Кримінальне провадження у першій інстанції здійснюють місцеві (районні, міські, районні у містах, міськрайонні) суди.

2. Кримінальне провадження в апеляційній інстанції здійснюють Апеляційний суд Автономної Республіки Крим, апеляційні суди областей, міст Києва і Севастополя.

Кримінальне провадження у касаційній інстанції здійснює Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ.

4. Судові рішення переглядаються Верховним Судом України з питань неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм кримінального законх щодо подібних суспільно небезпечних діянь, шо потягло ухвалення різних і;і змістом судових рішень, та встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, по­рушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

5. Кримінальне провадження за нововиявленими обставинами здій­снюється судом, який ухвалив рішення, що переглядається.

1. Стаття передбачає систему судових інстанцій, які мають забезпечити кожній особі право на доступ до правосуддя і на судовий захист. Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» для забезпечення справедливого та неупередженого розгляду справи у розумні строки, встанов­лені законом, в Україні діють суди першої, апеляційної, касаційної інстанцій і Верховний Суд України.

2. Згідно зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини й грома­дянина захищаються судом. Кожен має право після використання всіх націо­нальних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів між­народних організацій, членом або учасником яких є Україна.

3. Про перегляд судових рішень апеляційними судами див. главу 31, ка­саційним судом - главу 32, Верховним Судом України - главу 33, відповідним судом за нововоявленими обставинами - главу 34 КПК.

Стаття 34. Направлення кримінального провадження з одного суду до іншого

1. Кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо:

1) до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне прова­дження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності;

2) після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках не­можливо утворити новий склад суду для судового розгляду;

3) обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до під­судності якого належить здійснення кримінального провадження.

Ліквідовано суд, який здійснював судове провадження.

До початку судового розгляду у виняткових випадках кримінальне провадження може бути передано на розгляд іншого суду за місцем про­живання обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків з метою забез­печення оперативності та ефективності кримінального провадження.

2. Питання про направлення кримінального провадження з одно­го суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції

- 115

вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за по­данням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізні­ше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що по­становляється вмотивована ухвала.

3. Питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисликих" різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Пішим,> спеціалізованого суду України з роз­гляду цивільних і кримінальних справ за поданням суду апеляційної ін­станції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

4. Про час та місце розгляду подання чи клопотання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого повідомляються учас­ники судового провадження, проте їх неприбуття не перешкоджає розгляду питання.

Спори про підсудність між судами не допускаються.

Суд, якому направлено кримінальне провадження з іншого суду, розпочинає судове провадження зі стадії підготовчого судового засідання незалежно від стадії, на якій в іншому суді виникли обставини, передбачені частиною першою цієї статті.

1. В абз. 1 ч. 1 ст. 34 КПК виділено чотири випадки обов'язкового направ­лення справи судом до іншого суду за підсудністю.

2. Виходячи з того, що порушення правил підсудності є безумовною під­ставою для скасування судового рішення (п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК), кримінальне провадження необхідно передавати на розгляд іншого суду не тільки у разі, якщо кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил тери­торіальної підсудності, виявилося до початку судового розгляду, а й у випадку, коли це виявилося вже під час судового розгляду.

3. Інші випадки неможливості утворити новий склад суду для судового розгляду можуть бути пов'язані також із переводом судді до іншого суду; звіль­ненням судді з посади органом, що його обрав або призначив, у випадках, пе­редбачених ст. 126 Конституції України, тобто у разі: 1) закінчення строку, на який його обрано чи призначено; 2) досягнення суддею шістдесяти п'яти років; 3) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я; 4) пору­шення суддею вимог щодо несумісності; 5) порушення суддею присяги; 6) на­брання законної сили обвинувальним вироком щодо нього; 7) припинення його громадянства; 8) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим; 9) подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням. Повноваження судді припиняються і в разі його смерті. Докладні­ше про ці випадки див. ст.ст. 100-112 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

4. Направлення кримінального провадження на розгляд іншого суду, якщо обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження, є необхідним для забезпе­чення об'єктивності судового розгляду.

5. Суди загальної юрисдикції утворюються і ліквідовуються Президентом України за поданням міністра юстиції України на підставі пропозиції голови відповідного вищого спеціалізованого суду. Підставами для створення і лікві­дації суду є зміна визначеної цим Законом системи судів, потреба поліпшити доступність правосуддя або зміна адміністративно-територіального устрою (ст. 19 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

6. Абзац 2 ч. 1 ст. 34 КПК передбачає можливе направлення у виняткових випадках кримінального провадження до іншого суду за місцем проживання обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків з метою забезпечення опера­тивності та ефективності кримінального провадження.

7. Питання про направлення кримінального провадження до іншого суду не можуть вирішувати ні суд, який направляє провадження, ні суд, до якого на­правляється провадження, ні навіть обидва суди за їх взаємною згодою. Воно вирішується лише колегією суддів відповідного апеляційного суду, якщо ці суди перебувають у межах юрисдикції цього апеляційного суду, за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого, або ж колегією суд­дів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, якщо місцеві суди перебувають у межах юрисдикції різних апеляційних судів або провадження передається з одного апеляційного суду до іншого, за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого.

Незалежно від того, з якої стадії судового процесу було передано прова­дження, суд, який його отримав, розпочинає судове провадження з найпершої судової стадії - підготовчого провадження (глава 27 КПК).

Стаття35. Автоматизована система документообігу суду 1. У суді функціонує автоматизована система документообігу суду, що забезпечує:

1) об'єктивний та неупереджений розподіл матеріалів кримінального провадження між суддями з додержанням принципів черговості та одна­кової кількості проваджень для кожного судді;

2) визначення присяжних для судового розгляду з числа осіб, які вне­сені до списку присяжних;

3) надання фізичним та юридичним особам інформації про стан роз­гляду матеріалів кримінального провадження у порядку, передбаченому цим Кодексом;

4) централізоване зберігання текстів вироків, ухвал та інших проце­суальних документів;

5) підготовку статистичних даних;

6) реєстрацію вхідної і вихідної кореспонденції та етапів її руху;

7) видачу вироків, ухвал суду та виконавчих документів на підставі наявних у системі даних;