Ухвала про повернення апеляційної скарги або відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в касаційному порядку.

7. Залишення апеляційної скарги без руху або її повернення не позбав­ляють права повторного звернення до суду апеляційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на апеляційне оскарження.

1. Суддя-доповідач, одержавши апеляцію на вирок чи ухвалу суду пер­шої інстанції, вивчає її з метою встановити, чи відповідає вона вимогам ст. 396 КПК. Якщо особа, що подала апеляцію, при її складанні не дотрималась хоча б однієї з пред'явлених до неї вимог, суддя-доповідач виносить ухвалу про за­лишення апеляції без руху, де вказує, які конкретно вимоги закону не виконані. Ця ухвала оскарженню не підлягає.

2. Копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху невідкладно надсилається особі, яка подала апеляційну скаргу. В ухвалі мають бути чітко вказані допущені недоліки і повинен бути встановлений достатній строк для їх усунення, який не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу.

3. Якщо особа усунула недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений суддею-доповідачем, скарга вважається поданою у день первинного її подан­ня до суду апеляційної інстанції. Протягом трьох днів після усунення недолі­ків апеляційної скарги і за відсутності перешкод суддя-доповідач постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.

4. Суддя-доповідач виносить ухвалу про повернення скарги скаржнику у наступних випадках:

1) особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк. Якщо протягом встановленого строку особа, що подала апеляцію, не виконає вимог, зазначених в ухвалі про залишення апеляції без руху, суддя-доповідач, керуючись п. 1 ч. З ст. 399 КПК, виносить ухвалу, якою

апеляція повертається особі, що її подала. Така ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку (див. главу 37 КПК).

2) апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляцію. В цьому випадку необхідно орієнтуватись на перелік осіб, що можуть подавати апеляційні скарги на окремі види судових рішень, визначений ст. 392 КПК. Про перелік осіб, що можуть подавати апеляційні скарги, див. коментар до ст. 392 КПК;

3) скарга не підлягає розгляду у цьому суді апеляційної інстанції. Оскіль­ки скарга подається до суду за місцем розташування суду або роботи слідчого судді, рішення якого оскаржується, то подання такої скарги до іншого суду є порушенням інстанційної підсудності, що передбачена ст. 33 КПК. Питання про передання кримінального провадження з одного суду до іншого в меж­ах юрисдикції різних апеляційних судів вирішується відповідно до положень ст. 34 КПК;

4) апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскар­ження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його понов­лення. Апеляція повинна подаватися в строки, встановлені ст. 395 КПК. Вста­новлений законом строк для подання скарги, що був пропущений з поважних причин, може бути відновлений у встановленому законом порядку (див. комен­тар до ст. 116 КПК). Питання про відновлення пропущеного з поважних причин строку на оскарження вирішується судом, до якого надійшла скарга. У випадку подачі апеляції з пропуском встановленого законом строку апелянт може пода­ти клопотання про його відновлення, в якому навести мотиви пропуску строку і докази поважності мотивів. За відсутності клопотання про відновлення строку на подачу апеляції суддя-доповідач виносить ухвалу про повернення апеляції особі, що її подала. Питання про відновлення пропущеного строку на апеляцій­не оскарження вирішується суддею-головуючим одноособово. За результатами розгляду клопотання суд виносить ухвалу, якою відновлює пропущений строк, якщо визнає, що він пропущений з поважної причини, після чого виконує ви­моги ст.ст. 398, 401 КПК.

5. Доводити поважність причини пропуску строку повинна особа, що заявила клопотання про відновлення пропущеного строку.

6. До поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження відно­сяться обставини, що об'єктивно перешкодили учаснику процесу вчасно подати апеляцію. Поважними причинами можуть бути визнані: важка хвороба учасника процесу, стихійне лихо, смерть або важка хвороба близького родича учасника про­цесу, вручення обвинуваченому, стосовно якого винесений обвинувальний вирок та який знаходиться під вартою, копії вироку мовою, якою він не володіє, тощо.

