Застосування методів арт-терапії у психокорекційній роботі з дітьми із розумовою відсталістю

Однією з основних проблем соціальної сфери нашої держави останнього десятиліття є невпинне зростання кількості дітей з вадами психофізичного розвитку. Провідне місце серед усіх форм відхилень посідає розумова відсталість (за даними МОЗ України 3% населення мають вади інтелекту). Інтелектуальний недорозвиток дітей з розумовою відсталістю позначається не тільки на розвитку їх пізнавальної сфери, на їх навчальній діяльності, на оволодінні новими знаннями, уміннями, навичками. Особливості їх розумового розвитку також мають великий вплив на соціалізацію таких дітей, емоційне реагування на різні життєві ситуації, їх поведінку та взаємодію з оточуючими тощо.

На нашу думку, для оптимізації процесу інтеграції дітей у соціальне середовище, доцільним є використання арт-терапії у комплексі з іншими корекційно-розвивальними заходами. Корекційні можливості арт-терапії зумовлюються наданням дитині з вадами розвитку можливостей для самовираження та саморозвитку, самоствердження та самопізнання. Створені дитиною у процесі арт-терапії творчі роботи та їх визнання дорослими підвищують її самооцінку, ступінь її самовизнання. Використання засобів арт-терапії пов’язано з продуктивним характером мистецтва – створенням естетичних продуктів, вихованням почуттів, переживань і здібностей дитини з проблемами інтелектуального розвитку.[3]

Важливим фактором успішного застосування методів арт-терапії у корекційному процесі є правильний підбір виду художньої діяльності для кожної окремої дитини, оскільки при виборі тем, технік, методів і засобів необхідно у першу чергу враховувати тип та ступінь порушення і відповідні можливості дитини.

Проблему розвитку та адаптації дітей із психофізичними порушеннями вивчали В. Бондар, Л. Вавіна, Т. Вісковатова, В. Засенко, О. Хохліна тощо. У своїх працях вони звертали увагу переважно на труднощі адаптації таких дітей до процесу навчання та виховання. Питання застосування арттерапії у корекційному процесі вивчали: Л.С. Виготський, О. Вознесенська,А. Захаров, В. Калягін, О. Копитін, Л. Амєтова, Н. Ветлугіна, А. Грішина,О. Деркач, Б. Айзенберг, Т. Вохмяніна, Л. Гаврильченко, Г. Добровольська,І. Євтушенко, Т. Зінкевич-Євстигнєєва, О. Караванова, Л. Комісарова,Л. Кузнєцова, І. Лєвченко, О. Мастюкова, О. Медведєва, Ю. Некрасова,Т. Овчинникова, В. Оклендер, Поваляєва, Є. Рау, М. Чистякова та ін.). [1]

Метою нашої роботи є обґрунтування застосування методів арт-терапії у психокорекційній роботі з дітьми із розумовою відсталістю.

Питання арт-терапевтичної роботи з розумово-відсталими дітьми розглядалась в працях багатьох вітчизняних та зарубіжних авторів.Вчені виділяють такі види арт-терапії:ізотерапія – терапія засобами образотворчого мистецтва (малювання, ліплення тощо), музикотерапія,казкотерапія,кінезотерапія (танцювальна терапія тощо), лялькотерапія та ін.Виділяють індивідуальну та групову форми роботи з дітьми. Для розумово відсталих найбільш рекомендованою та продуктивною є групова форма роботи, оскільки у такому випадку дитина має можливість спостерігати за результатами власних дій та їх впливом на інших дітей, дозволяє опановувати нові ролі, а також спостерігати, як рольова поведінка впливає на взаємини з навколишнім оточенням, розвиває навички прийняття рішень.[1; 3; 5]

О.А. Карабанова довела, що арт-терапія відкриває для розумово відсталих дітей широкі можливості для гри, вираження емоцій, спілкування, творчості; дозволяє спрямувати їхню художню діяльність таким чином, щоб вона позитивно впливала на розвиток їхньої особистості.[2]

М.А.Поваляєвою проведені дослідження з використання музики у роботі з дітьми з особливостями психофізичного розвитку. Вченою визначено, що метою занять з використанням музикотерапії є створення позитивного емоційного фону реабілітації (зокрема, зняття тривожності); стимуляція рухових функцій; розвиток і корекція сенсорних процесів (відчуттів, сприймання, уявлень); розгальмовування мовленнєвої функції. Музикотерапія виконує й психокорекційні завдання, зокрема: тренування спостережливості; розвиток почуття темпу, ритму, часу; розвиток розумових здібностей і фантазії; формування вербальних і невербальних комунікативних навичок; виховання вольових якостей, витримки і здатності стримувати афекти; розвиток моторики. [2]

За результатами дослідження К.О. Зелінської, Л.В. Мороза та А.І. Кравченко було встановлено, що застосування методів арт-терапії у роботі з дітьми із легкою розумовою відсталістю дозволило знизити прояви загальмованості, розгальмованості та плаксивості у 1,5 рази, а явищу розладів сну та дратівливості – на 2/3.[1]

Отже, можна стверджувати, що впровадження арт-терапії у навчально-виховний та корекційний процеси дітей із розумовою відсталістю є доцільним та ефективним. Методи арт-терапії дозволяють оптимізувати психофізичний стан таких дітей та налагодити контакт між педагогом або психологом та дитиною. Також арт-терапія є досить потужним засобом формування поведінки дітей із розумовою відсталістю, оскільки під час групових занять група виступає для дитини як модель реального життя. Таким чином, ми можемо виявити міжособистісні проблеми дитини та скорегувати їх у ігровій формі.

Отже, можна стверджувати, що арт-терапія є перспективним напрямом у корекційно-розвивальній роботі з дітьми із розумовою відсталістю.

Список використаних джерел

1. Зелінська К. О., Мороз Л. В., Кравченко А. І. Оптимізація психофізичного стану дітей з легкою розумовою відсталістюзасобами арттерапії //Редакційна колегія. – 2012. – С. 157.

2. Актуальні питання корекційної освіти (педагогічні науки). Збірник наукових праць / за ред. В.М. Синьова, О.В. Гаврилова.– Вип. V. В 2-х т., том 1 – Кам‘янець-Подільський: ПП Медобори-2006, 2015. – 348 с.

3. Прокопенко О.А. –Ігрова терапія як засіб психокорекції та психотерапіїемоційно-вольової саморегуляціїпідлітків з розумовою відсталістю – Прокопенко О. А.

4. Зелінська К. О., Кравченко А. І. Арттерапія для дітей з особливими потребами //Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серія: Соціально-педагогічна. – 2010. – №. 15. – С. 47-51.

 

5.Зелінська К. О. Розвиток комунікативних умінь молодших школярів з інтелектуальними вадами засобами арттерапії //Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Сер.: Соціально-педагогічна. – 2013. – №. 22 (1). – С. 173-181.

Тимошенко І. В.,