ТЕМА № 3.Учасники кримінального процес



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

ТЕМА № 3.Учасники кримінального процес



 

Поняття учасників кримінального процесу, їх класифікація.

Учасники, які представляють у кримінальному процесі державні інтереси. Суд і суддя. Прокурор. Слідчий. Начальник слідчого відділу. Органи дізнання. Особа, яка провадить дізнання.

Учасники, які мають власні законні інтереси у кримінальному процесі. Підозрюваний. Підозрюваний. Підсудний. Засуджений. Виправданий. Особа, щодо якої здійснюється провадження із застосування примусових заходів медичного характеру. Особа, щодо якої здійснюється провадження із застосування примусових заходів виховного характеру. Потерпілий. Цивільний позивач. Цивільний відповідач.

Учасники кримінального процесу, які захищають або представляють інтереси інших осіб. Захисник. Представники потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача. Законний представник.

Учасники кримінального процесу, які надають допомогу судочинству (не мають власного інтересу у кримінальній справі). Заявник про злочин. Особа, яка дає пояснення. Свідок. Експерт. Керівник експертної установи. Спеціаліст. Перекладач. Педагог. Лікар. Поняті. Секретар судового засідання. Заставодавець. Поручитель. Особа, у якої провадиться обшук, виїмка, огляд або опис майна. Особа, у якої відбирають зразки для експертного дослідження. Особа, якій передано на зберігання майно, на яке накладено арешт.

Кримінально-процесуальна характеристика учасника кримінального процесу: 1) визначення поняття учасника; 2) підстава його участі у процесі; 3) вимоги процесуального закону, яким повинен відповідати, і/або обставини, що виключають участь; 4) процесуальний статус (обов’язки і права); 5) час, протягом якого перебуває у такому статусі; 6) юридична відповідальність за невиконання процесуальних обов’язків.

Забезпечення безпеки учасників кримінального процесу. Приводи і підстави застосування спеціальних заходів забезпечення безпеки. Органи, які приймають рішення про забезпечення безпеки. Органи, які безпосередньо здійснюють заходи забезпечення безпеки. Види, процесуальний порядок застосування і скасування спеціальних заходів забезпечення безпеки.

 

Роль і значення теми: вивчення даної теми дозволяє оволодіти знаннями про поняття, предмет, сутність і витоки кримінології, злочинність та показники злочинності, детермінацію злочинності.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми: слухач має вільно володіти матеріалом теми, вміти реалізувати набуті теоретичні знання.

Перелік нормативно-правових актів до вивчення теми:

Конституція України: Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30.

Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 р.

Європейська конвенція про захист прав і основних свобод людини від 4.11.96 р. //Офіційний вісник України. – 1998. - №13

Міжнародний пакт про громадянські та політичні права від 16 грудня 1966 р.

Кодекс поведінки посадових осіб з підтримання правопорядку від 17 грудня 1979 р.

Кримінально-процесуальний кодекс України: за станом на 23 серп. 2012 р. / Верховна Рада України. –[Електронний ресурс] Режим доступу: www.rada.gov.ua

Кримінальний кодекс України.

Закон України № 5076- VI від 5 липня 2012 року “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.

Закон України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини // Урядовий Кур'єр. – 2006. - №60. – С. 18.

Закон України "Про службу безпеки України" // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - №27. - Ст. 382; 2000.- №10. Ст. 79; 2002. - №17. – Ст. 117; 2003. - №15. – Ст. 109; ; Офіційний вісник України. – 2003. - №29. – Ст. 1434.

Закон України "Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів" //Відомості Верховної Ради України. – 1994. - №11. - Ст. 50; 1999. - №4. – Ст. 35; 2002. - №33. – Ст. 236; 2003. - №29. – Ст. 233.

Закон України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві" // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - №11. - Ст. 51; Офіційний вісник України. – 2003. - №9. – Ст. 384.

Закон України “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини”. //Відомості Верховної Ради України. – 1998. - №20. - Ст. 99.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2010, N 41-42, N 43, N 44-45, ст.529. Із останніми змінами, внесеними згідно із Законом N 5041-VI ( 5041-17 ) від 04.07.2012.

