Суд присяжних утворюється при місцевому загальному суді першої інстанції.

3. Усі питання, пов'язані з судовим розглядом, крім питання, перед­баченого частиною третьою статті 331 цього Кодексу, судді і присяжні ви­рішують спільно.

1. Порядок провадження в суді присяжних здійснюється згідно із загаль­ними правилами КПК та з особливостями, які встановлені параграфом 2.

2. Відповідно до ч. 4 ст. 124 Конституції України, в якій наголошується, що народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних, можуть утворюватися суди присяжних. Суд присяж­них уособлює інструмент формування правової ідеології, вдосконалення та ескалації інституту змагальності, виховання довіри широкого загалу до суду як до органу, що поважає права та свободи людини. Колегіальність як засада судочинства була визначена однією з перших ще на ранніх етапах становлення судових інституцій держави. За умов подальшої гуманізації суспільства відро­дження суду присяжних є найбільш перспективним.

3. Частина 2 ст. 383 КПК передбачає, що суд присяжних утворюється при місцевому загальному суді першої інстанції.

4. Відповідно до п. 21 ст. 3 КПК судом першої інстанції є районний, район­ний у місті, міський чи міськрайонний суд, який має право ухвалювати вирок або ухвалу про закриття кримінального провадження.

5. Склад суду присяжних відповідно до ч. З ст. 31 КПК, в якій зазнача­ється, що кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, за клопотанням обви­нуваченого визначається у складі двох професійних суддів та трьох присяжних.

6. Стаття 31 КПК (ч. 3) містить правило про те, що кримінальне прова­дження стосовно кількох обвинувачених розглядається судом присяжних сто­совно всіх обвинувачених, якщо хоча б один з них заявив клопотання про такий розгляд.

7. Усі питання, пов'язані із судовим розглядом, судді і присяжні вирішу­ють спільно (ч. З ст. 383 КПК). Єдиний виняток передбачений абз. З ч. З ст. 331 КПК, де йдеться про обрання, скасування або заміну запобіжного заходу в суді. Ці питання під час здійснення судового провадження судом присяжних вирішує головуючий.

Стаття 384. Роз'яснення права на суд присяжних

1. Прокурор, суд зобов'язані роз'яснити обвинуваченому у вчинен­ні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження сто­совно нього судом присяжних.

Письмове роз'яснення прокурора обвинуваченому про можливість, особливості і правові наслідки розгляду кримінального провадження су­дом присяжних додається до обвинувального акта і реєстру матеріалів до-судового розслідування, які передаються до суду.

2. Обвинувачений у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, під час підготовчого судового засідання має право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.

1. Коментована стаття формулює загальні положення щодо роз'яснення права на суд присяжних.

2. Обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у вигляді довічного позбавлення волі, прокурор чи суд зобов'язані роз'яснити можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовного нього судом присяжних.

3. Письмове роз'яснення прокурора обвинуваченому про можливість роз­гляду такого провадження судом присяжних додається до обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування, які передаються до суду.

4. Під час підготовчого судового засідання (ст. 314 КПК) обвинувачений має право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосов­но нього судом присяжних.

5. Право на заявления такого клопотання має тільки обвинувачений, який вчинив злочин, що передбачає покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

Стаття 385. Виклик присяжних

1. Після призначення судового розгляду судом присяжних головуючий даг секретарю судового засідання розпорядження про виклик присяжних у кількості семи осіб, які визначаються автоматизованою системою доку­ментообігу суду з числа осіб, які внесені до списку присяжних.

2. Громадяни, які внесені до списку присяжних і можуть бути викли­кані до суду як присяжні, визначаються згідно із Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

3. Письмовий виклик має бути вручений присяжному під розписку не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. У виклику зазначаються день, час і місце проведення судового засідання, права та обов'язки при­сяжного, перелік вимог до присяжних, а також підстави для увільнення їх від виконання обов'язків, припис про явку, а також обов'язок присяжного (чи іншої особи, яка одержала виклик для передачі його присяжному) не­відкладно повідомити суд про причини неможливості явки.

