Тов «мрія» Оборотні відомість за субрахунками

до рахунку 20 «Виробничі запаси» за 20___рік

Назва аналітичного рахунку	Одиниця виміру	Ціна, грн	Залишок на початок періоду 01.01.20__р.	Оборот за період 20___рік	Залишок на кінець періоду 31.12.20__р.
кількість	сума	Надходження	Вибуття	кількість	сума
кіль­кість	сума	кіль­кість	сума
201 «Сировина й матеріали»	×	×	×	20 545,00	×	10 000,00	×	–	×	30 545,00
203 «Паливо»	×	×	×	10 455,00	×	5 000,00	×	–	×	15 455,00
Разом	×	×	×	31 000,00	×	15 000,00	×	–	×	46 000,00

Бухгалтер ___________ (_____________________)

^{Підпис П.І.Б.}

Аналіз цієї інформації дає змогу встановити, скільки і які саме матеріальні цінності надійшли на підприємство, скільки їх використано, чи відповідають їхні залишки встановленим нор­мативним запасам; у якому становищі перебувають розрахунки з окремими дебіторами і кредиторами тощо. На підставі одер­жаної інформації приймають управлінські рішення, спрямовані на усунення недоліків і покращення роботи підприємства.

При окремих формах бухгалтерського обліку (наприклад, при журнальній формі) поширення набуває такий порядок обліку, при якому відпадає необхідність у складанні оборотних відомос­тей за аналітичними рахунками. Це досягається суміщенням ведення обліку за рахунками синтетичного й аналітичного облі­ку в одному регістрі, що дає змогу мати всі необхідні показники одночасно. Перевірка показників проводиться безпосередньо при підрахуванні підсумків в обліковому регістрі за звітній пе­ріод. Завдяки цьому витрачається менше часу на ведення обліку, підвищується достовірність його показників.

9. Методологічні основи обліку кругообігу об’єктів
бухгалтерського обліку

Кожне підприємство в процесі своєї діяльності вступає у різні економічні взаємовідносини:

– з постачальниками при закупівлі сировини, матеріалів, основних засобів тощо;

– з покупцями при реалізації продукції;

– з працівниками при розрахунках із заробітної плати;

– з кредитно-фінансовими установами – з питань кредиту­вання;

– з бюджетом – при сплаті податків і зборів тощо.

Пригадаємо, яким чином відображаються згадані вище вза­ємовідносини у бухгалтерському обліку. Шляхом господарських операцій. Але які б господарські операції не відбувались на під­приємстві, весь кругообіг об’єктів бухгалтерського обліку мож­на розподілити на три стадії

1) постачання або заготівля;

2) виробництво;

3) реалізація або збут.

Пригадаємо, що саме ці стадії, а можна ще називати їх про­цесами, відображають третю групу об’єктів бухгалтерського обліку, про що було згадано у темі 1.

Узагальнено схему кругообігу об’єктів бухгалтерського облі­ку, використовуючи термінологію економічної теорії та фор­мулу 3.1, можливо відобразити на рис. 3.17.

(3.1)

Гроші

Товар

Гроші *

Стадія постачання – передбачає витрату підприємством певної частини грошових коштів на закупівлю засобів праці та предметів праці.

З одного боку, тут беруть участь гроші як засіб платежу і міра вартості, з іншого – цінності, які купує підприємство.

Стадія виробництва – передбачає взаємодію засобів праці і предметів праці при активній ролі в цьому процесі праці – ро­бочої сили.

Результатом цієї стадії є отримання з виробництва й опри­буткування готової продукції за собівартістю на склад підпри­ємства.

Стадія реалізації – виражається в передачі готової продукції з підприємства покупцеві за цінами реалізації шляхом купівлі-продажу.

Якщо отримана виручка більше собівартості реалізованої продукції – це означає, що підприємство отримало прибуток, якщо ні – збиток.

Наступним схему, показану на рис. 3.17, відобразимо з вико­ристанням умовних рахунків обліку для спрощення візуалізації (рис. 3.18).

Так, у процесі відображення господарських операцій посту­пово будемо відкривати 9 умовних рахунків: Грошові кошти, Засоби праці, Предмети праці, Заробітна плата, Амортизація (Знос), Виробництво, Готова продукція, Реалізація продукції, Прибуток (Фінансовий результат).

Визначимо ще одну умову за рис. 3.18 – залишок на початок періоду має тільки рахунок «Грошові кошти» в умовній сумі «Х», яка складається з трьох складових – «а», «в» та «с».

