Гусев Е.І., Коновалов А.Н. ,.Бурд. Г.С - Неврологія і нейрохірургія, 2000

3.Дамулин И.В.Алкогольная мозжечковая атаксия: некоторые аспекты клиники, диагностики и лечения.- Московская медицинская академия им. И.М.Сеченова

4.Журнал «Медицина світу»; © 1996-2016.- www.msvitu.com

Стаття з сайту Нейрохірургічного віділенння Російського Наукового центра Росії, 2005.

Степаненко О.Ю. ДИНАМІКА ВІКОВИХ ЗМІН МАКРОАНАТОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ МОЗОЧКА ЛЮДИНИ. -«Світ Медицини та Біології», 2011 рік -№2(29)- 49 с.

Cyчкoвa И. стаття Оливопонтоцеребеллярная дегенерація, 2004

8.Фізіологія мозочка[Електронний ресурс] / Фізіологія мозочка // Режим доступу - https://www.google.com.ua/

 

Довгаль М.В.,

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова

Науковий керівник: Пархоменко О.В., к. біол.. н, доцент

Кафедри біології

ДО ВИВЧЕННЯ ВИДОВОГО СКЛАДУ ЛИСТОГРИЗУЧИХ ТВЕРДОКРИЛИХ (COLEOPTERA) ПАРКУ «ПАРТИЗАНСЬКОЇ СЛАВИ» МІСТА КИЄВА

В останні десятиріччя надзвичайно гостро постає проблема збереження зелених насаджень в парках та лісах. Збільшення чисельності листогризучих твердокрилих призводить до значних пошкоджень листкової пластинки, зменшення річного приросту, затримки росту гілок і пагонів, та навіть до повного знищення листка. Такі рослини за зиму часто вимерзають, у них висихають окремі частини або вони гинуть [1, ст. 59]. Вивчення видового складу шкідників дає можливість розробляти заходи боротьби з ними. Незважаючи на значну кількість публікацій присвячених листогризучим твердокрилим, на сьогодні залишається недостатньо вивченими питання їх видового складу окремих територій. Тому дослідження спрямовані на вивчення листогризучих твердокрилих залишаються актуальними.

Для дослідження видового складу листогризучих твердокрилих в парку Партизанської слави було обрано три ділянки площею 500 м². Спостереження та ручний збір проводились протягом квітня-вересня 2016 року. В результаті дослідження на території парку знайдено 12 видів листогризучих твердокрилих (табл.1).

Таблиця 1Видовий склад листогризучих твердокрилих в парку «Партизанської слави»

Вид	Ділянка 1 (к-ть)	Ділянка 2 (к-ть)	Ділянка 3 (к-ть)
Черемховий кісточковий квіткоїд (Furcipes rectirostris L.)		_	_
Довгоносик-плодожил (Curculio rubidus Gyll.)	_
Черемховий пагоновий довгоносик (Phyllobius calcaratus Scop.)		_	_
Хрущик садовий (Phyllopertha horticola L.)	_	_
Полідрозус звичайний (Polydrusus picus Fabricius)
Altica bicarinata (Kutchera)	_	_
Хрущик луговий (Anomala dubia Scop.)	_		_
Грушевий листяний довгоносик (Phyllobius pyri L.)		_	_
Хрущ червневий (Amphimallon solstitialis L.)	_		_
Щитоноска бурякова (Cassida nebulosa L.)	_	_
Довгоносик сосновий сірий (Brachyderes incanus L.)	_	_
Клітра чотирикрапкова (Clytra quadripunctata L.)	_	_
Всього

 

Як свідчать наведені вище дані, найбільшу кількість і різноманітність видів зафіксовано на третій ділянці, так як на ній зростає велике різноманіття деревних рослин: Абрикос (Armeniaca vulgaris Lam.), вишня звичайна (Cerasus vulgaris Mill.), липа серцелиста (Tilia cordata L.), береза повисла (Betula verrucosa Ehrh.), дуб звичайний (Quercus pedunculata Ehrh.), сосна звичайна (Pinus silvestris L.), клен цукровий (Acer saccharinum L.), горобина звичайна (Robinia pseudoacacia L.). Переважну частину другої ділянки займають береза повисла (Betula verrucosa Ehrh.), сосна звичайна (Pinus silvestris L.), горобина звичайна (Robinia pseudoacacia L.), клен цукровий (Acer saccharinum L.). Тому тут зустрічається найменша кількість видів листогризучих твердокрилих. Домінантним видом є полідрозус звичайний (Polydrusus picus), який зустрічається на всіх досліджуваних ділянках. Він немає вузької кормової спеціалізації, живиться листям дуба, бука, граба, яблуні, абрикоса, груші, берези, ліщини, в’язу [2, ст. 88]. А на кожній із ділянок зростає велика кількість цих дерев.

Найбільшу кількість жуків на трьох досліджуваних ділянках ми спостерігали у травні (51 екз), (рис.1).

Рис.1 Динаміка чисельності листогризучих жуків в парку «Партизанської слави»

Це пов’язано з тим, що саме в кінці квітня на початку травня середньодобова темпаратура піднімається до +15°С, відбувається розпускання листя, початок цвітіння і більшість жуків виходять із зимової діапаузи, переміщуючись на свої кормові рослини. Найменшу кількість листогризучих твердокрилих ми спостерігали у серпні, так як в цей період з’являється нове покоління жуків, що йде на зимівлю. У більшості видів, що зустрічаються на досліджуваних ділянках, період сезонної активності імаго триває з третьої декади квітня до кінця липня [3, ст.10].

В результаті проведеного дослідження ми встановили, що листогризучі твердокрилі в парку «Партизанської слави» представлені трьома родинами: Chrysomelidae (Cassida nebulosa L., Clytra quadripunctata L., Altica bicarinata Kutchera), Curculionidae (Furcipes rectirostris L., Curculio rubidus Gyll., Phyllobius calcaratus Scop., Phyllobius pyri L., Polydrusus picus Fabricius, Brachyderes incanus L.), Scarabaeidae (Phyllopertha horticola L., Anomala dubia Scop., Amphimallon solstitialis L.). Найбільша чисельність листогризучих жуків зустрічається у травні. Домінантним видом на всіх досліджуваних ділянках є Polydrusus picus Fabricius.

Список використаних джерел

1. Бровдій В. М.Жуки-листоїди. Хризомеліни. Фауна України. / В.М. Бровдій // - К.: Наукова думка, 1977. – Т. 19. Вип. 16 – 338 с.

2. Васильев В.П. Вредители сельско-хозяйственных культур и лесных насаждений / В.П. Васильев // - К.: Урожай, 1988. – 575 с.

3. Юнаков М. М. Жуки-довгоносики підродини Entiminae України. Автореф. дис. канд. біол. наук: 03.00.09./ Микола Миколайович Юнаков. – Санкт-Петербург, 2003. – 20 с.

Кузьменчук М.В.,