Закон України «Про Вищу раду юстиції» // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1998, N 25, ст.146. Із останніми змінами, внесеними згідно із Законом N 5076-VI ( 5076-17 ) від 05.07.2012.

Рішення Конституційного Суду України: прийняте 30 вересня 2009 року у справі за конституційним зверненням громадянина Голованя Ігоря Володимировича щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України (справа про право на правову допомогу) // Офіційний сайт Конституційного Суду України {Електронний ресурс}. - Режим доступу: www.ccu.gov.ua.

Рішення Європейського Суду з прав людини від 24 листопада 2011 року «Загородній проти України», у рішенні (Заява № 27004/06) // Офіційний вісник України» від 18 травня 2012 року № 35.

 

Змістовний модуль 2.

ТЕМА № 4. Докази і доказування

Поняття і зміст теорії доказів у кримінальному процесі. Теорія пізнання - основа теорії доказів у кримінальному процесі. Поняття і зміст істини у кримінальному процесі. Встановлення об’єктивної істини - мета доказування.

Поняття предмету доказування та його структура. Предмет доказування і склад злочину. Межі доказування.

Суб’єкти і обов’язок доказування.

Поняття доказів. Належність, достовірність, допустимість і достатність доказів. Допустимість використання у доказуванні фактичних даних, здобутих під час оперативно-розшукової діяльності.

Види доказів: первинні та похідні, особисті та речові, прямі та непрямі, обвинувальні і виправдувальні.

Показання свідка. Предмет показань свідка. Особи, які не підлягають допиту як свідки. Перевірка і оцінка показань свідка.

Показання потерпілого. Предмет показань потерпілого. Перевірка і оцінка показань потерпілого.

Показання підозрюваного. Предмет показань підозрюваного. Перевірка і оцінка показань підозрюваного.

Показання обвинуваченого. Предмет показань обвинуваченого. Види показань обвинуваченого: визнання або заперечення ним своєї вини; обмова і самообмова, алібі. Доказове значення визнання обвинуваченим своєї вини. Перевірка і оцінка показань обвинуваченого.

Речові докази. Поняття і значення речових доказів. Види речових доказів. Процесуальне закріплення і зберігання речових доказів. Перевірка і оцінка речових доказів. Вирішення питання про речові докази.

Протоколи слідчих і судових дій. Поняття, процесуальна природа і значення протоколів слідчих і судових дій. Перевірка і оцінка протоколів слідчих і судових дій.

Інші документи. Поняття, значення і процесуальна природа документів як доказів. Відмінність документів від речових доказів. Документи як речові докази.

Юридична природа і умови використання у кримінальному процесі даних здобутих органами оперативно-розшукової і адміністративної юрисдикції.

Висновок експерта. Поняття, предмет, зміст і значення висновку експерта. Особливості перевірки і оцінки висновку експерта.

Поняття і зміст процесу доказування. Висунення версій. Збирання доказів. Процесуальні способи збирання і перевірки доказів. Застосування науково-технічних засобів для збирання доказів. Перевірка доказів. Оцінка доказів. Принцип вільної оцінки доказів. Відмінність вільної оцінки від формальної оцінки доказів. Використання доказів для обґрунтування висновків у кримінальній справі.

Роль і значення теми: вивчення даної теми дозволяє оволодіти знаннями про поняття, предмет, сутність і витоки кримінології, злочинність та показники злочинності, детермінацію злочинності.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми: слухач має вільно володіти матеріалом теми, вміти реалізувати набуті теоретичні знання.

Перелік нормативно-правових актів до вивчення теми:

Конституція України: Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30.

Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 р.

Європейська конвенція про захист прав і основних свобод людини від 4.11.96 р. //Офіційний вісник України. – 1998. - №13

Міжнародний пакт про громадянські та політичні права від 16 грудня 1966 р.

Кодекс поведінки посадових осіб з підтримання правопорядку від 17 грудня 1979 р.

Кримінально-процесуальний кодекс України: за станом на 23 серп. 2012 р. / Верховна Рада України. –[Електронний ресурс] Режим доступу: www.rada.gov.ua

Кримінальний кодекс України.

