Здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

3. Участь прокурора в суді є обов'язковою, крім випадків, передбаче­них цим Кодексом.

4. Право на подання апеляційної чи касаційної скарги, заяви про пе­регляд судового рішення Верховним Судом України чи за нововиявленими обставинами мають також незалежно від їх учі.гі в судовому провадженні службові особи органів прокуратури вищого рів\ія: Генеральний прокурор України, прокурори Автономної Республіки Кри\<, областей, міст Києва та Севастополя і прирівняні до них прокурори, їх заступники.

Генеральний прокурор України, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя і прирівняні до них прокуро­ри, їх заступники мають право доповнити, змінити або відмовитися від апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, внесених ними або прокурорами нижчого рівня.

У судовому провадженні з перегляду судових рішень в апеляційному чи касаційному порядку, Верховним Судом України або за нововиявлени­ми обставинами можуть брати участь службові особи органів прокуратури вищого рівня.

5. Генеральний прокурор України, його заступники, прокурори Ав­тономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя і при­рівняні до них прокурори своєю мотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефектив­ного досудового розслідування.

6. Генеральний прокурор України, перший заступник, заступники Ге­нерального прокурора України, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, прокурори міст і районів, районів у містах, міжрайонні та спеціалізовані прокурори, їх перші заступники і заступники при здійсненні нагляду за додержанням законів під час про­ведення досудового розслідування мають право скасовувати незаконні та необгрунтовані постанови слідчих та підпорядкованих прокурорів у межах строків досудового розслідування, передбачених статтею 219 цього Кодексу. Про скасування таких постанов повідомляється прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення відповідного досудового розслідування.

1. Згідно з п. 15 ч. 1 ст. З КПК прокурор - це Генеральний прокурор Укра­їни, перший заступник, заступники Генерального прокурора України, їх старші помічники, помічники, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст

Києва та Севастополя, прокурори міст і районів, районів у містах, міжрайонні та спеціалізовані прокурори, їх перші заступники, заступники прокурорів, на­чальники головних управлінь, управлінь, відділів прокуратур, їх перші заступ­ники, заступники, старші прокурори та прокурори прокуратур усіх рівнів, які діють у межах повноважень, визначених КПК.

2. Про гарантії незалежності прокуратури у здійсненні повноважень, у тому числі процесуальних, див. ст. 7 Закону України «Про прокуратуру».

3. Згідно зі ст. 8 Закону України «Про прокуратуру» вимоги прокурора, які відповідають чинному законодавству, є обов'язковими для всіх органів, підпри­ємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконуються невід­кладно або у передбачені законом чи визначені прокурором строки. Невиконан­ня без поважних причин законних вимог прокурора тягне за собою передбачену законом відповідальність.

4. Завдання нагляду прокурора за додержанням законів при проведенні досудового розслідування, відповідно до ст. 29 Закону України «Про прокура­туру», полягає у сприянні: 1) розкриттю злочинів, захисту особи, її прав, сво­бод, власності, прав підприємств, установ, організацій від злочинних посягань; 2) виконання вимог закону про невідворотність відповідальності за вчинений злочин; 3) запобіганню незаконному притягненню особи до кримінальної від­повідальності; 4) охороні прав і законних інтересів громадян, які перебувають під слідством; 5) здійсненню заходів щодо запобігання злочинам, усунення причин та умов, що сприяють їх вчиненню.

5. Здійснюючи нагляд за додержанням законів під час досудового роз­слідування, прокурор має виконувати завдання кримінального провадження (ст. 2 КПК), зокрема, в частині забезпечення швидкого, повного та неуперед-женого розслідування. Адже саме зі складеним за результатами досудового роз­слідування обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру з доданим до них реєстром матері­алів досудового розслідування прокурор звертається до суду.

6. Виконанню цих завдань прокурора і має сприяти здійснення ним нада­них йому процесуальних повноважень, передбачених ч. 2 ст. 36 КПК.

7. Процесуальне керівництво прокурора досудовим розслідуванням поля­гає в тому, що він, реалізуючи свої наглядові повноваження, забезпечує виконан­ня органами досудового розслідування вимог закону, які визначають підстави та процесуальний порядок проведення ними слідчих (розшукових), негласних слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій і прийняття процесуальних

рішень.

8. Прокурор не наділений повноваженням відсторонювати слідчого від проведення досудового розслідування. Він може лише ініціювати перед керів­ником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого та призначення іншого слідчого за наявності передбачених КПК підстав для його відводу або у випадку неефективного досудового розслідування. Про підстави для відводу слідчого див. ст. 77 КПК.

9. За наявності обставин, що виключають участь слідчого судді у кримі­нальному провадженні (ст.ст. 75, 78 КПК), прокурор подає заяву про його відвід.

10. Участь прокурора в судовому провадженні є обов'язковою. Підтри­мання державного обвинувачення в суді прокурором є обов'язковим у всіх про­вадженнях, за винятком проваджень з приватною формою обвинувачення, де обвинувачем є сам потерпілий та його представник (ч. 4 ст. 26, ст. 477 КПК).

11.3 початком судового провадження змінюється характер повноважень прокурора, він втрачає владні повноваженні, пов'язані зі здійсненням проце­суального керівництва досудовим розслідуванням⁴! зокрема і повноваження на скасування незаконних постанов слідчого чи оперативного підрозділу, і набу­ває статусу рівноправного учасника судового кримінального провадження, ви­конуючи основну свою процесуальну функцію піджимання державного обви­нувачення (ч. 2 ст. 22 КПК).

