Арт-терапія в системі корекції особливостей соціалізації дітей з затримкою психічного розвитку

 

Соціалізація - один з важливих чинників повноцінного розвитку особистості та її ефективного функціонування в соціумі. Найчастіше соціалізація розглядається як процес входження індивіда в суспільство, активного засвоєння ним соціального досвіду, соціальних ролей, норм, цінностей, необхідних для успішної життєдіяльності в суспільстві [1, c.5].

У процесі соціалізації дітей з вадами розвитку виникає ряд проблем, передусім, це проблема ставлення суспільства і держави до таких осіб, що проявляється у створенні системи спеціальної освіти, нерівномірному розміщенні спеціалізованих освітніх закладів на території України, спеціалізованих реабілітаційних центрів у місцях проживання сімей, що виховують дітей з психофізичними особливостями [2, c. 192].

Зазвичай більшість таких дітей отримують освіту і виховуються у закритих школах-інтернатах. Подібний підхід до освіти дітей з психофізичними вадами має як позитивні, так і негативні наслідки, адже родина фактично усунута від процесу виховання. Дитина упродовж 10-12 років перебуває вдома у вихідні дні чи на канікулах. Відірвана від родини, як головного джерела розвитку і соціалізації, від оточуючого середовища, стосунків з тими, хто не має психофізичних вад, дитина почуває себе чужою в цьому суспільстві. Багато дітей мають досвід емоційної травматизації, що призводить до виникнення емоційних порушень і позначається на їх поведінці [3, c. 18]. Усе це негативно впливає на формування особистості.

До дітей-інвалідів у сім'ях, як правило, пред'являються занижені вимоги та запити, дитині не надається можливість проявити власну активність, що сприяє закріпленню інфантильності, невпевненості у собі, труднощам у спілкуванні, у встановленні міжособистісних контактів.

Ефективним методом гармонізації розвитку особистості дитини та її інтеграції в суспільство є арт-терапія. Арт-терапія здатна простими й екологічними засобами актуалізувати внутрішній потенціал кожної дитини з особливими потребами, сприяти встановленню гармонії особистості, формувати її творчу позицію [4, c. 6].

У процесі арт-терапії дитина з ЗПР отримує можливість пережити травмуючі для неї ситуації, звільнитись від стереотипної поведінки та відносин, які заважають соціальній адаптації. В ході процесу арт-терапії виявляються позитивні фактори, які покращують стан особистості. Ці фактори надають суб'єкту можливість активно контролювати компенсацію або змінювати неадекватну реакцію на ту, яка прийнята в соціумі [5, с. 20].

У спрямованому процесі соціалізації дітей з ЗПР використовують як індивідуальну, так і групову форми арт-терапії. Перевага надається груповій формі, адже саме вона дозволяє розвивати соціальні навички, дозволяє опановувати нові ролі, а також спостерігати, як рольова поведінка впливає на взаємини з оточуючими, підвищує самооцінку і призводить до зміцнення особистої ідентичності[6, c. 50].

Індивідуальну арт-терапію можна використовувати для широкого кола дітей з вадами розвитку. Особливу цінність арт-терапевтична робота має для дітей, які мають певні труднощі у вербалізації своїх переживань, наприклад, через мовленнєві порушення, малоконтактність, а також складність цих переживань та «невимовність» [4, c. 36].

Найбільш поширена у соціальній роботі з дітьми з ЗПР терапія засобами зображувальної діяльності (малюнок, ліпка), ефективність якої підтверджена у випадках: емоційної депривації, підвищеної тривожності, страхів, неадекватної самооцінки, конфліктних міжособистісних взаємин тощо. Проведення малюнкової терапії здійснюється арт-терапевтом у формі спеціальних занять, на яких дітям пропонуються різні завдання. Заняття можуть проходити у директивній (дитині пропонується тема малювання, а також надається допомога на етапі пошуку форми її вираження) і недирективній (дитині надається свобода вибору теми та форми зображення, а також емоційна підтримка; за необхідності - технічна допомога у наданні виразності дитячому малюнку) формах [6, c.57]. При проведенні малюнкової терапії використовують предметно-тематичні таобразно-символічні завдання, вправи на розвиток уяви і символічної функції; ігри-вправи з зображувальними матеріалами (фарбами, олівцями, папером, пластиліном тощо); завдання на спільну діяльність [6, c. 58].

Позитивний ефект у процесі соціальної інтеграції дитини ЗПР мають різні види музикотерапії (рецептивний, активний, інтегративний), спрямовані на моделювання позитивного емоційного стану, катарсис, вихід з психотравмуючої ситуації шляхом сприймання музики, звільнення від негативних переживань.Активна музична терапія використовується у варіантах вокалотерапії, танцювальної терапії, хореотерапії, психогімнастики. Вокалотерапія спрямована на формування оптимістичного настрою, гармонізацію внутрішнього світу за допомогою вокальної діяльності дитини з функціональними обмеженнями. Використання танцювальної терапії зумовлює усунення емоційного напруження дітей з порушеннями у розвитку, сприяє зниженню психоемоційного напруження, релаксації, регуляції емоційних станів, корекції моторної сфери тощо. Метою психогімнастики є корекція психоемоційних та моторних порушень у дітей з вадами розвитку.

Особливе місце серед видів арт-терапії з дітьми із ЗПР посідає імаготерапія. Складання історій використовується для пожвавлення почуттів дитини, вербалізації образів, асоціацій, символів, для перетворення внутрішнього занепокоєння в конкретний образ і творчого самовираження. Лялькотерапія використовується для розв'язання інтра- та інтерперсональних конфліктів, поліпшення соціальної адаптації, у роботі зі страхами, порушеннями поведінки, емоційними травмами. Казкотерапія використовує казкову форму для інтеграції особистості дитини, розвитку творчих здібностей, розширення свідомості, удосконалювання взаємодій з навколишнім світом.

Список використаних джерел

1 Вознесенська О. Особливості арт-терапії як методу /О. Вознесенська// Психолог. - 2005. - №10. - С. 5-8.

2. Кондрицька О.І. Особистісно орієнтоване виховання дитини засобами арт-терапії в процесі її соціалізації: методичний матеріал / О.І. Кондрицька// Соціалізація особистості: Збірник наукових праць/ Ред. В.П. Андрущенко, А.Й. Капська. - К.: Логос, 2005. - Т.XXIV: Педагогічні науки. - С. 191-199.

3. Синьова Є. Актуальні питання соціальної адаптації осіб з глибокими порушеннями зору/ Є. Синьова // Інвалід і суспільство: проблеми інтеграції. Збірник теоретичних та методичних матеріалів для працівників соціальних служб для молоді/ Упорядники І. Д. Звєрєва та інш. - К.: А.Л.Д., 1995. - С. 18.

4. Арт-терапія в соціальній сфері: Курс лекцій/ Сорока О.В. - Тернопіль: ТДПУ, 2008. - 86 c.

5. Артпедагогика и арттерапия в специальном образовании: Учебник для вузов/ Е.А. Медведева, И.Ю. Левченко, Л.Н. Комиссарова, Т.А. Добровольская. - М.: Академия, 2001. - 248 с.

6. Киселева М.В. Арт-терапия в практической психологии и социальной работе /М.В.Киселева. - Спб: Речь, 2007. - 336 с.

Рудський В. С.,