Секція 3. Концептуальні засади інноваційних підходів в природничих та фізико-математичних науках

Андрєєва А.М.,

Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова,

Науковий керівник: канд. фіз. - мат. наук, професор,

Завідувач кафедри методології та методики навчання фізико-математичних дисциплін вищої школи Горбачук І.Т.

ОСНОВОПОЛОЖНИК СУЧАСНОЇ РЕНТГЕНОЛОГІЇ

Сьогодні ми користуємося здобутками видатних вчених, які зробили величезний крок вперед, глибоко не замислюючись над цим. Так, наприклад, відомий фізик, професор, громадсько-культурний діяч України – Іван Павлович Пулюй, розробив пристрій, який став фундаментом для відкриття Вільгельмом Рентгеном всесвітньовідомого Х-випромінювання.

Народився Іван Пулюй 2 лютого 1845 року в містечку Гримайлові, що на Тернопільщині. Починаючи з дитячих років хлопчик виявляє не абияку жагу до знань, велику працездатність і неймовірний талант.

Спершу в 1864 році він закінчив Тернопільську гімназію, а згодом у 1869 році отримав відзнаку за навчання на богословському факультеті Віденського університету. Однак, доля склалася інакше, йому судилося присвятити все своє життя фізиці. Так розпочинається нова віха в життєписі науковця.

Іван Павлович від'їздить до Австрії, де під керівництвом професора Августа Кундта, вивчає електротехніку, з відзнакою захищає дисертацію «Залежність внутрішнього тертя газів від температури» (1875 рік) та отримує ступінь доктора Страсбурзького університету.

Саме в цей час відбувається активне вивчення електричних явищ в трубках та проведення безлічі різноманітних дослідів і експериментів, що згодом були висвітлені у "Віснику Віденської Академії наук" (1880-1882) та опубліковані у статті Сяюча матерія і четвертий стан речовини.

Врешті-решт, здійснилася неймовірна подія, вчений винайшов лампу з антикатодом, вмонтованим у трубку слюдяною пластинкою так, що спричинило появу невидимого випромінювання. Але його можна легко перетворити на видиме завдяки барієво-платиново-ціаністому екрану.

Оскільки Вільгельм Рентген був асистентом Августа Кундта, то він спираючись на вже отримані здобутки та розробки Івана Пулюя в галузі вивчення катодних іонізуючих променів, лише через 14 років потому опублікував заключні висновки у статті Про новий рід променів.

Ми не можемо напевно відповісти чому Рентген так зацікавився цим явищем, бо всі робочі щоденники і листи, за його заповітом, після смерті вченого були знищені.

Отже, на основі вищезазначеного ми можем вважати, що саме Іван Пулюй заклав основні принципи конструкції Х-променевих трубок, він є співавтором відкриття та одним із засновників Х-променології як науки.

Якщо говорити про сучасний стан використання даного відкриття, то воно не зупинилось на одному місці. Бо в таких галузях як нейрохірургія та радіаційна онкологія застосовують багато різноманітних приладів для лікування ракових утворень. Наприклад, як TomoTherapy® HD (комп’ютерний томограф) та кібер-нож дозволяють швидко та ефективно підвести дозу випромінювання до будь-якого ураженого органу під потрібних кутом.

Список використаних джерел

1. Гайда, Р. П. Іван Пулюй та становлення науки про Х-промені / Р.П. Гайда; НАН України. Ін-т фізики конденсов. систем. — [Препр.]. — Львів, [1997]. — 62 с.: іл. — Бібліогр.: с. 59-62.

2. Наукові доповіді НУБіП 2012-4 (33) http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Nd/2012_4/12mop.pdf. Видатний фізик, організатор вищої освіти і науки Γ.Γ.

3. https://na-skryzhalyah.blogspot.com/2016/03/blog-post_68.html

4. http://www.romanenko.biz/ua/library/article_pulyui.html

Андрєєва А.М.,

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова

Науковий керівник: канд. фіз. мат. наук, професор,

Завідувач кафедри методології та методики навчання фізико-математичних дисциплін вищої школи Горбачук І.Т.

ЛЮБОМИР РОМАНКІВ

«Наполегливо іди далі. Вкладай у свою працю серце, розум та душу. Дай волю своїм ідеям – щоб вони могли квітнути в інших»

Любомир Романків

Цей вислів, автором якого є провідний науковець компанії IBM в галузі комп'ютерних технологій, адресує нам, активній і завзятій молоді ХХІ покоління!

Чому саме ми згадали про винахідника магнітно-опірних мікроголовок для запису інформації? Бо його ім’я нерозривно пов’язане з виникненням жорстких дисків та персональних комп’ютерів, що свого часу стало вибуховим «бумом» на ринку попиту та в сфері послуг.

Любомир Романків народився 17 квітня 1931 року у місті Жовква, Польська Республіка, тепер Україна. Він розумівся на хімічній інженерії, електрохімії, металургії та матеріалознавстві, за що отримав ступінь доктора філософії в Массачусетському технологічному інституті. Завдяки набутим знанням, разом із колегою Девідом Томсоном, розробив проект з використанням фотолітографії та гальванічних методів. Це дало змогу зберігати дані на магнітних дисках, зменшуючи їх розмір від 63 см до 6 см в діаметрі.

Саме завдяки розробці українського вченого, магнітного диска, всесвітньовідомий Стів Джобс презентував перший настільний комп’ютер.

Якби все склалося інакше, то сьогодні людство назавжди залишилося осторонь від інноваційних цифрових технологій, інтернету, генної інженерії, геноміки, Міжнародної космічної станції та безліч речей. що так міцно увійшли у використання.

Не менш вагомою є його громадська діяльність відносно розбудови «Пласту» в Україні. Як активний свідомий член 29-го Куреня Уладу пластових сеньйорів (УАС) «Сіроманці» нагороджений вищими пластовими відзнаками.

Тож, ми можемо пишатися та надихатися здобутками шляхетних українців!

Список використаних джерел

1. http://blacksea-scouts.ucoz.ru/news/nachalnij_plastun_ljubomir_romankiv/2012-08-30-255

2. http://24tv.ua/ukrayinets_bez_yakogo_stiv_dzhobs_ne_stvoriv_bi_pershiy_kompyuter_n662404

3. http://www.ukrainians-world.org.ua/ukr/peoples/8e8e6cbbb79e37e8/

 

 

Банак А.М.,