Суд апеляційної інстанції не має права розглядати обвинувачення, що не було висунуте в суді першої інстанції.

1. За загальним правилом суд апеляційної інстанції переглядає судові рі­шення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, тобто не в цілому, а лише в тій частині, в якій судове рішення оскаржується. При цьому рішення суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом з точки зору його за­конності, обгрунтованості та вмотивованості, тобто відповідності нормам ма­теріального і процесуального закону, фактичним обставинам справи, доказам, дослідженим у судовому засіданні. Про законність, обгрунтованість та вмоти­вованість судового рішення див. коментар до ст. 370 КПК.

2. Водночас, згідно зі ст. 8 КПК кримінальне провадження здійснюєть­ся з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Саме тому принципового значення набува­ють положення, викладені в ч. 2 коментованої статті, а саме: суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо 1) цим не погіршується становище обвинуваченого, особи, щодо якої вирішувалося питання про засто­сування примусового заходу медичного або виховного характеру; 2) якщо роз­гляд апеляційної скарги дає підстави для прийняття рішення на користь осіб, в інтересах яких апеляційні скарги не надійшли.

3. Суд апеляційної інстанції за жодних умов не має права розглядати обвинувачення, що не було висунуте в суді першої інстанції. При цьому треба враховувати, що згідно з ч. 2 ст. 337 КПК під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення або висунути додаткове обвинувачення (див. коментар до ст.ст. 338, 339 КПК).

4. Таким чином, основною вимогою до розширення меж апеляційного розгляду є недопустимість погіршення правового становища обвинувачено­го (див. коментар до ст. 421 КПК). За допомогою зазначених положень закон обмежує ревізійні засади в апеляційному провадженні.

5. Суд апеляційної інстанції повторно досліджує обставини, встановлені під час кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст. 405 КПК. Така перевірка здійснюється лише за клопотанням учасників судового прова­дження.

6. Апеляційний суд зобов'язаний перевірити висновки суду першої ін­станції про фактичні обставини, якщо ці фактичні обставини досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями.

7. Апеляційний суд може, але не зобов'язаний дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, однак виключно, якщо про досліджен­ня таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції, але такі клопотання не були задоволені, або якщо ці дані стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.

8. Водночас, треба враховувати положення ст. 394 КПК, відповідно до якої вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного проваджен­ня в порядку, передбаченому ст. ст. 381, 382 КПК, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав недослідження доказів у судовому засіданні

або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Тож у випадку оскарження вироку суду першої інстанції, ухваленого за результа­тами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст. 381, 382 КПК, апеляційний суд не має права досліджувати докази та обставини, встановлені досудовим розслідуванням, якщо такі докази та обставини не оспорювались учасниками судового провадження в суді першої інстанції. Крім того, якщо пев­ні докази та обставини ніким не оспорювалися під час судового розгляду, що провадився в загальному порядку, і дослідження яких було визнано судом недо­цільним відповідно до положень ч. З ст. 349 КПК, апеляційний суд так само не має права досліджувати такі докази та обставини кримінального провадження.

Стаття 405. Апеляційний розгляд

1. Апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбаче­них цією главою.

2. Після виконання дій, передбачених статтями 342-345 цього Кодек­су, і вирішення клопотань суддя-доповідач у необхідному обсязі доповідає зміст оскарженого судового рішення, доводи учасників судового прова­дження, викладені в апеляційних скаргах та запереченнях, і з'ясовує, чи підтримують свої апеляційні скарги особи, які їх подали.

3. Для висловлення доводів, а також у судових дебатах першій нада­ється слово особі, яка подала апеляційну скаргу. Якщо апеляційні скарги подали обидві сторони кримінального провадження, першим висловлює доводи обвинувачений. Після цього слово надається іншим учасникам су­дового провадження.

4. Неприбуття сторін або інших учасників кримінального проваджен­ня не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідо­мили про поважні причини свого неприбуття. Якщо для участі в розгля­ді в судове засідання не прибули учасники кримінального провадження, участь яких згідно з вимогами цього Кодексу або рішенням суду апеляцій­ної інстанції є обов'язковою, апеляційний розгляд відкладається.

5. Перед виходом суду до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення щодо законності та обгрунтованості вироку суду першої інстан­ції обвинуваченому, який брав участь в апеляційному розгляді, надається останнє слово.

1. Виклик осіб у суд апеляційної інстанції для здійснення апеляційного розгляду здійснюється під час направлення суддею-доповідачем учасникам кримінального провадження ухвали про закінчення підготовки та призначення апеляційного розгляду відповідно до положень ч. З ст. 401 КПК.

