить технічне завдання, виконання якого слідчий, прокурор повинен покласти на спеціалістів, переконавшись особисто в тому, що за створених умов особу неможливо упізнати. 12. Вимога дотримання розумних строків під час кримінального провадження та забезпечення оперативності досудового розслідування надають право на проведення у режимі відео- або телефонної конференції не допиту, а опитування особи, що також є одним із допустимих способів встановлення фактичних обставин, які мають значення для кримінального провадження. Підставами й приводами для такого опитування особи можуть бути: знаходження у віддаленому від місця проведення досудового розслідування місці (наприклад, тривала закордонна поїздка, виконання робіт у віддалених і важкодоступних місцях тощо); хворобливий стан, що заважає можливості не лише прибути за викликом до правоохоронних органів, а й спілкуватися в режимі дистанційного допиту; зайнятість виконанням важливих завдань, що мають державне або суспільне значення; інші причини, наявність яких заважає вчасно прибути до слідчого, прокурора або взяти участь у допиті в режимі відеоконференції. За результатами такого опитування складається не протокол слідчої дії, а рапорт із зазначенням у ньому дати та часу опитування, даних про особу опитаного та ідентифікаційних ознак засобу зв'язку, що використовувався слідчим, прокурором для опитування, а також із викладенням причин отримання відомостей шляхом опитування, а не допиту, та розкриттям змісту обставин, які були повідомлені особою. Враховуючи особливий порядок отримання відомостей, що можуть мати важливе значення для кримінального провадження, варто вважати необхідним фіксування ходу й результатів опитування за допомогою технічних засобів аудіо- чи відеозапису, про що доцільно сповістити особу, яку опитують, а матеріали такого запису додати до протоколу. 13. Для точного встановлення особи опитаного у режимі відео- або телефонної конференції після проведення опитування слідчий, прокурор зобов'язаний вжити можливих заходів з метою точного встановлення такої особи, зазначивши у рапорті, як саме була підтверджена ця особа. Проведення опитування не виключає в наступному допиту цієї ж особи і за тим само чи іншим колом питань з метою отримання слідчим, прокурором показань. -515 14. За результатами допиту, впізнання у режимі відеоконференції складається один протокол з дотриманням вимог, що встановлені КПК до складання протоколу й додатків до нього. Стаття 233. Проникнення до житла чи іншого володіння особи Ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якої метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьої цієї статті. 2. Під житлом особи розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення. Не є житлом приміщення, спеціально призначені для утримання осіб, права яких обмежені за законом. Під іншим володінням особи розуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи. 3. Слідчий, прокурор має право до постановления ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов'язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу. 1. Житло, як і будь-яке інше володіння особи, є недоторканим об'єктом, проникнення до якого може мати місце лише за добровільною згодою особи, яка ним володіє, або на підставі ухвали слідчого судді. Всі інші спроби або здійснені проникнення будь-кого до житла чи іншого володіння особи вважаються незаконними, оскільки грубо порушують захищені законом права особи. Винятки із такого загального правила передбачені ч. З коментованої статті, а їхнє допущення зумовлює потребу негайного після здійсненого проникнення звернення до слідчого судді з клопотанням про надання ухвали з дозволом на проведення обшуку. Під житлом, що потребує надання дозволу особи, яка в ньому проживає, або наявності правових підстав у вигляді ухвали слідчого судді на проникнення до такого житла, слід розуміти будь-яке приміщення чи частину приміщення, що перебуває в постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від форми власності, пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб і використовується певною або разом з нею й іншими особами для проживання. Складовими частинами такого приміщення слід вважати конструктивно пов'язані з ним інші приміщення, які забезпечують або створюють умови для користування житлом і використовуються особами, котрі в ньому проживають. Правомірність зведення такого житла чи пристосування його до умов проживання на тимчасовій або постійній основі, право власності іншої особи на житло не впливає на обов'язковість отримання підстав у вигляді дозволу на проникнення від особи, яка ним фактично володіє, або ухвали слідчого судді. Якщо таким житлом володіють одночасно кілька осіб, то добровільну згоду на проникнення може бути отримано від будь-кого з них, незалежно від наявних заперечень з боку інших та правомірності володіння ними цим житлом. В разі, якщо