Дослідження динаміки зміни кількісного та якісного складу мікрофлори метрополітену міста києва протягом доби

Метро – один з найзручніших видів громадського транспорту, який до того ж є візитівкою міста. В метрополітені постійно знаходиться велика кількість людей, тож працівники не мають можливості повністю ретельно прибирати приміщення, а лише встигають час від часу мити підлогу і проводити поверхневе прибирання. Це зумовлює актуальність дослідження чистоти метрополітену.

Бути здоровим – це головне бажання кожної людини. У підтримці здоров'я важливу роль відіграє збереження нормальної мікрофлори організму. Мікрофлора в широкому сенсі – це сукупність різних мікроорганізмів. На поверхні шкіри найчастіше виявляються непатогенні стафілококи і стрептококи, різні спороутворюючі і неспороутворюючі палички, дріжджові гриби. У глибоких шарах шкіри знаходяться в основному непатогенні стафілококи. Патогенні мікроби, що потрапляють на шкіру, незабаром гинуть внаслідок антагоністичної дії на них нормальної мікрофлори шкіри і згубного впливу виділень різних залоз. При забрудненні шкіри та мікротравмах можуть виникати різні гнійничкові захворювання, що викликаються патогенними стафілококами і стрептококами. Тому чистота шкіри забезпечує здоров’я та комфорт нашому організму [2, С. 233-234].

«Щодня співробітники метрополітену проводять повне прибирання всередині вагонів, а зовні вагони миються 2 рази на місяць» - свідчать ЗМІ [1]. Американські вчені стверджують, що шансів заразитися небезпечним захворюванням у метро не більше, ніж у будь-якому іншому місці [3]. Тому ми вирішили провести дослідження для вивчення даної проблеми в нашій столиці. Новизною нашого дослідження є вивчення динаміки зміни кількісного складу мікрофлори метрополітену протягом доби.

Об’єктом даного дослідження є кількісний та якісний склад мікроорганізмів з поручнів вагонів метро червоної лінії «Лісова – Академмістечко». Предмет – мікрофлора громадського транспорту. За мету було прослідкувати динаміку зміни кількості мікробів на поручнях протягом доби. Відповідно до мети нами були поставлені наступні завдання: зібрати зразки мікрофлори в громадському транспорті; висіяти зібрані мікроорганізми на поживне середовище; після інкубації порівняти кількісний та якісний склад колоній мікроорганізмів; зробити висновки про якість прибирання метрополітену протягом доби.

Дослідження проведено в мікробіологічній лабораторії кафедри біології НПУ імені М.П.Драгоманова. Виконання дослідження здійснено наступним чином: ватною паличкою змоченою водою зібрано мікрофлору поручнів вагона метрополітену з площі 1 см²; проби взято зранку (7:00), вдень (14:00) та увечері (21:00) на станції м. Житомирська; після отримання зразків ватні палички поміщено в поліетиленові пакети; в мікробіологічній лабораторії кожну ватну паличку помістили у 1см³ дистильованої води для насичення її мікроорганізмами; отримані суспензії мікроорганізмів висіяли на поживне середовище в чашки Петрі та помістили в термостат для пророщування (рис.1-3); підрахунок кількості колоній здійснювали на 3-й та 5-й дні інкубації (табл.1).

Рис.1. Колонії мікроорганізмів, зібраних зранку

Рис.2 Колонії мікроорганізмів, зібраних вдень

Рис.3. Колонії мікроорганізмів, зібраних увечері

 

Табл. 1. Кількісний та якісний склад мікрофлори поручнів метрополітену

в різний час доби

Пора доби, час	Колір колоній на поживному середовищі	Кількість колоній через 3 дні	Кількість колоній через 5 днів	Загальна кількість колоній мікроорганізмів
Ранок, 7:00	білий		-
жовтий
оранжевий	-
рожевий	-
День, 14:00	білий
жовтий	-
оранжевий
Вечір, 21:00	білий		К-кість не змінилася, збільшилися розміри колоній.
жовтий
оранжевий
червоний
пліснява

 

На чашках Петрі, які містили мікроорганізми, зібрані зранку (7:00), нами було виявлено на третій день інкубації – 5 білих, 15 жовтих колоній бактерій, на п’ятий день інкубації – 8 жовтих, 11 оранжевих (загальна к-сть – 21). На посіві мікробів, зібраних удень (14:00) знаходиться 3 білих, 10 оранжевих на третій, і 2 білих, 12 жовтих і 4 оранжевих колоній бактерій на п’ятий день інкубації (загальна к-сть – 18). Після інкубації мікробів, зібраних у вечірню пору (21:00), виявлено 44 білих, 20 жовтих, 2 оранжевих, 3 червоних та 1 колонію плісняви на третій день інкубації (загальна к-кість – 70). На п’ятий день інкубації к-сть колоній не змінилася, збільшилися їх розміри.

Висновок. Отже, в результаті проведення дослідження виявлено, що найменша кількість мікроорганізмів на поручнях вагонів метрополітену вдень, а найбільша ввечері. Тому можемо припустити, що зранку та вдень прибирання здійснюється активніше. Кількість пасажирів о 7:00 і о 21:00 приблизно однакова, а чисельність мікроорганізмів дуже різна. Це можна пояснити неякісним прибиранням в вечірні години, яке може нести загрозу для здоров’я жителів міста. Тому можемо рекомендувати покращити якість прибирання метрополітену у вечірні години. Отримані результати свідчать про потребу подальших досліджень.

Список використаних джерел:

1. 30 цікавих фактів про Київський метрополітен [Електронний ресурс] // senfil. – 2015. – Режим доступу до ресурсу: http://senfil.net/index.php?newsid=120.

2 Векірчик К.М. Мікробіологія з основами вірусології / К.М. Векірчик. - К.:Либідь, 2001. – 312

3. Стало известно, какие бактерии живут в метро [Електронний ресурс] // Подробности. – 2016. – Режим доступу до ресурсу: http://podrobnosti.ua/2117391-stalo-izvestno-kakie-bakterii-zhivut-v-metro.html.

 

Мельниченко О.С.,