Висновки і мотиви, і яких скасовані судові рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді.

1. Про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону під час судового розгляду справи в суді першої інстанції, що перешкодили чи могли перешкодити ухвалити законне, обгрунтоване та справедливе судове рішення, див. коментар до ст. 412 КПК.

2. Вирок (ухвала) підлягає скасуванню і призначається новий судовий розгляд у суді першої інстанції у випадках, якщо цим судом були допущені такі істотні порушення кримінального процесуального закону:

судове рішення ухвалено незаконним складом суду;

судове провадження здійснено за відсутності обвинуваченого, крім випадків, передбачених ст. 381 КПК, або прокурора, крім випадків, коли його участь не є обов'язковою;

судове провадження здійснено за відсутності захисника, коли його участь є обов'язковою;

судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання;

порушено правила підсудності;

у матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання або технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції.

3. Вирок (ухвала) підлягає скасуванню і призначається новий судовий розгляд у суді першої інстанції у випадках, якщо в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які очевидно викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обгрунтованою (див. коментар до ст.ст. 75, 76 КПК). Та­кож вирок (ухвала) підлягає скасуванню і призначається новий судовий розгляд у суді першої інстанції у випадках, якщо судове рішення ухвалено чи підписано не тим складом суду, який здійснював судовий розгляд. У цих випадках суд апеляційної інстанції має вирішувати питання про підсудність, ураховуючи положення ст.ст. 75, 76 КПК. Рішення про зміну підсудності має прийматись згідно з положеннями ст. 34 КПК.

4. Якщо апеляційний суд, перевіряючи правильність вироку (ухвали), встановить судову помилку, яку він не може виправити, використовуючи свої повноваження, він скасовує вирок і повертає провадження на новий судовий розгляд. У своїй ухвалі апеляційний суд зобов'язаний визначити обставини, які слід з'ясувати, і при цьому може вказати, які слідчі дії необхідно виконати для з'ясування цих обставин.

5. Апеляційний суд своїми вказівками сприяє правильному розумінню, тлумаченню норм закону судом першої інстанції. Ці вказівки є важливими для забезпечення законності та обгрунтованості наступної правозастосовчої діяль­ності. При цьому суд вправі дати вказівки як стосовно фактичних обставин, так і щодо юридичних аспектів кримінального провадження.

6. Апеляційний суд вправі запропонувати провести ті або інші слідчі дії, дати оцінку конкретним доказам, однак він не вправі вирішувати наперед

питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування су­дом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відпо­відальність та покарання.

7. З мотивів необхідності застосування кримінального закону про більш тяжке правопорушення з поверненням кримінального провадження на новий судовий розгляд вирок може бути скасований тільки за наявності таких умов:

якщо обвинуваченому не повідомлялось про підозру у вчиненні більш тяжкого злочину;

якщо саме з цих підстав була подана апеляція прокурора або потерпі­лого, його представника.

8. Ухвала про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру може бути скасована і провадження направлене на новий судовий роз­гляд у випадку, якщо є підстави для застосування кримінального закону, що пе­редбачає відповідальність за більш тяжке суспільно небезпечне діяння, і якщо з цих підстав була подана апеляція прокурора або потерпілого, його представника.

9. Вказівки апеляційного суду повинні бути такими, щоб, з одного боку, забезпечували можливість виправлення помилки суду першої інстанції, а з іншого - сприяли чіткому дотриманню незалежності суддів і підпорядкуванню їх тільки закону при новому розгляді справи.

10. Обов'язковість вказівок апеляційного суду не означає, що вони мо­жуть обмежувати право суду при новому судовому розгляді оцінювати докази за своїми внутрішніми переконаннями, що базуються на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження в су­купності, керуючись законом (див. ст. 94 КПК).

11. Новий судовий розгляд після скасування вироку проводиться судом в іншому складі суддів, він не зв'язаний оцінкою доказів, що давалася попереднім складом суду першої інстанції в цьому кримінальному провадженні, і виносить вирок на підставі доказів, досліджених у процесі нового судового розгляду.

12. Висновки і мотиви, з яких скасовані судові рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді, якщо вони надані в межах повноважень і не порушують заборону, встановлену ч. 2 ст. 415 КПК.

13. Розглядаючи справу за апеляцією обвинуваченого, його захисника або законного представника і скасовуючи вирок (ухвалу) у зв'язку з неповнотою судового розгляду, апеляційний суд не вправі давати в ухвалі вказівки, що по­гіршують становище обвинуваченого.

14. При скасуванні вироку в зв'язку з неповнотою судового розгляду, що спричинило необгрунтоване виправдання обвинуваченого, апеляційний суд не вправі робити висновок про доведеність обвинувачення, відкинутого судом першої інстанції, оскільки в такому випадку виключається можливість всебіч­ної оцінки доказів при новому розгляді. Вказівки апеляційного суду повинні торкатися питань про те, чому рішення суду є неправильним, які обставини судом не досліджені або які докази не оцінені.

15. Суд першої інстанції при новому розгляді справи зобов'язаний вико­нати вказівки апеляційного суду, зокрема:

провести слідчі або судові дії, непроведения яких спричинило непо­вноту судового розгляду;

обговорити певні питання і результати викласти у вироку, ухвалі; усунути істотні порушення кримінального процесуального закону.

16. Невиконання вказівок апеляційного суду (не проведення слідчих дій, запропонованих судом, що скасував вирок або ухвалу), як правило, є підста­вою для скасування іншого судового рішення. Винятком є випадки, коли дії, запропоновані судом, не можуть бути виконані з об'єктивних причин (смерть особи, яку треба допитати, знищення предметів, що підлягають дослідженню, тощо).

17. Погоджуючись з доводами апеляції прокурора або потерпілого про необхідність застосування кримінального закону про більш тяжкий злочин або про призначення більш суворого покарання, апеляційний суд не має права ви­значати кваліфікацію злочину або визначати, яке покарання необхідно обрати при новому судовому розгляді, а лише виявляє порушення закону і вказує, які дії слід здійснити, щоб правильно вирішити ці питання.

18. Апеляційний суд не може скасувати вирок (ухвалу) і направити кри­мінальне провадження на новий судовий розгляд за окремим епізодом, що має загальну кваліфікацію з іншими епізодами, за якими вирок (ухвала) залиша­ється без зміни. Скасування вироку (ухвали) з направленням матеріалів кри­мінального провадження на новий судовий розгляд у частині обвинувачення можливе лише за умови, що це обвинувачення мало самостійну кваліфікацію і його розгляд в окремому провадженні не вплине на правильність вирішення цього провадження.

Стаття416. Особливості нового розгляду судом першої інстанції

1. Після скасування судом апеляційної інстанції вироку або ухвали про закриття кримінального провадження чи про застосування, відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру суд першої інстанції здійснює судове провадження згідно з вимогами розділу IV цього Кодексу в іншому складі суду.

2. При новому розгляді в суді першої інстанції допускається застосу­вання закону про більш тяжке кримінальне правопорушення та посилен­ня покарання тільки за умови, якщо вирок було скасовано за апеляційною скаргою прокурора або потерпілого чи його представника у зв'язку з необ­хідністю застосування закону про більш тяжке кримінальне правопору­шення або посилення покарання.

3. При новому розгляді в суді першої інстанції питання про застосу­вання примусових заходів медичного або виховного характеру правова кваліфікація діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, як більш тяжкого допускається за умови, якщо на цій