володар чи володарі житла не встановлені і вжитими заходами встановити їх не вдалося, або не отримано добровільної згоди від особи, яка ним володіє, проникнення до такого житла може бути здійсненим лише на підставі постановленої ухвали слідчого судді за винятком невідкладних випадків і в порядку, встановленому ч. З коментованої статті. Якщо особа проживає в приміщенні, що спеціально призначене для утримання осіб і права такої особи обмежені за законом, зокрема, право вільного обрання місця проживання та добровільного залишення призначеного місця проживання, то таке приміщення слід розглядати не як житло певної особи (чи осіб), а як інше приміщення, порядок проникнення до якого встановлено ст. 234 КПК, і тому згоди на проникнення від особи, що проживає в такому приміщенні, не потрібно. З огляду на встановлений спеціальний режим утримання осіб проведення обшуку не може порушувати порядку й режиму, які встановлені в таких спеціальних устаьовах, а тому проникнення до приміщень і обшук в них повинні проводитись за погодженням з адміністрацією пенітенціарної установи. Під іншим володінням особи слід розуміти транспортні засоби, призначені для перевезення людей або вантажу і незалежно від їхньої справності, земельну ділянку, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення, які конструктивно не поєднані із житлом особи і не використовуються для проживання в них, перебувають у володінні фізичної чи юридичної особи, незалежно від форми власності на такі об'єкти. Транспортні засоби, що обладнані для постійного чи тимчасового проживання в них (яхти, баржі, літаки тощо), а також причепи до транспортних засобів, які обладнані під житло і в яких постійно або тимчасово проживає особа, слід розглядати як житло особи. 2. Відповідно до вимог, які встановлені ч. З коментованої статті, право увійти до житла чи іншого володіння особи у невідкладних випадках без дозволу особи-володаря і постановления ухвали слідчого судді має лише обмежене коло - 517 посадових осіб правоохоронного органу, якими є слідчий, прокурор. Іншим посадовим особам, зокрема співробітникам оперативних підрозділів, і навіть при виконанні ними службових обов'язків, законодавець такого самостійного права не надає. Співробітники оперативних підрозділів згідно з ч. 2 ст. 41 КПК не мають права здійснювати процесуальні дії у кримінальному провадженні за власною ініціативою. Здійснювати проникнення до житла чи іншого володіння особи і проводити в ньому слідчі (розшукові) дії вони можуть лише за дорученням слідчого, прокурора. З огляду на спрямованість слідчих (розшукових) дій на отримання доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні і те, що досудове розслідування розпочинається та здійснюється лише після внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч. 2 та 3 ст. 214 КПК), проникнення до житла чи іншого володіння особи може бути здійсненим лише після початку досудового розслідування. Обмеженими і чітко визначеними є й підстави такого проникнення, якими можуть бути: невідкладні випадки, що пов'язані із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні лише такого виду кримінального правопорушення, як злочин, або якщо їхні дії містять ознаки підготовки чи вчинення злочину. 3. Визнавши випадок невідкладним і пов'язаним з урятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, слідчий, прокурор після входу до житла чи іншого володіння особи і виконання в ньому розшукових дій чи інших дій, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна, слідчий за погодженням із прокурором, прокурор зобов'язаний невідкладно звернутися до слідчого судді з клопотанням про проведення обшуку в приміщенні, до якого здійснено проникнення. Перевірка, що здійснюється слідчим суддею під час розгляду такого клопотання відповідно до порядку, встановленого ст. 234 КПК, передбачає, з-поміж іншого, встановлення також того, чи дійсно були підстави для проникнення до житла або іншого володіння особи і в чому полягає невідкладність таких дій з боку органів досудового розслідування. 4. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання прокурора чи погодженого з прокурором клопотання слідчого про обшук, то встановлені внаслідок проникнення до житла чи іншого володіння особи докази вважаються недопустимими для використання їх не лише у цьому, айв будь-якому іншому кримінальному провадженні. Оскільки отримана слідчим, прокурором у результаті таких дій інформація не використовується у кримінальному провадженні, вона підлягає знищенню в порядку, передбаченому ст. 55 КПК, а вилучені речі або документи, які становлять цінність для їх володаря і не заборонені для використання в цивільному обігу, повинні бути повернуті особі, в якої вони вилучені. Стаття 234. Обшук
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-08-10; просмотров: 238; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.217.12.218 (0.014 с.) |