Висновок експерта, залученого слідчим суддею, надається особі, за клопотанням якої він був залучений.

1. У коментованій статті визначені умови й порядок вирішення заявлено­го клопотання не лише про залучення для проведення експертизи конкретного спеціаліста як експерта, а й фактично заявленого клопотання про призначення судової експертизи як взагалі, так і з залученням конкретного експерта чи при­значення експертизи в конкретній експертній установі. Під час досудового роз­слідування рішення про призначення експертизи приймає слідчий, прокурор, який здійснює провадження. Таке рішення приймається за власною ініціативою процесуальної особи або з ініціативи сторони захисту, що може бути висловле­на в її клопотанні. За допомогою клопотання особа, яка його заявила, доводить до відома слідчого, прокурора свою думку про необхідність проведення кон­кретного виду експертизи, про перелік питань, які необхідно вирішити експер­тизою тощо. Слідчий (прокурор) зобов'язаний задовольнити таке клопотання, якщо обставини, які підлягають з'ясуванню, мають значення для криміналь­ного провадження. Отримавши від сторони захисту клопотання про призна­чення експертизи чи призначення конкретного експерта або вибір конкретної експертної установи, яким має бути призначено експертизу, слідчий, прокурор може погодитись із таким клопотанням або своєю вмотивованою постановою відмовити у його задоволенні. Відмова слідчого, прокурора у задоволенні кло­потання не позбавляє сторону захисту права звернутися з цього ж приводу до слідчого судді з клопотанням про залучення експерта під час досудового роз­слідування.

2. У поданому на ім'я слідчого судді клопотанні повинно бути зазначено:

1) короткий, але пов'язаний із сутністю заявленого клопотання виклад обста­вин кримінального правопорушення, у зв'язку з яким подається клопотання;

2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність і у вчинен­ні якого висунуто підозру особі; 3) виклад обставин, якими обґрунтовуються доводи клопотання і які розкривають потребу застосування спеціальних знань саме в порядку призначення й проведення експертизи; 4) експерт, якого необ-

хідно залучити, або експертна установа, якій необхідно доручити проведення експертизи і чому цю експертизу не можна призначити іншим спеціалістам; 5) вид експертного дослідження, що необхідно провести, та перелік запитань, які необхідно поставити перед експертом. До клопотання стороною захисту та­кож додаються: 1) копії матеріалів, якими обґрунтовуються доводи клопотання, а в разі наявності таких матеріалів у розпорядженні слідчого, прокурора або в інших осіб і ненадання їх стороні захисту за її клопотанням, з вказівкою на те, де знаходяться потрібні для вирішення клопотання матеріали; 2) копії до­кументів, які підтверджують неможливість самостійного залучення експерта стороною захисту (наприклад, копія відмови спеціаліста, до якого зверталася сторона захисту, у проведенні експертизи).

3. Частиною 3 коментованої статті передбачається, що клопотання пови­нен розглядати слідчий суддя місцевого суду, в межах територіальної юрис­дикції якого здійснюється досудове розслідування, також встановлено строк розгляду клопотання - не пізніше п'яти днів із дня його надходження до суду. Днем надходження клопотання вважається дата реєстрації клопотання у вста­новленому порядку в канцелярії суду.

4. Слідчий суддя, аналізуючи позицію сторони захисту про залучення екс­перта, бере до уваги питання, якого експерта у клопотанні пропонується залу­чити або якій експертній установі необхідно доручити проведення експертизи. Сьогодні судово-експертну діяльність здійснюють значна кількість експертів (інформація, що наведена в Реєстрі атестованих судових експертів, постійно змінюється - у декого з експертів закінчується строк дії свідоцтва, хтось щойно пройшов підтвердження кваліфікації), третина з яких здійснюють експертну ді­яльність самостійно, на приватних засадах, ще третина - працюють з держав­ними експертними установами за цивільно-правовими угодами, інші працю­ють в штаті експертних установ. Отже, сторона захисту може клопотати перед слідчим суддею про залучення експертної установи або приватного експерта до проведення експертизи. Особа, яка заявила клопотання, у випадках необхіднос­ті дослідження об'єктів, що мають специфіку, обґрунтовує свою позицію щодо доцільності залучення фахівця в цій галузі.

5. У разі клопотання сторони захисту про необхідність залучення до про­ведення експертизи конкретного фахівця, який не працює в експертній уста­нові, слідчий суддя має переконатися, що такий фахівець є атестованим судо­вим експертом і внесений до Реєстру атестованих судових експертів. Сторона захисту, подаючи клопотання про призначення судової експертизи, надає свої пропозиції щодо кандидатури експерта, інформацію з даних Реєстру вона може отримати на веб-сайті Міністерства юстиції України.