Гроші

Засоби праці Предмети праці Праця

Виробництво

Продукція (за собі- вартістю)

Продукція* (за ціною реалізації)

Гроші *

І стадія

ІІ стадія

ІІІ стадія

постачання

виробництво

реалізація

 

Рис. 3.17. Загальна схема кругообігу об’єктів бухгалтерського обліку

Активний Грошові кошти

Активний Засоби праці

Пасивний Амортизація

Активний Предмети праці

Пасивний Заробітна плата

Активний Виробництво

Активний Готова продукція

Порівняльний Реалізація продукції

Пасивний прибуток

Активний Грошові кошти

Х

– а

– в

– с

+ а

+ в

– с

– в

+ в

+ с

+ с

+% а

+% а

+ П

+ П

Рис. 3.18. Схема кругообігу господарських засобів, відображена з використанням
умовних рахунків обліку

За умовним прикладом на підприємстві за звітній період відбулися такі господарські операції:

1. Частину грошових коштів у сумі «а» спрямовано на за­купівлю засобів праці:

Д Засоби праці

К Грошові кошти

2. Частину грошових коштів у сумі «в» спрямовано на заку­півлю предметів праці:

Д Предмети праці

К Грошові кошти

3. Предмети праці повністю перенесли (умовно - без залишків на суму «в») свою вартість у цьому виробничому циклі на виробництво продукції:

Д Виробництво

К Предмети праці

4. Засоби праці перенесли частку своєї вартості на виробниц­тво продукції у вигляді нарахованого зносу (амортизації) % від «а»:

Д Виробництво

К Амортизація (знос)

5. Праця перенесла свою вартість на виробництво продукції у вигляді нарахованої заробітної плати робітникам на суму «с»:

Д Виробництво

К Заробітна плата

6. Готова продукція із виробництва оприбуткована на склад за собівартістю виробництва («% а» + «в» + «с»):

Д Готова продукція

К Виробництво

7. Готову продукцію повністю (умовно – без залишків на складі) за собівартістю («% а» + «в» + «с») відпущено в реалі­зацію:

Д Реалізація продукції

К Готова продукція

8. Надійшли грошові кошти від покупця за відвантажену йому продукцію за цінами реалізації («% а» + «в» + «с») + «П»:

Д Грошові кошти

К Реалізація продукції

9. Виплачена заробітна плата робітникам у сумі «с»:

Д Заробітна плата

К Грошові кошти

10. Від реалізації продукції отримано результат – прибуток шляхом порівняння дебету та кредиту рахунку «Реалізація про­дукції (Фінансовий результат)» й визначення різниці. В означе­ному прикладі кредит був більше дебету на суму «П»:

Д Реалізація продукції

К Прибуток (Фінансовий результат)

Необхідно зауважити, що від реалізації може бути отримано і «негативний» фінансовий результат – збиток. Це означає, що ви­ручка від реалізації продукції не покриває витрат, пов’язаних з її виробництвом.

Уже було визначено, що першою невід’ємною умовою забез­печення кругообігу об’єктів обліку є процес постачання.

Він складається із сукупності операцій з забезпечення під­приємства необхідними для господарської діяльності предмета­ми праці (для виробництва – виробничими запасами – сирови­ною, матеріалами, паливом тощо, для торгівлі – товарами) та за­собами праці (основними засобами – будівлями, спорудами, автомобілями тощо).

Фактична собівартість придбаних предметів праці та засобів праці складається із купівельної вартості і транспортно-заготі­вельних витрат (це витрати на заготівлю, навантажувально-роз­вантажувальні роботи, транспортування запасів до місця вико­ристання, страхування вантажу та інші витрати, які безпосеред­ньо пов’язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні до використання у запланованих цілях).

У зв’язку з цим для обліку процесу постачання у бухгалтер­ському обліку використовуються певні синтетичні та аналітичні рахунки.

Так, операції з придбання предметів праці обліковуються без­посередньо на рахунках обліку Виробничих запасів («Сировина й матеріали», «Паливо», «Запасні частини» тощо), Товарів («То­вари на складі», «Товари в торгівлі» тощо), Малоцінних та швидкозношуваних предметів тощо.

Операції з придбання засобів праці обліковуються на рахун­ках обліку Основних засобів (Будинки та споруди, Транспортні засоби тощо), Нематеріальних активів (Ліцензії, Торговельні марки тощо).

Усі згадані вище рахунки відносно балансу є активними, то­му за дебетом цих рахунків відображаються усі витрати, пов’я­зані з придбанням засобів і предметів праці.

Але нам вже відомо, що кожна звичайна господарська опе­рація у бухгалтерському обліку відображається способом под­війного запису, тобто – на двох кореспондуючих рахунках за де­бетом одного рахунка і кредитом іншого.

При відображенні процесу постачання кредитуватися будуть рахунки, які свідчать про те, від кого надійшли виробничі запа­си, товари, основні засоби – тобто – перед ким виникає заборго­ваність за кожне надходження.

Основним з подібних рахунків є рахунок «Розрахунки з пос­тачальниками та підрядниками». Цей рахунок по відношенню до балансу пасивний, тому на ньому за кредитом відображається заборгованість перед постачальником, доки її не буде сплачено.

Основними господарськими операціями, що відображають процес постачання, будуть наступні:

1. Надійшли товари від постачальника:

Д 28

К 63

2. Надійшла сировина й матеріали від постачальника:

Д 201

К 63

3. Сплачено з поточного рахунку заборгованість перед поста­чальником:

Д 63

К 31

Наступним після процесу постачання на виробничому під­приємстві є основний і найбільший за обсягом та складністю процес – процес виробництва продукції

У торговельному підприємстві процес виробництва, як пра­вило, відсутній – після процесу постачання (закупівлі) відразу починається процес реалізації (збуту).

