Розвитку для дітей із функціональними порушеннями

Музична терапія – дієвий засіб для емоційного спілкування з дитиною з дефектами психофізіологічного розвитку, корекції деяких порушених функцій (зокрема, стимуляції процесів уваги, мислення, пам’яті, мовлення, рухової та поведінкової сфери), розвитку творчих здібностей дитини та соціалізації в цілому. Протягом останніх десятиліть терапевтичну дію музики досліджували педагоги Н.Г.Кононова, Т.Е.Тютюнникова, Г.М.Хворова, Дж.Алвін. Практично апробовані цілісні системи музично-терапевтичних занять О.І.Бороздіна, С.А.Хатуцької.

Проблема музично-терапевтичних методик актуальна сьогодні, так як на основі виконаних досліджень буде корисно розробити типові навчальні програми для кожної категорії дітей із порушеннями психофізіологічного розвитку.

Мета роботи – висвітлити основні принципи методики Карла Орфа, обґрунтувати дієвість навчально-терапевтичних впливів засобами музики, розробити програму музичного виховання для відвідувачів Центру соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями Солом’янського району міста Києва.

Оригінальний зразок активної методики музичного виховання створив видатний німецький композитор, музикознавець і педагог Карл Орф. Основна мета – навчити кожну дитину музики, уникаючи стандартної імітації, заснованої на стереотипному повторенні та заучуванні, а також відійти від обов’язкового консервативного фортепіано. В основі лежить принцип імпровізації. Г.М.Хворова підкреслює, що музичний вплив стимулює власну активність дитини, заражаючись емоцією, яку несе музика, дитина легше включається в загальну діяльність, починає співати та танцювати разом з усіма [3, с.150].

Особливої уваги заслуговує склад інструментів Орфа. Велика кількість різноманітних ударних, перкусійних, шумових інструментів підібрана так вдало, що при всій виконавській простоті ми отримуємо повнозвучний багатошаровий дитячий оркестр. Згодом додається спів, гра і танець.

Корисною буде розробка програми музичного розвитку для творчої групи Центру (заняття 1 раз на тиждень протягом 90 хвилин). Усі відвідувачі мають виражені порушення інтелектуальної та мовленнєвої сфери, розгальмованість поведінки, негативізм. Необхідно стимулювати учнів до спільної творчості, спокійного врівноваженого обговорення; познайомити дітей зі зразками сучасної молодіжної музики, розвивати музичний слух, пам’ять та увагу, підтримувати у колективі творчу, дружню й життєрадісну атмосферу.

Серед сучасних українських виконавців для програми вибірково використовуємо творчий матеріал гуртів «Зарисовка» «ФЛІТ», «СКАЙ», Сергія Бабкіна, Святослава Вакарчука тощо.

Обов’язкові складові музичного заняття вдало підібрані О.Котишевою [3, с.147]: привітання, ритмічна розминка, вправи для розвитку тонких рухів пальців рук, а також мовленнєвих та мімічних рухів, спів, слухання музики, гра на музичних інструментах; варто додати елементи акторської гри. У результаті виконання такої роботи очікується підвищення концентрації уваги, стимуляція творчих здібностей дітей та покращення соціальних навичок: загальна згуртованість колективу, готовність до обговорення, взаємодопомоги та взаємної оцінки колективно виконаної роботи.

Список використаних джерел

1. Карл Орф / О. Т. Леонтьева. – М.: Музыка, 1984. – 334 с.

2. Расстройства спектра аутизма: медицинская и психолого-педагогическая помощь / А.П.Чуприков, А.М.Хворова. – Изд, 2-е, дополн. – Львов: Мс, 2013. – 272 с.

3. Система детского музыкального воспитания Карла Орфа / Л.А.Баренбойм. – Ленинград: Музыка, 1970. – 158 с.

Огородник І. О.,

Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова,

Науковий керівник: Шулигіна Л.А., канд. пед. наук, доцент кафедри педагогіки і психології дошкільної освіти та дитячої творчості