Застосування методичних прийомів при проведенні аудиту за різними об’єктами

№ з/п	Методичний прийом	Група контролю	Група методичних прийомів	Об’єкт аудиту
	Інвентаризація	фактичний	органолептичні	матеріали
	Службове розслідування
	Експеримент
	Економічний аналіз
	Групування недоліків
	Аналітичне групування
	Нормативно-правове регулювання
	Камеральна перевірка
	Контроль за прийнят­тям рішень
	Огляд
	Експертна оцінка
	Лабораторний аналіз
	Перевірка кошторису
	Перевірка обсягів ви­конаних робіт
	Одержання письмових пояснень
	Контрольна закупівля
	Порівняння даних
	Одержання довідок від третіх осіб
	Вибіркові спостереження
	Контрольні заміри
	Хіміко-лабораторний аналіз
	Коефіцієнтний аналіз
	Статистичні розрахунки
	Економіко-математичні методи

Завдання 42 (для самостійної роботи за темою 6)

За наведеними умовами встановити та відобразити письмово:

– порушення;

– методи виявлення порушень;

– вплив наслідків цих порушень на чинність ведення обліку, складання фінансової звітності та визначення фінансового ре­зультату.

Умова 1

На ПрАТ «Госптовари» врегулювання інвентаризаційних різ­ниць здійснювалось без оформлення протоколу рішення інвен­таризаційної комісії.

Головний бухгалтер ПрАТ «Госптовари» Манько О. О. за вка­зівкою директора Слинька С. С. у жовтні 20хх р. списала з під­звіту завскладу матеріально відповідальної особи Климко Л. Л. нестачу товарів як склобій при транспортуванні на основі служ­бової записки Климко Л. Л. Нестачу віднесено на загальнови­робничі витрати.

Умова 2

У листопаді 20хх р. на ПрАТ «Госптовари» відповідно до розпорядження головного бухгалтера Манько О. О. списана за рахунок не створеного резерву сумнівних боргів дебіторська за­боргованість на суму 21 450 грн, що виникла два роки тому і не підтверджена актом звірки.

Завдання 43 (для самостійної роботи за темою 6)

Скласти план проведення аудиту ПАТ «Надія» за методикою, поданою у питанні 4 теми 6 на підставі Календарного плану ви­конання робіт за таких умов:

1. Аудит загальних і установчих документів та дотримання облікової політики проводить бригада аудиторів у складі:

– директора – сертифікованого аудитора Мироненка М. М.;

– старшого сертифікованого аудитора Сидоренко С. С.;

– аудитора Михайленко М. М.

2. Загальний аудит фінансової звітності, оцінку фінансового стану та платоспроможності підприємства, складання загально­го Звіту, Висновку та надання рекомендацій здійснює:

– директор – сертифікований аудитор Мироненко М. М.

3. Аудит основних засобів, виробничих запасів, дебіторської заборгованості за товарними операціями та грошових коштів у касі проводить бригада у складі:

– старшого сертифікованого аудитора Іваненка І. І.;

– помічника аудитора Петренка П. П.

4. Аудит статутного капіталу, розрахунків з оплати праці та фінансових результатів від операційної діяльності проводить бри­гада у складі:

– старшого сертифікованого аудитора Сидоренко С. С.;

– аудитора Михайленко М. М.

Тематика індивідуальних завдань

Завдання 44 (для індивідуальної роботи за темою 6)

Скласти довідку про нового клієнта аудиторської фірми («під­приємство-клієнт» студент обирає самостійно, інформація не повинна повторюватись на потоці, одне підприємство – один студент, основні джерела інформації додаються до завдання) (див. табл. 6.4).

