Дослідження антибактеріальної активності лектинів 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Дослідження антибактеріальної активності лектинів



РОСЛИН ВИДІВ РОДУ ROSA

Лектини є сполуками рослинного чи тваринного походження, які здатні до специфічного розпізнавання і зворотної взаємодії з вуглеводами, навіть якщо останні входять до складу глікопротеїдів. До лектинів належить досить велика група речовин – білки, глікопротеїди, речовини глікозидної природи. Більша частина лектинів є глікопротеїдами, в яких вміст вуглеводів коливається в широких межах від 0,2 до 30 і навіть 80%. В склад вуглеводного компоненту входять маноза, глюкоза, фруктоза, галактоза, глюкозамін. На відміну від багатьох синтетичних лікарських препаратів, лектини мають природне походження і досить високоспецифічні, тобто здатні діяти лише на певні групи клітин. Ефективність лектинів досить висока і вони, як довели клінічні дослідження, не викликають алергічних проявів [2]. Лектини - поліфункціональні. Вони беруть участь у зараженні кореня бобових рослин певними видами азотофіксуючих бактерій, також регулюють концентрацію і накопичення вуглеводів у клітинах, стимулюють ріст і поділ клітини, виконують функції запасаючого і зв’язуючого матеріалу насіння, відіграють важливу роль у міжклітинній взаємодії [1]. Отже, лектини є поліфункціональними сполуками, вивчення антибактеріальної активності яких у різних представників лікарських рослин, зокрема у шипшин, є актуальним.

Об'єкт -рослини видів роду Rosa.

Предмет -антибактеріальні властивості лектинів рослин видів роду Rosa.

Мета: дослідити антибактеріальні властивості властивості лектинів рослин видів роду Rosa.

Завдання: отримати лектинову витяжку із рослинної сировини, навчитися використовувати бактеріальний матеріал для дослідження активності лектинів, порівняти антибактеріальну активність лектинів рослин видів роду Rosa.

Методика. Дослідження антибактеріальної активності лектинів лікарських рослин проведено за допомогою методики А.Д. Луцика [3]. Ця методика дозволяє дослідити антибактеріальну активність лектинів лікарських рослин. Нами проведено експеримент, який складається з 4 етапів: виділення лектинів із досліджуваних лікарських рослин, підготовка бактеріального матеріалу для дослідження, підготовка дослідного матеріалу для вивчення антибактеріальної активності лектинів, аналіз результатів дослідження антибактеріальної активності рослинних лектинів.

Для дослідження використано рослинну сировину шипшини сизої (Rosa glauca) (рис.1), шипшини собачої (R. сanina) (рис.2), шипшини багатоквіткової (R. multiflora) (рис.3) та шипшини зморшкуватої (R. rugosa) (рис.4) на тест-об'єкті Clostridium pasteurianum.

       
   

Рис. 1. Зони пригнічення росту Рис. 2. Зони пригнічення росту

бактерій під впливом лектинів бактерій під впливом лектинів

шипшини сизої (Rosа glauca) шипшини собачої (R. canina)

       
   

Рис. 3. Зони пригнічення росту Рис. 4. Зони пригнічення росту

бактерій під впливом лектинів бактерій під впливом

шипшини багатоквіткової (R. multiflora) лектинів шипшини зморшкуватої (R. rugosa).

 

 

Після п'ятиденної інкубації зроблено виміри діаметрів зон пригнічення росту мікроорганізмів навколо дисків, просочених лектинами досліджених рослин (табл. 1).

 

Таблиця 1. Антибактеріальна активність лектинів рослин видів роду

Rosa відносно штаму Clostridium pasteurianum.

Назва виду рослини Діаметр зони гальмування росту бактерій, мм Середнє арифметичне
R. glauca 1, 0.5, 0.5, 0.3, 0.2 0,5
R. canina 0.3, 0.2, 0.3, 0.3, 0.1 0.24
R. multiflora 0.4, 0.5, 0.2, 0.1, 0.1 0.26
R. rugosa 0.5, 0.3, 0.5, 0.8, 0.3 0.48

 

Висновок. Отже, виявлено, що лектини R. rugosa мають найбільшу антибактеріальну активнсть стосовно Сlostridium pasteurianum, а R. canina — найменшу. Цей результат дає нам можливість рекомендувати використання лектинів рослинної сировини R. rugosa для подальших досліджень їхнього впливу на мікроорганізми роду Сlostridium та інші грам-позитивні бактерії.

Список використаних джерел

1. Индуцибельные лектины и устойчивость растений к патогенным организмам и абиотическим стрессам / А. В. Бабоша // Биохимия. – 07/2008. – Том 73, N7. – С.1007-1022.

2. Лектини [Електронний ресурс] // Вікіпедія. – 2016. – Режим доступу до ресурсу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B

3. Луцик М.Д. Лектины. / М.Д.Луцик, Е.Н.Панасюк, А.Д.Луцик. - Львів: Вища школа, 1981. - 150 с.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-10; просмотров: 145; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 52.15.63.145 (0.005 с.)