Пісочна терапія у корекційно-розвивальній роботі з дітьми із порушеннями психофізичного розвитку

Пісочна терапія у контексті арт-терапії широко використовується у роботі з дітьми та дорослими. Застосування піскової терапії найбільш підходить для роботи з дітьми дошкільного віку. Особливо потребують такої терапії дошкільнята з ЗПР, проявами гіперактивної поведінки, порушеннями функцій опорно-рухового апарату. У ролі ведучих характеристик дошкільнят із порушеннями психофізичного розвитку виділяють слабку емоційну стійкість, порушення самоконтролю у всіх видах діяльності, агресивність поведінки і її провокуючий характер, труднощі пристосування до дитячого колективу, метушливість, часту зміну настрою, відчуття страху.

Теоретичним фундаментом пісочної терапії може вважатися розроблена К. Юнгом техніка активної уяви, яка несе в собі величезний потенціал індивідуального та колективного підсвідомого. К.Г. Юнг стверджував, що процес «гри в пісок» вивільнює заблоковану енергію і активізує можливості самосцілення, що закладені в людській психіці.

Метою застосування пісочної терапії у корекційно-розвивальній роботі є:

– формування комунікативних навичок;
– поліпшення пам’яті, уваги та образного мислення;
– розвиток дрібної моторики рук;
– позбавлення від тривоги і страхів.

Ігри з піском є одним із компонентів сенсорного виховання. Сенсорне виховання дуже важливий компонент, адже знання про природу засвоються краще, коли дитині запропонують не просто подивитися на об'єкт природи, але ще й помацати його, тобто обстежити. Пісок в роботі з дітьми використовується для розвитку сенсорно-перцептивних здібностей, зокрема тактильно-кінестетичної чутливості. Пісок може мати різні властивості: холодний, теплий, сухий, мокрий, сипучий. Ці поняття дитина засвоює на заняттях з пісочної терапії. Під час проведення ігор звертаємо увагу дітей на зміну тактильних відчуттів, спону­каючи їх до висловлювань, по­рівнянь. Спочатку показуємо рухи в піску, потім діти повто­рюють їх. Малюки виконують рухи разом з дорослим — «ру­ка в руці», а старші дошкільни­ки можуть запропонувати і свої варіанти гри [3, c. 156-160].

Діти з порушеннями функції тактильної системи можуть бути гіпер- чи гіпочутливими до дотику, або ж у них спостерігаються проблеми вибірковості тактильної чутливості. Деякі діти надто чутливі до тактильних стимулів. У них можуть бути труднощі із сенсорною модуляцією, і вони не здатні пригнічувати (затримувати) чи відсіювати тактильні відчуття. Відповідно вони надмірно часто відчувають свій одяг на шкірі, волосся на шиї, окуляри. Їм складно сконцентруватися на інших відчуттях. Інші діти гіпочутливі до дотику. Вони мають труднощі у орієнтуванні у відчуттях від дотику та можуть мати мовленнєві порушення пов’язані із гіпочутливістю тактильної системи [1, c. 47-51].

Відчуття рук та пальців, планування рухів дрібної моторики та увага можуть розвиватися за допомогою тактильної активності. Відчуття дотику необхідно для маніпулювання предметами руками і пальцями. При застосування пісочної терапії необхідно поєднувати завдання які можуть викликати дискомфорт, з сильними натисками і пропріоцептивними впливами для посилення зворотного сигналу про дотик.

Також використання різних предметів, іграшок у процесі роботи з піском дозволяє педагогу будувати заняття на будь-які теми та збагачувати словниковий запас дитини, знання про природу та навколишній світ. Ігри-заняття та ігри-казки сприяють формуванню дітей поведінки, навичок спілкування та розвиток емоційного світу дошкільнят [1, c. 134-138].

Отже, застосування пісочної терапії у корекційно-розвивальній роботі дозволяє створити оптимальні умови для розвитку творчого по­тенціалу дитини з порушеннями психофізичного розвитку, активізації її просторової уяви, образно-логічного мислення, тренування дрібної моторики рук та подолання проблем з тактильною системою. У процесі колективних ігор дитина усвідомлює морально-етичні норми, у неї формується гармонійний образ світу. У дошкільних закладах пісочна терапія застосовується під час розвивальних занять, у психолого-педагогічному проектуванні та в іграх протягом дня, як інтеграція різних ліній розвитку та форм роботи з дітьми.

Список використаних джерел

1. Элен Як, Паула Аквилла, Ширли Саттон Строим мостики с помощью сенсорной интеграции, 3-е изд.; Терапия для детей с аутизмом и другими первазивными расстройствами развития: [Пер. с. англ. В.Г. Мартиросян, Н. А. Шафинская, Носик М. В. Под. ред. О. А. Шлёнской]. – Белая Церковь: ПАО «Белоцерковская книжная фабрика», 2016. – 240 с.

2. Федій О.А. Естетотерапія. Навчальний посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 256 с.

3. Штейнхардт Л. Юнгианская песочная психотерапия. - СПб.: Питер, 2001. - 320 с.

 

Козіцька Г.Ю.,