Робота з малюнком як засіб засвоєння оповідання учнями з вадами слуху молодшого шкільного віку

Актуальність теми. Вправи з активізації учнів з вадами слуху під час складань оповідань за малюнками відіграють велике значення, адже використання таких вправ привчає учнів словесно передавати сприйняте та збагачує їх мовлення. Вивчення та аналіз літературних джерел засвідчує, що робота з малюнком як засобу засвоєння оповідання учнями з вадами слуху молодшого шкільного віку є недостатньо вивченим, що і зумовило вибір теми даного дослідження.

Мета: виокремлення засобів для усунення недоліків в активізації учнів з вадами слуху молодшого шкільного віку під час складання оповідань за малюнками.

Першою, хто звернув увагу на важливість вивчення даної проблеми в сурдопедагогічній науці була Августа Миронівна Гольдберг - відомий вітчизняний вчений-дефектолог, перший доктор психологічних наук в Україні.

Впродовж великої кількості експериментальних досліджень та здобутому педагогічному досвіду виділяють такі недоліки в активізації учнів з вадами слуху молодшого шкільного віку під час складання оповідань за малюнками:

1.Недостатнє використання пізнавальної активності учнів.

2.Неправильне її спрямування. [1; 21]

Недостатнє використання активності учнів під час складання оповідань за малюнками можливе не лише тоді, коли учні не включаються в роботу і не виконують поставлені вчителем завдання, а й тоді, коли вони виконують надто легкі завдання, для виконання яких не потрібно докладати зусиль.

За словами Августи Миронівни вчитель, організовуючи роботу з малюнками, надмірно опікає своїх учнів. Звісно, при цьому він охоплює всіх учнів роботою, вони справляються з поставленими на уроці завданнями і, на чому вчителі особливо акцентують увагу, діти пишуть твори без помилок. І тут ми цілком згодні з науковцем, адже у таких вчителів дійсно існує хибна думка, що завдяки такій організації роботи активізується розумова діяльність учнів. Гольдберг А. М. наголошує: якщо така форма роботи запроваджується систематично, учні звикають покладатися лише на пам'ять, не використовуючи при цьому мислення. Августа Миронівна виділяє такий недолік в роботі вчителя як небажання стимулювати дітей до пошуку відповідей на поставлені запитання. Натомість власноруч коригує невірні відповіді і задовольняється тим, що учні повторюють за ним вірне формулювання. [1; 25]

Проявом недостатнього використання активності учнів під час роботи є обмеження активності учнів при складанні творів. У таких випадках робота з малюнками проходить переважно за такими етапами:

1. Бесіда з учнями за малюнком; 2. Усне, а потім письмове (на дошці) складання оповідання за запитаннями; 3. Переписування складеного колективного оповідання з дошки в зошити (або його самостійне написання після неодноразового повторення).

Доволі часто помилки активізації учнів під час складання оповідань за малюнками полягають в неправильному спрямуванні активності учнів. В якості доказів Гольдберг А. М. вказує на недостатню цілеспрямованість аналізу малюнка. Вчитель ставить учням такі запитання, які не спрямовують активність учнів на конструктивну зв’язну відповідь. Аби сконструювати розгорнуті висловлювання Августа Миронівна радить вчителям завчасно проробити значну розумову роботу з дітьми. Вчена наголошує на тому, що під час бесіди за малюнком, вчителю необхідно спрямовувати активність учнів, привертаючи їхню увагу до малюнка, на його детальний розгляд, на виявлення таких сторін, які, без спеціальної вказівки, учні самотужки не могли б помітити.

Висновки: Таким чином, можна зазначити, що погляди А.М. Гольдберг не втратили актуальності й дотепер. Активізація учнів під час складання оповідань за малюнками допомагає вчителю досягти кращих результатів у розвитку мови учнів і запобігти тих недоліків у висловлюваннях глухих дітей, які нерідко ще й досі з прикрістю відмічають сурдопедагоги у самостійних творах учнів.

Список використаних джерел

1. Гольдберг А.М. Активізація глухонімих учнів молодших класів під час складання оповідань за малюнками. В кн.: Навчально-виховна робота в спеціальних школах (для глухонімих та розумово відсталих дітей). Вип.1, К.Рад. школа.- 1960. - С. 21-29.

2. Гольдберг А. М., Розвиток писемної мови в учнів молодших класів шкіл глухих. К.: «Радянська школа», 1968 – 128 с.

Попович К. Ю.,