Таблиця 6.4

Анкета нового клієнта

Аудиторська фірма ___________________________________

Підприємство-клієнт __________________________________

№ з/п	Критерії	Розшифровка критеріїв
	Повна назва підприємства
	Ідентифікаційний код підприємства
	Юридична адреса
	Банківські реквізити основного банку
	Телефон
	Адреси електронні
	Керівник (посада, ПІП, освіта)
	Головний бухгалтер (ПІП, освіта, термін роботи головним бухгалтером всього та на даному під­приємстві)
	Дата реєстрації
	Орган реєстрації
	Форма власності
	Організаційно-правова форма власності
	Дата початку функціонування
	Середня чисельність за попередній рік, чол.
	Середня чисельність за поточний рік, чол.
	Види діяльності (за КЗЕД)
	Види діяльності (за КВЕД)
	Система оподаткування (перелічити податки, що сплачуються, і ставки за ними)
	Орган державної податкової служби, в якому під­приємство зареєстровано як платник податків
	Дата останньої перевірки органами Державної податкової служби, об’єкт (об’єкти) перевірки та перевірений період
	Органи фондів соціального страхування, в яких підприємство зареєстровано як платник внесків
	Дата останньої перевірки органами фондів соціаль­ного страхування, об’єкт (об’єкти) перевірки та перевірений період
	Частка іноземних інвесторів у статутному капіталі
	Виручка від усіх видів реалізації за звітний рік
	У т. ч. виручка за видами основної діяльності
	Частка експортних операцій у загальному обсязі виручки
	Наявність структурних підрозділів, філій тощо із зазначенням їхніх фактичних адрес
	Підрозділ (підрозділи), які здійснюють ведення бухгалтерського обліку (кількість, найменування, чисельність працівників)
	Форма ведення бухгалтерського обліку, ступінь його автоматизації, регістри обліку
	Наявність підрозділів (служб) внутрішнього кон­тролю, його структура, чисельність працівників
	Наявність фінансових вкладень, їхня структура (депозитні вклади, цінні папери, внески до ста­тутного капіталу інших підприємств)
	Наявність отриманих кредитів із зазначенням виду (довгострокові, короткострокові), валюти одержання
	Причини для звернення до аудиторської фірми (у випадку добровільного аудиту)
	Причини зміни попереднього аудитора (якщо та­кий факт має місце)
	Відомості про зміну вищого управлінського пер­соналу за досліджуваний період і причини змін
	Перспективи скорочення діяльності (можливо, банкрутства)

Склав _____________________ Дата____________

Теми рефератів

1. Класифікація методів аудиту за тлумаченням різних авторів.

2. Методичні прийоми документального контролю.

3. Інвентаризація – один із методів фактичного контролю.

4. Проведення аудиту із застосуванням комп’ютерних ауди­торських програм.

5. Здійснення аудиту при використанні клієнтом комп’ютер­них програм ведення обліку.

6. Використання комп’ютерних методів аудиту за кордоном.

7. Необхідність планування аудиторської діяльності.

8. Стадії та напрями аудиторської перевірки.

9. Структура договору на проведення аудиту та додатків до нього.

10. Загальна схема проведення аудиту.

11. Підходи до планування аудиту в зарубіжних аудиторських фірмах.

Інформаційні джерела: 4–11, 13, 25–27, 30, 33, 34.

Термінологічний словник

Абстрагування – метод дослідження, при якому вивчення пред­мета здійснюється шляхом відволікання, абстракції, переходом від конкретних об’єктів до загальних питань.

Аналіз – метод дослідження, при якому вивчення предмета здійснюється шляхом розчленування його на складові, кожна з яких аналізується (вивчається) окремо в рамках одного цілого.

Аналітичні тести – методи порівняння як в абсолютних оди­ницях, так і відносних (індекси, коефіцієнти, відсотки).

Аналогія – метод дослідження, при якому вивчення предмета здійснюється шляхом пізнання ознак суб’єкта на основі його подібності з іншими.

Арифметична документальна перевірка – перевірка прави­льності розрахунків у документах, облікових регістрах і звітних формах.

Аудиторський процес – сукупність організаційних, методич­них і технічних процедур та дій, які впливають на створення та вдосконалення взаємозв’язків між окремими частинами цілого (аудиту).

