Можливості використання вільно-поширюваних графічних редакторів при навчанні фізики в школі

На сьогодні вже накопичено значний досвід використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в навчальному процесі школи, який відображений в роботах Апатової Н.В, Гуревича Р.С., Єршова А.П., Жалдака М.І., Захарової Т.Б., Клочко В.І., Монахова В.М., Морзе Н.В., Ракова С.А., Рамського Ю.С., Разумовського В.Г., Христіанінова О.М. та інших. В працях зазначених дослідників наведені концепції, рекомендації, висновки стосовно використання комп’ютерних технологій в освітньому процесі загальноосвітньої школи [1].

Як зазначає Христіанінов О.М., упровадження комп'ютера у навчальний процес не тільки звільняє викладача від рутинної роботи з організації навчального процесу, а й надає змогу створити багатий довідковий та ілюстративний матеріал, поданий у найрізноманітніших формах, таких як текст, графіка, анімація, звукові й відеоелементи. Інтерактивні комп'ютерні програми активізують усі види діяльності людини: розумову, мовленнєву, фізичну, що прискорює процес засвоєння матеріалу. Отже, застосування мультимедійних засобів і технологій дає змогу побудувати таку схему навчання, в якій доречне поєднання звичайних і комп'ютерних форм організації навчального процесу, створює нову якість передавання й засвоєння системи знань [2].

Комп'ютер може використовуватися на всіх етапах процесу навчання: при поясненні нового матеріалу, закріпленні, повторенні, узагальненні та контролі рівня навчальних досягнень. Зараз, наприклад, створені програмні засоби з фізики та інших предметів навчання за допомогою яких можна не лише себе перевірити під час виконання того чи іншого завдання а й виконувати складні фізико-математичні побудови та обчислення, виконувати віртуальні лабораторні роботи чи проходити тестування. Тобто ІКТ можна використовувати майже на всіх уроках та на будь-якому етапі, зокрема і при вивченні фізики в школі.

Рис. 1. Можливості використання ІКТ у процесі навчання фізики в школі

Серед усього різноманіття програмних засобів вагоме місце займає вільно-поширюване програмне забезпечення, у тому числі освітнього та наукового призначення. Багато навчальних закладів світу, і, зокрема, України переходять до використання вільно-поширюваного програмного забезпечення в навчальному процесі.

При організації роботи комп’ютерного класу в школах слід ураховувати, що програмне забезпечення, встановлене на комп’ютерах освітніх закладів, повинне бути ліцензійним або вільно-поширюваним [3,4].

Оскільки вільно-поширювані програмні засоби поширюються за ліцензією GPL і є безкоштовними, то при організації навчального процесу варто зосередитись на вивченні вільно-поширюваних графічних редакторів. GIMP (The GNU Image Manipulation Program) — растровий графічний редактор, призначений для опрацювання графічних даних.

GIMP використовується для створення та обробки цифрових зображень, а також фотографій, наприклад: для створення графіки та логотипів, зміни розміру фотографій, маніпуляцій з кольорами зображення, комбінування зображень з використанням шарів, вилучення елементів зображення, конвертації між різними типами графічних файлів.

Для забезпечення інтерфейсу користувача в GIMP використовується кросплатформовий набір інструментів для створення графічних інтерфейсів користувача GTK+. GIMP та GTK+ спочатку були розроблені для середовища X Window на UNIX-подібних операційних системах, згодом була здійснена їх адаптація до Microsoft Windows, OS/2, а також деяких інших ОС. GTK+ підтримує велику кількість мов інтерфейсу користувача (серед них є й українська), а також дає змогу змінювати мову інтерфейсу.

До графічного редактору GIMP стандартно входять 48 пензлів, також користувач може створювати свої або додавати пензлі, створені іншими. GIMP використовує простір кольорів RGB, індексований колір або відтінки сірого (grayscale). В наступних версіях програми планується додати режим CMYK. Палітра GIMP дозволяє визначати кольори як RGB, HSV, CMYK, а також шістнадцятирічний запис кольору (зазвичай використовується в HTML). Цей редактор підтримує градієнти, що є інтегрованими з іншими інструментами для малювання. Стандартно програма містить більше 80 градієнтів, з можливістю додавати власні градієнти та змінювати існуючі. В GIMP можна застосовувати прямокутні або еліптичні виділення, виділення довільної форми, виділяти ділянки за кольором, а також виділяти суміжні ділянки (аналог інструменту Magic Wand в Adobe Photoshop), а також він може створювати контури, що містять сегменти кривих Без'є. Контури можуть бути збережені. Границі контуру і контур можуть бути заповнені кольором або градієнтом. Контури — корисний інструмент, що дозволяє створювати складні виділення. Інструмент ножиці може використовуватись для створення контуру за кольором. GIMP має приблизно 150 стандартних фільтрів та ефектів, включаючи фільтри розмивання, додавання шуму, підвищення різкості та інші.

Таким чином, аналіз стану використання вільно поширюваного програмного забезпечення при організації навчального процесу має ряд переваг: безкоштовне розповсюдження; постійне вдосконалення; україномовний інтерфейс; наявність прикладних програм, які не поступаються за якістю програмам провідних виробників. Проте, варто відзначити, що ще на сьогодні немає достатньої кількості вільно-поширюваного програмного забезпечення загального, навчального та спеціального призначення для повного забезпечення навчального процесу у середніх навчальних закладах.

 

Список використаних джерел

1. Бурдак О.О. Використання комп'ютерно-орієнтованих засобів навчання в освітньому процесі вищої школи / О.О. Бурдак // Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти: зб. наук. пр. Вип. 30-31 (34-35) [редкол.: В. Г. Кремень (голова) та ін.]. ‒ Харків: НТУ "ХПІ", 2012. – С. 309-316.

2. Христіанінов О.М. Концептуальні підходи до створення і застосування комп'ютерних презентацій навчального призначення / О.М. Христіанінов // Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах, 2006. ‒ № 2. ‒ С 59-69.

3. Злобін Г.Г. Погляд на проблему програмного забезпечення навчальних закладів // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2004. – № 1 – С. 28.

4. Інформатика. Програми для загальносвітніх навчальних закладів / За ред. М.І. Жалдака – Запоріжжя: Прем’єр, 2003. – 304 с.

 

Куник І.І.,