Закон України № 5076- VI від 5 липня 2012 року “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.

Закон України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини // Урядовий Кур'єр. – 2006. - №60. – С. 18.

Рішення Європейського Суду з прав людини від 19.02.2009 у справі «Шабельник проти України»

Закон України від 25.02.1994 року "Про судову експертизу" //Відомості Верховної Ради України. – 1994. - №28. - Ст. 232.

 

ТЕМА № 5. Заходи забезпечення кримінального провадження.

 

Поняття та значення кримінально-процесуального примусу під час провадження у кримінальній справі. Види заходів примусу. Кримінально-процесуальний примус і кримінально-процесуальна відповідальність.

Поняття та значення запобіжних заходів. Відмінність запобіжних заходів від інших заходів процесуального примусу.

Види запобіжних заходів.

Затримання особи як тимчасовий запобіжний захід. Взяття під варту (арешт).

Домашній арешт. Застава. Особиста порука. Порука громадської організації або трудового колективу (громадська порука). Нагляд командування військової частини.

Кримінально-процесуальна характеристика запобіжних заходів: 1) визначення запобіжного заходу; 2) спосіб запобігання; 3) мета застосування; 4) підстави застосування; 5) умови застосування; 6) процесуальний порядок застосування; 7) строк дії; 8) юридична відповідальність за порушення.

Роль і значення теми: вивчення даної теми дозволяє оволодіти знаннями про поняття, предмет, сутність і витоки кримінології, злочинність та показники злочинності, детермінацію злочинності.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми: слухач має вільно володіти матеріалом теми, вміти реалізувати набуті теоретичні знання.

Перелік нормативно-правових актів до вивчення теми:

Конституція України: Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30.

Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 р.

Європейська конвенція про захист прав і основних свобод людини від 4.11.96 р. //Офіційний вісник України. – 1998. - №13

Міжнародний пакт про громадянські та політичні права від 16 грудня 1966 р.

Кодекс поведінки посадових осіб з підтримання правопорядку від 17 грудня 1979 р.

Кримінально-процесуальний кодекс України: за станом на 23 серп. 2012 р. / Верховна Рада України. –[Електронний ресурс] Режим доступу: www.rada.gov.ua

Кримінальний кодекс України.

Закон України № 5076- VI від 5 липня 2012 року “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.

Закон України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини // Урядовий Кур'єр. – 2006. - №60. – С. 18.

 

ТЕМА № 6. Досудове розслідування: загальні положення

Поняття, завдання і значення стадії досудового розслідування. Форми досудового розслідування: дізнання і досудове слідство, їх співвідношення.

Органи дізнання. Види дізнання. Поняття і значення дізнання. Діяльність органу дізнання у справах про злочини, що не є тяжкими або особливо тяжкими. Діяльність органу дізнання у справах про тяжкі і особливо тяжкі злочини.

Досудове слідство як основна форма досудового розслідування. Органи досудового слідства. Повноваження слідчих системи МВС України.

Основні положення стадії досудового розслідування. Поняття, значення і види підслідності. Підслідність кримінальних справ слідчим органів внутрішніх справ. Початок і місце досудового слідства. Розслідування кримінальних справ групою слідчих. Підстави і порядок об’єднання справ у одне провадження. Виділення справ у окреме провадження. Строк провадження слідства, підстави і порядок його продовження. Обчислення строку розслідування. Процесуальні форми взаємодії слідчого і органу дізнання. Використання даних оперативно-розшукових заходів під час провадження досудового слідства. Обов’язок встановлення під час розслідування причин і умов, які сприяли злочину; внесення подань щодо їх усунення. Доручення і окремі доручення слідчого. Розгляд клопотань слідчим. Роз’яснення і забезпечення прав осіб, які беруть участь у справі. Недопустимість розголошення даних досудового розслідування. Застосування органами досудового розслідування науково-технічних засобів. Форма і зміст процесуальних документів, що складаються під час провадження досудового розслідування.

Оскарження дій особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора. Строки і порядок розгляду скарг на дії органів розслідування.

Нагляд прокурора за дотриманням законів у стадії досудового розслідування.

