Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Передачу матеріалів до електронного архіву.

Поиск

2. Матеріали кримінального проваджений, скарги, заяви, клопотан­ня та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в автоматизованій системі документоо­бігу суду, яка здійснюється працівниками апарату відповідного суду в день надходження таких матеріалів. До автоматизованої системи документообі­гу суду в обов'язковому порядку вносяться: дата надходження матеріалів, скарги, клопотання, заяви або іііанпо процесуального документа, пріз­вище особи, стосовно якої подані документи, та їх суть, прізвище (найме­нування) особи (органу), від якої (якого) надійшли документи, прізвище працівника апарату суду, який здійснив реєстрацію, інформація про рух судових документів, дані про суддю, який здійснював судове проваджен­ня, та інші дані, передбачені Положенням про автоматизовану систему до­кументообігу суду, затвердженим Радою суддів України за погодженням з Державною судовою адміністрацією України.

3. Визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або колегії суддів для конкретного судового провадження здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за прин­ципом вірогідності, який враховує кількість проваджень, що знаходяться на розгляді у суддів, заборону брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про пере­вірку яких порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лі­карняному, у відрядженні та закінчення терміну їх повноважень. Після визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або колегії суддів для конкретного судового провадження не допускається внесення змін до ре­єстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих да­них з автоматизованої системи документообігу суду, крім випадків, уста­новлених законом.

4. Доступ до автоматизованої системи документообігу суду надається суддям та працівникам апарату відповідного суду згідно з їх функціональ­ними обов'язками.

5. Несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої системи до­кументообігу суду має наслідком відповідальність, установлену законом.

6. Порядок функціонування автоматизованої системи документообігу суду, в тому числі видачі вироків, ухвал суду та виконавчих документів, передачі справ до електронного архіву, зберігання текстів вироків, ухвал суду та інших процесуальних документів, надання інформації фізичним та юридичним особам, підготовки статистичних даних, визначається Поло­женням про автоматизовану систему документообігу суду.

1. Запровадження автоматизованої системи документообігу в судах Укра­їни с важливою гарантією незалежності суддів при здійсненні правосуддя, зо­крема, в кримінальному провадженні.

Відповідно до Рекомендації № R ((94) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо незалежності, ефективності та ролі суддів від 13 жов­тня 1994 р. на розподіл судових справ між суддями не повинно впливати ба­жання однієї зі сторін у справі або будь-якої особи, яка є зацікавленою в ре­зультатах цієї справи. Такий розподіл може здійснюватись, наприклад, шляхом жеребкування, через систему автоматичного розподілу за алфавітним порядком або через іншу подібну систему (п. 2 «є»).

2. Автоматизована система документообігу суду покликана без втручання голови суду забезпечити правильний розподіл кримінальних справ між суддя­ми шляхом призначення суддів чи колегії суддів для здійснення кримінального провадження, визначення для судового розгляду присяжних, збереження повної інформації про всі кримінальні провадження і прийняті в них рішення тощо.

3. Докладніше про автоматизовану систему документообігу суду див. По­ложення про автоматизовану систему документообігу, затверджену рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 р. № 30.

4. Незаконне втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду тягне за собою кримінальну відповідальність (ст. 376' КК України).

§ 2. Сторона обвинувачення

1. Конституція України однією з основних засад судочинства передбачає змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (п. 4 ч. З ст. 129). Йдеться про сторони обвину­вачення і захисту.

Згідно з п. 19 ч. 1 ст. З КПК сторонами кримінального провадження є: з боку обвинувачення - слідчий, керівник органу досудового розслідування, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених КПК; з боку захисту - підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається за­стосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішу­валося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники.

