Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність,

Встановлену законом.

3. Рішення Верховного Суду України, ухвалені за результатами роз­гляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених стат­тею 445 цього Кодексу, підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті Верховного Суду України не пізніш як через десять днів з дня їх ухвалення.

1. Висновки Верховного Суду України, викладені у резолютивній частині ухвали, у випадках, передбачених у ч. 2 ст. 455 і ч. 2 ст. 456 КПК, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, діяльність яких пов'язана з виконан­ням відповідної норми закону України про кримінальну відповідальність, та має преюдиціальне значення для всіх судів загальної юрисдикції України. Зо­крема, останнє означає, що суд будь-якої інстанції, розглядаючи справу щодо подібних суспільно небезпечних діянь, має застосовувати норму закону Украї­ни про кримінальну відповідальність саме таким чином, як зазначено у висно­вку Верховного Суду України (в судовому рішенні може міститись посилання на справу, яку розглядав Верховний Суд України), вважаючи обставини, викла­дені у таких висновках, встановленими, істинними та такими, що не потребу­ють нового доведення. Загалом постановления судового рішення Верховного Суду України у преюдиціальному порядку забезпечує однакове тлумачення і застосування норми матеріального права у всіх судах загальної юрисдикції су­дової системи України.

2. Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою юридичну відповідальність, визначену законом, зокрема дисциплінарну, адмі­ністративну, кримінальну.

3. Ухвали Верховного Суду України, постановлені за результатами роз­гляду заяв про перегляд судового рішення (за результатами перегляду судового рішення у кримінальній справі у разі задоволення цієї заяви) з підстав, перед­бачених ч. 1 ст. 445 КПК, підлягають оприлюдненню у закладці «Ухвали у спра­вах кримінальної юрисдикції» закладки «Рішення Верховного Суду України» на офіційному веб-сайті Верховного Суду України у строк не пізніше десяти днів з дня їх ухвалення.

Датою ухвалення судового рішення Верховним Судом України є день за­кінчення розгляду справи (вихід складу суду з нарадчої кімнати). Це пов'язано з тим, що складання судового рішення є лише по суті оформленням рішення, прийнятого в день закінчення судового розгляду.

Глава 34. Провадження за нововиявленими обставинами

Стаття 459. Підстави для здійснення кримінального провадження за нововиявленими обставинами

1. Судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути перегляну­ті за нововиявленими обставинами.

2. Нововиявленими обставинами визнаються:

1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність пере­кладу, висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свід­ка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких Грунтується ви­рок;

Зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час

кримінального провадження;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановления ухвали, що належить переглянути;

4) визнання Конституційним Судом України неконституційності зако­ну, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом;

5) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявлени­ми обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

3. Обставини, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої цієї стат­ті, повинні бути встановлені вироком суду, що набрав законної сили, а при неможливості ухвалення вироку - підтверджені матеріалами

Розслідування.

4. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими ска­совані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час здійснен­ня провадження, не допускається.

1. Кримінальне провадження за нововиявленими обставинами являє со­бою форму перегляду рішень судів, що набрали законної сили. За своїм змістом ця стадія кримінального процесу виступає як механізм, що доповнює звичайні заходи забезпечення правосудності судових рішень у кримінальних справах. Цей вид провадження має резервне значення та використовується лише у випадку, якщо вичерпані всі інші допустимі засоби процесуально-правового

захисту.

2. Провадження у кримінальних справах за нововиявленими обставинами здійснюється в зв'язку з виявленням таких обставин, які або виникли вже після розгляду кримінальної справи, або існували на момент цього розгляду, однак не були відомі суду. Наявність таких обставин не дозволяє оцінювати винесене у кримінальній справі рішення як законне, обгрунтоване та справедливе.

3. Виходячи з викладеного, треба зазначити, що нововиявлені обставини характеризуються такими ознаками: 1) невідомість їх суду з причин, від нього незалежних; 2) суттєве значення для справи; 3) наявність в об'єктивній дій­сності до винесення судового рішення (за винятком п.п. 4 і 5 ч. 2 ст. 459 КПК); 4) неможливість урахування під час провадження в справі і винесенні рішення в зв'язку з невідомістю їх судові; 5) відкриття тільки після набрання законної сили судовим рішенням.

4. Закон визначає п'ять груп нововиявлених обставин, які визначені в ч. 2 коментованої статті Кодексу.

5. Штучне створення або підроблення доказів означає їхню завідому не­правильність, розраховану на введення суду в оману, та може бути вчинено як учасниками процесу, так і іншими особами.

6. Висновок і пояснення судового експерта будуть неправильними як у ви­падку надання завідомо неправильного висновку або пояснення, так і внаслідок помилки цього спеціаліста при вирішенні питань, що вимагають спеціальних знань. Те ж саме стосується неправильного перекладу. На відміну від неправильних перекладу, висновку і пояснень експерта, неправдиві показання свідка можуть вважатись нововиявленими обставинами у разі, якщо вони були завідомо неправдиві, тобто факт надання таких свідчень являє собою склад злочину, передбаченого ст. 384 КК України.

7. Штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу, а також завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, об­винуваченого, висновку і пояснень експерта можуть бути підставою для пере­гляду судових рішень за нововиявленими обставинами, якщо вони спричинили винесення необгрунтованого або незаконного судового рішення.

8. Такі нововиявлені обставини, як штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу, висновку і пояснень експерта, завідомо не­правдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких грунтується вирок, зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження повинні бути встановлені вироком суду, а за неможливості його постановления - матеріалами розслідування. Провадженню за такими нововиявленими обставинами обов'язково повинно передувати здійснення досудового розслідування щодо фактів штучного створення або підроблення доказів, дачі свідомо неправдивих показань, завідомо неправильного перекладу, завідомо неправильного висновку чи пояснень експертом, зловживань слідчого, прокурора, слідчого судді, судді під час кримінального провадження.

9. Факт добросовісної помилки свідка, потерпілого, експерта, переклада­ча, а також неправильність показань підозрюваного, обвинуваченого встанов­люється матеріалами розслідування.

10. Під зловживанням суддів або слідчих суддів слід розуміти вчинення ними умисних дій, які містять склад злочину і спричинили винесення завідомо неправосудного вироку, постанови, ухвали. Про кримінальну відповідальність суддів за такі злочини див. ст.ст. 374, 375 КК.

11. Під зловживанням прокурора, слідчого слід розуміти притягнення ними до кримінальної відповідальності завідомо невинних, примушення да­вати показання, завідомо незаконне затримання, привід або арешт, порушення права на захист тощо (див. ст.ст. 371, 372, 373, 374 КК).

12. Злочинні діяння є підставою для провадження за нововиявленими обставинами лише в тому випадку, якщо є зв'язок між незаконними діями осіб та прийнятим незаконним або необґрунтовним рішенням. Встановлення цього факту є одним із завдань суду при вирішенні питання про здійснення провадження за нововиявленими обставинами.

13. Факти неправильної оцінки доказів, неправильного застосування за­кону, призначення несправедливого покарання, якщо вони не були результатом зловживання суддів або осіб, що проводили розслідування, не можуть бути ви­знані нововиявленими обставинами.

14. У п. З ч. 2 ст. 459 КПК визначено, що до нововиявлених обставин відноситься наявність факту скасування судового рішення, яке стало під­ставою для прийняття вироку чи ухвали, що належить переглянути. Від­повідно до ст. 533 КПК вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов'язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для всіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України. Цим положенням закріплюється така властивість судових рішень, як їх преюдиційність для наступних рішень, що можуть бути прийняті судом у межах кримінального провадження. Тож, скасування судового рішення, преюдиційна сила якого була врахована при постановлені вироку чи ухвали під час судового розгляду матеріалів кримінального провадження, тягне необхідність перегляду цього вироку чи ухвали в порядку, передбаченому главою 34 КПК.

15. Пункт 4 ч. 2 ст. 459 КПК визнає нововиявленою обставиною визнання Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при постановлені вироку чи ухвали, що належить переглянути. Відповідно до ст. 13 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 16 жовтня 1996 р. Конституційний Суд України приймає рішення та дає висновки у справах щодо конститу ційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим; відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість; офіційного тлумачення Конституції та законів України та інші. Таким чином, у випадку, якщо при прийняті судового рішення були застосовані закон, інший правовий акт чи їх окреме положення, які з часом були визнані Конституційним Судом України неконституційними, таке судове рішення може бути переглянуте в порядку, передбаченому главою 34 КПК.

16. Пункт 5 ч. 2 коментованої статті зазначає, що нововиявленими обста­винами визнаються такі обставини, які не були відомі на час судового розгляду

при винесенні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявлени­ми обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить пе­реглянути. Тобто це обставини, що вже існували на момент набрання законної сили судовим рішенням, але не були відомі суду, хоча, якщо б були відомі, то могли суттєво вплинути на хід судового розгляду кримінальної справи та на зміст судового рішення, що було винесене.

17. Частина 4 коментованої статті визначає, що перегляд судових рі­шень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нор­мативно-правові акти, що діяли на час здійснення провадження, не допус­кається. Це положення базується на нормах кримінального процесуального законодавства, що визначають дію КПК в часі. Статтею 5 КПК передбачено, що процесуальна дія виконується, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями КПК, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення. Тобто у випадку подання заяви про перегляд судового рішення в зв'язку із прийняттям нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час здійснення провадження та винесення судового рішення, щодо якого і подана заява про перегляд, визначені в ч. 4 ст. 459 КПК обставини, не маючи зворотньої сили, не можуть бути визнані нововиявленими обставинами.

Стаття 460. Право подати заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами

1. Учасники судового провадження мають право подати заяву про пе­регляд за нововиявленими обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили.

1. Правом подати заяву про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, наді­лені учасники судового провадження, до яких відповідно до п. 25 ч. 1 ст. З КПК віднесені: сторони (прокурор, керівник та слідчий органу досудового розслідування, підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений, їх за­хисники та законні представники), потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник, а також інші особи, за клопотанням або скаргою яких у випадках, передбачених КПК, здійснюється судове про­вадження.

