Відбуття покарання або смерть засудженого не є перешкодою для перегляду справи в інтересах його реабілітації.

5. У разі пропущений строку, встановленого частинами першою третьою цієї статті, з причин, визнаних поважними, суд за клопотанням особи, яка подала заяву про перегляд судового рішення, може поновити цей строк. Заява про перегляд судового рішення залишається без розгля­ду, якщо особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, а також якщо в поновленні строку відмовлено. Питання про по­новлення строку для подання заяви про перегляд судового рішення або про залишення заяви без розгляду вирішується судом без виклику учасників судового провадження та за результатами розгляду постановляється від­повідна ухвала.

1. Заява до Верховного Суду України про перегляд судового рішення у кримінальних справах, що набрало законної сили, з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 445 КПК, подається протягом трьох місяців із дня: а) ухвалення судового рішення, щодо якого заявлено клопотання про перегляд; б) ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання на підтвердження підстави, передба­ченої п. 1 ч. 1 ст. 445 КПК, якщо воно ухвалено пізніше.

Слід зазначити, що жодних часових обмежень щодо постановленого су­дового рішення, прийнятого до ухвалення рішення, про перегляд якого пода­ється заява і на яке посилається заявник на підтвердження підстави, передба­ченої п. 1 ч. 1 ст. 445 КПК, законом не встановлено. Із наведеного випливає, що таким судовим рішенням, яке набрало законної сили, може бути будь-яке рішення суду касаційної інстанції, за умови застосування останнім того закону про кримінальну відповідальність, положення якого в наступному застосовано неоднаково.

2. Заяву про перегляд судового рішення у кримінальній справі, що на­орало законної сили, на підставі встановлення міжнародною судовою устано­вою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних

-. 919

зобов'язань при вирішенні справи судом, може бути подано протягом ^ місяців із дня, коли особі, на користь якої ухвалено рішення міжнародною/ су­довою установою, надійшло повідомлення про набуття цим рішенням статусу остаточного. Порушення цих строків за відсутності клопотання про їх понов­лення виключає допуск справи до провадження у Верховному Суді України. Цей строк обчислюється із дня, наступного за тим, коли особі стало достовірно відомо про набуття зазначеним рішенням статусу остаточного згідно із норма­ми міжнародного та національного законодавства.

Зазначимо, що відповідно до ст.ст. 5, 6, 7, 11 Закону України від 23 лютого 2006 p. № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європей­ського суду з прав людини» сповіщення про прийняття рішення Європейським судом з прав людини, його переклад, оприлюднення та засвідчення автентичності перекладу, а також надсилання стислого викладу рішення і повідомлення про на­буття ним статусу остаточного здійснюється органом представництва. При цьому органом представництва, тобто органом, відповідальним за забезпечення пред­ставництва України в Європейському суді з прав людини та координацію вико­нання його рішень, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про за­ходи щодо реалізації Закону України від 31 травня 2005 р. № 784 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є Міністер­ство юстиції України через Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини. Дата отримання повідомлення від органу представництва чи безпосередньо від міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Укра­їною, особою, на користь якої ухвалено рішення міжнародною судовою устано­вою, юрисдикція якої визнана Україною, є часом, який і слід рахувати таким, із якого особі стало достовірно відомо про набуття рішенням статусу остаточного.

3. Перегляд виправдувального вироку, ухвали про закриття справи, інших судових рішень, якщо внаслідок такого перегляду може бути погіршено ста­новище засудженого, на підставі, передбаченій п. 1 ч. 1 ст. 445 КПК, допуска­ється лише за умови, що заява про перегляд таких судових рішень надійшла протягом установлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, але не пізніше одного року з дня постановления такого судо­вого рішення. При цьому строк давності притягнення до кримінальної відпо­відальності це передбачений нормами ст. 49 КК певний проміжок часу після вчинення злочину, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.

Передумовою такого звільнення, відповідно до п.п. 15 ч. 1 ст. 49 КК, є вчи­нення особою злочину невеликої або середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину відповідно до вимог ст. 12 КК. Віднесення злочину до певної групи за ступенем тяжкості, в свою чергу, визначається відповідною санкцією статті (частиною статті) КК, за якою кваліфіковано вчинений цією особою зло­чин. Відповідно до наведених положень закону особа звільняється від кримі­нальної відповідальності, якщо із дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

1) два роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передба-ченй покарання менш суворе, ніж обмеження волі;

І) три роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який перед­бачень покарання у виді обмеження або позбавлення волі;

п'ять років у разі вчинення злочину середньої тяжкості;) десять років у разі вчинення тяжкого злочину;

5) п'ятнадцять років у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Інші особливості перебігу строків давності та їх застосування визначено у частинах 2-5 ст. 49 КК.

Таким чином, заява про перегляд виправдувального вироку, ухвали про закриття справи, інших судових рішень, в яких ставиться питання про погір­шення становища засудженого (або може бути погіршено), на підставі, перед­баченій п. 1 ч. 1 ст. 445 КПК, може бути допущена лише за наявності сукупності таких умов: а) заява надійшла протягом установлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності; б) заява надійшла не пізніше одного року з дня постановления виправдувального вироку, ухвали про закрит­тя справи чи інших судових рішень.

4. Відбуття покарання або смерть засудженого не є перешкодою для пере­гляду Верховним Судом України судового рішення, що набрало законної сили, з будь-якої із підстав, визначених ст. 445 КПК, в інтересах його реабілітації.

5. Строк для подання заяви про перегляд судових рішень, встановлений частинами 1-3 ст. 447 КПК, є процесуальним і за наявності поважних причин його пропуску та за умови, що про це надійшло клопотання, може бути понов­лений відповідно до ч. 5 цієї статті. Відсутність клопотання про поновлення пропущеного строку або відмова у його поновленні, відповідно до ч. 5 ст. 447 КПК, тягне за собою залишення заяви без розгляду, про що колегія суддів Ви­щого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ постановляє відповідну ухвалу.

Під поважними причинами пропуску строку про перегляд судових рі­шень слід розуміти неможливість особи звернутися у зв'язку з хворобою, перебуванням її у відрядженні чи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), вручення засудженому, який перебуває під вар­тою, копії заяви про перегляд судового рішення мовою, якою він не володіє, тощо.

При цьому строк не вважається пропущеним, якщо заяву до закінчення терміну здано на пошту, передано особі, уповноваженій її прийняти, а у разі, коли заявником є особа, яка тримається під вартою або знаходяться в медич­ному чи психіатричному стаціонарі, - якщо заяву до закінчення терміну здано адміністрації місця попереднього ув'язнення, медичного або психіатричного стаціонару (абз. З п. 10 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду Укра­їни з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 р. № 15 «Про судову практику застосування статей 400-11 -400-18 Кримінально-процесуаль­ного кодексу України»).

Стаття 448. Вимоги до заяви про перегляд судового рішення

1. Заява про перегляд судового рішення Верховним Судом України по­дається у письмовій формі.

2. У заяві про перегляд судового рішення зазначаються:

1) найменування суду, до якого подагться заява;

2) особа, яка подає заяву, а також її поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

3) конкретні різні за змістом судові рішення, в яких має місце неодна­кове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм за­кону України про кримінальну відповідальність щодо подібних суспільно небезпечних діянь, якшо заява подана з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 445 цього Кодексу;

4) обгрунтування необхідності перегляду судових рішень у зв'язку з ухваленням рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, якшо заява подана з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 445 цього Кодексу;

5) вимоги особи, яка подає заяву;

6) у разі необхідності клопотання;