7. Не належать до поважних причин пропуску строку посилання на участь у розгляді іншої справи, неознайомлення або неповне ознайомлен­ня особи з матеріалами кримінального провадження або журналом судово­го засідання, оскільки обставини, що можуть виникнути при ознайомленні

. 833

з журналом або матеріалами провадження, можуть бути тільки підставою для доповнення або зміни апеляції.

За наявності в засудженого або у виправданого кількох захисників відновлення пропущеного строку можливе лише в тому випадку, якщо жоден з них з поважної причини не міг вчасно подати апеляцію, маючи на це повноваження.

8. Ухвала судді, винесена за результатами розгляду клопотання про віднов­лення строку на апеляційне оскарження, може бути оскаржена в суді касаційної ін­станції. Крім касації на зазначену ухвалу в суд касаційної інстанції направляються матеріали кримінального провадження, апеляція на судове рішення, винесене судом першої інстанції, і ухвала, якою вирішене клопотання про відновлення строку.

9. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду апеляції на ухвалу про відмову у відновленні пропущеного строку має право відновити пропуще­ний строк, визнати апеляцію такою, що підлягає розгляду, і дати розпоряджен­ня суду апеляційної інстанції виконати вимоги ст. 398 КПК.

10. Залишення апеляційної скарги без руху або повернення скарги не по­збавляє права повторного звернення до суду апеляційної інстанції в порядку та в межах строків, передбачених главою 31 КПК.

11. Суддя-доповідач виносить ухвалу про відмову у відкритті проваджен­ня лише на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному поряд­ку або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями ст. 394 КПК. Про перелік судових рішень, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, див. коментар до ст. 392 КПК. Про особливості оскарження окремих судових рішень в апеляційному порядку див. коментар до ст. 394 КПК.

12. Копія ухвали про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті провадження невідкладно надсилається особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та всіма доданими до неї матеріалами.

13. Ухвала про повернення скарги або відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в касаційному порядку. Про порядок касаційного оскар­ження ухвал суду апеляційної інстанції див. коментар до глави 37 КПК.

Стаття 400. Наслідки подання апеляційної скарги

1. Подання апеляційної скарги на вирок або ухвалу суду зупиняє на­брання ними законної сили та їх виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

2. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє на­брання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

1. Відповідно до ст. 532 КПК вирок або ухвала суду першої інстанції, ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було по­дано. Ухвали суду, слідчого судді, які не можуть бути оскаржені, набирають

законної сили з моменту оголошення. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рі­шення судом апеляційної інстанції.

2. Подання апеляційної скарги на вирок або ухвалу суду зупиняє набрання ними законної сили та їх виконання. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що вирок чи ухвала суду, ухвала слідчого судді не набрала законної сили. У разі поновлення судом апеляційної інстанції строку апеляційного оскарження одночасно вирішується питання про зупинення ви­конання вироку або ухвали (див. коментар до ст. 534 КПК).

3. Згідно зі ст. 534 КПК подання апеляційної скарги на вирок чи ухвалу суду першої інстанції не зупиняє виконання виправдувального вироку або судового рішення, що звільняє обвинуваченого з-під варти (обвинувальний вирок без призначення покарання; обвинувальний вирок з призначенням покарання, але зі звільненням від його відбування; обвинувальний вирок із відстрочкою його виконання; обвинувальний вирок із призначенням покарання, не пов'язаного з позбавленням волі). Такі рішення виконуються в цій частині негайно після їх проголошення в залі судового засідання.

4. Якщо апеляція подана тільки на частину вироку або якщо засуджено кілька підсудних, а апеляцію подав лише один з них, вирок в інших частинах або стосовно інших засуджених осіб не набирає законної сили до моменту винесення відповідної ухвали апеляційною інстанцією.

5. Враховуючи, що подання апеляційної скарги зупиняє набрання законної сили вироком або ухвалою суду першої інстанції, суд не повинен на виконання вимог ч. З ст. 535 КПК видавати виконавчий лист, який може бути звернений до виконання в порядку, передбаченому законом про виконавче провадження.

6. На період апеляційного розгляду особу, засуджену до позбавлення волі, не можна переводити в місця позбавлення волі, що знаходяться в іншій міс­цевості, не виконуються інші основні і додаткові покарання, а також вирок у частині цивільного позову і стягнення судових витрат.

7. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, установлених КПК України.

8. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє її ви­конання, наприклад, у випадку оскарження рішення щодо видачі (екстрадиції) особи (ч. 6 ст. 591 КПК).

С т а т т я 401. Підготовка до апеляційного розгляду 1. Суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття апеляційно­го провадження за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції:

1) надсилає копії ухвали про відкриття апеляційного провадження учасникам судового провадження разом з копіями апеляційних скарг, ін­формацією про їхні права та обов'язки і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на апеляційну скаргу;

- 835

2) пропонує учасникам судового провадження подати нові докази, на які вони посилаються, або витребовує їх за клопотанням особи, яка подала апеляційну скаргу;

3) вирішує інші клопотання, в тому числі щодо обрання, зміни або скасування запобіжною заходу;

4) вирішує інші питання, необхідні для апеляційного розгляду.

2. Усі судові рішення судді-доповідача під час підготовки до апеляцій­ного розгляду викладаються у формі ухвали. Копії ухвал надсилаються учасникам судового провадження.

3. Після закінчення підготовки до апеляційного розгляду суддя-допо-відач постановляє ухвалу про закінчення підготовки та призначення апе­ляційного розгляду.

4. Обвинувачений підлягає обов'язковому виклику в судове засідан­ня для участі в апеляційному розгляді, якщо в апеляційній скарзі пору­шується питання про погіршення його становища або якщо суд визнає обов'язковою його участь, а обвинувачений, який утримується під вартою, - також у разі, якщо про це надійшло його клопотання.

1. Відповідно до ст. 398 КПК суддя-доповідач, отримавши апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції, протягом трьох днів за відсутності перешкод має постановити ухвалу про відкриття апеляційного провадження. Згідно з положенням коментованої статті на суддю-доповідача покладений обов'язок протягом десяти днів після відкриття апеляційного провадження за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції здійснити низку необхідних процесуальних дій, спрямованих на підготовку апеляційного розгляду поданої апеляційної скарги, забезпечивши при цьому учасникам кримінального провадження необхідний і достатній рівень захисту їх прав та законних інтересів.

2. Суддя-доповідач має надіслати копії ухвали про відкриття апеля­ційного провадження учасникам судового провадження разом з копіями апе­ляційних скарг, інформацією про їхні права та обов'язки і встановити строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на апеляційну скаргу. Ця норма зобов'язує суддю-доповідача повідомити всіх без винятку учасників кримінального провадження про подання апеляційної скарги і не пов'язує виконання цього обов'язку з тим, чи зачіпає подана апеляція інтереси того або іншого учасника кримінального провадження.

3. Якщо в суді першої інстанції брали участь захисники, представники чи законні представники обвинуваченого, потерпілого, цивільного відповідача або цивільного позивача, то щодо цих осіб також здійснюються дії, визначені ч. 1 коментованої статті.

4. Прокурор у всіх випадках повідомляється про надходження апеляції від будь-якої особи, що має право подати апеляцію, на будь-яке судове рішення, зазначене в ст. 392 КПК.

5. Суддя-доповідач має запропонувати учасникам судового провадження надати нові докази, на які вони посилаються в апеляційній скарзі або в запере­ченнях на неї. І Іри цьому треба враховувати положення ст. 404 КПК, відповідно до якої суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасни­ки судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.

6. З метою доповнення судового розгляду, проведеного судом першої ін­станції неповно або однобічно, апеляційний суд вправі прийняти рішення про витребування доказів за клопотанням особи, яка подала апеляційну скаргу. Уявляється, що це положення може поширюватися не тільки на особу, котра подала апеляційну скаргу, а й на інших учасників кримінального провадження. Це рішення суддя вправі прийняти лише за клопотанням учасників процесу.

