Підприємства, установи чи організації вона не виправдає довіру ко-

лективу, ухилятиметься від заходів виховного характеру та порушу­ватиме громадський порядок, загальні збори відповідного колективу можуть прийняти рішення про відмову від поручительства за взяту ними на поруки особу. Відповідне рішення направляється до суду, який прийняв рішення про звільнення особи від кримінальної відпо­відальності.

2. Суд, отримавши рішення загальних зборів колективу про від­мову від поручительства, розглядає питання притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопору­шення в порядку, передбаченому статтею 288 цього Кодексу.

3. Переконавшись у порушенні особою умов передачі на пору­ки, суд своєю ухвалою скасовує ухвалу про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею її на поруки та направляє матеріали проваджен­ня для проведення досудового розслідування в загальному порядку чи здійснює судове провадження в загальному порядку, якщо питання про звільнення від кримінальної відповідальності було прийняте піс­ля направлення обвинувального акта до суду.

1. Згідно зі ст. 47 КК звільнення особи від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки не є остаточним, а носить умовний характер, оскіль­ки клопотання колективу підприємства, установи чи організації про передачу на поруки передбачає умову, що така особа протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не буде ухилятися від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадський порядок.

2. У випадку порушення особою, яка передана на поруки, зазначених умов, колектив після переконання, що взята на поруки особа не виправ­дала його довіри, відмовляється від свого поручительства. Таке рішення приймається на загальних зборах відповідного колективу і направляється до суду, який ухвалював рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

3. Після отримання рішення загальних зборів колективу про відмову від поручительства суд розглядає питання притягнення особи до криміналь­ної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення відповідно до ст. 288 КПК.

4. Переконавшись, що особа порушила умови передачі її на поруки, суд своєю ухвалою приймає одне з таких рішень: 1) скасовує ухвалу про закриття кримінального провадження і звільнення особи від криміналь­ної відповідальності та направляє матеріали провадження для проведення досудового розслідування в загальному порядку або 2) здійснює судове провадження в загальному порядку, якщо питання про звільнення від кри­мінальної відповідальності було прийняте після направлення обвинуваль­ного акта до суду.

§ 3. Звернення до суду з обвинувальним актом,

клопотанням про застосування примусових заходів медичного

або виховного характеру

Стаття 290. Відкриття матеріалів іншій стороні

1. Визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достат­німи для складання обвинувального акта, клопотання про застосуван­ня примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої пе­редбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

2. Прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які (в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або мен­шого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом'якшенню по­карання.

3. Прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до приміщення або місця, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем держави, і прокурор мас намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді.

4. Надання доступу до матеріалів включає в себе можливість робити копії або відображення матеріалів.

5. У документах, які надаються для ознайомлення, можуть бути ви­далені відомості, які не будуть розголошені під час судового розгляду. Ви­далення повинно бути чітко позначено. За клопотанням сторони кримі­нального провадження суд має право дозволити доступ до відомостей, які були видалені.

6. Сторона захисту за запитом прокурора зобов'язана надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до житла чи іншого володіння, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем сторони захисту, якщо сторона захисту має намір вико­ристати відомості, що містяться в них, як докази у суді.

Сторона захисту має право не надавати прокурору доступ до будь-яких матеріалів, які можуть бути використані прокурором на підтвер­дження винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопо­рушення. Вирішення питання про віднесення конкретних матеріалів до таких, що можуть бути використані прокурором на підтвердження вину-

ватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення і, як наслідок, прийняття рішення про надання чи ненадання прокурору досту­пу до таких матеріалів, може бути відкладено до закінчення ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування.

7. Про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів про­курор або слідчий за йою дорученням повідомляє потерпілого, після чого остан­ній мас право ознайомитися з ними за правилами, викладеними в цій статті.

8. Про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів повідомляються цивільний позивач, його представник та законний пред­ставник, цивільний відповідач, його представник, після чого ці особи ма­ють право ознайомитися з ними в тій частині, яка стосується цивільного позову, за правилами, викладеними в цій статті.

9. Сторони кримінального провадження зобов'язані письмово під­твердити протилежній стороні, а потерпілий - прокурору факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів.

10. Сторонам кримінального провадження, потерпілому надаєть­ся достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ. У разі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких на­дано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального про­вадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов'язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження або потерпілий вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів. Клопотання розглядається слідчим суддею місцевого суду, в межах тери­торіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, не піз­ніше п'яти днів з дня його надходження до суду з повідомленням сторін кримінального провадження. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час проведення судового засі­дання, не перешкоджає розглядові клопотання.