 

Роль і значення теми: вивчення даної теми дозволяє оволодіти знаннями про поняття, предмет, сутність і витоки кримінології, злочинність та показники злочинності, детермінацію злочинності.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми: слухач має вільно володіти матеріалом теми, вміти реалізувати набуті теоретичні знання.

Перелік нормативно-правових актів до вивчення теми:

Конституція України: Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30.

Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 р.

Європейська конвенція про захист прав і основних свобод людини від 4.11.96 р. //Офіційний вісник України. – 1998. - №13

Міжнародний пакт про громадянські та політичні права від 16 грудня 1966 р.

Кодекс поведінки посадових осіб з підтримання правопорядку від 17 грудня 1979 р.

Кримінально-процесуальний кодекс України: за станом на 23 серп. 2012 р. / Верховна Рада України. –[Електронний ресурс] Режим доступу: www.rada.gov.ua

Кримінальний кодекс України.

Закон України № 5076- VI від 5 липня 2012 року “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.

Закон України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини // Урядовий Кур'єр. – 2006. - №60. – С. 18.

Закон України "Про службу безпеки України" // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - №27. - Ст. 382; 2000.- №10. Ст. 79; 2002. - №17. – Ст. 117; 2003. - №15. – Ст. 109; ; Офіційний вісник України. – 2003. - №29. – Ст. 1434.

Закон України "Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів" //Відомості Верховної Ради України. – 1994. - №11. - Ст. 50; 1999. - №4. – Ст. 35; 2002. - №33. – Ст. 236; 2003. - №29. – Ст. 233.

Закон України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві" // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - №11. - Ст. 51; Офіційний вісник України. – 2003. - №9. – Ст. 384.

Закон України “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини”. //Відомості Верховної Ради України. – 1998. - №20. - Ст. 99.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2010, N 41-42, N 43, N 44-45, ст.529. Із останніми змінами, внесеними згідно із Законом N 5041-VI ( 5041-17 ) від 04.07.2012.

 

Змістовний модуль 3.

ТЕМА № 7. Слідчі (розшукові) дії

Поняття і система слідчих дій. Загальні правила провадження слідчих дій.

Огляд. Освідування. Допит свідка. Допит потерпілого. Допит підозрюваного, Допит обвинуваченого Допит експерта. Очна ставка. Пред’явлення для впізнання. Обшук. Виїмка. Зняття інформації з каналів зв’язку. Відтворення обстановки і обставин події. Експертиза.

Зняття інформації з каналів зв’язку. Відтворення обстановки і обставин події. Експертиза.

Негласні слідчі дії. Зняття інформації з телекомунікаційних мереж. Втручання у приватне життя шляхом аудіо-, відеоконтролю, зняття інформації з електронних інформаційних систем.

Кримінально-процесуальна характеристика слідчих дій: 1) визначення (дефініція) слідчої дії; 2) види слідчої дії; 3) провадиться слідча дія за постановою слідчого чи без неї; 4) провадиться слідча дія із санкції прокурора чи за рішенням суду; 5) провадиться слідча дія з участю понятих чи без їх участі; 6) мета слідчої дії; 7) підстави до провадження слідчої дії; 8) місце провадження слідчої дії; 9) спеціальні правила провадження слідчої дії; 10) процесуальний порядок провадження слідчої дії; 11) учасники слідчої дії; 12) способи фіксації факту, змісту і результатів слідчої дії.

Роль і значення теми: вивчення даної теми дозволяє оволодіти знаннями про поняття, предмет, сутність і витоки кримінології, злочинність та показники злочинності, детермінацію злочинності.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми: слухач має вільно володіти матеріалом теми, вміти реалізувати набуті теоретичні знання.

Перелік нормативно-правових актів до вивчення теми:

Конституція України: Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30.

Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 р.

Європейська конвенція про захист прав і основних свобод людини від 4.11.96 р. //Офіційний вісник України. – 1998. - №13

Міжнародний пакт про громадянські та політичні права від 16 грудня 1966 р.

Кодекс поведінки посадових осіб з підтримання правопорядку від 17 грудня 1979 р.

