Процес аудиту та його стадії (етапи)

Аудиторський процес (аудит) складається з трьох основних стадій (етапів):

І. Організаційна (початкова, підготовча) стадія.

Діяльність у межах цієї стадії також можна розподілити на три складові:

1. Вибір клієнта й об’єкта аудиту.

2. Організаційна підготовка:

– отримується Лист-замовлення (Лист-пропозиція) від клієнта;

– клієнт приймається або відхиляється;

– надсилається Лист-зобов’язання (Лист-згода);

– складається Договір на проведення аудиту;

– формується бригада (підбирається окремий аудитор);

– видається Наказ (розпорядження) керівника аудитор­ської фірми;

– видається Завдання на перевірку (на виконання ауди­торської роботи).

3. Методична підготовка:

– одержання відомостей про діяльність клієнта;

– попередня аналітична перевірка;

– перевірка системи внутрішнього контролю;

– попередня оцінка ризику;

– розробка загального плану перевірки клієнта;

– складання планів перевірки за конкретними об’єктами;

– розробка відповідних процедур тестування;

– розробка незалежних аудиторських процедур;

– складання програм (розширених планів) аудиту.

ІІ. Дослідна (основна, методична) стадія.

Відповідні процедури аудиту на цій стадії:

1) проведення загального тестування;

2) завершальна оцінка внутрішнього контролю;

3) корегування планів аудиту;

4) проведення незалежних тестів господарських операцій;

5) проведення аналітичних процедур;

6) проведення тестів по оборотах бухгалтерських рахунків;

7) визначення післябалансових перевірочних процедур;

8) оцінка й узагальнення отриманих результатів;

9) отримання інформації з інших джерел;

10) корегування програм (розширених планів) аудиту.

ІІІ. Завершальна (результативна) стадія.

На цій стадії необхідно:

1) згрупувати виявлені недоліки;

2) скласти накопичувальні відомості про порушення, ана­літичні таблиці, розрахунки, графіки;

3) узагальнити та відобразити результати перевірки в ауди­торському звіті (висновку);

4) обговорити результати аудиту з найвищим управлін­ським персоналом клієнта;

5) розробити проект профілактичних та попереджуваль­них дій;

6) прийняти рішення за результатами аудиту і здійснити контроль за їх виконанням (ці дії виконуються тільки з боку клієнта).

4. Види планів аудиторської фірми, їхнє
значення та використання

Одним із найважливіших етапів будь-якої діяльності (в тому числі й аудиту) є планування.

Метою планування аудиту є концентрація уваги аудитора на найважливіших напрямах аудиту, виявлення проблем, які необ­хідно перевірити більш детально.

Адекватне планування допомагає у виконанні аудиту фінан­сової звітності, зокрема:

- допомагає аудитору приділити відповідну увагу важливим сферам аудиту;

- допомагає аудитору своєчасно ідентифікувати та вирішу­вати потенційні проблеми;

- допомагає аудитору належно організовувати й управляти завданням з аудиту з метою його ефективного та кваліфікова­ного виконання;

- допомагає обрати членів аудиторської групи із завдання, що мають відповідний рівень підготовки та компетентності, щоб діяти у відповідь на очікувані ризики, а також спрощує належ­ний розподіл роботи між ними;

- полегшує управління та нагляд за членами аудиторської групи із завдання, а також огляд їх роботи;

- допомагає (де це застосовно) координувати роботу ауди­торів компонентів та експертів.

Згідно з даними провідних теоретиків та практиків аудиту, на планування в аудиті відводиться від 30 до 40 % загального бю­джету часу, цей процес є досить трудомістким (він включає роз­робку стратегії, плану(ів), проведення розрахунків суттєвості, ризиків, вибірки, тестів, складання програм (розширених планів) перевірки тощо).

Для планування своєї діяльності аудитори України повинні користуватися положеннями МСА 300 «Планування аудиту фі­нансової звітності». Метою цього стандарту є розгляд відпові­дальність аудитора за планування аудиту фінансової звітності.

Характер та обсяг заходів з планування залежать від розміру і складності суб’єкта господарювання, попереднього досвіду ро­боти з таким суб’єктом господарювання провідних членів ауди­торської групи із завдання та змін в умовах, що відбуваються під час виконання завдання з аудиту.

Метою аудитора є планування аудиту так, щоб його можна було виконати ефективно.

Планування є не окремим етапом аудиту, а швидше безперер­вним і повторюваним процесом, який часто розпочинається нев­довзі після (або у зв’язку із) завершення попереднього аудиту та продовжується до завершення поточного завдання з аудиту. При цьому планування включає розгляд часу виконання певних дій та аудиторських процедур, які потрібно завершити до виконання подальших аудиторських процедур.

Аудитор розробляє загальну стратегію виконання завдання аудиту, після цього він починає розробляти детальний план аудиту для зменшення аудиторських ризиків до прийнятно низького рівня.

