Управління аудиторською діяльністю в світі та в Україні

Головною міжнародною професійною організацією бухгалте­рів і аудиторів є Міжнародна федерація бухгалтерів (МФБ) англійською мовою це International Federation of Accountants (IFAC).

МФБ заснована у 1977 р., та за даними 2010 р. Федерація об’єднує 159 професійних організацій зі 124 країн, що представ­ляють приблизно 2,5 млн практикуючих бухгалтерів, які працю­ють у промисловості, торгівлі, державному секторі та в освіті.

МФБ забезпечує керівництво професійними бухгалтерами на міжнародному рівні шляхом виконання таких завдань:

– розробка, розвиток і підтримання на високому якісному рівні Міжнародних професійних стандартів та Кодексу етики;

– активна підтримка зближення національних професійних стандартів, особливо стандартів з аудиту, надання впевненості, етики, освіти і фінансової звітності;

– постійне покращення якості аудиту та управління фінансами;

– підтримка цінностей бухгалтерської професії для забезпе­чення постійного притоку осіб з високими моральними якостями;

– підтримання відповідності вимогам організації;

– допомога країнам, що розвиваються та переходять до ринкової економіки, у створенні та підтриманні професії,

– служіння інтересам суспільства у співробітництві з ре­гіональними бухгалтерськими та іншими організаціями.

Згідно з міжнародною практикою аудиту в кожній країні по­винна існувати вища аудиторська установа. Вона може бути створена як окрема юридична особа або ці функції виконують визначені законом уже існуючі міністерства чи відомства.

В Україні питання, пов’язані з діяльністю та професійним за­хистом аудиторів, регулюють: Аудиторська палата України (АПУ) і Спілка аудиторів України (САУ).

АПУ було створено 28 жовтня 1993 р. відповідно до першої редакції Закону України «Про аудиторську діяльність» [33], нас­тупні редакції цього Закону розкривають її повноваження; питання щодо створення, основних завдань та діяльності АПУ висвітлено в розділі ІІІ «Аудиторська палата України», ст. 12–15.

АПУ формується на п’ять років з 20-ти осіб.

14 лютого 1992 р. було створено САУ, яка є професійним громадським об’єднанням, що об’єднує на добровільних засадах чинних аудиторів. Мета його діяльності: об’єднати зусилля ауди­торів для захисту їхніх законних прав та інтересів і сприяти роз­витку аудиторської діяльності в Україні.

6. Правове регулювання аудиторської діяльності,
стандарти аудиту, професійна етика аудитора

Аудиторська діяльність в Україні здійснюється відповідно до великої кількості нормативних документів, які можна об’єднати у дві групи:

1) державні, галузеві та інші законодавчі акти (закони Укра­їни, положення, інструкції, методичні рекомендації тощо) стосов­но бухгалтерського обліку, фінансової звітності, оподаткування, господарської діяльності, права тощо;

2) закони України, аудиторські стандарти, нормативи та інші регулятори, які стосуються безпосередньо аудиторської діяльності.

Основними нормативними документами першої групи є (але необхідно наголосити, що вони мають застосовуватись аудито­ром обов’язково тільки в чинних редакціях – з останніми зміна­ми та доповненнями):

1) Господарський кодекс України [21];

2) Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» [34];

3) Податковий кодекс України [31];

4) Інструкція про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій [25];

5) План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій [30];

6) Положення (стандарти) бухгалтерського обліку (П(С)БО) 1–34 [7; додаток Л];

7) Цивільний кодекс України тощо.

До другої групи нормативних документів можна віднести:

1) Закон України «Про аудиторську діяльність» [33];

2) Міжнародні стандарти контролю якості, аудиту, огляду, іншо­го надання впевненості та супутніх послуг, редакція 2010 року у двох частинах, українськомовна версія [5];

3) Кодекс етики професійних бухгалтерів (КЕПБ) україн­ськомовна чинна версія КЕПБ, переглянутого у липні 2009 року (набрав чинності з 2011 р.) [26];

4) офіційні роз’яснення Аудиторської палати України окре­мих питань щодо застосування стандартів аудиту;

5) інші нормативні акти, прийняті АПУ.

18 квітня 2003 р. Аудиторська палата України на своєму за­сіданні № 122/2 визнала в якості національних порядок застосу­вання в Україні Стандартів аудиту та етики Міжнародної феде­рації бухгалтерів.

