Класифікація об’єктів аудиту за видами

Активи	Пасиви	Господарські процеси	Економічні результати діяльності	Організаційні форми управління	Методи управління	Функції управління

1) поточні зобов’язання за розрахунками з бюджетом;

2) дебіторська заборгованість;

3) планування;

4) звітність;

5) основні засоби;

6) система мотивації праці;

7) пайовий капітал;

8) собівартість продукції;

9) обсяг виробництва продукції;

10) продуктивність праці;

11) реалізація продукції;

12) допоміжне виробництво;

13) грошові кошти;

14) проект упровадження автоматизації обліку;

15) рентабельність;

16) довгострокові зобов’язання;

17) організаційна структура виробництва;

18) резервний капітал;

19) внутрішній аудит;

20) структура апарату управління;

21) ефективність використання ресурсів;

22) запаси;

23) бізнес-план;

24) система стимулювання виробництва;

25) облік;

26) векселі видані;

27) необоротні активи;

28) контроль;

29) матеріально-технічне забезпечення;

30) виробництво основне.

Завдання 34

1. Визначити правомірність отримання сертифіката аудитора наступними особами.

2. Письмово обґрунтувати свою відповідь за кожним із пре­тендентів.

Умова завдання

1. Громадянка Німеччини, яка пропрацювала три роки пос­піль на посаді головного бухгалтера в Україні та має вищу осві­ту, визнану в Україні за спеціальністю «Фінанси» освітньо-ква­ліфікаційного рівня (ОКР) «бакалавр».

2. Студент 5 курсу юридичного факультету КНУ, який має чотири роки стажу роботи юристом.

3. Бухгалтер приватної фірми «Сокіл», що має диплом Кра­ківського університету (ОКР – «магістр»), три роки стажу робо­ти бухгалтером у США та п’ять років досвіду роботи зі здій­снення внутрішнього аудиту фірми «Сокіл».

4. Бухгалтер фірми «Інфо-Аудит», яка працює п’ять років на цій посаді, ВНЗ закінчила в 1997 р., має вищу освіту зі спе­ціальності «Бухгалтерський облік, аналіз і аудит».

5. Громадянка США, яка має вищу економічну освіту (ОКР – «магістр», МДУ) та пропрацювала п’ять років помічником ауди­тора в Україні.

6. Менеджер іноземного підприємства «Кока-Кола Беверіджиз Україна» у м. Полтава зі стажем роботи 10 років, що має вищу освіту (ПУСКУ) зі спеціальності «Облік і аудит» (ОКР – «спе­ціаліст»).

Домашнє завдання

1. Віднести наведені характеристики до відповідних методів фінансово-господарського контролю.

2. Результати оформити у вигляді таблиці (табл. 5.4).

Умова завдання

Таблиця 5.4

Відмінні ознаки окремих видів
фінансово-господарського контролю

Аудит	Ревізія	Судово-бухгалтерська експертиза	Інвентаризація

Вихідні дані:

1) незалежна форма господарського контролю;

2) підставою для проведення є постанова органу слідства;

3) завданням є збереження державної власності, попере­дження і профілактика зловживань;

4) проводиться з метою виявлення понаднормових витрат цінностей;

5) підприємницька діяльність;

6) здійснюється на добровільних засадах;

7) мета – виявлення фактичної наявності об’єкта перевірки;

8) контроль примусовий, здійснюється за розпорядженням вищих органів;

9) є слідчою дією, яка призначається після порушення кримі­нальної справи;

10) здійснюється для контролю за діяльністю матеріально від­повідальних осіб;

11) здійснюється на договірних засадах;

12) діяльність посадової особи обмежується рамками мате­ріалів, надісланих йому слідчим;

13) під час проведення встановлюється розмір природного убут­ку цінностей;

14) проводиться після здійснення господарської операції;

15) посадова особа має право вилучати документи, опечату­вати місця зберігання матеріальних цінностей, коштів і документів;

16) спосіб доведення протиправних дій осіб, проти яких по­рушено кримінальну справу;

17) здійснюється з метою виявлення та усунення фактів без­господарності та безвідповідальності, виявлення резервів матеріаль­них ресурсів, вживання заходів щодо їх використання;

18) у результаті перевірки складається інвентаризаційний опис;

19) здійснюється за планом роботи контролюючого органу без погодження з керівництвом підприємства, що контролюється;

20) підсумковим документом є акт;

21) у результаті перевірки складається висновок (звіт);

22) правовим регулюванням є господарське право, господар­ські договори.

