Підтвердження того, що прокурору надіслана копія клопотання та копії матеріалів, що обґрунтовують клопотання.

4. Слідчий суддя, суд зобов'язаний розглянути клопотання підозрю­ваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

5. Слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня поста­новления попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не роз­глядалися слідчим суддею, судом.

1. З метою захисту прав, свобод та законних інтересів підозрюваного, об­винуваченого, до якого застосовано запобіжний захід, закон надає йому, його захиснику право під час дії ухвали про застосування запобіжного заходу подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досу-дове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу на більш м'який, в тому числі про скасування чи зміну на більш м'які додаткові обов'язки, перед­бачені ч. 5 ст. 194 КПК та покладені на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

2. Для забезпечення змагальності судового розгляду клопотання через надан­ня можливості прокурору належним чином підготуватись до нього закон зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого, його захисника надати прокурору не пізніше ніж за три години до розгляду клопотання копію клопотання та матеріалів, якими воно обґрунтовується і які додані до клопотання, поданого в суд, зокрема: 1) копії ма­теріалів, якими підозрюваний, обвинувачений, захисник обґрунтовує клопотання; 2) перелік свідків, яких підозрюваний, обвинувачений, захисник вважає за необ­хідне допитати під час розгляду клопотання, із зазначенням відомостей, які вони можуть надати, та обгрунтування значення цих відомостей для вирішення питання.

3. Слідчий суддя, суд зобов'язаний розглянути клопотання підозрювано­го, обвинуваченого, його захисника протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ст. 193 КПК) і задовільнити його, якщо прокурор не спрос­тує доводів клопотання та наведених у ньому обставин, оскільки саме на про­курора закон покладає тягар доведення перед слідчим суддею, судом того, «що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам» (ч. З ст. 176 КПК). А достатніми для такого пере­конання вони можуть вважатися лише у разі, якщо прокурор спростує доводи клопотання сторони захисту і обставини та твердження, які у ньому наведені.

4. Залишення клопотання підозрюваного, обвинуваченого, його захисни­ка про зміну запобіжного заходу слідчим суддею, судом без розгляду можливе лише за наявності одночасно таких двох умов: 1) у разі подання клопотання раніше тридцяти днів з дня постановления попереднього клопотання про засто­сування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу та 2) якщо у клопотанні не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.

Стаття 202. Порядок звільнення особи з-під варти

1. У разі застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання підозрюваний, обвинувачений, який був затриманий, звіль­няється з-під варти негайно.

2. У разі застосування запобіжного заходу у вигляді особистої по­руки підозрюваний, обвинувачений, який був затриманий, звільняєть­ся з-під варти негайно після надання його поручителями визначеного зобов'язання.

3. У разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваний, обвинувачений, який був затриманий:

1) негайно доставляється до місця проживання і звільняється з-під варти, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому забороне­но залишати житло цілодобово;

2) негайно звільняється з-під варти та зобов'язується невідкладно прибути до місця свого проживання, якщо згідно з умовами обраного за­побіжного заходу йому заборонено залишати житло в певний період доби.

4. Підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після вне­сення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, від­сутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення за­стави, уповноважена службова особа місця ув'язнення, під вартою в якому

знаходиться підозрюваний, обвинувачений, негайно здійснює розпоря­дження про його звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і пись­мово слідчого, прокурора та слідчого суддю, а якщо застава внесена під час судового провадження, - прокурора та суд. Перевірка документа, що під­тверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано за­побіжний захід у вигляді застави.

5. У разі постановления слідчим суддею, судом ухвали про відмову у продовженні строку тримання під вартою, про скасування запобіжного за­ходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на інший запобіжний захід, про звільнення особи з-під варти у випадку, передбаченому части­ною третьою статті 206 цього Кодексу, або у випадку закінчення строку дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою підозрюваний, обвинувачений повинен бути негайно звільнений, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, від­сутнє інше судове рішення, іно набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

1. Звільнення підозрюваного, обвинуваченого, який був затриманий, з-під варти «негайно» означає, що воно має бути здійснене в момент постановления слідчим суддею, судом ухвали про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання (ч. 1 ст. 202 КПК).

2. Звільнення підозрюваного, обвинуваченого, який був затриманий, з-під варти «негайно» після надання його поручителем визначеного зобов'язання означає, що воно має бути здійснене після постановления слідчим суддею, су­дом до нього поруки, але в момент надання поручителем (останнім поручите­лем, якщо їх кілька) слідчому судді, суду визначеного ним зобов'язання (ч. 2 ст. 202 КПК).

3. Звільнення підозрюваного, обвинуваченого, який був затриманий, з-під варти «негайно» у разі застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту означає: а) якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло цілодобово, - в момент доставления його до визначеного в ухвалі слідчого судді, суду житла як місця проживання; б) якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено зали­шати житло в певний період доби, — в момент постановления слідчим суддею, судом відповідної ухвали.

4. Підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіж­ного заходу у вигляді тримання під вартою лише у разі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення за­стави, уповноважена службова особа місця ув'язнення, в якому знаходиться підозрюваний, обвинувачений, негайно здійснює розпорядження про його звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово слідчого, проку­рора, слідчого суддю, а якщо застава внесена під час судового провадження, -прокурора і суд. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Особи, які звільняються з-під варти, забезпечуються адміністрацією місця попереднього ув'язнення безоплатним проїздом до місця проживання. У необ­хідних випадках їм видаються грошова допомога і одяг (ч. 9 ст. 2 Закону Укра­їни «Про попереднє ув'язнення») (ч. 4 ст. 202 КПК).

5. У разі: 1) постановления слідчим суддею, судом ухвали про відмову у продовженні строку тримання під вартою, або 2) про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або 3) його заміну на інший запобіжний захід, або 4) про звільнення позбавленої свободи особи, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть су­дове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших право­вих підстав для позбавлення особи свободи (ч. З ст. 206 КПК), або 5) закінчення строку дії ухвали слідчого судці, суду про тримання під вартою, - підозрюва­ний, обвинувачений повинен бути негайно звільнений, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою (ч. 5 ст. 202 КПК).

Стаття 203. Негайне припинення дії запобіжних заходів 1. Ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухва­лення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Ухвала слідчого судді, суду про обрання будь-якого запобіжного заходу припиняє свою дію негайно: 1) в момент закінчення строку дії ухвали про об­рання запобіжного заходу; 2) в момент проголошення виправдувального вироку (ст. 376 КПК); 3) в момент набрання законної сили постановленого (ухвалено­го) компетентним органом процесуального рішення про закриття криміналь­ного провадження (ст.ст. 284, 288, п. 2 ч. 2 ст. 314, ч. 6 ст. 340, ст. 417, п. З ч. 1 ст. 435 КПК).

Стаття 204. Заборона затримання без дозволу слідчого судді, суду Якщо до підозрюваного, обвинуваченого застосовано запобіжний за­хід, не пов'язаний із триманням під вартою, він не може бути затриманий