2. У суді апеляційної інстанції діють загальні правила судового розгляду з урахуванням особливостей, передбачених главою 31 КПК. Саме тому

коментована стаття формулює лише певні особливості апеляційного розгляду в порівнянні з судовим розглядом судом першої інстанції.

3. Згідно з ч. 2 цієї статті КПК апеляційний розгляд розпочинається відкриттям головуючим судового засідання і оголошенням про.розгляд відповідного кримінального провадження. Секретар судового засідання доповідає суду, хто з учасників судового провадження, викликаних та повідомлених осіб прибув у судове засідання, встановлює їх особи, перевіряє повноваження захисників і представників, з'ясовує, чи вручено судові виклики та повідомлення тим, хто не прибув, і повідомляє причини їх неприбуття, якщо вони відомі. Неявка учасників процесу на засідання суду апеляційної інстанції не є перешкодою для розгляду справи. Винятком є випадки, коли суд, відповідно до положень ч. 4 ст. 401 КПК, визнав явку певної особи обов'язковою або учасник процесу не з'явився з поважної причини.

4. Секретар судового засідання має повідомити учасників провадження про здійснення повного фіксування судового розгляду за допомогою технічних засобів, а також про умови фіксування судового засідання.

5. Після виконання зазначених у ст.ст. 342, 343 КПК дій головуючий оголошує склад суду, прізвище запасного судді, якщо він є, прізвища прокуро­ра, потерпілого, цивільного позивача, обвинуваченого, захисника, цивільного відповідача, представника, перекладача, експерта, спеціаліста, секретаря су­дового засідання, роз'яснює учасникам судового провадження право відводу і з'ясовує, чи заявляють вони кому-небудь відвід. Питання про відвід вирішуєть­ся судом згідно зі ст.ст. 75-81 КПК.

6. Після вирішення питання про відвід окремих учасників кримінально­го провадження судовий розпорядник роздає особам, які беруть участь в апе­ляційному розгляді, пам'ятку про їхні права та обов'язки, передбачені КПК. Після ознайомлення обвинуваченого та інших осіб, які беруть участь в апеля­ційному розгляді, з пам'яткою головуючий з'ясовує, чи зрозумілі їм їх права та обов'язки і у разі необхідності роз'яснює їх.

7. У випадку виклику та явки свідків в судове засідання перед початком апеляційного розгляду головуючий дає розпорядження про видалення свідків із залу судового засідання. Судовий розпорядник вживає заходів, щоб допитані і недопитані свідки не спілкувалися між собою.

8. Головуючий опитує, чи мають особи, які беруть участь в апеляційному роз­гляді, клопотання, і роз'яснює, що клопотання можуть стосуватися тільки тієї час­тини вироку, яка оскаржена в апеляційному порядку. Особа, що подала клопотання, повинна вказати, для встановлення яких обставин необхідно виконати ті або інші дії (викликати нових свідків або інших осіб, витребувати і приєднати до справи нові докази). Клопотання, заявлені учасниками апеляційного розгляду, розглядаються в порядку, передбаченому ст. 350 КПК. Рішення по клопотаннях, винесені у нарадчій кімнаті, оформляються ухвалою. Рішення, прийняті на місці, оголошуються негайно.

9. Після вирішення заявлених клопотань суддя-доповідач у необхідно­му обсязі доповідає зміст оскарженого судового рішення, доводи учасників

-. 845

судового провадження, викладені в апеляційних скаргах та запереченнях, і з'ясовує, чи підтримують свої апеляційні скарги особи, які їх подали, після чого переходить до дослідження доказів.

10. Судовий розгляд проводиться тільки стосовно тієї частини судового рішення, законність і обгрунтованість якої оскаржується в апеляції. При визна­ченні обсягу судового розгляду під час апеляційного розгляду необхідно врахо­вувати положення ст. 404 КПК.

П. В апеляційній інстанції судовий розгляд проводиться за правилами глави 28 КПК, яка регламентує порядок проведення судового розгляду судом першої інстанції. Водночас, особливістю апеляційного розгляду є те, що для висловлення доводів, а також у судових дебатах першій надається слово особі, яка подала апеляційну скаргу. Якщо апеляційні скарги подали обидві сторони, першим висловлює доводи обвинувачений. Після цього слово надається іншим учасникам судового провадження. За винятком цього правила судові дебати в апеляційному суді проводяться відповідно до вимог ст. 364 КПК. У дебатах беруть участь особи, що подали апеляції, та інші учасники судового розгляду, присутні у залі судового засідання.

