Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Діагностика самооцінки людей з вадами слухуСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Кожного дня люди спілкуються один з одним, взаємодіють з навколишнім світом, вступають у міжособистісні взаємини різного характеру. У більшості випадків, міжособистісні відносини залежать від самої особистості, зокрема її індивідуальних значущих якостей, як позитивних, так і негативних, які найкраще виявляються через рівень самооцінки людини. Самооцінка відіграє важливу роль в становленні механізмів саморегуляції і впливає на розвиток міжособистісних відносин. В свою чергу розвиток міжособистісних відносин впливає на формування гармонійної особистості та розвитку у дитини з вадами слуху адекватної самооцінки. Як тільки дитина з вадами слуху усвідомить себе як особистість і буде рефлексувати власну діяльність, вона почне краще розуміти свою поведінку та взаємодіяти з іншими людьми. Актуальність дослідження самооцінки дітей з вадами слуху пов’язана із недостатньою кількістю робіт присвяченим цьому питанню. Формуючись в процесі всієї життєдіяльності особистості, самооцінка, у свою чергу, виконує важливу функцію в її розвитку, виступає регулятором різних видів діяльності та поведінки людини. Від самооцінки дитини з вадами слуху залежить характер спілкування, відносини з іншими людьми, успішність його діяльності, подальший розвиток особистості. Мета роботи: діагностувати рівень самооцінки у дітей підліткового віку. Від самооцінки залежать взаємовідносини людини з оточуючими, її відношення до успіхів та невдач, тим самим самооцінка впливає на ефективність діяльності людини. Самооцінка впливає і на те, як особистість оцінює можливості і результати діяльності інших. Адекватна самооцінка у дітей з вадами слуху з одного боку є основою регуляції особистої поведінки, з іншої – запорука успішного встановлення міжособистісних відносин (Колесник І.П., Петрова В.Г., Прилепська Т.М., Нудельман М.М., Гозова О.П. та ін). Для експериментального дослідженні щодо діагностики самооцінки дітей з вадами слуху нами було використано методику Рене Жиля. У дослідженні брали участь 11 учнів підліткового віку з порушеннями слуху спеціальної загальноосвітної школи-інтернату №18 м. Києва. З кожною дитиною тест проводився індивідуально, з додатковим, якщо вимагала ситуація, поясненням певних життєвих ситуацій. Отже, за результатами нашого дослідження було виявлено, що найбільший прояв відношень до оточуючих людей учні з вадами слуху виявляють до матері (60%), що є свідченням адекватного розуміння найближчого оточення, рідної людини і свого місця в сім’ї. У своїх дослідженнях Е. Еріксон вважає, що наявність тісного та емоційно насиченого контакту з матір’ю є основою розвитку у дитини самостійності, впевненості у собі, незалежності і в той же час теплого, довірливого відношення до інших людей. За результатами обстеження за методикою Р.Жиля показник по шкалі «Соціальна адекватність поведінки» занадто занижена (14,5%), що свідчить про домінування агресивної реакції поведінки дітей. При цьому спостерігається яскрава тенденція до ізоляції від однолітків (шкала №11 «Закритість, обережність» 23%), що впливає на відношення до друзів та подруг (шкала №6 «Відношення до подруги та друга» 11,5%). Слабке включення до взаємодії з однолітками (занижений показник по шкалі №10 «Комунікабельність» 11%) при наявності тенденції до лідерства та домінування (середній показник по шкалі №9 «Домінування» та низький показник по шкалі №12 «Соціальна адекватність поведінки») може говорити про те, що сфера взаємодії «дитина-дитина» для дітей з вадами слуху є конфліктною. В основі цього конфлікту, ймовірно, лежить протиріччя між «я» та «ми», коли дитина має бажання, але не може увійти в референтну групу однолітків, хоча і в фантазіях бачить себе лідером. Таким чином, у досліджуваних дітей спостерігається потяг до взаємодії з іншими дітьми, бажання утвердитись в їх очах, проте в реальності спостерігаємо невміння вірно будувати свою поведінку відповідно нормам. В сфері сімейних відношень варто відмітити відмову дітей з вадами слуху від контактів з бабусею та дідусем (18%), середній показник по відношенню до брата та сестри (43,5%), що, як результат, впливає на встановлення адекватних міжособистісних відношень з людьми. Дуже низький показник ми бачимо по шкалі №3 «Відношення до мами і тата як до батьків» (24%), що свідчить про не сприймання батьків як єдиного цілого. На жаль, низький показник демонструє шкала №8 «Допитливість» (26,5%). Суть параметра «допитливість» близьке до таких понять як «пізнавальна спрямованість», «пізнавальна ініціативність», проте в тесті Р.Жиля «допитливість» має суть «близькість до людини, яка щось розповідає», «залежність від дорослого». Також низький показник має шкала №11 «Закритість, обережність» (23%). Цей фактор позитивно корелює з інтелектом. Таким чином, діти, які зображують себе на картинках методики усамітненими, є більш інтелектуально розвинутими і в цьому сенсі більш незалежними, спрямовані не стільки на відношення «людина-людина», скільки на відношення «людина-предметний світ». Цікавим виявився факт низького показника по відношенню до вчителя (шкала №7). Це свідчить про те, що діти, на жаль, не вважать його авторитетом. Таким чином, діагностуючи рівень самооцінки дітей з вадами слуху методикою Р.Жиля нами було виявлено наскільки учні почувають себе адекватно і позитивно, формуючи свою самооцінку особистості в сфері міжособистісних відносин. Надалі нами плануються подальші експериментальні дослідження з проблеми вивчення рівня самооцінки учнів з вадами слуху підліткового віку. Список використаних джерел 1. Богданова Т.Г. Сурдопсихология: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений. -- М.: Академия, 2002. - с. 60-63 2. Р.Жиля тест-фильм// Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь справочник по психологической диагностике. Киев, 1989 [Електронний ресурс].- Режим доступу: www.psyoffice.ru/150-burlachuk-l.-f.-morozov-s.-m.-slovar-spravochnik.html 3. Методика Рене Жиля // Лучшие психологические тесты / Под ред. А.В.Кудряшова. Петрозаводск, 1992 [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://forum.myword/index.php?/files/file/13410-luchshie-psihologicheskie-testi/
УДК: 378.091.3:911.2 Вакуліна О.І,
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-10; просмотров: 190; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.144.242.149 (0.006 с.) |