Тема 3. Методи аудиту фінансової звітності та критерії її оцінювання



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Тема 3. Методи аудиту фінансової звітності та критерії її оцінювання



1. Яка мета застосування аудиторських процедур …

а) отримання достатніх та прийнятних аудиторських доказів;

б) отримання прибутку;

в) здійснення ефективного планування аудиту;

г) продовження дії сертифікату аудитора.

 

2. Аудиторські докази для отримання обґрунтованих висновків, на яких базуватиметься аудиторська думка, отримують за рахунок виконання …

а) процедур планування аудиту;

б) процедур оцінки ризиків;

в) подальших аудиторських процедур;

г) процедур оцінки ризиків та подальших аудиторських процедур.

 

3. Відповідно до МСА 500 «Аудиторські докази» аудитор може застосувати наступні аудиторські процедури …

а) перевірка;

б) спостереження;

в) зовнішнє підтвердження та повторне обчислення;

г) всі відповіді правильні.

 

4. Відповідно до МСА 500 «Аудиторські докази» аудитор може застосувати наступні аудиторські процедури …

а) повторне обчислення;

б) запит;

в) аналітичні процедури;

г) всі відповіді правильні.

 

5. Яка аудиторська процедура означає вивчення записів або документів, внутрішніх чи зовнішніх, у паперовій, електронній або іншій формі, або фізичний огляд активу?

а) запит;

б) перевірка;

в) аналітичні процедури;

г) повторне обчислення.

 

6. Яка аудиторська процедура являє собою нагляд за процесом або процедурою, які виконують інші особи?

а) спостереження;

б) аналітичні процедури;

в) зовнішнє підтвердження;

г) перевірка.

 

7. Яка аудиторська процедура являє собою аудиторські докази, отримані аудитором у вигляді прямої письмової відповіді від третьої сторони (підтверджуюча сторона) у паперовій, електронній або іншій формі?

а) перевірка;

б) спостереження;

в) запит;

г) зовнішнє підтвердження.

 

8. Яка аудиторська процедура являє собою перевірку математичної правильності документів чи записів?

а) повторне обчислення;

б) повторне виконання;

в) запит;

г) аналітичні процедури.

 

9. Яка аудиторська процедура являє собою незалежне виконання аудитором процедур або заходів внутрішнього контролю, які вже виконувались як частина заходів внутрішнього контролю суб’єкта господарювання?

а) повторне обчислення;

б) перевірка;

в) повторне виконання;

г) аналітичні процедури.

 

10. Яка аудиторська процедура являє собою оцінку фінансової інформації через аналіз правдоподібного взаємозв’язку між фінансовими та нефінансовими даними?

а) перевірка;

б) запит;

в) аналітичні процедури;

г) повторне виконання.

 

11. Яка аудиторська процедура являє собою пошук фінансової та нефінансової інформації від обізнаних осіб як у самого суб’єкта господарювання, так і за його межами?

а) перевірка;

б) запит;

в) повторне виконання;

г) повторне обчислення.

 

12. Використання аудиторських процедур до менш як 100% елементів у межах генеральної сукупності – це …

а) генеральна сукупність;

б) оцінка ризиків суттєвих викривлень;

в) аудиторська вибірка;

г) всі відповіді правильні.

 

13. До методів відбору елементів аудиторської вибірки належать …

а) випадковий відбір;

б) систематичний відбір;

в) відбір монетарних елементів;

г) всі відповіді правильні.

 

14. Один із різновидів відбору на основі вартісної величини, при якому обсяг вибірки, відбір та оцінка призводять до висновку в монетарних сумах – це …

а) відбір монетарних елементів;

б) випадковий відбір;

в) систематичний відбір;

г) всі відповіді правильні.

 

15. Яка з аудиторських процедур тісно взаємопов’язана з процесом проведення інвентаризації?

а) спостереження;

б) аналітичні процедури;

в) повторне обчислення;

г) запит.

 

Тема 4. Аудиторський ризик і оцінювання системи внутрішнього контролю

1. Спосіб зменшення інформаційного ризику, у випадку, якщо користувач власноруч перевіряє достовірність наданої йому бухгалтерської звітності з виїздом на місце:

а) користувач довіряє тій інформації, яка підтверджена висновком аудитора;

б) користувач інформації усуває ризик самостійно;

в) користувач вдається до ризику з метою економії витрат;

г) користувач розподіляє ризик з постачальником інформації.