Бухгалтерська звітність (згідно з П(С)БО 1 «Загальні вимо­ги до фінансової звітності») – звітність, що складається на під­ставі даних бухгалтерського обліку для задоволення потреб пев­них користувачів.

Вибіркові спостереження – прийоми статистичного спосте­реження якісних характеристик господарського процесу.

Глобальна мережа (ГМ) – мережа комунікацій, яка передає інформацію на велику відстань, наприклад, між частинами під­приємства, містами та країнами. ГМ передбачають онлайновий доступ до прикладних програм з віддалених терміналів. Кілька локальних мереж (ЛМ) можуть бути зв’язані з ними в глобальну мережу.

Дедукція – метод дослідження, при якому вивчення предмета здійснюється шляхом вивчення спочатку стану об’єкта в цілому, а тільки потім – стану його складових елементів, а висновки робляться від загального до окремого.

Документальна перевірка – перевірка документів і записів, яка може бути формальною, арифметичною та по суті.

Документальні методи – дослідження документів, групу­вання недоліків, формальна, арифметична, логічна, зустрічна пе­ревірка, балансовий метод, порівняння, оцінка законності, обґрун­тованості й чинності господарських операцій та заповнення до­кументів.

Дослідна (основна) стадія – етап аудиту, який проходить без­посередньо на підприємстві клієнта і є основним у здійсненні перевірки.

Економіко-математичні методи – методи, які застосовують­ся при визначенні впливу факторів на результати господарських процесів з метою їх оптимізації на стадії проектування.

Економічний аналіз – система прийомів для розкриття при­чинних зв’язків, що зумовлюють результати явищ і процесів.

Експеримент – науково поставлений дослід з метою аудиту для перевірки результатів процесів, що плануються або виконані.

Експертизи – експерті оцінки, що застосовуються криміна­лістичними, судово-бухгалтерськими, товарознавчими та іншими експертизами.

Електронний обмін даними (ЕОД) – електронна передача документів між організаціями у прийнятній для введення до комп’ютера формі.

Завершальна стадія – етап аудиту, який включає узагаль­нення і реалізацію результатів аудиту.

Загальна стратегія аудиту – стратегія, яка встановлює обсяг, час і напрям аудиторської перевірки та є основою розробки більш детального плану аудиторської перевірки.

Загальні засоби контролю ІТ (General IT-controls) (згідно з Глосарієм термінів до Міжнародних стандартів контролю якос­ті, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх пос­луг: видання 2010 року) – політики і процедури, які пов’язані з багатьма прикладними програмами та підтримують ефективне функціонування засобів контролю за прикладними програмами, забезпечують безперервне належне функціонування інформацій­них систем. Загальні засоби контролю ІТ, як правило, містять засоби контролю щодо: центру обробки даних і роботи мережі; придбання, заміни та технічного обслуговування системного прог­рамного забезпечення; безпеки доступу; придбання, розробки та технічного обслуговування прикладних програм.

Загальнонаукові методи дослідження – методи і методичні прийоми, які використовуються будь-якою наукою.

Засоби контролю за доступом(Access controls) (згідно з Гло­сарієм термінів до Міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг: видання 2010 року) – процедури, розроблені для обмеження дос­тупу до онлайнових терміналів, програм і даних. Складаються з «розпізнавання користувача» та «авторизації користувача». «Роз­пізнавання користувача», як правило, спрямоване на визначення користувача за допомогою засобів його ідентифікації при вході в систему, паролів, карток доступу або біометричних даних. «Авторизація користувача» складається з правил доступу для визначення того, до яких із комп’ютерних ресурсів кожен корис­тувач має право доступу. Зокрема, такі процедури призначені для запобігання або виявлення:

а) несанкціонованого доступу до онлайнових терміналів, прог­рам і даних;

б) введення несанкціонованих операцій;

в) несанкціонованих змін файлів даних;

г) використання комп’ютерних програм несанкціонованим пер­соналом;

ґ) використання несанкціонованих комп’ютерних програм.

