Кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється професійним суддею одноособово, крім випадків, передбачених частинами другою, третьою та дев'ятою цієї статті.

2. Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, здійснюється колегіально судом у складі трьох про­фесійних суддів.

3. Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється ко­легіально судом у складі трьох професійних суддів, а за клопотанням обви­нуваченого - судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних. Кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених розглядається судом присяжних стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один і них заявив клопотання про такий розгляд.

4. Кримінальне провадження в апеляційному порядку здійснюється колегіально судом у складі не менше трьох професійних суддів, крім ви­падків, передбачених частиною дев'ятою цієї статті, при цьому кількість суддів має бути непарною.

5. Кримінальне провадження в касаційному порядку здійснюється колегіально судом у складі не менше трьох професійних суддів, крім ви­падків, передбачених частиною дев'ятою цієї статті, при цьому кількість суддів має бути непарною.

6. Кримінальне провадження у Верховному Суді України здійснюєть­ся колегіально судом у складі, передбаченому частинами першою та дру­гою статті 453 цього Кодексу.

7. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами здійснює суд у такому самому кількісному складі, в якому вони були ухвалені (одно­особово або колегіально).

8. Суддя чи склад колегії суддів для розгляду конкретного криміналь­ного провадження визначається у порядку, передбаченому частиною тре­тьою статті 35 цього Кодексу.

9. Кримінальне провадження стосовно службових осіб, які займають особливо відповідальне становище відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про державну службу», та осіб, посади яких віднесено до першої категорії посад державних службовців, здійснюється:

1) в суді першої інстанції- колегіально судом у складі трьох професій­них суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше п'яти років, а у разі здійснення кримінального провадження щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, за клопотанням обвинуваче­ного - судом присяжних у складі двох професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше п'яти років, та трьох присяжних;

2) в апеляційному порядку - колегіально судом у складі п'яти профе­сійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше семи років;

3) в касаційному порядку - колегіально судом у складі семи професій­них суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше десяти років.

У разі якщо в суді, який згідно з правилами підсудності має здійсню­вати кримінальне провадження, неможливо утворити склад суду, перед­бачений цією частиною, кримінальне провадження здійснює найбільш те­риторіально наближений суд, в якому можливо утворити такий склад суду.

10. Кримінальне провадження щодо розгляду стосовно неповнолітньої особи обвинувального акта, клопотань про звільнення від кримінальної відповідальності, застосування примусових заходів медичного чи виховно­го характеру, їх продовження, зміну чи припинення, а також криміналь­не провадження в апеляційному чи касаційному порядку щодо перегля­ду прийнятих із зазначених питань судових рішень здійснюються суддею, уповноваженим згідно із Законом України «Про судоустрій і статус суддів» на здійснення кримінального провадження стосовно неповнолітніх.

ПО

1И

 

 

У разі якщо таке кримінальне провадження Mat здійснюватися судом колегіально, головуючим під час судового розгляду може бути лише суддя, уповноважений згідно з Законом України «Про судоустрій і статус суддів» на здійснення кримінального провадження стосовно неповнолітніх.

1. Склад суду у кожному кримінальному провадженні на всіх його стаді­ях має бути законним, тобто відповіді ги вимогам Конституції України та ін­ших законів України. Законніс;:. гкла/у суду передбачає: 1) наявність у ньому визначеної законом кількості професійних суддів, присяжних; 2) відсутність обставин, які виключають їх участь у кримінальному провадженні (ст.ст. 75, 76 КПК); 3) професійного суддю у цьому суді призначено на посаду Президен­том України, і ще не закінчився п'ятирічний строк повноважень або його обра­но на цю посаду безстроково Верховною Радою України або ж його у встанов­леному законом порядку за рішенням Президента України чи Верховної Ради України, переведено до цього суду з іншого (ст.ст. 72, 73, 79, 80 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»); 4) присяжні у встановленому законом поряд­ку залучені до виконання обов'язків у цьому суді (глава 3 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», § 2 глави 30 КПК); 5) серед професійних суддів і присяжних, які підписали судове рішення, немає осіб, які не брали участь у су­довому розгляді чи ухваленні цього рішення (див. ст. 319 КПК про незмінність складу суду).

Ухвалення рішення незаконним складом суду є безумовною підставою для скасування судового рішення (п. 2 ч. 2 ст. 412 КПК).

2. Першоосновою для вирішення питання про склад суду у конкретному кримінальному провадженні є положення Конституції України проте, що народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних (ч. 4 ст. 124), правосуддя здійснюють професійні судді та, у визна­чених законом випадках, народні засідателі і присяжні (ч. 1 ст. 127), судочин­ство провадиться суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних (ч. 2 ст. 129).

