Дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

1. Тримання під вартою як запобіжний захід застосовується до особи, яка відповідно до принципу презумпції невинуватості ще не визнана винною у вчиненні злочину. Тому таке тримання її під вартою повинно бути якомога коротшим.

При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, суд в ухвалі зобов'язаний вказати дату закінчення її дії в межах строку, передбаченого законом. Коментована стаття КПК встановлює, що за загаль­ним правилом строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів (ч. 1).

2. На досудовому провадженні за наявності передбачених законом для цьо­го підстав і в установленому законом порядку визначений в ухвалі строк три­мання під вартою може бути продовжений слідчим суддею лише в межах строку досудового розслідування, тобто з моменту внесення відомостей про криміналь­не правопорушення до Єдиного реєстру до направлення до суду обвинувального акта (п. 5 ч. 1 ст. З, ст. 219 КПК). При цьому сукупний строк тримання під­озрюваного, обвинуваченого під вартою під час досудового розслідування не повинен перевищувати: 1) шести місяців-у кримінальному провадженні щодо злочинів невеликої або середньої тяжкості; 2) дванадцяти місяців - у криміналь­ному провадженні щодо тяжких і особливо тяжких злочинів (ч. 3).

3. Строк тримання під вартою згідно із законом обчислюється з мо­менту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання

підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання, тобто з моменту, коли він силою або через підкорення наказу змушений був залишатися по­ряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою (ст. 209 КПК). Очевидно, що в строк тримання під вартою слід зараховувати також час з моменту фактичного затримання особи «кожним» до моменту доставления її до уповноваженої службової особи (ч. З ст. 207 КПК).

У строк тримання під вартою в усіх випадках включається час перебуван­ня особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи (ч. З ст. 242 КПК), а у разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюєть­ся з урахуванням часу тримання під вартою раніше (ч. 2).

Стаття 198. Значення висновків, що містяться в ухвалі про застосу­вання запобіжних заходів

1. Висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають пре­юдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Коментована стаття встановлює важливу гарантію незалежності і неупе­редженості суду (ч. 1 ст. 21 КПК), самостійності у своїй процесуальній діяль­ності прокурора (ч. 1 ст. 36 КПК) та слідчого (ч. 5 ст. 40 КПК), яка полягає у тому, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких об­ставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення (не мають прийматися без доведення) ані для суду під час судового розгляду, ані для слідчого чи прокурора як під час цього, так і під час іншо­го кримінального провадження, з одного боку, а також побічно встановлює гарантію забезпечення підозрюваному, обвинуваченому права на захист (ч. 1 ст. 20 КПК), яка полягає у тому, що будь-які надані ним пояснення, зроблені твердження чи заяви, враховані слідчим суддею, судом щодо будь-яких обста­вин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не можуть бути використані на доведення його винуватості яку кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, так і у будь-якому іншому криміналь­ному правопорушенні, з іншого.

Стаття 199. Порядок продовження строку тримання під вартою 1. Клопотання про продовження строку тримання під вартою мас право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

2. Клопотання про продовження строку тримання під вартою пода­сться до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійсню­ється досудове розслідування.

3. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшив­ся або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового роз­слідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

4. Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попере­дньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

5. Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку три­мання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, за­значені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

1. Положення п. 1 коментованої статті про те, що клопотання про про­довження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії по­передньої ухвали про тримання під вартою стосується як досудового розсліду­вання, під час якого воно подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого воно здійснюється, так і судового провадження. Під час су­дового розгляду з'ясування питання доцільності продовження тримання обви­нуваченого під вартою також входить в обов'язки суду, незалежно від наявності клопотання прокурора (ст. 331 КПК).

2. Клопотання про продовження строку тримання під вартою повинно містити ті ж відомості, що й клопотання про застосування запобіжних заходів (ст. 184 КПК), та додатково виклад власне обставин-підстав продовження стро­ку тримання під вартою: 1) обставин, які свідчать про те, що заявлений у попе­редньому клопотанні ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, передба­чені у ст. 177 КПК, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

До обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, можуть на­лежати лише ті, які стосуються підстав підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні злочину, особи підозрюваного, обвинуваченого або які впливають на складність провадження і тим самим роблять неможливим його завершення в оптимальні строки.

3. Тягар доведення перед слідчим суддею, судом наведених обставин-під­став, що виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого

під вартою, закон покладає на прокурора та слідчого. У разі, коли прокурор, слідчий не впорається з цим тягарем, слідчий суддя, суд зобов'язаний відмови­ти у продовженні строку тримання під вартою.

Стаття 200. Клопотання слідчого, прокурора про зміну запобіжного заходу

1. Прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звер­нутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх вико­нання.

2. У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов'язково зазначають­ся обставини, які:

1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу;

2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосуван­ня запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.

3. Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхід­ність зміни запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.

4. До клопотання додаються:

1) копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи кло­потання;

2) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання, із зазначенням відомостей, які вони можуть на­дати, та обгрунтуванням значення цих відомостей для вирішення питання;