До останнього перекладу означених Стандартів з англійської на українську мову загальна збірка стандартів аудиту називалася «Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та ети­ки», і складалася з двох великих розділів:

1) Етика (Кодекс етики професійних бухгалтерів – КЕПБ);

2) Аудит, огляд, інші завдання з надання впевненості та су­путні послуги (Аудит, надання впевненості та супутніх послуг).

Остання редакція Стандартів аудиту у перекладі на україн­ську мову друком не видавалася, із повним змістом цих стандар­тів можна ознайомитися на сайті АПУ (посилання було надано раніше).

Відповідно до того, що предметом діяльності кожної ауди­торської фірми або приватного підприємця-аудитора є конфі­денційна інформація, надана клієнтом, то достатньо гостро пос­тають питання дотримання аудиторами професійної етики.

У зв’язку із затвердженням Аудиторською палатою України у 2003 р. в якості національних стандартів аудиту Стандартів аудиту та етики Міжнародної федерації бухгалтерів, набув чин­ності Кодекс етики професійних бухгалтерів (КЕПБ), перший з яких був прийнятий у липні 1996 р.

З 1 червня 2011 р. є чинною редакція КЕПБ, яка переглянута у липні 2009 р. [26].

Загалом текст КЕПБ поділяється на три частини (додаток Н).

Нині зупинимося на основних складових Міжнародних стан­дартів контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевне­ності та супутніх послуг (табл. 5.2).

Таблиця 5.2

Міжнародні стандарти контролю якості, аудиту,
огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг, редакція 2010 р.

Групи стандартів
Номери	Назви
Частина 1
МСКЯ 1-99	Міжнародні стандарти контролю якості (1)
Аудит історичної фінансової інформації
МСА 100-999	Міжнародні стандарти аудиту (36)
200-299	Загальні принципи та відповідальність (8)
300-499	Оцінка ризиків та дії у відповідь на оцінені ризики (6)
500-599	Аудиторські докази (11)
600-699	Використання роботи інших фахівців (3)
700-799	Аудиторські висновки та звітність (5)
800-899	Спеціалізовані сфери (3)
Частина 2
Міжнародна концептуальна основа завдань з надання впевненості
Аудити та огляди історичної фінансової інформації
ПМПА 1000-1100	Положення з міжнародної практики аудиту (6)
МСЗО 2000-2699	Міжнародні стандарти завдань з огляду (2)
Завдання з надання впевненості, що не є аудитами чи оглядами історичної фінансової інформації
МСЗНВ 3000-3699	Міжнародні стандарти завдань з надання впевненості (3)
Супутні послуги
МССП 4000-4699	Міжнародні стандарти супутніх послуг (2)

Міжнародні стандарти аудиту (МСА, номери 100–999) приз­начені для застосування у процесі аудиту фінансової звітності, але їх можна адаптувати для аудиту іншої інформації та надання супутніх послуг.

Далі в посібнику буде більш детально розглянуто окремі стандарти аудиту.

7. Організація аудиторської діяльності в Україні,
Реєстр аудиторських фірм та аудиторів

Відповідно до законодавства України, аудиторська діяльність – це один з видів підприємницької діяльності, здійснювати яку (тобто бути її суб’єктами) можуть як фізичні, так і юридичні особи.

Стаття 4 Закону України «Про аудиторську діяльність» [33] визначає, хто може бути аудитором в Україні.

Створення та діяльність аудиторської фірми здійснюється за умови дотримання обов’язкових вимог, передбачених ст. 5 вище­названого Закону.

Згідно з цим Законом, суб’єкти аудиторської діяльності (ауди­тори й аудиторські фірми) в Україні наділені відповідними пра­вами (ст. 18), мають обов’язки (ст. 19) та несуть відповідаль­ність за неякісне проведення аудиту і надання аудиторських послуг. Крім того, законодавство визначає певні умови щодо за­борони проведення аудиту (ст. 20).

Основною метою створення та діяльності аудиторської фір­ми є надання аудиторських послуг суб’єктам підприємницької діяльності та фізичним особам, а також отримання прибутку в інтересах засновників і трудового колективу аудиторської фірми.