2. Прокурор представляє сторону обвинувачення, що засвідчують переду­сім положення п. 5 ч. З ст. 129 Конституції України, де підтримання державного обвинувачення в суді прокурором також має статус однієї з основних засад су­дочинства. Стаття 121 Конституції України, визначаючи функції прокуратури, на перше місце ставить підтримання обвинувачення в суді (п. 1), а серед інших функцій прокуратури у кримінальному провадженні називає нагляд за додер­жанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, ді­знання, досудове слідство (п. 2) і нагляд за додержанням законів при виконан­ні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших

заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян (п. 4). Ці конституційні положення і визначають види та зміст повно­важень прокурора у кримінальному провадженні на всіх його стадіях.

3. Згідно з 12-им принципом Керівних принципів ООН щодо ролі обвину­вачів (прийнятих Восьмим Конгресом ООН із запобігання злочинності і пово­дження з правопорушниками. Гавана, Куба, 27 серпня 7 вересня 1990 р.) обви­нувачі відповідно до закону виконують свої обов'язки справедливо, послідовно і швидко, поважають і захищають людську гідність і захищають права людини, сприяючи цим самим забезпеченню належного процесу і безперебійного функ­ціонування системи кримінального правосуддя.

С т а т т я 36. Прокурор

1. Прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цьо­го Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, уста­нови та організації, службові та фізичні особи зобов'язані виконувати за­конні вимоги та процесуальні рішення прокурора.

2. Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час про­ведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва до-судовим розслідуванням, уповноважений:

1) починати досудове розслідування за наявності підстав, передбаче­них цим Кодексом;

2) мати повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей, що стосуються досудового розслідування;

3) доручати органу досудового розслідування проведення досудового розслідування;

4) доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слід­чих (розшуковик) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках - особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом;

5) доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слід­чих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам;

6) призначати ревізії та перевірки у порядку, визначеному законом;

7) скасовувати незаконні та необгрунтовані постанови слідчих;

8) ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питан­ня про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодек­сом, для його відводу, або у випадку неефективного досудового розслідування;

9) приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Ко­дексом, в тому числі щодо закриття кримінального провадження та продо-

вження строків досудового розслідування за наявності підстав, передбаче­них цим Кодексом;

10) погоджувати або відмовляти у погодженні клопотань слідчого до слідчого судді про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій у випадках, передбачених цим Кодексом, чи самостійно подавати слідчому судді такі клопотання;

11) повідомляти особі про підозру;

12) пред'являти цивільний позов в інтересах держави та громадян, які через фізичний стан чи матеріальне становище, недосягнення повно­ліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права, у порядку, передбаченому цим Кодексом та законом;

13) затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акта, клопотань про застосування примусових заходів медичного або ви­ховного характеру, вносити зміни до складеного слідчим обвинувального акта чи зазначених клопотань, самостійно складати обвинувальний акт чи зазначені клопотання;

14) звертатися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про за­стосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопо­танням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;

15) підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання державного обвинувачення, змінювати його або висувати до­даткове обвинувачення у порядку, встановленому цим Кодексом;

16) погоджувати запит органу досудового розслідування про міжна­родну правову допомогу, передання кримінального провадження або са­мостійно звертатися з таким клопотанням в порядку, встановленому цим Кодексом;

17) доручати органу досудового розслідування виконання запиту (до­ручення) компетентного органу іноземної держави про міжнародну пра­вову допомогу або перейняття кримінального провадження, перевіряти повноту і законність проведення процесуальних дій, а також повноту, все­бічність та об'єктивність розслідування у перейнятому кримінальному провадженні;

18) перевіряти перед направленням прокуророві вищого рівня доку­менти органу досудового розслідування про видачу особи (екстрадицію), повертати їх відповідному органу з письмовими вказівками, якщо такі до­кументи необгрунтовані або не відповідають вимогам міжнародних дого­ворів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, чи законам України;

19) доручати органам досудового розслідування проведення розшуку і затримання осіб, які вчинили кримінальне правопорушення за межами України, виконання окремих процесуальних дій з метою видачі особи (екс­традиції) за запитом компетентного органу іноземної держави;

 

20) оскаржувати судові рішення в порядку, встановленому цим Кодек­сом;



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-08-10; просмотров: 202; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.119.19.251 (0.012 с.)