Відповідно до п. 20 Рекомендації REC (2000) 19 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам «Про роль служби публічного обвинувачення в сис­темі кримінальної юстиції» від 6 жовтня 2000 р. публічні обвинувачі повинні бути об'єктивними і справедливими під час судового розгляду. Зокрема, вони повинні представляти суду факти і юридичні аргументи, що мають відношення до справи, які необхідні для справедливого здійснення правосуддя.

12. Про підстави та порядок зміни прокурором обвинувачення в суді, ви­сунення додаткового обвинувачення та відмови від підтримання державного обвинувачення див. ст.ст. 338-341 КПК.

13. Прокурор є суб'єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про правила етичної поведінки» від 17 травня 2012 р. (ч. 7 ст. 2) і, зокрема, пови­нен утриматися від виконання рішень чи доручень керівництва, якщо вони су­перечать законодавству або становлять загрозу охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, юридичних осіб, державним або сус­пільним інтересам (ч. 1 ст. 16).

Стаття 37. Призначення та заміна прокурора

1. Прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у кон­кретному кримінальному провадженні, визначається керівником відпо­відного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу про­курорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.

2. Прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення. Здійснення повноважень про­курора в цьому самому кримінальному провадженні іншим прокурором можливе лише у випадках, передбачених частинами четвертою, п'ятою статті 36, частиною третьою статті 313, частиною другою статті 341 цього Кодексу та частиною третьою цієї статті.

3. Якщо прокурор, який у відповідному кримінальному проваджен­ні ідійснює повноваження прокурора, не може їх здійснювати через задо­волення заяви про його відвід, тяжку хворобу, звільнення з органу про­куратури або з іншої поважної причини, шо унеможливлює його участь у кримінальному провадженні, повноваження прокурора покладаються на іншого прокурора керівником відповідного органу прокуратури. У винят­кових випадках повноваження прокурора можуть бути покладені керівни­ком органу прокуратури на іншого прокурора цього органу прокуратури через неефективне здійснення прокурором нагляду за дотриманням зако­нів під час проведення досудового розслідування.

1. Про зміст поняття «керівник органу прокуратури» див. п. 9 ч. 1

ст. З КПК.

2. Вимога закону про те, що у кожному конкретному кримінальному про­вадженні від його початку і до завершення, на всіх його стадіях повноваження прокурора повинен здійснювати один і той самий прокурор спрямована на за­безпечення повного знання обставин і матеріалів цього кримінального прова­дження і, як наслідок, успішного виконання завдань кримінального проваджен­ня (ст. 2 КПК).

В окремих визначених законом випадках передбачена можливість здій­снення повноважень прокурора у цьому самому кримінальному провадженні іншим прокурором на стадіях апеляційного, касаційного провадження, пере­гляду судових рішень за нововиявленими обставинами чи Верховним Судом України:

- мають право подати апеляційну чи касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України чи за нововиявленими обстави­нами, незалежно від їх участі в судовому провадженні, також службові особи органів прокуратури вищого рівня: Генеральний прокурор України, прокурори АРК, областей, міст Києва та Севастополя і прирівняні до них прокурори, їх заступники. Ці ж особи мають право доповнити, змінити або відмовитися від апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення за но­вовиявленими обставинами, внесеними ними або прокурорами нижчого рівня, а також брати участь у судовому провадженні з перегляду судових рішень в апеляційному чи касаційному порядку, Верховним Судом України чи за ново-виявленими обставинами (ч. 4 ст. 36 КПК);

- зазначені службові особи мають право своєю вмотивованою постано­вою доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слід­чому підрозділу вищого рівня в межах одного органу в разі неефективного до­судового розслідування (ч. 5 ст. 36 КПК);

- якщо наслідком вирішення скарги на рішення, дії чи бездіяльність про­курора стало скасування рішення або визнання незаконними вчинених дій чи бездіяльності, то службова особа органу прокуратури вищого рівня має право

здійснити заміну одного прокурора на іншого з числа службових осіб органів прокуратури того самого рівня в досудовому провадженні, де було прийняте або вчинене незаконне рішення, дія чи бездіяльність (ч. З ст. 313 КПК);

- якщо керівник органу прокуратури, прокурор вищого рівня відмовляє у погодженні обвинувального акта зі зміненим обвинуваченням, клопотання про висунення додаткового обвинувачення або постанови про відмову від під­тримання державного обвинувачення, він усуває від участі в судовому розгляді прокурора, який ініціював таке питання, та самостійно бере участь у ньому як прокурор або доручає участь іншому прокуророві (ч. 2 ст. 341 КПК);

- якщо прокурор, який у відповідному кримінальному провадженні здій­снює повноваження прокурора, не може їх здійснювати через задоволення заяви про відвід, тяжку хворобу, звільнення з органу прокуратури або з іншої поважної причини, що унеможливлює його участь у кримінальному провадженні, повно­важення прокурора покладаються на іншого прокурора керівником відповідного органу прокуратури. У виняткових випадках повноваження прокурора можуть бути покладені керівником органу прокуратури на іншого прокурора цього ор­гану прокуратури через неефективне здійснення прокурором нагляду за дотри­манням законів під час проведення досудового розслідування (ч. З ст. 37 КПК).

3. Рішення керівника органу прокуратури про призначення прокурора або ж, у разі необхідності, групи прокурорів, які здійснюватимуть повноважен­ня прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів, необхідно оформляти відповідною постановою, з якою мають бути ознайомлені підозрю­ваний та інші учасники кримінального провадження.

Стаття 38. Орган досудового розслідування

1. Органами досудового розслідування (органами, що здійснюють ді­знання і досудове слідство) є слідчі підрозділи:

1) органів внутрішніх справ;

2) органів безпеки;

3) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового за­конодавства;