Кримінально-процесуальний кодекс України: за станом на 23 серп. 2012 р. / Верховна Рада України. –[Електронний ресурс] Режим доступу: www.rada.gov.ua

Кримінальний кодекс України.

Закон України № 5076- VI від 5 липня 2012 року “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.

Закон України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини // Урядовий Кур'єр. – 2006. - №60. – С. 18.

Закон України "Про службу безпеки України" // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - №27. - Ст. 382; 2000.- №10. Ст. 79; 2002. - №17. – Ст. 117; 2003. - №15. – Ст. 109; ; Офіційний вісник України. – 2003. - №29. – Ст. 1434.

Закон України "Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів" //Відомості Верховної Ради України. – 1994. - №11. - Ст. 50; 1999. - №4. – Ст. 35; 2002. - №33. – Ст. 236; 2003. - №29. – Ст. 233.

Закон України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві" // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - №11. - Ст. 51; Офіційний вісник України. – 2003. - №9. – Ст. 384.

Закон України “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини”. //Відомості Верховної Ради України. – 1998. - №20. - Ст. 99.

Інструкція про призначення та проведення судових експертиз // Наказ Міністерства юстиції України 08.10.98. № 53/5.

Змістовний модуль 4.

ТЕМА № 8 Повідомлення про підозру.

 

Поняття і значення акту повідомлення про підозру.

Підстави та умови повідомлення про підозру.

Процесуальний порядок (процедура) повідомлення про підозру. Акт повідомлення про підозру. Роз’яснення підозрюваному його прав. Вручення повідомлення про підозру та роз’яснення його суті.

Допит підозрюваного.

Роль і значення теми: вивчення даної теми дозволяє оволодіти знаннями про поняття, предмет, сутність і витоки кримінології, злочинність та показники злочинності, детермінацію злочинності.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми: слухач має вільно володіти матеріалом теми, вміти реалізувати набуті теоретичні знання.

Перелік нормативно-правових актів до вивчення теми:

Конституція України: Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30.

Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 р.

Європейська конвенція про захист прав і основних свобод людини від 4.11.96 р. //Офіційний вісник України. – 1998. - №13

Міжнародний пакт про громадянські та політичні права від 16 грудня 1966 р.

Кодекс поведінки посадових осіб з підтримання правопорядку від 17 грудня 1979 р.

Кримінально-процесуальний кодекс України: за станом на 23 серп. 2012 р. / Верховна Рада України. –[Електронний ресурс] Режим доступу: www.rada.gov.ua

Кримінальний кодекс України.

Закон України № 5076- VI від 5 липня 2012 року “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.

Закон України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини // Урядовий Кур'єр. – 2006. - №60. – С. 18.

Закон України "Про службу безпеки України" // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - №27. - Ст. 382; 2000.- №10. Ст. 79; 2002. - №17. – Ст. 117; 2003. - №15. – Ст. 109; ; Офіційний вісник України. – 2003. - №29. – Ст. 1434.

Закон України "Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів" //Відомості Верховної Ради України. – 1994. - №11. - Ст. 50; 1999. - №4. – Ст. 35; 2002. - №33. – Ст. 236; 2003. - №29. – Ст. 233.

Закон України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві" // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - №11. - Ст. 51; Офіційний вісник України. – 2003. - №9. – Ст. 384.

Рішення Європейського Суду з прав людини від 24 листопада 2011 року «Загородній проти України», у рішенні (Заява № 27004/06) // Офіційний вісник України» від 18 травня 2012 року № 35.

 

ТЕМА № 9 Зупинення та закінчення досудового розслідування

Поняття і значення зупинення досудового розслідування. Підстави, умови і процесуальний порядок зупинення досудового слідства. Оголошення розшуку обвинуваченого.

Підстави і процесуальний порядок відновлення досудового слідства у зупиненій справі.

Поняття і види закінчення досудового слідства.

Закінчення досудового слідства за наявності достатніх доказів для складання обвинувального акту. Процесуальний порядок відкриття матеріалів справи сторонами.