7. Враховуючи положення п. З ч. 1 коментованої статті, можна дійти висновку, що суддя-доповідач, вирішуючи клопотання учасників кримінального провадження, має право вимагати від підприємств, установ, організацій, об'єднань, окремих громадян документи або їхні копії, що містять інформацію, яка може бути доказом у справі, предмети й інші об'єкти, що можуть бути визнані речовими доказами. На цьому етапі підготовки апеляційного розгляду суддя-доповідач, задовольняючи клопотання учасників кримінального провадження, також вправі призначати проведення експертизи (див. коментар до ст. 332 КПК), доручати органу досудового розслідування проведення певних слідчих (розшукових) дій та застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема, щодо обрання, зміни або скасування запобіжного заходу (див. коментар до ст. 333 КПК).

8. Про порядок подання заперечень на апеляцію див. коментар до ст. 402 КПК.

9. Суддя-доповідач має також вирішити інші питання, необхідні для апе­ляційного розгляду. До питань, пов'язаних із підготовкою справи до апеляцій­ного розгляду, можна віднести питання про обсяг дослідження доказів під час апеляційного розгляду; про витребування в необхідних випадках додаткових доказів; про список осіб, що підлягають виклику в судове засідання; про зміну, скасування або обрання заходів забезпечення кримінального провадження; про виклик у необхідних випадках перекладача; про проведення апеляційного роз­гляду у відкритому або закритому судовому засіданні; про день і місце розгляду справи, про зупинення провадження у випадку захворювання обвинуваченого, участь якого в апеляційному розгляді визнано обов'язковою, до його видужан­ня, а також з інших питань, що стосуються підготовчих дій до апеляційного розгляду.

10. Рішення про список осіб, що підлягають виклику в судове засідання, суддя може прийняти як за клопотанням учасників процесу, так і з власної ініці­ативи, може внести до списку, запропонованого учасником процесу, корективи,

виходячи з того, чи мають значення показання конкретних осіб для постанов­ления правильного судового рішення.

11. Обвинувачений підлягає обов'язковому виклику в судове засідання для участі в апеляційному розгляді, якщо в апеляційній скарзі порушується пи­тання про погіршення його становища або якщо суд визнає обов'язковою його участь, а обвинувачений, який утримується під вартою, - також у разі, якщо про це надійшло його клопотання.

12. Виклик осіб у суд апеляційної інстанції проводиться в порядку, перед­баченому ст. 134 КПК.

13. Якщо з матеріалів провадження видно, що обвинувачений або інша особа, що бере участь в цьому провадженні, не володіють мовою, якою ведеть­ся судочинство, і необхідні послуги перекладача, суддя приймає рішення про його виклик (див. ст. 29 КПК).

14. Питання про розгляд справи у відкритому або закритому судовому за­сіданні вирішується з урахуванням вимог ст. 27 КПК.

15. У випадку захворювання обвинуваченого, участь якого в апеляційно­му розгляді визнана обов'язковою, апеляційний суд зупиняє розгляд до його видужання. Наявність у обвинуваченого захворювання, що перешкоджає йому брати участь у розгляді, повинна бути підтверджена відповідним медичним до­кументом.

16. До інших питань, що стосуються підготовчих дій до розгляду справи, може відноситися, наприклад, питання про гарантування безпеки осіб, котрі беруть участь у судочинстві.

11. Про порядок зміни, доповнення поданої апеляційної скарги або від­мови від неї див. коментар до ст. 403 КПК.

12. Усі судові рішення судді-доповідача під час підготовки до апеляційно­го розгляду викладаються у формі ухвали. Копії ухвал надсилаються учасникам судового провадження.

13. Після закінчення підготовки до апеляційного розгляду суддя-допові-дач постановляє ухвалу про закінчення підготовки та призначення апеляцій­ного розгляду.

Стаття 402. Заперечення на апеляційну скаргу

1. Особи, вказані у статті 393 цього Кодексу, мають право подати до суду апеляційної інстанції заперечення на апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції в письмовій формі протягом встановленого судом апеляційної інстанції строку.

2. У запереченні на апеляційну скаргу зазначається:

1) найменування суду апеляційної інстанції;

2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування), місце проживання (перебування) особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

3) судове рішення, яке оскаржується, і назва суду, який його ухвалив;

4) номер кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, якщо він повідомлений судом апеляційної інстанції;

5) обгрунтування заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги;

6) у разі необхідності - клопотання особи, яка подає заперечення на апеляційну скаргу;