 

2. Спосіб зменшення інформаційного ризику, у випадку, якщо користувач вважає, що рівень інформаційного ризику в представленій йому звітності не значний і ним можна знехтувати:

а) користувач вдається до ризику з метою економії витрат;

б) користувач інформації усуває ризик самостійно;

в) користувач довіряє тій інформації, яка підтверджена висновком аудитора;

г) користувач розподіляє ризик з постачальником інформації.

 

3. Спосіб зменшення інформаційного ризику, у випадку, якщо надійність і достовірність інформації в певних документах перевіряється і підтверджується спеціалістами:

а) користувач розподіляє ризик з постачальником інформації;

б) користувач інформації усуває ризик самостійно;

в) користувач довіряє тій інформації, яка підтверджена висновком аудитора;

г) користувач інформації усуває ризик самостійно.

4. Спосіб зменшення інформаційного ризику, у випадку, якщо при виявлені затрат на усунення інформаційного ризику користувачі приймають рішення залишитись без інформації про рівень ризику:

а) користувач інформації усуває ризик самостійно;

б) користувач довіряє тій інформації, яка підтверджена висновком аудитора;

в) користувач вдається до ризику з метою економії витрат;

г) користувач розподіляє ризик з постачальником інформації.

 

5. Ризик того, що фінансова звітність містить суттєве викривлення до початку аудиту, це:

а) ризик не виявлення;

б) ризик суттєвого викривлення;

в) ризик вибірки;

г) фінансовий ризик.

 

6. Ризик того, що виконані процедур для зменшення аудиторського ризику, не дадуть змогу виявити викривлення, це:

а) ризик суттєвого викривлення;

б) ризик вибірки;

в) ризик невиявлення;

г) ризик контролю.

 

7. Ризик того, що аудиторський висновок сформований на основі опрацьованого матеріалу відповідної сукупності, відрізняється від висновку, який можна було б зробити, опрацювавши всю сукупність матеріалів, це:

а) ризик контролю;

б) ризик невиявлення;

в) властивий ризик;

г) ризик вибірки.

 

8. Чутливість тверджень до викривлення, яке може бути суттєвим окремо або в сукупності з іншими викривленнями, не враховуючи будь-які відповідні заходи контролю, це:

а) ризик невиявлення;

б) властивий ризик;

в) ризик вибірки;

г) ризик контролю.

 

9. Ризик того, що потенційне викривлення у твердженні, яке може бути суттєвим окремо або в сукупності з іншими викривленнями, не буде своєчасно попереджено та виправлено, це:

а) ризик контролю;

б) ризик невиявлення;

в) властивий ризик;

г) ризик вибірки.

 

10. Аудиторські процедури, що являють собою оцінку фінансової інформації через аналіз правдоподібного зв’язку між фінансовими та нефінансовими даними, це:

а) повторне виконання;

б) запит;

в) повторне обчислення;

г) аналітичні процедури.

 

11. Аудиторські процедури, що являють собою пошук фінансової та нефінансової інформації від обізнаних осіб, як на підприємстві так і за його межами, це:

а) аналітичні процедури;

б) запит;

в) зовнішнє підтвердження;

г) повторне виконання.

 

12. Аудиторські процедури, що являють аудиторські докази отримані аудитором отриманої у вигляді відповіді від третьої сторони, це:

а) запит;

б) зовнішнє підтвердження;

в) повторне виконання;

г) аналітичні процедури.

 

13. Середній рівень ризику невиявлення допускається, якщо:

а) ризик контролю є високим, а властивий середній;

б) ризик контролю та властивий ризик є низькими;

в) ризик контролю є низьким, а властивий високий;

г) ризик контролю та властивий ризик є високий.

 

14. Пропорційною залежністю характеризується такі види ризику, як:

а) властивий ризик і ризик контролю;

б) ризик контролю і ризик невиявлення;

в) ризик невиявлення і властивий ризик;

г) властивий ризик, ризик контролю і ризик невиявлення.

 

15. На рівні фінансової звітності, під час аудиту властивого ризику аудитор використовує професійне судження для оцінки численних факторів, а саме:

а) рівень судження, необхідного для визначення сальдо по рахунку;

б) чесність управлінського персоналу;

в) здійснення надзвичайних і складних операцій;

г) чутливість активів до втрат або незаконного привласнення.

 

Тема 5. Планування аудиту

1. Планування аудиту – це:

а) певна послідовність дій проведення перевірки;

б) попередня стадія виконання аудиторської діяльності;

в) передбачення проведення певних контрольних процедур;

г) розробка стратегії і конкретних підходів до об’єкту аудиту.

 

2. На кого покладені обов’язки щодо розробки плану аудиту.