В аудиторській фірмі існує три види планів:

1. Загальний план аудиторської фірми (як правило, склада­ється на рік):

№ з/п	Назва клієнта	Термін проведення	Примітки

2. Загальний план аудиту на певному конкретному підпри-ємстві:

Назва аудиторської фірми

Назва клієнта

План проведення аудиту

ТОВ _______________ _(назва)

За період 01.01.2008–31.12.2008, або за 2008 рік

У термін з 01.11.2009 по 30.11.2009

№ з/п	Заплановані види робіт (об’єкти аудиту)	Період проведення перевірки (згідно із загальним планом аудиторської фірми та дого­вором на проведення аудиту)	Виконавці	Примітки
		2 дні, або з 01.12 по 03.12

Підписи сторін, печатки, дата

Об’єктами аудиту можуть бути:

– загальні та установчі документи (статут, ліцензія, патент тощо);

– формування і зміни статутного (пайового) капіталу;

– наявність і використання кредитних ресурсів;

– необоротні активи (основні засоби, нематеріальні активи, інвестиції);

– запаси (виробничі запаси, готова продукція, товари);

– кошти (каса, рахунки в банках, векселі тощо);

– власний капітал (статутний, пайовий, додатковий, резерв­ний, неоплачений);

– довгострокові та поточні зобов’язання;

– витрати, доходи і фінансові результати;

– фінансова звітність.

Аудит може проводитись як за певним об’єктом (групою об’єктів), так і в цілому з господарсько-фінансової діяльності під­приємства.

План проведення за конкретним об’єктом аудиту.

Наприклад, об’єктом аудиту є загальні документи і власний капітал.

Назва аудиторської фірми

Назва клієнта

План аудиту

загальних документів і власного капіталу

ТОВ ________________ (назва)

За період 01.01.2011–31.12.2011, або за 2011 рік

У термін з 01.11.2012 по 04.11.2021

№ з/п	Завдання аудиту	Період проведення (згідно з планом на конкретному підприємстві)	Виконавці	Примітки
	Ознайомлення із загальними й установчими доку­ментами
	Вивчення (аналіз) наказу про облікову політику стосовно …
	Вивчення (перевірка) документів, що підтверджу­ють внески до статутного капіталу та відповід­ність статутного капіталу даним балансу й уста­новчим документам
	Порівняння даних звітності між собою та інфор­мації синтетичного й аналітичного обліку
	Перевірка операцій щодо руху на рахунках 40, 41, 46, 45, 421, 67
	Перевірка і підтвердження даних за рахунком 42 (крім 421)
	Перевірка правильності розрахунків щодо форму­вання і використання рахунків 43 і 41
	Перевірка правильності визначення фінансового результату (прибутку або збитку) та використання прибутку (особливо – суми виплачених дивідендів за привілейованими акціями – 442)
	Узагальнення матеріалів аудиту	2 дні

Підписи сторін:

Від аудиторської фірми	Від клієнта
Печатка Дата	Печатка Дата

Щодо методики цього плану необхідно зауважити: він скла­дається за методом дедукції – від загального до часткового, тоб­то від звітності за визначеним об’єктом перевірки до первинних документів, де цей об’єкт також відображається.

Аудиторові необхідно простежити весь шлях обліку за об’єктом, але щодо облікового циклу підприємства він прохо­дить його навпаки – від звітності до первинного документа (рис. 6.1).

Первинні та зведені документи

Рахунки бухгалтерського обліку (регістри синтетичного й аналітичного обліку)

Головна книга (регістр синтетичного обліку)

Оборотна відомість за синтетичними рахунками

Баланс та звітність

Рис. 6.1. Схема аудиту – зворотна до облікового циклу підприємства

5. Методика розробки програми (розширеного плану)
проведення аудиту

МСА не надають поняття програми аудиту, у цьому контексті стандарти аудиту застосовують поняття розширеного плану.

Згідно з п. Д12 МСА 300 цей план аудиту є більш детальним, ніж загальна стратегія аудиту (план аудиту за конкретним об’єктом), оскільки він включає характер, час та обсяг аудитор­ських процедур, які будуть виконувати члени аудиторської гру­пи із завдання. Планування таких аудиторських процедур відбу­вається протягом усього періоду аудиту, оскільки план цього завдання з аудиту постійно уточнюється.

Однак відповідно до практики аудиторської діяльності в Укра­їні національні аудитори використовують робочий документ ауди­тора, який має назву «програма аудиту», що за своєю сутністю є розширеним планом.

Програма аудиту є набором інструкцій для асистентів, за­лучених до аудиторської перевірки, а також засобом контролю і документування належного виконання роботи.

Програма оформляється у вигляді таблиці на кожен об’єкт аудиту окремо на підставі складеного плану аудиту за об’єктом.

Єдиної програми аудиту не існує – кожна аудиторська фірма або аудитор розробляють її самостійно для кожного об’єкта аудиту і вона залежить від багатьох факторів. У процесі аудиту до неї можуть вноситися зміни. Але складена програма має бути зрозумілою і доступною для всіх (від асистента до керівника підприємства).