Предметом діяльності аудиторської фірми є аудиторська діяльність, що включає практичне виконання аудиторських пе­ревірок (аудит) та надання інших супутніх аудиторських послуг (слід внести певне уточнення: так, консультування, бізнес-пла­нування тощо робити дозволяється, а от здійснювати комерцій­ну діяльність, навіть із видання чи продажу літератури з аудиту та обліку, заборонено).

Функції аудиторських фірм:

– правова;

– організаційна;

– методична;

– консультаційна;

– інформаційна.

Основні ознаки класифікації аудиторських фірм:

– характер діяльності (виконання функцій);

– обсяг послуг, що реалізовуються.

За характером діяльності аудиторські фірми поділяються на універсальні та спеціалізовані, відносно обсягу послуг, які реалі­зовуються, – на суб’єкти мікро-, малого, середнього та великого підприємництва (згідно з п. 3 ст. 55 Господарського кодексу України [21]).

Глосарій термінів до Міжнародних стандартів контролю якос­ті, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх пос­луг надає своє визначення малого підприємства.

31 жовтня 2000 р. рішенням АПУ затверджено Положення про Реєстр суб’єктів аудиторської діяльності.

В Україні аудиторські фірми та аудитори, які зареєстровані як фізичні особи – підприємці, мають право на здійснення ауди­торської діяльності тільки після включення їх до Реєстру, що підтверджується виданням Свідоцтва відповідного зразка.

В останній редакції Закону України «Про аудиторську діяль­ність» [33] поняття, положення та ведення Реєстру визначено в ст. 11, де останній називається «Реєстр аудиторських фірм та аудиторів».

Сертифікація аудиторів

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про аудиторську діяльність» [33], аудитором може бути фізична особа, яка має сертифікат, що визначає її кваліфікаційну придатність на заняття аудитор­ською діяльністю на території України.

Сертифікації аудиторів присвячено ст. 10 розділу ІІ цього За­кону (додаток Т). У ній визначено вимоги до фізичних осіб, які мають право на отримання сертифіката аудитора. Отже, право на отримання такого сертифіката мають кандидати, в яких є:

– вища економічна або юридична освіта, документ про здо­буття якої визнається в Україні (не нижче освітньо-кваліфіка­ційного рівня спеціаліста чи магістра);

– необхідні знання з питань аудиту, бухгалтерського обліку, фінансів, економіки, оподаткування та господарського права;

– досвід роботи не менше 3-х років підряд на посадах ре­візора, бухгалтера, юриста, фінансиста, економіста, асистента (помічника) аудитора.

Наявність необхідного обсягу знань для отримання сертифі­ката визначається шляхом проведення письмового кваліфікацій­ного іспиту за програмою, затвердженою АПУ.

Термін чинності сертифіката не може перевищувати 5-ти років.

Продовження терміну чинності сертифіката здійснюється че­рез п’ять років за підсумками контрольного тестування за фахом у порядку, встановленому АПУ.

Сертифіковані аудитори повинні щорічно в обсязі 40 годин здійснювати підвищення кваліфікації шляхом участі у лекціях і семінарах, які проводять тільки сертифіковані АПУ лектори за виз­наченою АПУ тематикою, яка розташована на офіційному сайті.

Плани практичних занять

Практичне заняття 5.1

Суть і предмет аудиту, регулювання та нормативно-правове
забезпечення аудиторської діяльності

Питання для вивчення та обговорення

1. Суть і значення аудиту, історія його розвитку, передумови виникнення в Україні.

2. Мета, завдання, види аудиту та їх особливості.

3. Предмет і об’єкти аудиту.

4. Місце аудиту в системі фінансово-господарського контролю.

5. Управління аудиторською діяльністю у світі та в Україні.

6. Правове регулювання аудиторської діяльності, стандарти аудиту, професійна етика аудитора.

7. Організація аудиторської діяльності в Україні, Реєстр ауди­торських фірм і аудиторів.

8. Сертифікація аудиторів.

Мета практичного заняття – оволодіння різними способа­ми визнання і класифікації об’єктів аудиту, набуття навичок від­різняти аудит від інших видів фінансово-господарського контро­лю за основними ознаками; з’ясування критеріїв щодо отриман­ня сертифіката на здійснення аудиторської діяльності різними претендентами.

Навчальний матеріал до практичного заняття 5.1

Завдання 33

1. Здійснити класифікацію об’єктів аудиту за видами.

2. Результати оформити у вигляді таблиці (табл. 5.3).

Умова завдання

Таблиця 5.3