Використання психодрами як методу арт-терапії у роботі з проблемними підлітками

Проблема відхилення в поведінці - одна з центральних психолого-педагогічних проблем. Часто батьки або вчителі просять психолога «виправити», «вплинути» на проблемну дитину. При цьому в категорію "проблемних" потрапляють найрізноманітніші підлітки: невстигаючі у навчанні, недисципліновані, діти з різного роду нервовими і психічними розладами, підлітки, що стоять на обліку в комісіях у справах неповнолітніх, просто діти з неблагополучних сімей.

Підлітковий вік (10 (12) - 14 (16) років) - один з найбільш складних періодів розвитку людини. Саме в підлітковому віці переважно відбувається формування характеру та інших основ особистості. Перехід від опікуваного дорослими дитинства до самостійності, зміна звичного шкільного навчання на інші види соціальної діяльності, бурхлива гормональна перебудова організму роблять підлітка особливо уразливим і податливим до негативних впливів середовища.

Ще на початку ХХ століття К. Роджерс звернув увагу на те, що для роботи з проблемною дитиною недостатньо сформулювати зміст запиту і зрозуміти причин труднощів. Важливо створити такі умови, які сприяли б розвитку особистості підлітка в цілому, змусили б його відмовитися від наявних у нього негативних форм поведінки, установок, і створити нові. З цим завданням успішно справляється сучасна Арт-терапія. [1, с. 115-116].

Арт-терапія, особливо групова, відкриває безліч можливостей. Наприклад імпровізаційність дії дає учасникам високий ступінь свободи, самовираження; безоціночність ситуації дозволяє кожному учаснику більш повно і адекватно виражати власні почуття і переживання, не побоюючись оцінки та порівняння; високий рівень включеності в події, що відбуваються, дозволяє учасникам більш глибоко і повно усвідомити і пропрацювати власні проблеми; створення атмосфери колективного естетичного переживання створює сприятливий емоційний фон. Таким чином, Арт-терапевтичні заняття дозволяють кожному учаснику не тільки залишатися самим собою, але і не травмують порівнянням з іншими, що часто викликає різку і запальну реакцію серед підлітків, блокуючи їх відкритість і відвертість.

Цікавою і ефективною технікою Арт-терапії є психодрама, створена Я. Морено. Класична психодрама - це терапевтичний груповий процес, в якому використовується інструмент драматичної імпровізації для вивчення внутрішнього світу клієнта. Вона ґрунтується на припущенні, що дослідження почуттів, формування нових відносин і зразків поведінки більш ефективно при використанні дій, реально наближених до життя в порівнянні з використанням вербалізації. Таким чином правильно організована психодрама може допомогти в діагностиці, корекції і профілактиці негативних особливостей поведінки підлітків [2, с. 98].

Центральне місце в психодрамі займає рольова гра - прийом, який полягає у виконанні будь-якої ролі в аматорському вигляді. У поведінковій терапії її використовують для розучування і вдосконалення бажаної і адаптивної поведінки.

Той член групи, який є суб'єктом конкретної психодраматичної дії, називається протагоністом. Протагоніст, зображуючи події зі свого життя, має рідкісну можливість дати власну інтерпретацію минулого життєвої ситуації перед групою рівних партнерів, які співчувають йому. Учасник, задіяний в роботі з протагоністом, виконує роль "Допоміжного Я», яке уособлює всіх значущих інших людей в житті протагоніста [3].

Отже, психодрама, як метод Арт-терапії має значний потенціал для трансформації вербального обміну думками в активне самодослідження особистості шляхом проживання життєвих ситуацій. В свою чергу психотерапевт, піддаючи їх аналізу, має змогу допомогти проблемним підліткам змінити невдалі стереотипи поведінки.

 

Список використаних джерел

1. Ремшмидт Х. Подростковый и юношеский возраст: Проблемы становления личности: Пер. с нем. – М.: Мир, 1994. – 320 с.

2. Морено Я. Психодрама. / Серия «Психологическая коллекция». -М.: Апрель Пресс, Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001. – 528 с.

3.Кьелл Рудестам. Групповая психотерапия. Психокоррекционные группы: теория и практика. [Электронный ресурс]: − Режим доступа: http://psylib.org.ua/books/rudes01/index.htm

Ридько Н. Є.,