Питання для самостійного вивчення

1. Підсумки розвитку аудиту в Україні за 19 років діяльності.

2. Проблеми та перспективи розвитку аудиту в Україні.

3. Міжнародні аудиторські компанії, їхня діяльність і перспек­тиви розвитку в світі.

4. Діяльність міжнародних аудиторських компаній в Україні.

5. Система регулювання аудиторської діяльності в Україні: державне, професійне, внутрішнє.

6. Розвиток нормативного регулювання аудиторської діяль­ності в Україні.

7. Порядок і документальне оформлення реєстрації ауди­торської фірми.

8. Порядок і документальне оформлення реєстрації приват­ного підприємця-аудитора.

9. Структура і категорії персоналу аудиторських фірм за межами України (країни за вибором).

Завдання 35 (для самостійної роботи за темою 5)

1. Визначити, які з нижчеперелічених підприємств і органі­зацій підлягають обов’язковому аудиту.

2. Висновок оформити письмово із посиланням на певний критерій, що зумовлює обов’язковість чи необов’язковість про­ведення аудиту кожного з перелічених суб’єктів господарювання.

Вихідні дані:

1) ПАТ «Полтаванафтопродукт»;

2) Аграрний технікум, що повністю фінансується з бюджету;

3) ТОВ «Олена» з річним господарським оборотом 1209 тис. грн;

4) ПП «Ольга» з річним господарським оборотом 34 тис. грн;

5) Недержавний пенсійний фонд «Час»;

6) ПрАТ «Меркурій»;

7) ДП «Полтавський лісгосп»;

8) ПАТ «Демітекс»;

9) КС «Полтава і полтавці»;

10) Довірчий фонд;

11) КБ «Полтава-Банк»;

12) ПП «Трансекспрес»;

13) АТ «ТНК» з іноземними інвестиціями, які становить 25 %;

14) Державний ощадний банк України.

Завдання 36 (для самостійної роботи за темою 5)

1. Визначити на підставі наведених витягів з проектів Ста­туту, чи мають право зазначені фірми займатись аудиторською діяльністю та бути включеними до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів.

2. Висновки здійснити письмово, посилаючись на відповідні нормативні документи.

Умова завдання

а) діяльність аудиторської фірми «Консалтинг» передбачає:

– складання аналітичних таблиць;

– ведення бухгалтерського обліку;

– консультації з оподаткування;

б) діяльність аудиторської фірми «Контроль» передбачає:

– аудит;

– супутні аудитору роботи;

– рекламну діяльність;

– видання методичної літератури з аудиту;

в) діяльність аудиторської фірми «Контролінг» передбачає:

– аудит;

– аудиторські послуги;

– торгівлю підручниками, посібниками з аудиту та кан­целярськими товарами;

г) діяльність аудиторської фірми «Інформ» передбачає:

– аудит;

– експрес-перевірку та оцінку показників фінансової звіт­ності клієнта;

– надання послуг з ведення бухгалтерського обліку та складання звітності;

– консультації з питань реорганізації підприємств.

Тематика індивідуальних завдань

Завдання 37 (для індивідуальної роботи за темою 5)

1. Проаналізувати структуру та зміст Міжнародних стандар­тів аудиту ([5], у частині тільки МСА).

2. Результати оформити у вигляді таблиці (табл. 5.7).

Таблиця 5.7

МСА, їхній зміст і призначення

№ МСА	Найменування	Основний зміст (мета)

Теми рефератів

1. Історія виникнення аудиту у світі.

2. Виникнення та розвиток аудиту в Україні.

3. Підсумки розвитку аудиту в Україні за 19 років діяльності.

4. Розвиток і місце аудиту у світовій практиці.

5. Проблеми та перспективи розвитку аудиту в Україні.

6. Міжнародні аудиторські компанії, їхня діяльність та пер­спективи розвитку.

7. Система регулювання аудиторської діяльності в Україні: державне, професійне, внутрішнє.

8. Аудиторська палата України, її створення, склад і функції.

9. Спілка аудиторів України, її створення, склад і функції.

10. Розвиток нормативного регулювання аудиторської діяль­ності в Україні.

Інформаційні джерела: 4–11, 13, 21, 24–27, 30–34.