12. Промови осіб, що виступають у судових дебатах, повинні стосувати­ся тільки тієї частини вироку, стосовно якої подана апеляція.

13. Якщо в апеляційному розгляді справи брав участь обвинувачений, йому, із дотриманням положень ст. 365 КПК, надається останнє слово.

14. Поновлення судового розгляду для дослідження нових обставин і доказів можливе лише у випадку, якщо вони стосуються оскарженої частини вироку суду першої інстанції. Суд вправі прийняти рішення про поновлення судового розгляду під час судових дебатів, проголошення останнього слова засудженим або виправданим, а також при постановленні рішення в нарадчій кімнаті. З метою поновлення судового розгляду суд апеляційної інстанції вино­сить ухвалу. Розгляд проводиться в межах дослідження обставин і доказів, що викликали його поновлення. Після закінчення відновленого судового розгляду перед видаленням до нарадчої кімнати суд вислуховує судові дебати й останнє слово обвинуваченого.

15. До порушників порядку в залі судового засідання можуть бути засто­совані такі ж заходи, як і в суді першої інстанції (див. ст. 330 КПК).

16. Якщо в судовому засіданні апеляційного суду особа, що подала апе­ляцію, відмовилася від своїх вимог, апеляційне провадження підлягає закрит­тю тільки у разі відсутності апеляцій інших учасників судового розгляду. При вирішенні питання про закриття апеляційного провадження апеляційний суд зобов'язаний дотримуватися вимог ст. 403 КПК про відмову від апеляції.

Стаття 406. Письмове апеляційне провадження

1. Суд апеляційної інстанції має право ухвалити судове рішення за ре­зультатами письмового провадження, якщо всі учасники судового прова­дження заявили клопотання про здійснення провадження за їх відсутності.

2. Якщо під час письмового провадження суд апеляційної інстанції ді­йде висновку, що необхідно провести апеляційний розгляд, він призначає такий розгляд.

3. Якщо проводилося письмове апеляційне провадження, копія судо­вого рішення апеляційної інстанції надсилається учасникам судового про­вадження протягом трьох днів з дня його підписання.

1. Згідно з ч. З ст. 396 КПК, якщо особа не бажає¹ брати участь у апеля­ційному розгляді, вона зазначає про це в апеляційній скарзі. Якщо особа не бажає брати участь у апеляційному розгляді, вона також може зазначити про це в запереченнях на апеляційну скаргу (див. ч. З ст. 402 КПК). Саме тому суд апеляційної інстанції має право ухвалити судове рішення за результатами пись­мового провадження, якщо всі учасники судового провадження заявили кло­потання про здійснення провадження за їх відсутності. В такому разі колегія суддів приймає рішення в нарадчій кімнаті без проведення судового засідання.

2. Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК суд апеляційної інстанції може прийняти рішення про обов'язковість участі в апеляційному розгляді певних учасників кримінального провадження. Також якщо під час письмового про­вадження суд апеляційної інстанції дійде висновку, шо необхідно провести апеляційний розгляд, він призначає такий розгляд. Таким чином, апеляційний розгляд у будь-якому разі призначається за двох обставин: 1) при прийнятті рішення судом апеляційної інстанції про обов'язковість участі в апеляційному розгляді певних учасників кримінального провадження; 2) якщо суд апеляційної інстанції дійде висновку, що необхідно провести апеляційний розгляд.

3. Якщо проводилося письмове апеляційне провадження, копія судового рішення апеляційної інстанції має бути надіслана учасникам судового прова­дження протягом трьох днів з дня його підписання.

Стаття 407. Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги

1. За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухва­лу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити вирок або ухвалу без змін;

2) змінити вирок або ухвалу;

3) скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок;

4) скасувати ухвалу повністю чи частково та ухвалити нову ухвалу;

5) скасувати вирок або ухвалу і закрити кримінальне провадження;

6) скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді пер­шої інстанції.

2. За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду на підставі угоди сул апеляційної інстанції, крім рішень, передбачених пунк­тами 1-5 частини першої цієї статті, мас право скасувати вирок і направи­ти кримінальне провадження:

1) до суду першої інстанції для проведення судового провадження у за­гальному порядку, якщо угода була укладена під час судового проваджен­ня;

2) до органу досудового розслідування для здійснення досудового роз­слідування в загальному порядку, якщо угода була укладена під час досу­дового розслідування.

3. За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити ухвалу без змін;