Вам уже відомо, що процес виробництва на підприємстві по­в’язаний з певними витратами на виробництво: сировини, мате­ріалів, палива, заробітної плати, амортизації основних засобів то­що. Крім того, підприємство здійснює витрати, пов’язані з обслу­говуванням виробництва й управлінням підприємства загалом.

Отже, бухгалтерський облік процесу виробництва повинен відобразити всі витрати на виготовлення продукції, з одного боку, і випуск готової продукції – з іншого.

Основними рахунками з відображення виробничих витрат є «Виробництво» та «Загальновиробничі витрати», а інших вит­рат, які безпосередньо не пов’язані з виробництвом – «Адмініс­тративні витрати» тощо. Ці рахунки відносно балансу активні, за їх дебетом буде відображатися збільшення (накопичення) витрат, а за кредитом – списання витрат на визначені рахунки згідно з чинним законодавством.

Надходження виготовленої продукції на склад відображаєть­ся за дебетом активного рахунку «Готова продукція», за його кредитом – собівартість списується на дебет рахунку «Собівар­тість реалізації».

Основними господарськими операціями, що відображають процес виробництва, будуть такі:

1. Відпущено зі складу у виробництво матеріали:

Д 23

К 201

2. Списано паливо, використане для загальновиробничих пот­реб:

Д 91

К 203

3. Нараховано заробітну плату виробничому персоналу:

Д 23

К 661

4. Нараховано амортизацію основних засобів адміністратив­ного призначення:

Д 92

К 131

5. Оприбутковано з виробництва на склад готову продукцію:

Д 26

К 23

Процес реалізації виготовленої продукції є останнім у круго­обігу господарських засобів.

Продукція реалізується за продажними цінами, які повинні встановлюватись підприємством так, щоб не тільки відшкодо­вувались витрати на виробництво продукції і її реалізацію, а й був одержаний прибуток для розширення власного виробництва.

Реалізація забезпечує можливість відтворення виробничих запасів і самого процесу виробництва, здійснення розрахунків підприємства за своїми зобов’язаннями (перед бюджетом за податками, перед працівниками з оплати праці, перед постачаль­никами за товарно-матеріальні цінності та послуги тощо), а також розраховується фінансовий результат від реалізації.

Для обліку процесу реалізації та розрахунків з покупцями використовуються рахунки «Собівартість реалізації», «Доходи від реалізації», «Витрати на збут», «Розрахунки з покупцями та замовниками», «Фінансові результати» тощо.

Основними господарськими операціями, що відображають процес реалізації, будуть такі:

1. Відвантажена готова продукція покупцеві за продажними цінами:

Д 36

К 701

2. Списано собівартість реалізованої готової продукції:

Д 90

К 26

3. Нарахована заробітна плата працівникам, зайнятим збутом:

Д 93

К 661

4. Надійшла на поточний рахунок заборгованість від покупців:

Д 31

К 36

5. Списано собівартість реалізованої продукції на фінансовий результат:

Д 79

К 90

6. Списано доходи на фінансовий результат:

Д 70

К 79

7. Відображено фінансовий результат – прибуток:

Д 79

К 441.

Таким чином, у темі 3 в двох лекціях розглянуто два елемен­ти методу бухгалтерського обліку – рахунки та подвійний запис Визначено поняття рахунків, їхню побудову, розподіл рахунків на активні й пасивні та правила записів на рахунках. З’ясовано принципи розподілу рахунків на рахунки синтетичного та аналітичного обліку і класифікацію рахунків за різними ознака­ми. Розглянуто структуру діючого Плану рахунків бухгалтер­ського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських опе­рацій підприємств і організацій.

Визначено суть і контрольне значення подвійного запису. Розглянуто кореспонденцію рахунків та порядок складання бух­галтерських проведень, визначено взаємозв’язок між статтями балансу та рахунками бухгалтерського обліку. З’ясовано суть, значення, види й побудову оборотних відомостей.

Розглянуто об’єкти бухгалтерського обліку з точки зору круго­обігу господарських процесів та визначення фінансового резуль­тату, що є підґрунтям для самостійного опанування дисципліни «Фінансовий облік» (до навчального плану дисципліни «Облік та аудит» питання фінансового обліку не включено).

Плани практичних занять

Практичне заняття 3.1

Бухгалтерські рахунки

Питання для вивчення та обговорення

1. Поняття про рахунки, побудова рахунків.

2. Правила записів на рахунках.

3. Взаємоз’язок між статтями балансу та рахунками бухгал­терського обліку.

4. Класифікація рахунків бухгалтерського обліку.

5. План рахунків бухгалтерського обліку.

Мета практичного заняття – засвоїти порядок записів на рахунках, поняття сальдо та оборотів, порядок підрахунку саль­до на активних, пасивних та активно-пасивних рахунках. З’ясуван­ня взаємозв’язку між рахунками і балансом.

Практичне заняття 3.2