Особливості введення та застосування нового стандарту дсту 8302:2015

Сьогодні використання бібліографічних посилань у наукових роботах є обов’язковим. Вони вживаються при цитуванні фрагментів тексту, формул, таблиць, ілюстрацій; при запозиченні положень, формул, таблиць, ілюстрацій тощо не у вигляді цитати; при перефразуванні, недослівному відтворенні фрагмента чужого тексту; при аналізі в тексті змісту інших публікацій; при необхідності посилання читача до інших публікацій, де матеріал, який підлягає обговоренню є в більш повному об’ємі.

Відсутність посилання – це порушення авторських прав, а неправильно оформлене посилання розглядається як серйозна помилка.

Щоб не допускати помилок при бібліографічному посиланні з 01 липня 2016 року, відповідно до наказу ДП «УкрНДНЦ» від 4 березня 2016 року за № 65, чинності набуває новий і вперше введений стандарт ДСТУ 8302:2015 «Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні вимоги та правила складання», який установлює види бібліографічних посилань, правила та особливості їхнього складання і розміщення у документах. Стандарт розроблено фахівцями Книжкової палати України імені Івана Федорова і його дія поширюється на бібліографічні посилання в опублікованих і неопублікованих документах незалежно від носія інформації. Стандарт розроблено для авторів текстів, видавців, фахівців редакцій засобів масової інформації, інформаційних центрів тощо [1,2].

Але ситуація склалась таким чином, що чинними також залишаються національний стандарт ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 “Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання”, та ДСТУ ГОСТ 7.80:2007 “Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Заголовок. Загальні вимоги та правила складання”. Новий стандарт помітно відрізняється від попередніх. Так, серед положень нового стандарту ДСТУ 8302: 2015 знаходимо – у заголовку бібліографічного запису подають відомості про одного, двох чи трьох авторів, при цьому імена цих авторів у бібліографічному описі у відомостях про відповідальність (за навскісною рискою) не повторюють. Більше того – замість знака «крапка й тире» («. —»), який розділяє зони бібліографічного опису, в бібліографічному посиланні рекомендовано застосовувати знак «крапка» (при цьому в межах одного документа застосування в бібліографічних посиланнях розділових знаків уніфіковують).

Також, у бібліографічних посиланнях на складник документа у формі аналітичного бібліографічного опису розділовий знак «дві навскісні риски» («//») можна замінювати крапкою.

Позатекстові бібліографічні посилання нумерують у межах усього документа застосовуючи наскрізне нумерування арабськими цифрами.

Для позначення електронної адреси електронного ресурсу віддаленого доступу в примітці дозволено замість слів «Режим доступу» (чи «Доступ») або їхнього еквівалента іншою мовою (наприклад, «Availablе from») застосовувати абревіатури «URI», або «URL».

Якщо електронний ресурс має унікальний ідентифікатор DOI або інший постійний ідентифікатор, то замість електронної адреси цього ресурсу рекомендовано зазначати його ідентифікатор.

Слід зазначити, що ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 був орієнтований на міждержавний стандарт Російської Федерації ГОСТ 7.1-2003 "Библиографическая запись. библиографическое описание. Общие требования и правила составления", а стандарт ДСТУ 8302:2015 максимально наближає бібліотечні посилання до європейських, фактично новий стандарт – це перекладений англомовний стандарт Європи.

Ми бачимо, що нововведений стандарт ДСТУ 8302:2015 «Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні вимоги та правила складання» та вже діючі стандарти ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 та ДСТУ ГОСТ 7.80:2007 суттєво відрізняються, а новий стандарт не заміняє попередній, тому в подальшому в процесі оформлення бібліографії можуть виникати проблеми.

Можна дійти висновку, що питання щодо оформлення як посилань, так і бібліографії в цілому в нашій країні потребує всебічного вивчення з подальшою уніфікацією.

Список використаних джерел

1. ДСТУ 8302:2015. Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні вимоги та правила складання_­чинний від 04.03.2016. –Київ:ДП «УкрНДЦ», 2016. –20C.

2. ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання. – На заміну ГОСТ 7.1-84; чинний з 2007-07-01. – К.: Держспоживстандарт України, 2007.­ 52C.

 

Бойко А.В.,