Термінологічний словник

Аудит (згідно зі ст. 3 ЗУ «Про аудиторську діяльність») – перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб’єкта господарювання з метою висловлення неза­лежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспек­тах та відповідність вимогам законів України, положень (стандар­тів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх поло­жень суб’єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів.

Аудитор (Auditor) (згідно з Глосарієм термінів до Міжна­родних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг: видання 2010 року) – термін «аудитор» вживається для зазначення: особи чи осіб, які проводять аудит, як правило, партнер із завдання або інші члени аудиторської групи із завдання чи залежно від обставин фірма. У разі, якщо МСА прямо передбачають, що вимога або відпо­відальність виконуватиметься партнером із завдання, вживають термін «партнер із завдання», а не «аудитор».

Аудиторська діяльність (згідно зі ст. 3 Закону України «Про аудиторську діяльність») – підприємницька діяльність, яка вклю­чає організаційне і методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок (аудит) і надання інших аудиторських послуг.

Аудиторська палата України (АПУ) – незалежний самос­тійний орган, створений шляхом делегування членів від Спілки аудиторів України та державних установ і відомств для забезпе­чення аудиторської діяльності в Україні; існує на засадах само­врядування і є юридичною особою.

Аудиторська фірма – юридична особа, створена відповідно до законодавства, яка здійснює виключно аудиторську діяльність.

Аудиторський висновок – висновок, наданий у результаті незалежної аудиторської перевірки фінансової інформації (у ре­дакції МСА 2010 р. замість поняття «аудиторський висновок» вико­ристовується поняття «аудиторський звіт»).

Аудиторський ризик (Audit risk) (згідно з Глосарієм термінів до Міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг: видання 2010 року) – ризик того, що аудитор висловить невідповідну аудитор­ську думку в разі, якщо фінансова звітність суттєво викривлена. Аудиторський ризик є функцією ризиків суттєвого викривлення та ризику невиявлення.

Аудиторські докази (Audit evidence) (згідно з Глосарієм тер­мінів до Міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, огля­ду, іншого надання впевненості та супутніх послуг: видання 2010 року) – інформація, яку використовує аудитор під час фор­мулювання висновків, на яких ґрунтується аудиторська думка. До аудиторських доказів належить інформація, що міститься в облікових записах, які є основою для фінансової звітності, та інша інформація.

Великого підприємництва суб’єкти (згідно з п. 3 ст. 55 Гос­подарського кодексу України) – див. термінологічний словник до теми 4.

Вища аудиторська установа – громадська установа країни, яка незалежно від того, як її названо, створено або організовано, відповідно до закону виконує найвищі аудиторські функції в інтересах громадськості цієї країни.

Внутрішні аудитори (Internal auditors) (згідно з Глосарієм термінів до Міжнародних стандартів контролю якості, ауди­ту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг: ви­дання 2010 року) – особи, обов’язком яких є виконання функцій внутрішнього аудиту. Внутрішні аудитори можуть працювати у структурному підрозділі внутрішнього аудиту або подібному під­розділі.

Внутрішнього аудиту діяльність (Internal audit function) (згідно з Глосарієм термінів до Міжнародних стандартів кон­тролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг: видання 2010 року) – діяльність з оцінки, яка орга­нізована як підрозділ суб’єкта господарювання або надаєть­ся йому як послуга. Її функції охоплюють серед іншого пере­вірку, оцінку та моніторинг адекватності й ефективності внут­рішнього контролю.

Добровільний аудит – аудит, який здійснюється на замов­лення зацікавленої сторони, коли перевірку не передбачено в регламентованому (законодавчому) порядку.

Договірних і статутних зобов’язань аудит – проведення перевірки з певних питань щодо заборгованості за господар­ськими договорами або за внесками до статутного капіталу. Наприклад, товариство зі складними домовленостями щодо роз­поділу прибутку може замовити аудиторську перевірку форму­вання прибутку або звертання до третіх осіб щодо кредитуван­ня, яке може бути підкріплене перевіреними звітами.

Етика – норми поведінки, сукупність загальноприйнятих моральних правил, вимоги, які людина ставить перед собою або яких вимагає суспільство у певному середовищі, соціальній гру­пі населення.

