Саморизвиток як важливий аспект становлення сучасного спеціаліста

Сьогодні науки розвиваються досить швидко у порівнянні з попередніми століттями, грані між ними щодня стають все менш помітними, що у свою чергу ускладнює становлення сучасного спеціаліста. Якщо раніше закінчивши вищий навчальний заклад фахівцю вистачало раз у п’ять років відвідати курси підвищення кваліфікації і можна було спокійно продовжувати працювати, то зараз практично кожного дня з’являється нова важлива інформація яку потрібно дослідити, зрозуміти, опанувати та застосовувати у своїй роботі. Тому сучасний спеціаліст має сам вміти знаходити потрібну інформацію та розвивати нею власні сили, що по суті є саморозвитком. Саме цей аспект на нашу думку є важливим у становленні сучасного спеціаліста.

Мета статті полягає у визначенні місця саморозвитку у становленні сучасного спеціаліста.

Під професійним становленням фахівця розуміють процес прогресивної зміни його особистості внаслідок соціальних впливів, професійної діяльності і власної активності, спрямованої на самоудосконалення і самоздійснення. Становлення обов’язково передбачає потребу у розвитку і саморозвитку, можливість і реальність її задоволення, а також потребу у професійному самозбереженні Професійне становлення – це формування професійної спрямованості, компетентності, соціально значущих та професійно важливих якостей і їх інтеграція, готовність до постійного професійного зростання, пошук оптимальних прийомів якісного і творчого виконання діяльності у відповідності до індивідуально-психологічних особливостей людини [1;9].

Відомо, що професійний розвиток є невіддільним від особистісного, оскільки кожний із них заснований на принципі саморозвитку і творчої самореалізації.

Внутрішній світ людини характеризується необмеженими психічними можливостями, які вона використовує впродовж життя. У нових історичних умовах виникає необхідність у наукових пошуках, спрямованих на формування особистості, що усвідомлює свої можливості, прагне до самоосвіти, самовдосконалення, максимальної самореалізації, до досягнення щастя й успіху як у житті, так і в професійній діяльності. Методологічна особливість такого підходу – це постійна цілеспрямована робота над самим собою.

Таким чином, важливу роль у формуванні спрямованості на успішну професійну діяльність відіграє професійне самовиховання, оскільки воно зумовлює випереджувальне віддзеркалення у свідомості людини тих дій і вчинків, які вона збирається здійснити у процесі соціалізації та професійного становлення, визначення тих рис і якостей, які вона має намір виробити в собі для успішної професійної діяльності. Якщо подібна “уявна програма” формується, вона спонукає особистість до практичних дій щодо її реалізації, створює стимули для виявлення вольових зусиль. Професійне самовиховання потребує активного усвідомлення особистістю свого “Я”, відносин із навколишнім світом, життєвого досвіду, самого процесу роботи над собою; управління собою, своєю поведінкою, внутрішнім станом. [2;64]

Отже, під професійним становленням фахівця розуміють процес прогресивної зміни його особистості внаслідок соціальних впливів, професійної діяльності і власної активності, спрямованої на саморозвиток і самоздійснення. Та саморозвиток це не лише самостійне опанування нових знань та інформації. У першу чергу це розвиток свого «Я», впевненість у правильно обраному шляху, наявність плану дій та бажання до професійного розвитку, а він є коли людина отримує задоволення від життя і бажає його покращувати, шляхом професійного зростання, а також визнанням своєї важливості соціумом. Тільки маючи бажання та ціль людина зможе використовувати саморозвиток для досягнення власних цілей одна з яких професійна самореалізація. Та досягти самоздійснення без саморозвитку не можливо, саме він є тим джерелом завдяки якому з’являються та збільшуються знання. Він стимулює до нових звершень та відкритів. Саморозвиток потрібен кожній особі котра прагне бути сучасним фахівцем.

 

Список використаних джерел

1. Кокун, О. М. Психологія професійного становлення сучасного фахівця: Монографія [Текст] / О. М. Кокун. – К.: ДП "Інформ.-аналіт. агенство", 2012. – 200 с.

2. Професійне самовиховання особистості студента як чинник формування успішного фахівця. // Теорія і практика управління соціальними системами. – 2010. – №4. – С. 64.

Дворник О.В.,