11. Сторони кримінального провадження зобов'язані здійснювати від­криття одне одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судово­го розгляду.

12. Якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкрит­тя матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допусти­ти відомості, що містяться в них, як докази.

1. Коментована стаття визначає загальний порядок оголошення про завер­шення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

2. Прокурор або за його дорученням слідчий обов'язково повідомляє підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи ви­ховного характеру, про завершення досудового розслідування. Це відбувається

. 627

в тому випадку, коли прокурор визнає, що зібрані під час досудового розслі­дування докази є достатніми для складення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру або клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру.

3. В ч. 2 коментованої статті міститься вимога до прокурора про надання ним доступу до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпоряджен­ні, в тому числі до будь-яких доказів, які самі по собі або у сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом'якшенню покарання. Дія принципу favor defensionis акцентовано виявляється в обов'язку прокурора подати для ознайомлення матеріали досудового розслідування, які сприяють захисту і які передусім цікавлять саме сторону захисту.

4. Частиною 3 ст. 290 КПК передбачено, що прокурор зобов'язаний також надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, приміщення або місця, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем держави, і про­курор має намір використати відомості, що містяться в них, як докази в суді.

5. Особливо підкреслюється, що надання доступу до матеріалів вклю­чає у себе реальну можливість робити копії або відображення матеріалів (ч. 4 ст. 290 КПК).

6. Правило, яке міститься в ч. 5 цієї статті, вказує на те, що у документах, які надаються для ознайомлення, можуть бути видалені відомості, які не будуть розголошені під час судового розгляду. Суд має право дозволити доступ до ві­домостей, які були видалені, лише за клопотанням будь-якої сторони.

7. Частиною 6 коментованої статті встановлено, що за запитом прокурора сторона захисту зобов'язана надати доступ та можливість скопіювати будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них. Крім того, сторона за­хисту має надати доступ до житла чи іншого володіння, якщо вони знаходяться під її контролем або у її володінні. Однак це можливо лише у разі, якщо сторона захисту має намір використати відомості, що містяться в них, як докази в суді. На розвиток ідеї, викладеній в ч. 2 ст. 290 КПК, в абз. 2 ч. 6 цієї статті, перед­бачено, що сторона захисту має право не надати прокурору доступ до будь-яких матеріалів, які можуть бути використані прокурором на підтвердження винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. У будь-якому випадку вирішення питання про те, надавати чи не надавати доступ до таких матеріалів відкладається до закінчення ознайомлення з матеріалами досудового розслідування стороною захисту.

8. Про відкриття сторонами матеріалів прокурор повідомляє потерпілого. Останній має право на ознайомлення з ними згідно з правилами, які викладені в цій статті.

9. Цивільний позивач, його представник та законний представник, цивіль­ний відповідач, його представник після відкриття сторонами матеріалів мають право на ознайомлення з ними в тій частині, яка стосується цивільного позову.

 

10. Правило, викладене в ч. 9 цієї статті, вимагає, щоб сторони письмово підтвердили протилежній стороні, а потерпілий - прокурору факт надання їм доступу до матеріалів, і при цьому вони мають зазначити найменування таких матеріалів.

12. Сторонам, потерпілому повинен бути наданий достатній час для озна­йомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ (ч. 10 ст. 290 КПК), проте законом не встановлений мінімальний час (в годинах чи днях), необхідний для ознайомлення з матеріалами.

Водночас, якщо одна зі сторін вважає, що інша зволікає при ознайомлен­ні з матеріалами, вона має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами. Це звичний і до­сить раціональний спосіб вирішення спорів у цьому питанні, оскільки слідчий судця неупереджено, враховуючи обсяг, складність матеріалів та умов доступу до них, встановлює конкретний строк для ознайомлення з матеріалами прова­дження. При цьому слід згадати правило, що після спливу строку, встановлено­го слідчим суддею, сторона або потерпілий вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів.

13. Частина 11 ст. 290 КПК передбачає вимогу, що сторони кримінального провадження зобов'язані здійснювати відкриття одна одній додаткових матері­алів, які отримані до або під час судового розгляду.

17. Якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття ма­теріалів, як того вимагає коментована стаття, суд не має права допустити відо­мості, що містяться в них, як докази.

С т а т т я 291. Обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового роз­слідування

1. Обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджуєть­ся прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зо­крема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим.

2. Обвинувальний акт повинен містити такі відомості:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по бать­кові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;

5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінально­го правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулюван­ня обвинувачення;

6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання;

7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;

8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);