Розгляд заявлених обвинуваченим та його захисником клопотань і порядок їх вирішення. Обвинувальний висновок. Значення, структура і зміст обвинувального акту. Додатки до обвинувального акту. Дії прокурора у кримінальній справі, що надійшла до нього з обвинувальним актом. Направлення прокурором справи до суду.

Закриття кримінального провадження. Підстави і процесуальний порядок прийняття слідчим цього процесуального рішення. Форма і зміст постанови про закриття кримінальної справи. Порядок і строки оскарження постанови про закриття кримінального провадження.

Направлення ї справи до суду для вирішення питання про її закриття у зв’язку із зміною обстановки; дійовим каяттям; примиренням обвинуваченого, підсудного з потерпілим; застосуванням примусових заходів виховного характеру; передачею особи на поруки колективу підприємства, установи чи організації; закінченням строків давності. Підстави і процесуальний порядок прийняття слідчим цього процесуального рішення.

Роль і значення теми: вивчення даної теми дозволяє оволодіти знаннями про поняття, предмет, сутність і витоки кримінології, злочинність та показники злочинності, детермінацію злочинності.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми: слухач має вільно володіти матеріалом теми, вміти реалізувати набуті теоретичні знання.

Перелік нормативно-правових актів до вивчення теми:

Конституція України: Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30.

Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 р.

Європейська конвенція про захист прав і основних свобод людини від 4.11.96 р. //Офіційний вісник України. – 1998. - №13

Міжнародний пакт про громадянські та політичні права від 16 грудня 1966 р.

Кодекс поведінки посадових осіб з підтримання правопорядку від 17 грудня 1979 р.

Кримінально-процесуальний кодекс України: за станом на 23 серп. 2012 р. / Верховна Рада України. –[Електронний ресурс] Режим доступу: www.rada.gov.ua

Кримінальний кодекс України.

Закон України № 5076- VI від 5 липня 2012 року “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.

Закон України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини // Урядовий Кур'єр. – 2006. - №60. – С. 18.

Закон України "Про службу безпеки України" // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - №27. - Ст. 382; 2000.- №10. Ст. 79; 2002. - №17. – Ст. 117; 2003. - №15. – Ст. 109; ; Офіційний вісник України. – 2003. - №29. – Ст. 1434.

Закон України "Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів" //Відомості Верховної Ради України. – 1994. - №11. - Ст. 50; 1999. - №4. – Ст. 35; 2002. - №33. – Ст. 236; 2003. - №29. – Ст. 233.

Закон України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві" // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - №11. - Ст. 51; Офіційний вісник України. – 2003. - №9. – Ст. 384.

ТЕМА №10 Підсудність. Підготовче провадження

 

Поняття, значення і види підсудності.

Кримінальні справи, підсудні місцевим судам. Підсудність справ апеляційним судам. Підсудність справ військовим судам.

Передача справи з одного суду до іншого. Направлення справи за підсудністю.

Визначення підсудності справ, які належать до компетенції декількох однойменних судів. Визначення підсудності справ, які належать до компетенції різнойменних судів.

Визначення підсудності при об’єднанні кримінальних справ. Недопустимість спорів про підсудність.

Поняття, завдання і значення стадії попереднього розгляду справи суддею.

Питання, що з’ясовуються суддею при попередньому розгляді справи.

Порядок попереднього розгляду справи. Строки попереднього розгляду справи.

Рішення судді за результатами попереднього розгляду справи. Призначення справи до судового розгляду. Повернення справи на додаткове розслідування. Закриття справи суддею. Зупинення справи. Повернення справи прокуророві.

Питання, які підлягають вирішенню суддею в зв’язку з підготовкою справи до судового розгляду. Вручення підсудному копії обвинувального висновку. Забезпечення суддею права учасників процесу на ознайомлення з матеріалами справи. Строки призначення справи до розгляду у суді.

Особливості попереднього розгляду у справах, що порушуються не інакше як за скаргою потерпілого.

Роль і значення теми: вивчення даної теми дозволяє оволодіти знаннями про поняття, предмет, сутність і витоки кримінології, злочинність та показники злочинності, детермінацію злочинності.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми: слухач має вільно володіти матеріалом теми, вміти реалізувати набуті теоретичні знання.

