Різновиди роду шипшина ( Rosa ) та їх біологічні особливості

 

Шипшина цінується завдяки привабливим квіткам і плодам. Проте не лише завдяки цим ознакам цінують її. Вона є корисною харчовою добавкою, натуральним лікарським засобом і антиоксидантом.

Ягоди шипшини містять цілий комплекс необхідних людині мінералів і вітамінів, серед яких найвища концентрація вітаміну «С» (вище, ніж у лимонах, апельсинах, чорній смородині). У плодах шипшини міститься залізо, каротин, рутин, калій, фосфор, калій, марганець, магній, а також антиоксиданти (пектини, флавоноїди), дубильні речовини, фітонциди і органічні кислоти. Вживання плодів шипшини сприяє зміцненню імунітету, підвищенню опірності організму до дій бактерій, допомагає оздоровленню травної системи, сприяє уповільненню процесів старіння.

Шипшина - дикий предок, родоначальниця всіх культурних сортів троянд. Відомо близько 1400 сортів, отриманих шляхом гібридизації й відбору. Виведені сорти троянд зберігаються і розмножуються протягом багатьох років за допомогою щеплення бруньок і живців на шипшині. Це ремонтантні сорти, які квітують не один раз, а двічі на літо і навіть безперервно все літо. Завезені ці сорти з Індії та Китаю а також багатоквіткові троянди на одному кущі яких розквітає відразу до двох сотень квітів. Сорт " Тисяча красот " є тому підтвердженням [2].

Серед шипшин найбільш поширеними є:

— Шипшина зморшкувата, або троянда ругоза (R. rugosa) має найсолодші плоди в порівнянні з іншими видами. Це широко поширений вид який давно успішно натуралізувався по всій Європі та Америці. Плоди троянди ругоза легкі в обробці, багаті вітаміном «С» і цукрами. За визнанням знавців шипшин, плоди троянди ругоза володіють найкращим смаком, який за смаковими якостями нагадує журавлину. Зморшкувата шипшина дуже розростається і дає багато кореневої порослі. Вона дуже декоративна в саду завдяки великим оранжево-червоним плодам і гарним листям, жовтіючим восени. Навесні кущ вкритий запашними квітками, рожевими або білими (форма Alba). Нині виведені привабливі різновиди троянди ругоза з простими і махровими квітками.

— Шипшина травнева (R. majalis), а також її різновиди вважаються дуже цінними завдяки високому вмісту вітаміну «С» і лікарським властивостям. Плоди в куща великі, округлі, червоного кольору. Рослина поширена в середній смузі Росії, а також в північній і центральній Європі.

— Шипшина собача (R. canina) володіє найбільш цінними з лікарської точки зору плодами. Ягоди дуже великі, округлі або овальні за формою.

— Декоративні шипшини це гібриди троянди мускусної (Hybrid Musk Roses) з щільними напівблискучими і червоними молодими пагонами — мають червоні ягоди. Рекомендовані сорти: «Buff Beauty», «Felicia», «Penelope».

— Роза Мойезі (R. Moyesii) родом з Китаю. Плоди великі, насичено-червоні. Рекомендується декоративний сорт «Geranium»з яскраво-червоними квітками і ягодами.

— Шипшини, що походять з Північної Америки: шипшина лісова (R. woodsii var. Ultramontana), шипшина каліфорнійська (R. californica), Rosa spithamea та інші види[3].

Шипшина вирощується в саду як декоративний гарно квітуючий кущ, а також — для отримання їстівних пелюсток і плодів.

Троянди є дуже цінні у декоративному садівництві, їх розводять з метою одержання ефірних олій, варіння конфітур і напоїв, у парфумерії широко застосовують трояндову олію, а екстракт троянди - в косметичних засобах, у кулінарії використовуються як ароматизатор. Популярним є варення з трояндових пелюсток. З троянд роблять морозиво та лікери, у флористиці використовують для створення букетів. Догляд за шипшиною нічим не відрізняється від догляду за трояндами. Лише за винятком того, що "дикі" шипшини та їх різновиди більш невибагливі, ніж їх родичі — вишукані гібридні троянд.

Шипшина фактично не вражаються шкідниками і хворобами, не вимагає видалення квіток, які вже відквітували, прикрашають сад ягодами до пізньої осені зберігають свою привабливість.

Обрізку шипшин слід робити лише раз на рік, в кінці зими або початку весни. Під час обрізки пагонів у кущів заодно видаляють і занадто старі гілки.
Усі видові шипшини добре розмножуються кореневою порослю і насінням. Слід пам'ятати, що насіння шипшини краще проростає після проходження стратифікації при tº+5ºС[1].

Список використаних джерел

1. Горленко М.В. " Просвіта ": Жизнь растений / М.В. Горленко. – М.: «Просвещение», 1976. – 475 с.

2. Грисюк Н.М. Дикорастущие пищевые, технические медоносные растения Украины. /Н. М. Грисюк - К.: Урожай, 1989. - 196 с.

3. В.А.Нечитайло " Ботаніка вищі рослини "/ В.А.Нечитайло Л.Ф.Кучерява, Фітосоціоцентер 2003,ст.272-278.

 

Ауман А.О.,