Зустрічна перевірка – відображення господарських опера­цій, що здійснюються між клієнтом і третіми особами; як пра­вило, перевіряється в останніх та порівнюється з даними клієнта.

Інвентаризація – (від лат. іnventarium «опис майна») – еле­мент методу бухгалтерського обліку, який є способом виявлення в натурі фактичної наявності матеріальних цінностей, грошових коштів і розрахунків; це перевірка наявності й стану об’єкта шляхом огляду, підрахунку, зважування, обміру тощо.

Індукція – метод дослідження, при якому вивчення предмета здійснюється шляхом ознайомлення не з усіма ознаками, а лише з частиною їх; висновки робляться від окремого до загального.

Комп’ютеризовані методи аудиту (Computer-assisted audit techniques) (згідно з Глосарієм термінів до Міжнародних стан­дартів контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впев­неності та супутніх послуг: видання 2010 року) – прикладні програми аудиторських процедур з використанням комп’ютера як засобу аудиту (відомі також під назвою «комп’ютеризовані методи аудиту» (КМА).

Конкретизація – метод дослідження, при якому вивчення пред­мета здійснюється шляхом огляду об’єктів за певними конкрет­ними умовами їх існування.

Контрольні замірювання робіт – прийом фактичного кон­тролю за дотриманням визначених норм.

Критерії (Criteria) (згідно з Глосарієм термінів до Міжна­родних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг: видання 2010 року) – контрольні показники, які використовують для оцінки або виз­начення предмета перевірки, включаючи контрольні показники подання та розкриття інформації, якщо це доречно. Критерії мо­жуть бути формальними або менш формальними. Можуть існу­вати різні критерії для одного й того самого предмета перевірки. Належні критерії потрібні для обґрунтовано послідовної оцінки чи визначення предмета перевірки в контексті професійного су­дження.

Критерій – засіб судження, вимірник для визначення, оцінки предмета, явища, ознака, що покладена в основу класифікації.

Лист-зобов’язання (Engagement letter) (згідно з Глосарієм термінів до Міжнародних стандартів контролю якості, ауди­ту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг: ви­дання 2010 року) – письмові умови завдання у формі листа.

Метод аудиту – сукупність прийомів, за допомогою яких оцінюється стан об’єктів, за якими здійснюється аудит.

Метод будь-якої науки – спосіб дослідження того, що є її предметом.

Моделювання – метод дослідження, при якому вивчення предмета здійснюється шляхом заміни об’єкта, який вивчається, на його аналог, модель, що містить істотні прикмети оригіналу.

Несуцільний спосіб (вибіркова перевірка) – метод, який ха­рактеризує всю сукупність одиниць за результатами обстеження певної її частини (вибіркової сукупності), відібраної випадковим чином за правилами наукової теорії вибірки.

Обліковий цикл підприємства – процес, який систематично повторюється кожного місяця, розпочинається випискою первин­них документів та закінчується складанням фінансової звітності (Форми № 1 та № 2) і має такі складові: первинні документи, рахунки бухгалтерського обліку – регістри (синтетичні та аналі­тичні), Головна книга, оборотна відомість за синтетичними рахун­ками, фінансова звітність (Баланс та Звіт про фінансові резуль­тати).

Обстеження – особисте ознайомлення з предметом досліджен­ня (обстеження місць зберігання запасів тощо).

Опитування – одержання письмової або усної інформації від клієнта або про клієнта.

Організаційна (початкова) стадія – етап аудиту, який включає вибір об’єкта аудиту й організаційно-методичну підготовку.

Перевірка документів за змістом – відповідність господар­ської операції чинному законодавству, логічна ув’язка окремих показників.

Перевірка документів за формою – наявність у документі обов’язкових реквізитів.

Перевірка документів по суті – перевірка, що дозволяє вста­новити законність і доцільність господарських операцій, правиль­ність відображення операцій на рахунках бухгалтерського облі­ку та включення до статей витрат і доходів.

Перевірка механічної точності – перевірка підрахунків і передачі інформації.