Перелік нормативно-правових актів до вивчення теми:

Конституція України: Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30.

Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 р.

Європейська конвенція про захист прав і основних свобод людини від 4.11.96 р. //Офіційний вісник України. – 1998. - №13

Міжнародний пакт про громадянські та політичні права від 16 грудня 1966 р.

Кодекс поведінки посадових осіб з підтримання правопорядку від 17 грудня 1979 р.

Кримінально-процесуальний кодекс України: за станом на 23 серп. 2012 р. / Верховна Рада України. –[Електронний ресурс] Режим доступу: www.rada.gov.ua

Кримінальний кодекс України.

Закон України № 5076- VI від 5 липня 2012 року “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.

Закон України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини // Урядовий Кур'єр. – 2006. - №60. – С. 18.

Закон України "Про службу безпеки України" // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - №27. - Ст. 382; 2000.- №10. Ст. 79; 2002. - №17. – Ст. 117; 2003. - №15. – Ст. 109; ; Офіційний вісник України. – 2003. - №29. – Ст. 1434.

Закон України "Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів" //Відомості Верховної Ради України. – 1994. - №11. - Ст. 50; 1999. - №4. – Ст. 35; 2002. - №33. – Ст. 236; 2003. - №29. – Ст. 233.

Закон України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві" // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - №11. - Ст. 51; Офіційний вісник України. – 2003. - №9. – Ст. 384.

Закон України “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини”. //Відомості Верховної Ради України. – 1998. - №20. - Ст. 99.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2010, N 41-42, N 43, N 44-45, ст.529. Із останніми змінами, внесеними згідно із Законом N 5041-VI ( 5041-17 ) від 04.07.2012.

 

ТЕМА № 11.Судове провадження у першій інстанції

Поняття, завдання і значення стадії судового розгляду. Судовий розгляд у системі стадій кримінального процесу.

Поняття і значення загальних положень судового розгляду.

Порядок судового засідання. Заходи, які застосовуються до порушників порядку судового засідання.

Протокол судового засідання, його зміст і значення. Порядок принесення зауважень на протокол судового засідання і їх розгляд.

Склад суду. Керівна роль головуючого у судовому засіданні. Народні засідателі, їх права і обов’язки. Секретар судового засідання, його обов’язки. Присяжні. Статус присяжних.

Учасники судового розгляду. Рівність прав учасників судового розгляду. Участь прокурора у судовому засіданні. Підстави і умови розгляду справи у відсутності підсудного. Захисник, його процесуальне становище у стадії судового розгляду. Участь потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача і їхніх представників. Участь експерта та спеціаліста у судовому засіданні.

Межі судового розгляду. Вирішення питання про нове повідомлення про підозру. Зміна повідомлення про підозру у суді. Вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності іншої особи.

Особливості розгляду справи за наявності угоди про визнання винуватості.

Підстави і порядок закриття кримінальної справи у судовому засіданні.

Вирішення питання про обрання запобіжного заходу під час судового розгляду.

Частини (етапи) судового розгляду. Підготовча частина судового розгляду.

Судове слідство. Порядок судового слідства. Реалізація принципу змагальності в стадії судового слідства. Обвинувач і захисник у стадії судового слідства. Судові доручення.

Судові дебати.

Останнє слово підсудного.

Здійснення правосуддя судом присяжних.

Поняття та види вироків. Постановлення і проголошення вироку. Структура, зміст і процесуальна форма вироку. Проголошення і звернення вироку до виконання.

 

Роль і значення теми: вивчення даної теми дозволяє оволодіти знаннями про поняття, предмет, сутність і витоки кримінології, злочинність та показники злочинності, детермінацію злочинності.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми: слухач має вільно володіти матеріалом теми, вміти реалізувати набуті теоретичні знання.

Перелік нормативно-правових актів до вивчення теми:

Конституція України: Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30.

Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 р.

Європейська конвенція про захист прав і основних свобод людини від 4.11.96 р. //Офіційний вісник України. – 1998. - №13

Міжнародний пакт про громадянські та політичні права від 16 грудня 1966 р.