Зовнішній аудит – перевірка, яка здебільшого проводиться аудиторською фірмою (аудитором-підприємцем) за договором із підприємством-замовником про виконання незалежної експер­тизи фінансово-господарської діяльності й розробку пропозицій щодо фінансової стратегії та підвищення ефективності господа­рювання. Зовнішній аудитор може скористатися результатами внутрішнього аудиту, але спочатку йому необхідно переконати­ся в їхній неупередженості, чинності та правдивості.

Кодекс етики професійних бухгалтерів (КЕПБ) – основа для етичних вимог (кодексу етики, детальних правил, рекомен­дацій, норм поведінки) до професіональних бухгалтерів у кож­ній країні; збірка правил та положень, якими, за законодавством України, необхідно користуватись при оцінці професійної етики аудитора.

Контроль – перевірка виконання тих чи інших господар­ських рішень з метою встановлення їхньої законності й еконо­мічної доцільності.

Коригування і санація – розробка за результатами проведе­ного аудиту на прохання клієнта рекомендацій щодо виправ­лення виявлених ним помилок та уникнення зловживань. Ауди­тор може дати рекомендації щодо санації та відновлення бухгал­терської документації, організації бухгалтерського обліку тощо, але безпосередньо він не бере участі у виправленні помилок і проведенні санації.

Мале підприємство (Smaller entity) (згідно з Глосарієм тер­мінів до Міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, огля­ду, іншого надання впевненості та супутніх послуг: видання 2010 року) – суб’єкт господарювання, якому зазвичай властиві такі якісні характеристики:

а) володіння та управління зосереджено у невеликої кількос­ті осіб (часто в руках однієї особи; це може бути фізична особа або інше підприємство, у власності якого перебуває суб’єкт господарювання, за умови, що власник демонструє відповідні якісні характеристики), а також:

б) одна або кілька з таких характеристик:

- прості та нескладні операції;

- спрощена система ведення обліку;

- незначна кількість напрямів економічної діяльності та мала кількість продукції за кожним із них;

- обмежена кількість засобів внутрішнього контролю;

- небагато рівнів управлінського персоналу з повнова­женнями щодо широкого кола засобів контролю; або

- нечисленний персонал з широким колом обов’язків для багатьох працівників.

Ці якісні характеристики не є вичерпними, вони притаманні не тільки малим підприємствам, а малі підприємства, в свою чергу, не обов’язково мають демонструвати всі наведені харак­теристики.

Малого підприємництва суб’єкти (згідно з п. 3 ст. 55 Гос­подарського кодексу України) – див. термінологічний словник до теми 4.

Мікропідприємництва суб’єкти (згідно з п. 3 ст. 55 Госпо­дарського кодексу України) – фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи – підприємці та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої органі­заційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не пе­ревищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не пе­ревищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за се­редньорічним курсом Національного банку України.

На дотримання нормативних вимог та відповідності діяль­ності аудит – визначення дотримання клієнтом, аудит якого проводиться, процедур і правил, встановлених для нього, та з’ясування, чи відповідає його діяльність статутній (використан­ня ставок заробітної плати, умов договорів із кредиторами та позичальниками, процедур ведення обліку загалом тощо). В окремих підрозділах складність проведення цього виду аудиту значно зростає, якщо їхня діяльність регулюється великою кіль­кістю різноманітних, часто змінюваних та доповнюваних норма­тивних актів.

Об’єкти аудиту – окремі господарські засоби, джерела їх формування та господарські процеси, сукупність яких характе­ризує виробничу і фінансово-господарську діяльність підприєм­ства й окремих посадових осіб за відповідний період.

Обов’язковий аудит – аудит, який проводиться відповідно до закону, тобто підприємство-замовник зобов’язане запрошува­ти аудитора для перевірки фінансово-господарської діяльності. Закон України «Про аудиторську діяльність» встановив перелік підприємств, обсяг і порядок здійснення обов’язкового аудиту.

Оперативний контроль і аналіз – проведення оперативного аудиту й аналізу безпосередньо в процесі господарської діяль­ності клієнта з метою запобігання помилкам, вибору оптималь­них варіантів управлінських рішень без безпосереднього втру­чання аудитора.

Операційний аудит (управлінський аудит) – аудит резуль­татів або вивчення операцій компанії з метою формулювання рекомендації щодо економічного використання ресурсів та ефек­тивного досягнення цілей. Мета операційного аудиту – допомог­ти керівникам у виконанні їхніх обов’язків, результатом чого може бути підвищення рентабельності діяльності тощо.

