Може бути конфісковане, якщо це передбачено вироком чи іншим рішенням суду запитуючої сторони, які набрали законної сили.

4. Майно, передбачене пунктом 1 частини третьої цієї статті, не пе­редається запитуваній стороні або його передання може бути відстрочене чи тимчасовим, якщо це майно потребується для цілей розгляду цивільної або кримінальної справи в Україні чи не може бути вивезено за кордон з інших підстав, передбачених законом.

5. Майно, конфісковане згідно з пунктом 2 частини третьої цієї статті, передається в дохід Державного бюджету України, крім випадків, перед­бачених частиною шостою цієї статті.

6. За клопотанням центрального органу України суд може прийняти рішення про передачу майна, конфіскованого згідно з пунктом 2 частини третьої цієї статті, а так само його грошового еквівалента:

1) запитуючій стороні, яка прийняла рішення про конфіскацію для відшкодування потерпілим шкоди, завданої злочином;

2) згідно з міжнародними договорами України, що регулюють питан­ня розподілу конфіскованого майна або його грошового еквівалента.

7. Передання майна, на яке накладено арешт, а також конфіскованого майна може бути відкладено, якщо це необхідно для досудового розслідуван­ня та судового розгляду в Україні або розгляду спору про права інших осіб.

1. Стаття регулює порядок виявлення, арешту, конфіскації майна, яке: а) отримане злочинним шляхом та/або б) належить підозрюваним, обвинуваче­ним або засудженим особам.

2. До ключових положень коментованої статті слід віднести наступне. На­кладення арешту на майно повинно супроводжуватися заходами з метою його збереження до прийняття судом рішення щодо такого майна. Виявлене майно або передається як доказ у кримінальній справі, необхідний для її розслідуван­ня, або передається власнику майна на території іноземної держави. В інших випадках виявлене майно конфіскується за наявності правової підстави - ви­року чи іншого рішенням суду запитуючої сторони, які набрали законної сили.

3. Стаття встановлює пріоритетність проведення кримінального прова­дження в Україні, а тому регламентує, що майно не може бути передано за­питуючій стороні, якщо це майно потрібне для цілей розгляду цивільної або кримінальної справи в Україні чи не може бути вивезено за кордон з інших

1114.

підстав, передбачених законом. Крім того, передання майн^ _м "" дено, якщо lie необхідно для досудового розслідування та _Іуд токе б_ут, б Ь ору про права інших осіб здо

.кла- ДУ ^в

PO Jill

Україні або рЬзгляду спору про права інших осіб.

4. Майнб, конфісковане за вироком чи рішенням суду передається вЛохід Державного бюджету України. Однак ц _к^зем,_юї трального органу України перед судом України конфіско^ Vno_TaHJ передачі, якщо це потрібно для відшкодування шкоди поте^. мац_Но на території іноземної держави. \му _віл

tj Стаття 569. Контрольована поставка о'

1. Слідчий органу досудового розслідування Украі^ ня ним контрабандної поставки при проведенні процесу^ "^ pa,j _B1) числі за запитом про міжнародну правову допомогу, ма<,, ГЧих _Дш \ її з місця закладки або транспортування, а за домовле^ по н_е ^ ними органами держави, куди її бУ

1VUI T uuilllflf лщ *ы ^ui»i«»^fc'»u: ^" IP bit

і її адресовано, безпереіщ^У) з ісомЛ^т' з метою виявлення, викр(,,_т\ пр_Опус' ч

через митний кордон України:

вання злочинної діяльності міжнародних злочинних орк 2. Про виявлення контрабандної поставки згідно, Кодексу складається протокол, який направляється і,^ _а^ гану держави, на територію якої пропущено ^K0HTP^0J\_Bi( №ец_тно ' в разі одержання таких матеріалів від відповідних °P^r^: 'іу Поста ^' вони долучаються до матеріалів досудового розслідував Іншої де ' ⁽