Сторона захисту у клопотанні про залучення експерта повинна зазначи­ти вид експертного дослідження, яке необхідно провести. Основними видами експертизи є: криміналістична (почеркознавча; авторознавча; технічна екс­пертиза документів; фототехнічна; портретна; трасологічна (крім досліджень слідів пошкодження одягу, пов'язаних з одночасним спричиненням тілесних

пошкоджень, які проводяться в бюро судово-медичної експертизи); балістична; вибухотехнічна; відеозвукозапису; матеріалів, речовин та виробів з них (лако­фарбових матеріалів і покрить, полімерних матеріалів, пластмас, волокнистих матеріалів, нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів, скла, кераміки, наркотичних, сильнодіючих і отруйних речовин, спиртомістких сумішей, мета­лів і сплавів); ґрунтознавча; біологічна; екологічна із дослідження пестицидів; інженерно-технічна (автотехнічна, транспортно-залізнична, стану доріг та до­рожніх умов, гірничотехнічна, пожежно-технічна, будівельно-технічна, в галу­зі охорони праці та безпеки життєдіяльності, електротехнічна, комп'ютерно-технічна, телекомунікаційних систем та засобів), економічна, товарознавча, автотоварознавча, оціночна (зокрема, оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, будівельних об'єктів та споруд, машин, обладнання, тран­спортних засобів, літальних апаратів, судноплавних засобів); експертиза охоро­ни прав на об'єкти інтелектуальної власності; психологічна; мистецтвознавча. Перелік запитань, які необхідно поставити перед експертом, сторона захисту пропонує, виходячи з предмета дослідження.

6. Всі клопотання сторони захисту про залучення експерта мають бути розглянуті в найкоротший строк, але не пізніше п'яти днів із дня надходження до суду. Такою вимогою законодавець підкреслює, що це важлива процесуальна гарантія, надана підозрюваному, його захиснику, представнику для здійснення їхніх законних прав. Особа, яка подала клопотання, повідомляється про місце та час його розгляду, проте її неприбуття не перешкоджає розгляду клопотання, крім випадків, коли її участь визнана слідчим суддею обов'язковою.

Клопотання сторони захисту щодо залучення експерта підлягає розгляду і вирішенню лише за умови додержання вимог ч. 2 ст. 244 КПК. Перед тим, як перейти до прийняття рішення щодо клопотання, слідчий суддя повинен пе­ресвідчитися, чи всі необхідні вимоги ч. 2 цієї статті додержані. У випадках, якщо клопотання подано без додержання вимог ч. 2 цієї статті, слідчий суддя повертає його особі, яка його подала із вказівкою на причини повернення, про що постановляє ухвалу.

7. Розглядаючи клопотання, слідчий суддя має право заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення клопотання. Саме на особу, що звернулася з клопотанням про проведення екс­пертизи, покладається обов'язок доведення, що питання, які мають істотне значення для кримінального провадження, можуть бути вирішені експертом. Відповідно до ч. 2 ст. 332 КПК слідчий суддя має право своєю ухвалою доручи­ти проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам, якщо особа, що звернулася з клопотанням, доведе, що: 1) для вирішення питань, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідне залучення експерта, проте сторона обвинувачення не залучила його або на вирішення за­лученого стороною обвинувачення експерта були поставлені запитання, що не дозволяють дати повний та належний висновок з питань, для з'ясування яких необхідне проведення експертизи, або існують достатні підстави вважати, що

залучений стороною обвинувачення експерт внаслідок відсутності у нього не­обхідних знань, упередженості чи з інших причин надасть або надав неповний чи неправильний висновок; 2) вона не може залучити експерта самостійно че­рез відсутність коштів чи з інших об'єктивних причин.

8. До ухвали слідчого судді про доручення проведення експертизи вклю­чаються запитання, поставлені перед експертом особою, яка звернулася з від­повідним клопотанням. Відповідно до ч. З ст. 332 КПК слідчий суддя має право не включити до ухвали запитання, поставлені особою, що звернулася з відпо­відним клопотанням, якщо відповіді на них не стосуються кримінального про­вадження або не мають значення для судового розгляду. Проте таке рішення потребує відповідного обгрунтування в ухвалі.

9. При задоволенні клопотання про залучення експерта слідчий суддя у разі необхідності має право за клопотанням особи, що звернулася з клопотан­ням про залучення експерта, вирішити питання про отримання зразків для екс­пертизи відповідно до положень ст. 245 КПК.

10. Висновок експерта, залученого слідчим суддею, надається через цього суддю особі, за клопотанням якої він був залучений.

Стаття 245. Отримання зразків для експертизи

1. У разі необхідності отримання зразків для проведення експертизи вони відбираються стороною кримінального провадження, яка звернулася за проведенням експертизи або за клопотанням якої експертиза призна­чена слідчим суддею. У випадку, якщо проведення експертизи доручено судом, відібрання зразків для її проведення здійснюється судом або за його дорученням залученим спеціалістом.