Партнер (Partner) (згідно з Глосарієм термінів до Міжна­родних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг: видання 2010 року) – будь-яка особа, уповноважена приймати від імені фірми зобов’я­зання щодо виконання завдання з надання професійних послуг.

Персонал (Personnel) (згідно з Глосарієм термінів до Між­народних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг: видання 2010 року) – партнери та інші працівники.

Працівники (Staff) (згідно з Глосарієм термінів до Міжна­родних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг: видання 2010 року) – фахівці, крім партнерів, включаючи будь-яких експертів, яких наймає фірма.

Предмет аудиту – процеси та явища, які відображені доку­ментально і пов’язані з господарською діяльністю підприємств, при цьому межі аудиторського дослідження визначаються його метою.

Професійний бухгалтер (Professional accountant) (згідно з Гло­сарієм термінів до Міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг: видання 2010 року) – особа, яка є членом організації МФБ (Між­народної федерації бухгалтерів).

Професійний практикуючий бухгалтер (Professional accoun­tant in public practice) (згідно з Глосарієм термінів до Міжна­родних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг: видання 2010 року) – професійний бухгалтер незалежно від класифікації обов’язків (нап­риклад, аудит, податкова сфера чи консультаційні послуги) у фірмі, що надає професійні послуги. Цей термін також використо­вують стосовно фірми професійних практикуючих бухгалтерів.

Професійні стандарти (Professional standards) (згідно з Гло­сарієм термінів до Міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг: видання 2010 року) – Міжнародні стандарти аудиту (МСА) та відповідні етичні вимоги.

Реєстр аудиторських фірм та аудиторів (згідно зі ст. 11 За­кону України «Про аудиторську діяльність») – база даних, що містить інформацію про аудиторські фірми та аудиторів, які зай­маються аудиторською діяльністю індивідуально як фізичні осо­би-підприємці.

Санація (оздоровлення) – система заходів, що проводиться для відвернення банкрутства промислових, торгових, банків­ських та інших підприємств і організацій. Здійснюється шляхом: злиття підприємств, що знаходяться на межі банкрутства, з більш міцними; випуску нових акцій та облігацій для мобілізації капіталу; збільшення банківських кредитів та надання урядових субсидій; повної або часткової купівлі державою акцій підпри­ємства, що перебувають на межі банкрутства.

Середнього підприємництва суб’єкти (згідно з п. 3 ст. 55 Гос­подарського кодексу України) – див. термінологічний словник до теми 4.

Сертифікат аудитора (згідно зі ст. 4 Закону України «Про аудиторську діяльність») – документ, який визначає кваліфіка­ційну придатність фізичної особи на зайняття аудиторською діяльністю на території України; він має відповідну серію та номер, виданий конкретній фізичній особі Аудиторською пала­тою України.

Сертифікація аудиторів (згідно зі ст. 10 Закону України «Про аудиторську діяльність») – визначення кваліфікаційної придатності аудиторів на зайняття аудиторською діяльністю.

Системно-орієнтований аудит – аудит, який передбачає спостереження систем, які контролюють операції. Цей вид ауди­ту призвів до того, що аудитори стали проводити експертизу на основі внутрішнього контролю.

Спеціалізовані аудиторські фірми – фірми, які виконують більш вузьке коло робіт і спеціалізуються в основному на аудиті фінансової звітності та наданні аудиторських послуг.

Спілка аудиторів України (САУ) – об’єднання аудиторів на професійній основі.

Стверджуючий аудит – аудит, який передбачає перевірку та підтвердження практично кожної господарської операції.

Стратегічний аналіз – розробка аудитором на основі даних, отриманих у процесі аудиту, пропозицій щодо перспективних питань розвитку господарюючого суб’єкту.

Суб’єкти аудиту – фізичні особи-аудитори та їхні організа­ції (аудиторські фірми), діяльність яких направлена на здійснен­ня незалежного контролю та оцінки свідчень про економічні дії та події з метою визначення ступеня відповідальності цих твер­джень установленим критеріям, надання результатів перевірки зацікавленим користувачам.

Сукупний об’єкт аудиту – документально зафіксована інфор­мація про наявність і рух засобів підприємства, джерела їхнього формування та фінансові результати.