1 кави

>їор-₍ оаїни

/ггних І

1. Введення коментованої статті обумовлене розвить kt

плених у Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти ^тР<_Чсі^лож_еНь ганізованоїзлочинності від 15 листопада 2000 р. (набрала v ^иі°Налья' /і'./ежах 4 лютого 2004 p.). Фактично стаття уможливлює бездіялц^ t_Tj д_;ія у Vp |!₍<_еНня, органів при виявленні ними злочину. Підставою для такц. Л комп_ете уПліж ор-пит про міжнародну правову допомогу, а також інша до, мо*_Р r, ''н/,/' ', я ка-міжнародного співробітництва. Метою контрольованої по_(| ^чість _v ' Щ.\ ення викриття та документування злочинної діяльності міжнарі, \ є Вц_Яп, 'і¹⁸/Л''лють ганізацій. Завданням контрольованої поставки може бути: і 'лочк_ННЙ \W ^) налів надходження заборонених до обігу речовин і предмь л*аноц_лен. і'я/'і'»нзит "•"— ' ~—..... —- ^......™"-"^:к "-^: "- ' 'вст,_н ',И' Uєн-

їбо

_8чи

 

відправників і одержувачів; 3) встановлення осіб, які злочин; 4) забезпечення доказів злочинної діяльності.

2. Контрольована поставка може включати ввезення,,.. територією держави під негласним контролем заборонених^⁴^ 7_{а тр} ь ня яких є предметом діяльності міжнародних злочинних op,,."і^ пер_ем- і

3. Водночас, незважаючи на відсутність обов'язку ц_(|, \ій. ^!/ які проводяться в разі виявлення злочинів, ч. 2 коментов,^. ^вед_ення ''• но обов'язок компетентного органу України скласти проі^ '«тті іакрі \ контрабандної поставки із подальшим його направлення^ '(|>₀ вц_явл ^гану іноземної держави. '^нічому*'¹'

V

.дій, ііпле-

 

уор-

Стаття 570. Прикордонне переслідування

1. У разі проведення компетентними органами України прикордонно­го переслідування особи, яка вчинила незаконне переміщення через дер­жавний кордон України, проводиться розслідування її незаконної діяль­ності на території України згідно з вимогами цього Кодексу.

2. Матеріали кримінального провадження щодо документування не­законної діяльності зазначеної особи на території України згідно з між­народними договорами про прикордонне переслідування передаються відповідним органам держави, де цю особу притягнуто до кримінальної відповідальності, а в разі одержання таких матеріалів від відповідних ор­ганів іншої держави, вони долучаються до матеріалів досудового розсліду­вання.

Стаття регулює процесуальні особливості міжнародної правової допо­моги при прикордонному переслідуванні особи, яка вчинила незаконне пере­міщення через державний кордон України. Коментована стаття має особливе значення для забезпечення повноти розслідування незаконної діяльності особи, яка вчинила злочин на території різних держав. Сутність такого різновиду між­народної правової допомоги, як прикордонне переслідування полягає у тому, що кожна держава розслідує незаконну діяльність особи на своїй території, а згодом матеріали кримінального провадження об'єднуються в одне проваджен­ня або на території України, або на території іноземної держави.

Стаття 571. Створення і діяльність спільних слідчих груп

1. Для проведення досудового розслідування обставин кримінальних правопорушень, вчинених на територіях декількох держав, або якщо пору­шуються інтереси цих держав, можуть створюватися спільні слідчі групи.

2. Генеральна прокуратура України розглядає і вирішує питання про створення спільних слідчих груп за запитом слідчого органу досудового розслідування України, прокурора України та компетентних органів іно­земних держав.

3. Члени спільної слідчої групи безпосередньо взаємодіють між собою, узгоджують основні напрями досудового розслідування, проведення про­цесуальних дій, обмінюються отриманою інформацією. Координацію їх ді­яльності здійснює ініціатор створення спільної слідчої групи або один з її членів.