2. Про порядок подання заяви про перегляд судового рішення за нововияв­леними обставинами див. коментар до ст. 463 КПК.

3. Предметом перевірки в порядку, встановленому гл. 34 КПК, можуть бути вироки, постанови та ухвали судів першої, апеляційної, касаційної інстан­цій та Верховного Суду України.

С т а т т я 461. Строк звернення про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами

1. Заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обстави­нами може бути подано протягом трьох місяців після того, як особа, яка звертається до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини.

2. Перегляд за нововиявленими обставинами виправдувального ви­року допускається лише протягом передбачених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

3. За наявності обставин, які підтверджують вчинення особою більш тяжкого кримінального правопорушення, ніж те, за яке вона була засудже­на, судове рішення може бути переглянуто за нововиявленими обставина­ми протягом строку давності притягнення до кримінальної відповідаль­ності за більш тяжке кримінальне правопорушення.

За наявності обставин, які підтверджують невинуватість засудженого або вчинення ним менш тяжкого кримінального правопорушення, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами строками не обмежено.

1. Можливість подання заяви про перегляд судового рішення за новови­явленими обставинами обумовлюється дотриманням певних процесуальних строків. У коментованій статті - це строки давності притягнення до кримінальної відповідальності та строк, в якій особа дізналася або могла дізнатися про нововиявлені обставини.

2. Останній строк пов'язаний із тим, що заяву про перегляд судового рі­шення за нововиявленими обставинами може бути подано лише протягом трьох місяців після того, як особа, котра звертається до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини.

3. Для строків перегляду судових рішень за нововиявленими обставина­ми важливим є визначення моменту відкриття цих обставин. Днем виявлення нових обставин, з якого обчислюється тримісячний строк, визначений законом для подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставина­ми, вважається:

день набуття законної сили вироком, якщо нові обставини встановле­ні вироком суду;

день складання прокурором за матеріалами розслідування постанови про закриття кримінального провадження на підставах, визначених ч. 1 ст. 284

КПК;

день набуття законної сили ухвалою суду про закриття кримінального провадження на підставах, визначених ч. 2 ст. 284 КПК, якщо неможливо вине­сти обвинувальний вирок внаслідок існування нереабілітуючих обставин, які виключають провадження у справі;

день набуття законної сили ухвалою апеляційної, касаційної інстанцій або рішенням Верховного Суду України, якими скасовується судове рішення, що стало підставою для прийняття вироку чи ухвали, які належить переглянути;

день набуття законної сили рішенням Конституційного Суду України щодо визнання неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при винесенні судового рішення, що належить переглянути. При цьому треба враховувати, що рішення Конституційного Суду України набуває законної сили відразу з моменту його проголошення, діє безпосе­редньо та не потребує підтвердження іншими органами чи посадовими особами.

4. Строк давності притягнення до кримінальної відповідальності вста­новлено кримінальним законом (див. ст. 49 КК). Сплив строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за загальним правилом виключає перегляд судового рішення, що набрало законної сили. Однак закон не обмежує строками можливість перегляду обвинувального вироку чи ухвали про закриття справи за нереабілітуючими підставами в зв'язку із нововиявленими обставинами, що свідчать на користь засудженої особи чи особи, стосовно якої була закрита справа. Оскільки невинний повинен бути реабілітований незалежно від будь-яких строків, що пройшли з моменту його засудження або відкриття нововиявлених обставин, перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами з метою повної або часткової реабілітації засудженого або застосування до нього закону про менш тяжкий злочин не обмежений жодними строками. Відбування покарання засудженим або його смерть також не перешкоджають перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами стосовно нього в інтересах його реабілітації.

5. Обмеження зазначеними в законі строками перегляду за нововиявлени­ми обставинами виправдувальних вироків, ухвал і постанов суду про закриття справи, а також вироків, ухвал і постанов з мотивів необхідності застосування закону про більш тяжкий злочин є однією з істотних процесуальних гарантій для виправданих і засуджених, а також для осіб, справи стосовно яких закриті.

6. Перегляд за нововиявленими обставинами виправдувального вироку, ухвали або постанови про закриття справи допускається тільки в межах строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Перегляд обвинуваль­ного вироку за нововиявленими обставинами в зв'язку з необхідністю застосу­вати закон про більш тяжкий злочин обмежений строками давності притягнен­ня до кримінальної відповідальності за більш тяжкий злочин.

7. Ухвала про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, винесена після закінчення строків, зазначених у законі, підлягає скасуванню.

8. Про порядок обчислення процесуальних строків див. коментар до ст. 114 КПК.

9. Про порядок поновлення пропущених процесуальних строків див. ко­ментар до ст. 116 КПК.

Стаття 462. Вимоги до заяви про перегляд судового рішення за ново-виявленими обставинами

1. Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обстави­нами подається в письмовій формі.

-.949

 

2. У заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обстави­нами зазначаються:

1) найменування суду, до якого подасться заява про перегляд;

2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування), поштова адреса особи, яка подає заяву, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

3) судове рішення, про перегляд якого за нововиявленими обставина­ми подається заява;

4) обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відо­мі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду;

5) обгрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наяв­ність нововиявлених обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву, до суду;