Поняття і види аудиторських процедур та доказів розглядати­муться в наступній темі, а тут ці поняття будуть використову­ватися без детальних пояснень.

Розглянемо далі приклад програми аудиту загальних доку­ментів і власного капіталу – на підставі складеного у поперед­ньому пункті плану (необхідно зауважити, що у прикладі проце­дурами детально розкрито тільки завдання 1–4, інші завдання – з 5 по 9-те – студенти повинні описати самостійно).

Назва аудиторської фірми

Назва клієнта

Програма аудиту

загальних документів і власного капіталу

ТОВ ___________ (назва)

За період 01.01.2011–31.12.2011, або за 2011 рік

У термін з 01.11.2012 по 04.11.2012

№ з/п	Завдання і процедури аудиту	Аудиторські докази (від звітності до первинного документа)	Термін виконання	Виконавці	Примітки
	Ознайомлення із загальними й установчими документами
1.1	Ознайомлення з Установчим дого­вором, Статутом (яке це підприєм­ство, види діяльності, коли зареєс­тровано, хто засновники, їхня частка)	Установчий договір, Статут
1.2	Ознайомлення зі свідоцтвом про державну реєстрацію (зміни, до­повнення, перереєстрація)	Свідоцтво про державну реєстрацію
1.3	Ознайомлення з документами що­до реєстрації суб’єкта господарю­вання в різних інстанціях	Свідоцтва з фондів
1.4	Ознайомлення з дозволами і ліцен­зіями на право займатися певною діяльністю	Дозволи, ліцензії, сертифікати
1.5	Ознайомлення з протоколами зага­льних зборів і засідань певних рад	Протоколи
1.6
	Вивчення (аналіз) наказу про облі­кову політику стосовно власного капіталу
2.1	Вивчення наказу про облікову по­літику та його аналіз з точки зору правильності оформлення (2 сто­рінки без додатків – це не наказ)	Наказ про облікову політику
2.2	Перевірка методологічної й мето­дичної частини щодо обліку ВК (які види капіталу формує підприємство)	Наказ про облікову політику
2.3	Перевірка робочого плану рахун­ків щодо застосування рахунків власного капіталу та їхнього облі­ку на підприємстві	Робочий план рахунків
2.4	Перевірка й ознайомлення з поса­довими обов’язками бухгалтера, який займається обліком за рахун­ками власного капіталу	Посадова інструкція
2.5	Перевірка графіку документообігу щодо власного капіталу	Графік доку­ментообігу
2.6
	Вивчення (перевірка) документів, що підтверджують внески до ста­тутного капіталу та відповідність статутного капіталу даним балансу і установчим документам
3.1	Порівняння даних статуту з дани­ми балансу за статтею «Статутний капітал»	Статут Баланс
3.2	Перевірка документів по банку та касі щодо внесків до статутного капіталу	Квитанція до ПКО, випис­ка банку
3.3	Перевірка наявності документів та правильності їх оформлення щодо внесків основних засобів та інших активів як формування статутного капіталу	Наказ про прийняття Оцінка внеску Акт приймання передачі ОЗ або Мате­ріальний ордер
3.4	Вивчення конкретних внесків власників, безпосередньо власни­ків і видів внесеного ними майна	Статут Баланс Первинні документи
3.5	Визначення терміну погашення за­боргованості за внесками до ста­тутного капіталу і виконання цих термінів	Статут Баланс Первинні документи
3.6
	Порівняння даних звітності між собою та інформації синтетичного й аналітичного обліку
4.1	Порівняння 1 розділу пасиву ба­лансу зі Звітом про власний капі­тал на початок і кінець року (чи є відповідність певних сум)	Баланс Звіт про влас­ний капітал
4.2	Встановлення, чи були зміни у за­конодавстві або обліковій політиці стосовно …	Наказ про облі­кову політику Баланс Звіт про влас­ний капітал
4.3	Порівняння даних балансу з обо­ротною відомістю за синтетични­ми рахунками	Баланс Оборотна відомість
4.4	Порівняння даних оборотної відо­мості з даними Головної книги або з рахунками з ведення власного капіталу	Оборотна відомість Головна книга Рахунки влас­ного капіталу
4.5	Ознайомлення з усіма операціями щодо змін у власному капіталі протягом року і фіксація їх у робо­чих документах	Баланс Звіт про влас­ний капітал Первинні документи
4.6
	Перевірка операцій щодо руху за рахунками 40, 46, 45, 421, 67
	Перевірка і підтвердження даних за рахунком 42 (крім 421)
	Перевірка правильності розрахун­ків щодо формування і викорис­тання рахунків 43 і 41
	Перевірка правильності визначен­ня фінансового результату (при­бутку або збитку) та використання прибутку (особливо – суми випла­чених дивідендів за привілейова­ними акціями – 442)
	Узагальнення матеріалів аудиту

Підписи сторін:

Від аудиторської фірми	Від клієнта
Печатка Дата	Печатка Дата

Плани практичних занять

Практичне заняття 6.1