4. На підставі письмового виклику роботодавець зобов'язаний звіль­нити присяжного від роботи на час виконання ним обов'язків зі здійснення правосуддя.

1. Правила цієї статті регламентують порядок виклику присяжних. Ви­клик присяжних являє собою вимогу головуючого до секретаря судового за­сідання про розпорядження з'явитися присяжним у суд.

2. Головуючий - професійний суддя, який головує при колегіальному су­довому розгляді (п. 2 ст. З КПК), дає секретарю судового засідання розпоря­дження про виклик присяжних у кількості семи осіб. Ці особи визначаються автоматизованою системою документообігу суду з числа осіб, які внесені до списку присяжних.

3. Відповідно до ст. 57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» присяжними є громадяни України, які у випадках, визначених КПК, вирішують справи у складі суду спільно, забезпечуючи згідно з Конституцією України без­посередню участь народу у здійсненні правосуддя. До суду як присяжні можуть бути викликані громадяни, які внесені до списку присяжних згідно зі ст. 58' Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

4. Суд присяжних є не лише нагальною потребою демократизації, а й запро­вадження нових технологій діяльності та нової культури відносин. В усіх краї­нах, де діє суд присяжних, до них ставляться з підкресленою повагою і судді, і технічний персонал суду, і прокурори та адвокати. їм дають зрозуміти, яку високу місію вони виконують не тільки піднесеними словами присяги, а й організацій­ними, однак не менш важливими знаками поваги. Так, особу заздалегідь повідо­мляють, коли вона може бути викликана для виконання завдань присяжного, щоб

-807

людина мала можливість побудувати свої життєві плани з урахуванням майбут­нього виконання громадського обов'язку. Присяжному вручається під розписку письмовий виклик не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання.

5. Відповідно до ч. З ст. 385 КПК у виклику зазначаються: 1) день, час і місце проведення судового засідання; 2) права та обов'язки присяжного; 3) перелік вимог до присяжних; 4) підстави для звільнення їх від виконання обов'язків присяжного; 5) припис про його явку; 6) обов'язок присяжного (чи іншої особи, яка одержала виклик для передачі його присяжному) невідкладно повідомити суд про причини неможливості явки.

6. Письмовий виклик є підставою для роботодавця щодо обов'язкового звільнення присяжного від роботи на час виконання ним обов'язків зі здійснен­ня правосуддя. Відповідно до ст. 62 Закону України «Про судоустрій та ста­тус суддів» визнаються певні гарантії діяльності присяжних; «За присяжними на час виконання ними обов'язків у суді за місцем основної роботи зберіга­ються всі гарантії та пільги, передбачені законом. Час виконання присяжним обов'язків у суді зараховується до всіх видів трудового стажу».

Стаття 386. Права і обов'язки присяжного

1. Присяжний має право:

1) брати участь у дослідженні всіх відомостей та доказів у судовому засіданні;

2) робити нотатки під час судового засідання;

3) з дозволу головуючого ставити запитання обвинуваченому, потер­пілому, свідкам, експертам, іншим особам, які допитуються;

4) просити головуючого роз'яснити норми закону, шо підлягають за­стосуванню під час вирішення питань, юридичні терміни і поняття, зміст оголошених у судовому засіданні документів, ознаки злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа.

2. Присяжний зобов'язаний:

1) правдиво відповісти на запитання головуючого і учасників судо­вого провадження щодо можливих перешкод, передбачених цим Кодексом або законом, для його участі в судовому розгляді, його стосунків з особами, які беруть участь у кримінальному провадженні, що підлягає розгляду, та поінформованості про його обставини, а також на вимогу головуючого по­дати необхідну інформацію про себе;

2) додержуватися порядку в судовому засіданні і виконувати розпо­рядження головуючого;

3) не відлучатися із залу судового засідання під час судового розгляду;

4) не спілкуватися без дозволу головуючого з особами, що не входять до складу суду, стосовно суті кримінального провадження та процесуаль­них дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього;