Вплив лікування на результати ефективності

Є низка доказів, які свідчить про наявність клінічно важливої різниці на користь фенелзину в порівнянні з іншими антидепресантами щодо підвищення ймовірності досягнення 50% зниження симптомів депресії за шкалою HRSD

(K=2; N=325; ВР=0,66; 95% ДІ від 0,52 до 0,83).

Існують докази того, що немає жодної клінічно значущої різниці між фенелзином та іншими антидепресантами щодо зниження симптомів депресії до кінця лікування за шкалами HRSD або MADRS (K=7; N= 634; випадкові ефекти SMD=–0,02, 95% ДІ –0,33 до 0,28).

Існує недостатньо доказів того, чи є клінічно значуща різниця між фенелзином і іншими антидепресантами щодо збільшення ймовірності досягнення ремісії до кінця лікування за шкалою HRSD (K=3; N=385; випадкових ефектів ВР=0,97, 95% ДІ від 0,55 до 1,70).

Існує недостатньо доказів, щоб визначити, чи є клінічно значуща різниця між фенелзином і SSRI щодо будь-яких показників ефективності або між фенелзином і ТЦА щодо зниження ймовірності досягнення ремісії до кінця лікування.

Існує низка доказів, які свідчать про наявність клінічно важливої на користь фенелзину порівняно з ТЦА щодо збільшення ймовірності досягнення 50% зменшення симптомів депресії, як вимірюється HRSD (K=1; N=285; ВР=0,66; 95% ДІ від 0,52 до 0,83).

Є докази того, що немає жодної клінічно значущої різниці між фенелзином і ТЦА щодо зменшення симптомів депресії до кінця лікування, за HRSD або MADRS (K=6; N=594; випадкові ефекти SMD= –0,07, 95% ДІ від –0,40 до 0,27).

 

Прийнятність і переносимість лікування

Існує недостатньо доказів, щоб визначити, чи є клінічно значуща різниця між фенелзином та іншими антидепресантами щодо зниження ймовірності дострокового припинення лікування з будь-якої причини через побічні ефекти.

____________________________________________________________________

¹²¹ Графіки ”форест плот можна знайти в додатку 19с.

 

Є докази того, що немає жодної клінічно значущої різниці між фенелзином та іншими антидепресантами щодо зниження ймовірності повідомлення пацієнтами про побічні ефекти (K=1; N= 60; ВР=0,97; 95% ДІ від 0,87 до 1,09).

Суб-аналіз антидепресантів за класами дав аналогічні результати.

 

Клінічні резюме

Існує низка доказів, які свідчить про високу ефективність щодо відповіді на фенелзин порівняно з іншими антидепресантами. Ці дані, імовірно, пояснюються високою кількістю пацієнтів з депресією з атиповими особливостями в дослідженнях, як повідомляли про відповідь (71% пацієнтів з депресією з атиповими ознаками) і ремісію (56% пацієнтів з депресією з атиповими ознаками). (Окремий огляд фармакологічного лікування атипової депресії наводиться в розділі 11.5.)

Немає ніякої різниці в середніх балах кінцевої точки між двома групами лікування пацієнтів з депресією, незалежно від наявності додаткових атипових ознак. Це Також очевидно в порівнянні з ТЦА як монотерапії. Докази з досліджень, які порівнюють фенелзин з SSRI, були занадто слабкими, щоб зробити якісь висновки.

Існує недостатньо доказів, щоб зробити якісь висновки щодо порівняльної переносимості фенелзину проти альтернативних антидепресантів.

 

10.8 АНТИДЕПРЕСАНТИ ТРЕТЬОГО ПОКОЛІННЯ ¹²²

 

Розділи, що стосуються антидепресантів третього покоління, відзначені зірочками (** _ **), взяті з попередньої настанови і не були оновлені, за винятком стилю і незначних роз'яснень.

 

Вступ

** Ця група різних антидепресантів з’явилася на ринку після SSRI. Метою було

розширити механізм дії за межами серотоніну в цілях підвищення ефективності без побічних ефектів або токсичності при передозуванні ТЦА. **

______________________________________________________________________

¹²²Хоча вони класифікуються БНФ як «інші антидепресанти, щоб уникнути плутанини з використанням "інші антидепресанти" у настанові для позначення всіх інших антидепресантів, ГРН використовує термін ”антидепресанти третього покоління“, щоб описати цю групу препаратів.

 

в цьому розділі наводиться огляд наступних препаратів: дулоксетину (новий огляд для цієї оновленої настанови), міртазапіну, ребоксетіну і венлафаксину.

 

Дулоксетин

Вступ

Дулоксетин був ліцензований з моменту публікації попереднього керівництва. Він аналогічний венлафаксину в тому, що він інгібує зворотне захоплення серотоніну і норадреналіну і є слабким інгібітором зворотного захоплення дофаміну. Дулоксетин асоціюється з нудотою і головним болем, а також може підвищувати кров'яний тиск. Це один з небагатьох антидепресантів, які були випробувані в подвійних сліпих, плацебо-контрольованих випробуваннях у пацієнтів похилого віку. Є два бренди дулоксетину від одного виробника, один ліцензований, в першу чергу, для лікування депресії, а інший для лікування стресового нетримання сечі.

 

Таблиця 74: Бази даних пошуку і критерії включення / виключення для клінічних