Кодекс поведінки посадових осіб з підтримання правопорядку від 17 грудня 1979 р.

Кримінально-процесуальний кодекс України: за станом на 23 серп. 2012 р. / Верховна Рада України. –[Електронний ресурс] Режим доступу: www.rada.gov.ua

Кримінальний кодекс України.

Закон України № 5076- VI від 5 липня 2012 року “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.

Закон України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини // Урядовий Кур'єр. – 2006. - №60. – С. 18.

Закон України "Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів" //Відомості Верховної Ради України. – 1994. - №11. - Ст. 50; 1999. - №4. – Ст. 35; 2002. - №33. – Ст. 236; 2003. - №29. – Ст. 233.

Закон України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві" // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - №11. - Ст. 51; Офіційний вісник України. – 2003. - №9. – Ст. 384.

Закон України “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини”. //Відомості Верховної Ради України. – 1998. - №20. - Ст. 99.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2010, N 41-42, N 43, N 44-45, ст.529. Із останніми змінами, внесеними згідно із Законом N 5041-VI ( 5041-17 ) від 04.07.2012.

 

ТЕМА №12.Судове провадження з перегляду судових рішень

Поняття, завдання і значення стадії апеляційного провадження. Загальні положення стадії апеляційного провадження. Судові рішення, на які може бути подана апеляція. Особи, які мають право подати апеляцію. Порядок і строки апеляційного оскарження. Наслідки подання апеляції. Доповнення, зміна і відкликання апеляції.

Розгляд справи за апеляцією. Суди, які розглядають справи у апеляційному порядку. Обсяг перевірки справи апеляційним судом.

Рішення, що їх може постановити суд апеляційної інстанції. Закриття апеляційного провадження. Скасування вироку чи постанови і закриття справи. Скасування повністю чи частково вироку суду першої інстанції і постановлення свого вироку. Скасування повністю чи частково постанови суду першої інстанції і постановленнясвоєї постанови. Залишення вироку чи постанови суду першої інстанції без зміни, а апеляції - без задоволення. Скасування вироку чи постанови і повернення справи прокуророві на додаткове розслідування або на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Поняття, завдання і значення стадії касаційного провадження. Загальні положення стадії касаційного провадження. Судові рішення, на які може бути подана касація. Особи, які мають право подати касацію. Порядок і строки касаційного оскарження. Наслідки подання касації. Доповнення, зміна і відкликання касації.

Розгляд справи за касацією. Суд, який розглядає справи у касаційному порядку. Обсяг перевірки справи касаційним судом.

Рішення, що їх може постановити суд касаційної інстанції. Закриття касаційного провадження. Залишення вироку, постанови чи ухвали без зміни, а касаційних скарг чи подання - без задоволення. Скасування вироку, постанови чи ухвали і направлення справи на нове розслідування або новий судовий чи апеляційний розгляд. Скасування вироку, постанови чи ухвали і закриття справи. Зміна вироку, постанови чи ухвали.

Поняття, завдання і значення стадії виконання вироку. Загальні положення стадії виконання вироку.

Набрання вироком, ухвалою суду і постановою судді законної сили.

Порядок звернення вироку, ухвал суду, постанови судді до виконання.

Процесуальні питання, що виникають при виконанні вироку.

Суди, які вирішують питання, пов’язані з виконанням вироку. Порядок вирішення питань, пов’язаних з виконанням вироку. Контроль суду за виконанням вироку.

 

Роль і значення теми: вивчення даної теми дозволяє оволодіти знаннями про поняття, предмет, сутність і витоки кримінології, злочинність та показники злочинності, детермінацію злочинності.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми: слухач має вільно володіти матеріалом теми, вміти реалізувати набуті теоретичні знання.

Перелік нормативно-правових актів до вивчення теми:

Конституція України: Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30.

Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 р.

Європейська конвенція про захист прав і основних свобод людини від 4.11.96 р. //Офіційний вісник України. – 1998. - №13

Міжнародний пакт про громадянські та політичні права від 16 грудня 1966 р.

Кодекс поведінки посадових осіб з підтримання правопорядку в



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.235.184.215 (0.032 с.)