а) на аудитора;

б) на керівника об’єкту;

в) на загальні збори акціонерів підприємства;

г) стандартний план аудиту розроблений Аудиторської палати України.

3. До завдань аудиту на початковій стадії належать:

а) оцінка аудиторського ризику;

б) ознайомлення з бізнесом клієнта, його обліковою політикою;

в) координація робіт аудитора;

г) застосування тестів системи внутрішнього контролю.

 

4. В чому суть принципу «комплексності», який використовують в процесі планування аудиту:

а) застосування реальних і найбільш ефективних форм використання часу спеціалістів;

б) розробка декількох варіантів плану та подальший вибір найбільш оптимального;

в) забезпечення узгодженості стратегічного та тактичного планування аудиту;

г) забезпечення узгодженості всіх стадій роботи від попереднього планування до складання плану аудиту.

 

5. Обсяг планування аудиту залежить від:

а) фінансово-економічного становища в країні;

б) досвіду роботи аудитора з певним суб’єктом господарювання;

в) обраної підприємством облікової політики;

г) складності аудиторської перевірки.

 

6. В чому суть принципу «безперервності», який використовують в процесі планування аудиту:

а) застосування реальних і найбільш ефективних форм використання часу спеціалістів;

б) розробка декількох варіантів плану та подальший вибір найбільш оптимального;

в) забезпечення узгодженості стратегічного та тактичного планування аудиту;

г) оцінка активів та зобов’язань об’єкта аудиту здійснюється, виходячи з припущення, що його діяльність триватиме далі.

 

7. Вивчаючи питання «характер, час та обсяг процедур» під час розробки загального плану аудиторської перевірки аудитору слід дослідити:

а) вплив нових норм бухгалтерського обліку й аудиту;

б) вплив інформаційної технології на аудиторську перевірку;

в) залучення експертів;

г) загальний рівень компетентності управлінського персоналу.

 

8. План аудиту повинен включати:

а) характер запланованих процедур;

б) зміст та перелік тестів системи внутрішнього контролю;

в) можливі види аудиторських висновків;

г) рівень аудиторського ризику на підприємстві та способи його усунення.

 

9. Оперативне планування аудиторської діяльності передбачає:

а) розробку і складання бізнес-плану аудиторської фірми на поточний рік;

б) розробка та складання стратегічного плану;

в) коригування планових завдань та внесення змін до стратегічного плану;

г) розробка загального плану конкретної аудиторської перевірки.

 

10. Основними показниками планування аудиторської перевірки є:

а) обсяг робіт;

б) витрати на аудит;

в) оцінка аудиторських доказів;

г) кількість днів відведених на аудит.

11. Планування аудиторської діяльності можна поділити на:

а) поточне, середньострокове, довгострокове;

б) внутрішнє, зовнішнє;

в) стратегічне, тактичне;

г) стратегічне, поточне, оперативне.

 

12. В чому суть принципу «оптимальності», який використовують в процесі планування аудиту:

а) застосування реальних і найбільш ефективних форм використання часу спеціалістів;

б) розробка декількох варіантів плану та подальший вибір найбільш оптимального;

в) забезпечення узгодженості стратегічного і тактичного планування аудиту;

г) забезпечення узгодженості всіх стадій роботи від попереднього планування до складання плану аудиту.

 

13. Лист-зобов’язання на проведення аудиту обов’язково повинен містити:

а) відповідальність управлінського персоналу за фінансові звіти;

б) важливі характеристики суб’єкта господарювання та його бізнесу;

в) обставини, що вимагають особливої уваги, існування зв’язаних сторін;

г) загальні економічні фактори й умови в галузі, які впливають на бізнес суб’єкта господарювання.

 

14. Вивчаючи питання «розуміння систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю» під час розробки загального плану аудиторської перевірки аудитору слід урахувати:

а) кількість об’єктів, що їх перевіряють; вимоги щодо персоналу;

б) загальний рівень компетентності управлінського персоналу;

в) складні ділянки бухгалтерського обліку, в тому числі пов’язані з обліковою оцінкою;

г) облікову політику, прийняту суб’єктом господарювання, та її зміни.

 

15. Вивчаючи питання «координація, керівництво, нагляд та перевірка» під час розробки загального плану аудиторської перевірки аудитору слід урахувати:

а) залучення експертів;

б) загальний рівень компетентності управлінського персоналу;

в) можливість суттєвих викривлень або можливість шахрайства;

г) можлива зміна обсягу роботи на конкретних ділянках аудиторської перевірки.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-29; просмотров: 92; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.81.89.248 (0.007 с.)