Застосування АВА-терапії в Україні

Проблема корекційно-реабілітаційної роботи з особами з аутизмом гостро постала перед фахівцями у наш час, адже кількість дітей з таким діагнозом серед українського населення постійно зростає. Так, за останні 5 років частота захворюваності збільшилася майже на 20 %.[1] Слід зазначити, що на даний час найбільш ефективним та найбільш поширеним у світі методом корекції РАС вважається поведінкова терапія, а точніше її модифікація – АВА-терапія(прикладний аналіз поведінки) [3]

Актуальність проблеми полягає у тому, що в Україні АВА-терапія ще не набула достатнього поширення, ще не налагоджена сертифікована система підготовки спеціалістів. Ці фактори значно сповільнюють розвиток якісної допомоги дітям з аутизном та РАС.

АВА – це наукова дисципліна, що вивчає поведінку та впливає на неї через зміну факторів оточуючого середовища. Як метод терапія являє собою інтенсивну програму навчання дитини. «Типових» програм не існує, вони складаються для кожної дитини окремо із урахуванням актуального рівня розвитку дитини, кількості терапевтичних годин та ступеня участі батьків у реабілітаційному процесі. В індивідуальній програмі зазначені навички, яким терапіст має навчити дитину, комплекс вправ для досягнення цієї мети та корекції поведінки. Також в АВА програму можуть бути включені додаткові методи навчання, такі як навчання навичкам альтернативної комунікації PECS, логопедичний масаж, розвиток дрібної моторики і т.д.

Поведінковий підхід має дуже високі результати по корекції поведінки, що є актуальною проблемою у дітей з РАС. За допомогою систематичного впливу долаються агресія, відмова від співробітництва, проблеми з харчуванням та самообслуговуванням.

У рамки обов'язків терапіста АВА входить послідовне застосування поведінкових методів і запис даних про прогрес дитини. Застосовувати поведінкові методи можуть і фахівці в інших областях (психологи, дефектологи, логопеди), а також батьки дитини.

Поведінковий фахівець повинен вміти не тільки застосовувати поведінкові методи навчання і записувати дані, але і аналізувати комплексну поведінку, проводити оцінку початкових навичок дитини, виділяти цілі і пріоритети для роботи і проводити тренінг персоналу і батьків.

Для ефективного раннього втручання найкраще застосовувати 20-40 годин терапії на тиждень, багато з яких батьки можуть проводити самі після інструкції терапіста. Найчастіше терапіст більше зосереджений на навчанні дитини новим навичкам, а основна робота по закріпленню та узагальненню їх покладається на батьків разом із навичками самообслуговування, корекції небажаної поведінки та навчання навичкам комунікації в природньому середовищі.

Цінність програми полягає ще й у тому, що вона передбачає не тільки індивідуальну роботу з дитиною, а й групову, може застосовуватись не тільки в одній кімнаті, а й у повсякденному житті дитини, у різних ситуаціях та місцях. АВА- терапія супроводжує дитину в будь-яких видах діяльності, може бути основою інклюзивного навчання.

АВА-терапія може застосовуватися паралельно з іншими методами навчання і лікування. Наприклад, з кінезотерапією, мовною терапією, навчанням альтернативної комунікації PECS, програмою TEACCH, «social stories», сенсорною інтеграцією, нейропсихологічними корекційнми методиками, баламетрикою, медикаментозною терапією та іншими. Однак саме метод АВА-терапії офіційно визнаний найбільш прийнятним для використання при розладах спектру аутизму.[2]

Досвід використання АВА-терапії в країнах, де створена система підготовки фахівців, довів, що при її застосуванні з раннього віку в більшості випадків вдається значно знизити прояви аутичної поведінки і домогтися успіхів у навчанні.

Отже, АВА-терапія є ефективним методом корекції розладів спектру аутизму і широко застосовується в усьому світі. В Україні цей метод знаходиться все ще на стадії розвитку, що викликає необхідність налагодження системи сертифікованої підготовки спеціалістів.

Список використаних джерел

1. Карвацька Н. С. Аутизм [Електронний ресурс] / Н. С. Карвацька – Режим доступу до ресурсу: http:// www.bsmu. edu.ua /uk/news/ digest/2914-autizm.

2. Хворова Г. М. Комплексна психолого-педагогічна технологія корекції розвитку активності дитини з аутизмом: автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.03 / Г. М. Хворова. – Київ: Б.в., 2010

3. Sallows G.O. & Graupner T.D. Intensive Behavioral Treatment for Children With Autism: Four-Year Outcome and Predictors // American Journal of Mental Retardation. – 2005. – 110.

 

Сидорко Ю. В.,