Підтвердження – одержання письмової відповіді від клієнта або третіх осіб з метою підтвердження точності інформації (під­твердження дебіторської заборгованості тощо).

Планування аудиту (згідно з МСА 300 «Планування аудиту фінансової звітності») – встановлення загальної стратегії ауди­ту для завдання та розробки плану аудиту.

Програма аудиту – детальний перелік змісту аудиторських процедур та наданих аудиторських доказів.

Процедури аудиторські – конкретні дії аудитора щодо вико­нання визначених завдань перевірки.

Середовище ІТ (IT environment) (згідно з Глосарієм термінів до Міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг: видання 2010 року) – політики та процедури, які впроваджує суб’єкт господа­рювання, а також інфраструктура ІТ (апаратне забезпечення, опе­раційні системи тощо) і прикладне програмне забезпечення, які він використовує для супроводження бізнес-операцій та успіш­ної реалізації стратегії бізнесу.

Синтез – метод дослідження, при якому вивчення предмета відбувається шляхом об’єднання в цілісність, в єднання його частин.

Системний аналіз – метод дослідження, при якому вивчення предмета відбувається шляхом огляду об’єктів як сукупності еле­ментів, що утворюють систему. В аудиті системний аналіз перед­бачає оцінку поведінки об’єктів як системи з усіма факторами, що впливають на його функціонування.

Сканування – безперервний, поелементний перегляд інфор­мації (перегляд усіх первинних документів по касі, поточному рахунку, сировині та матеріалах з метою встановлення незвич­ного факту).

Службове розслідування – сукупність прийомів перевірки дот­римання службовими особами і робітниками чи службовцями нормативно-правових актів.

Специфічні (власні) методичні прийоми аудиту – методи і методичні прийоми, які використовуються тільки аудитом та деякими суміжними з ним науками.

Спеціальна перевірка – перевірка, що здійснюється із залу­ченням спеціалістів з вузькою спеціалізацією (техніки, техноло­ги з певних виробництв); застосовується з метою виявлення різ­норідних відхилень від норм та з метою доказів фактів пору­шень та відхилень.

Спостереження – одержання загальної характеристики мож­ливостей клієнта на підставі візуального огляду.

Статистичні розрахунки – методи, які застосовуються за потреби відтворення реальних кількісних відношень.

Суцільний спосіб – спостереження, коли перевірці підлягають усі документи і записи по всіх об’єктах у регістрах бухгалтер­ського обліку та фінансова звітність.

Суцільні спостереження – прийоми статистичного спосте­реження фактичного стану об’єктів.

Технологічний контроль – контроль якості продукції, її від­повідності технічним умовам.

Узагальнення і реалізація результатів аудиту – сукупність прийомів синтезування результатів аудиту та прийняття відпо­відних рішень щодо виправлення недоліків і запобігання їх пов­торенню в майбутньому.

Фактична перевірка – перевірка кількісного і якісного стану об’єктів, який встановлюється шляхом обстеження, огляду, обчис­лення, перерахунку, зважування, лабораторного аналізу та інших способів перевірки фактичного стану активів.

Формальна документальна перевірка – візуальна перевірка правильності записів усіх реквізитів, яка полягає у виявленні безпідставних виправлень, підчисток, дописувань у тексті та цифрах, у перевірці достовірності підписів посадових і мате­ріально-відповідальних осіб.

Функціонально-вартісний аналіз – метод дослідження, при якому вивчення предмета здійснюється шляхом огляду об’єктів на стадії підготовки виробництва, що включає проектування та синтез складних систем у процесі дослідження їх функціонування.

Хімічно-технологічний контроль – контроль якості сирови­ни і матеріалів, що використовуються у виробництві продукції.

Якісна суттєвість достовірності фінансової звітності – суттєвість фінансової звітності, коли аудитор висловлює своє професійне судження для того, щоб визначити, чи мають суттє­вий характер відхилення, виявлені під час перевірки.

 

[До змісту] [Попереднє] [Наступне]

ТЕМА 7