3. Кримінальне провадження у суді першої інстанції здійснюється, як пра­вило, професійним суддею одноособово, який діє як суд. Провадження здійсню­ється судом колегіально: а) щодо злочинів, за вчинення яких передбачено пока­рання у вигляді позбавлення волі на строк більше десяти років, - у складі трьох професійних суддів, б) щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі, - у складі трьох професійних суддів, а за клопотанням обвинуваченого (чи одного з обвинувачених у цьому провадженні) - колегіально у складі двох професійних суддів і трьох присяжних.

4. Кримінальне провадження в апеляційному і касаційному порядку здій­снюється колегіально у складі не менше трьох професійних суддів, у Верхо­вному Суді України - колегіально у складі не менше двох третин суддів від складу Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України (п. 1 ч. 1 ст. 445 КПК) або ж на спільному засіданні всіх судових палат Верховного

Суду України за умови присутності на засіданні не менше двох третин суддів від складу Верховного Суду України (п. 2 ч. 1 ст. 445 КПК), а за нововиявле-ними обставинами - одноособово або ж колегіально, тобто у тому кількісному складі, в якому ухвалено судове рішення, що переглядається.

5. Особливості складів суду в кримінальному провадженні щодо службо­вих осіб, які займають особливо відповідальне становище, полягають у тому, що такі склади у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій є завжди ко­легіальними, більшими за кількістю суддів та стажем їх роботи на посаді судді.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про державну службу» до таких осіб на­лежать: Президент України, голова Верховної Ради України та його заступники, голови постійних комісій Верховної Ради України та їх заступники, народні депутати України, прем'єр-міністр України, члени Кабінету Міністрів Украї­ни, голова та члени Конституційного Суду України, голова та судді Верховного Суду України, голова та судді Вищого спеціалізованого суду України, генераль­ний прокурор України та його заступники.

Згідно з ч. 2 ст. 25 Закону України «Про державну службу» до державних службовців першої категорії належать перші заступники міністрів, керівники центральних органів виконавчої влади, які не є членами уряду України, їх пер­ші заступники, голови та члени державних колегіальних органів, постійний представник Президента України в Автономній Республіці Крим, голови об­ласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, ке­рівники Адміністрації Президента України, Апарату Верховної Ради України, заступники керівників Адміністрації Президента України, Апарату Верховної Ради України, інші особи, які перебувають на прирівняних до них посадах.

6. Персональний склад суду для кожного кримінального провадження у всіх випадках визначається автоматизованою системою документообігу суду (див. ст. 35 КПК).

7. У кримінальному провадженні щодо неповнолітніх здійснювати роз­гляд справи одноособово, а в колегіальному складі суду бути головуючим може лише суддя, уповноважений згідно з Законом України «Про судоустрій і статус суддів» на здійснення кримінального провадження стосовно неповнолітніх.

С т а т т я 32. Територіальна підсудність

1. Кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне прова­дження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального пра­вопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійсню­ється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.

2. Кримінальне провадження щодо обвинувачення судді у вчиненні кримінального правопорушення не може здійснюватися тим судом, у яко­му обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді. Якщо згідно з части­ною першою цієї статті кримінальне провадження стосовно судді мас здій­снюватися тим судом, у якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді, кримінальне провадження ідіїі'снюс суд, найбільш територіально на­ближений до суду, в якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду суд­ді, іншої адміністративно-територіальної одиниці (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя).

1. Згідно зі ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», яка закрі­плює право кожної особи на повноважний суд, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена про­цесуальним законом. Суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком роз­поділу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.

2. Підсудність - це сукупність юридично значимих ознак кримінального провадження (кримінальної справи), на підставі яких кримінальний процесу­альний закон визначає суд і склад цього суду, які правомочні здійснювати су­довий розгляд. її призначення полягає у правильному розподілі кримінальних проваджень як між судами різних ланок (першої, апеляційної, касаційної ін­станцій) судової системи, так і між судами однієї ланки.

3. Територіальна підсудність передбачає розподіл кримінальних прова­джень між місцевими судами як судами першої інстанції. Основною ознакою такого розподілу є місце вчинення кримінального правопорушення або місце вчинення більш тяжкого правопорушення, якщо їх кілька, або місце вчинення останнього за часом правопорушення, якщо вони однакові за тяжкістю. У разі невстановлення місця вчинення правопорушення, судовий розгляд щодо цього правопорушення має здійснювати суд, у межах територіальної юрисдикції яко­го було закінчено досудове розслідування.

4. Для забезпечення об'єктивності судового розгляду щодо судді, який вчинив кримінальне правопорушення, законом передбачено заборону розглядати справу в тому суді, в якому той обіймав чи обіймає посаду судді. Таке провадження буде під­судне суду, що найбільш територіально наближений до цього суду. Конкретний суд, який буде здійснювати судовий розгляд щодо судді, має визначатися за тими самими правилами, що і направлення справи з одного суду до іншого (ч. 2 або 3 ст. 34 КПК).

Стаття 33. Інстанційна підсудність