Глава 25. Особливості досудового розслідування кримінальних проступків

Стаття 298. Загальні положення досудового розслідування кримінальних проступків

1. Досудове розслідування кримінальних проступків (дізнання) здій­снюється згідно із загальними правилами досудового розслідування, пе­редбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.

1. Положення, які стосуються кримінального провадження щодо кримі­нальних проступків, вводяться в дію одночасно з набранням чинності законом України про кримінальні проступки (абз. 1 ч. 1 розділ X КПК).

2. Кримінальні проступки - це закріплені в законі України про криміналь­ні проступки діяння, за які не встановлене позбавлення волі і які не тягнуть за собою утворення для засудженого стану судимості.

Слово «проступок» вказує на зв'язок з іншими видами правопорушень, а частина «кримінальний» на зв'язок зі злочином. Для позначення терміна, що об'єднує кримінальний проступок та злочин, використовується поняття «кримінальне правопорушення».

Перелік кримінальних проступків сформований за рахунок діянь, які свого часу були віднесені до категорії злочинів невеликої тяжкості (і за які не передбачалось позбавлення волі), низки інших злочинів, а також тих адміністративних правопорушень, за які передбачалось застосування арешту тощо.

Впровадження кримінальних проступків не є чимось новим ні з погляду зарубіжного досвіду, ні з історії розвитку вітчизняного кримінального права. Кримінальне законодавство переважної більшості європейських держав передбачає кілька видів кримінально-караних діянь (злочин-проступок-порушення).

Необхідність запровадження кримінальних проступків в Україні обумовлена низкою чинників: а) потребою гуманізації кримінального права шляхом перетворення окремих нетяжких злочинів на кримінальні проступки; б) гарантуванням судового захисту прав особи у справах про кримінальне обвинувачення (щодо конфіскації майна, виправних робіт, короткострокового арешту тощо) вимогами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Жоден інший державний орган, окрім суду, не вправі приймати рішення про застосування до особи зазначених покарань; в) реалізацією вимог Конституції України про можливість конфіскації майна лише на підставі рішення суду; г) реалізацією положень Концепції удосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів щодо існування в майбутньому лише цивільних, адміністративних і кримінальних судів. Лише кримінальні суди мають бути наділені правом застосовувати такі покарання, як конфіскація майна, арешт;

г) позбавленням адміністративних судів невластивих для них повноважень (розгляд адміністративних позовів Антимонопольного комітету, податкових органів, митних органів стосовно накладення штрафів і застосування конфіскації майна тощо) та надання кримінальним судам цих повноважень щодо накладення стягнень у вигляді конфіскації майна; д) запровадженням кримінальної відповідальності юридичних осіб, що є прямою вимогою численних актів міжнародного права, в тому числі Конвенцій Ради Європи та актів Європейського Союзу. Юридичні особи повинні нести кримінальну відповідальність за кримінальні проступки.

3. Досудове провадження стосовно злочинів провадиться у формі досу­дового слідства, а кримінальних проступків - дізнання. Дізнання та досудове слідство в чинному Кодексі об'єднані в одну стадію - досудове розслідування. Створена у цей спосіб процедура досудового провадження означає чітке визначення кримінальної процесуальної спрямованості дізнання та досудового слідства, встановлення єдиних стандартів судового захисту прав особи під час їх здійснення, пов'язаність всіх органів та їхньої відомчої статистики єдиною метою охорони суспільства від кримінально-караних посягань.

Дізнання як форма досудового розслідування кримінальних проступків здійснюється слідчими органів внутрішніх справ (ч. 1 ст. 216 КПК), слідчими бюро розслідувань (ч. 4 цієї ж статті). Під час виконання доручень слідчого, прокурора повноваження слідчого органу досудового розслідування кримінальних проступків можуть здійснювати співробітники інших підрозділів органів внутрішніх справ (ч. З ст. 38), а саме: співробітники оперативного підрозділу (ч. 2 ст. 41).

Фактично, йдеться про ліквідацію стадії дізнання в колишньому традиційному її контексті. Адже досудове розслідування кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами досудового розслідування КПК з урахуванням положень цієї глави. За суттю ці положення відрізняються від порядку розслідування злочинів лише строками, які також можуть бути продовжені у загальному порядку (п. 4 ч. 2 ст. 301 КПК), неможливістю обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, застави або тримання під вартою (ст. 299 КПК) та забороною проведення негласних слідчих (розшукових) дій (ст. 300 КПК).

Стаття 299. Запобіжні заходи під час досудового розслідування кримінальних проступків

1. Під час досудового розслідування кримінальних проступків не до­пускається застосування запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту, застави або тримання під вартою.

1. З метою і підстав, передбачених ст. 177 КПК, слідчим суддею за кло­потанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора до підозрюваного у вчиненні кримінального проступку можливе застосування

запобіжного заходу лише у вигляді особистого зобов'язання або особистої по­руки. Що ж до застосування запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту, застави або тримання під вартою, то вони не допускаються.

2. Особисте зобов'язання полягає у покладенні слідчим суддею, на підозрю­ваного виконувати зобов'язання передбачені ст. 194 КПК, обов'язки: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну тощо.

3. Особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони по­ручаються за виконання підозрюваним у вчиненні кримінального проступку по­кладених на нього обов'язків відповідно до ст. 194 КПК, і зобов'язуються у разі потреби доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу. У випадку невиконання поручителем взятих на себе зобов'язань на нього може бути накладене грошове стягнення в розмірі, визначеному ч. 5 ст. 180 КПК.

Стаття 300. Слідчі (розшукові) дії під час досудового розслідування кримінальних проступків

1. Для досудового розслідування кримінальних проступків дозволя­ється виконувати всі слідчі (розшукові) дії, передбачені цим Кодексом, окрім негласних слідчих (розшукових) дій.

1. Слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збиран­ня) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінально­му провадженні. їх поняття, види, підстави та вимоги до виконання наведено у главі 20 КПК. Вичерпну систему слідчих (розшукових) дій утворюють: до­пит (ст.ст. 224-226, 232 КПК); пред'явлення для впізнання (ст.ст. 228-230, 232 КПК); обшук (ст.ст. 233, 234-236 КПК); огляд (ст.ст. 237-239 КПК); слідчий експеримент (ст. 240 КПК); освідування особи (ст. 241 КПК); проведення екс­пертизи (ст.ст. 242-245 КПК).

Всі слідчі (розшукові) дії в повному обсязі, за наявності підстав та з дотриманням вимог, визначених у наведених статтях зазначеної глави, можуть бути виконані й під час досудового розслідування кримінальних проступків.

2. Негласні слідчі (розшукові) дії- це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню,

за винятком випадків, передбачених ст. 253, ч. 2 ст. 254, (ст. 257) КПК. Для досудового розслідування кримінальних проступків негласні слідчі (розшукові) дії не проводяться.

Стаття 301. Особливості закінчення досудового розслідування кримінальних проступків

1. Закінчення досудового розслідування кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодек­сом, з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею.

2. Слідчий зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше двадця­ти п'яти днів після повідомлення особі про підозру, подати на затверджен­ня прокурору один із зазначених процесуальних документів:

1) проект рішення про закриття кримінального провадження;

2) проект клопотання про звільнення особи від кримінальної відпо­відальності;

3) обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових за­ходів медичного або виховного характеру;