Супутні аудиту послуги – послуги, які аудитори (аудитор­ські фірми), керуючись чинним законодавством, можуть надава­ти клієнтам, окрім проведення аудиту.

Супутні послуги (Related services) (згідно з Глосарієм термі­нів до Міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг: видання 2010 ро­ку) – послуги, які включають узгоджені процедури та підготовку інформації.

Універсальні аудиторські фірми – фірми, які одночасно мо­жуть займатися декількома (всіма) видами аудиторської діяль­ності, керуючись чинним законодавством,

Управлінський персонал (Management) (згідно з Глосарієм термінів до Міжнародних стандартів контролю якості, ауди­ту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг: ви­дання 2010 року) – особа (особи), які несуть адміністративну від­повідальність за ведення діяльності суб’єкта господарювання. Для деяких суб’єктів господарювання в певних юрисдикціях до складу управлінського персоналу входять деякі чи всі ті, кого наділено найвищими повноваженнями, наприклад члени ради керуючих або власник-менеджер.

Фінансова звітність (Financial statements) (згідно з Глоса­рієм термінів до Міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг: видання 2010 року) – структуроване подання історичної фінансової інформації, включаючи відповідні примітки, яке призначене повідомляти про економічні ресурси або зобов’язання суб’єк­та господарювання на певний момент часу або про зміни у них за період часу відповідно до концептуальної основи фінансової звітності. Відповідні примітки складаються, як правило, зі стис­лого викладу суттєвих облікових політик та іншої пояснюваль­ної інформації. Термін «фінансова звітність» означає, як прави­ло, повний комплект фінансової звітності, визначений за вимо­гами застосовної концептуальної основи фінансової звітності, проте може також означати окремий фінансовий звіт.

Фінансово-господарський контроль – систематичне спосте­реження та перевірка фінансово-господарської діяльності під­приємств і організацій з метою встановлення законності та еко­номічної доцільності господарських операцій.

Фінансової звітності аудит – як правило, основний вид обов’язкового аудиту, який проводиться для визначення дотри­мання під час складання фінансової звітності спеціально вста­новлених критеріїв у цілому – загальноприйнятих принципів бухгалтерського обліку і припускає, що ця звітність буде вико­ристовуватись різними групами користувачів і для різних цілей.

Фірма (Firm) (Аудиторська фірма) (згідно з Глосарієм тер­мінів до Міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг: видання 2010 року) – одноосібний фахівець-практик, партнерство, корпо­рація або інша організація професійних бухгалтерів.

 

[До змісту] [Попереднє] [Наступне]

ТЕМА 6

МЕТОДИЧНІ ПРИЙОМИ, ПЛАНУВАННЯ,
СТАДІЇ ТА ПРОЦЕДУРИ АУДИТОРСЬКОЇ ПЕРЕВІРКИ

Методичні рекомендації

Аудит, як будь-яка наука, має предмет, об’єкт (об’єкти) та су­б’єкти, які було розглянуто в темі 5. Далі необхідно з’ясувати, що є методом аудиту, які методичні прийоми (елементи методу) йому притаманні. Тому спочатку визначається розподіл методів аудиту на загальнонаукові, притаманні будь-якій науці, та спе­цифічні (власні), що використовує тільки аудит та деякі спорід­нені науки, і дається узагальнений зміст кожного з елементів груп методів та ситуації застосування.

Наступним питанням теми є використання комп’ютерних тех­нологій в аудиті, що в час глобальної комп’ютеризації управлін­ських процесів на будь-якому підприємстві стає все більш актуаль­ним.

Після цього процес аудиту розглядається в цілому та визна­чаються критерії розподілу його на стадії. У пропонованому по­сібнику виділяються саме три стадії. Необхідно з’ясувати скла­дові кожної зі стадій перевірки та процедури, які можливі для виконання за кожною з них.

Під час вивчення теми значну увагу слід приділити необхід­ності планування будь-якої діяльності, в тому числі й аудитор­ської. Необхідно розглянути три види планів аудиторської фір­ми, їхнє значення, методику складання та використання. Особ­ливо слід зосередити увагу на формуванні плану перевірки за конкретним об’єктом, оскільки саме він є основою для складан­ня програм аудиту.

Важливим аспектом теми є методика планування аудиторської перевірки кожного об’єкта за методом дедукції – від загального до часткового, тобто від звітності до первинного документа.