Розглянуті для ОГЛЯДУ дослідженн - додаткові критерії включення

На додаток до критеріїв, встановлених для включення випробувань для оновлення настанови в цілому, наступні конкретні критерії, пов’язані з РКВ медикаментозного лікування були встановлені тематичною фармакологічною групою.

 

Діагностика

 

Випробування, у яких деякі учасники з первинним діагнозом біполярного розладу, були включені за умови, що принаймні 80% мали основний діагноз важкого депресивного розладу і не більше 15% мали первинний діагноз біполярного розладу. Ці цифри отримані з обговорення, думок експертів і участі користувачів. ГРН вважає, що ці випробування будуть мати адекватну обгрунтованість для визначення ефективності при депресії. У деяких ситуаціях, коли дані випробувань обмежені, була включена велика пропорція пацієнтів з біполярним розладом, але в цьому випадку ступінь доказів була знижена і ці дослідження визначені.

Випробування включали деяких учасників з основним діагнозом дистимії за умови, що не менше 80% учасників дослідження мали первинний діагноз важкого депресивного розладу і не більше 20% мали первинний діагноз дистимії. Випробування, які не відповідають цим критеріям, розглядаються в розділі про симптоми підпорогової депресії (глава 13).

Випробування були включені, якщо учасники мали діагноз атипової депресії або депресії сезонного типу/ сезонного афективного розладу, які були первинним діагнозом важкого депресивного розладу.

Дослідження були включені, якщо надані дані з HRSD і MADRS можуть бути вилучені щодо наступних результатів:

• кількість учасників, які досягли ремісії⁷⁵ (досягається нижче 8 за 17-бальною шкалою)

• кількість учасників, які відповіли на лікування⁷⁶ (досягли принаймні 50% зниження балів)

• середня кінцева точка або зміна балів за шкалою оцінки.

_________________

⁷⁵ З статистичних причин відносний ризик такого результату сформульованоі щодо кількості учасників, які не досягли ремісії.

⁷⁶З статистичних причин відносний ризик такого результату сформульовано щодо кількості учасників, які не відповіли на лікування.

Доза

Існує недостатньо чітких доказів того, що дози ТЦА на рівні або нижче 100 мг менш ефективні, ніж вищі дози (Вlashki et al., 1971; Thompson & Thompson, 1989; Bollini et al., 1999; Furukawa et al., 2002a), хоча вона може бути корисною у більш важких пацієнтів (Ramana et al., 1999). Проте, з метою забезпечення справедливого порівняння, дослідження були включені за умови, що принаймні 75% пацієнтів отримували стандартну дозу або використовувані середні дози були принаймні 105% від стандартної дози. Стандартна доза була такою, як заявили Bollini і колеги (1999) або як зазначено у БНФ (2009) для препаратів, які не включені в дослідження Bollini і колег (1999).

 

9.5 питання і теми, охоплені цим ОГЛЯДом

У силу величезної кількості проведених досліджень щодо відповідей на препарати при депресії і обмеженого часу, тематична група з фармакології повинна була вирішити, які аспекти лікарської терапії є найбільш важливими для лікарів і пацієнтів. Тому глави про фармакологічні втручання не представляють собою всеосяжний огляд усіх проведених психофармакологічних досліджень у всіх аспектах лікування депресії.

 

Важкість

 

Ключове питання полягає у визначенні того, чи тяжкість захворювання впливає на використання антидепресантів. На жаль, є мало даних, щоб допомогти в цьому питанні. Хоча більшість досліджень повідомляють середні бали за HRSD або MADRS, їх можна прийняти тільки як керівництво до початков важкості через гетерогенні зразки з широкими стандартними відхиленнями, а також той факт, що результати не представлені так, щоб дозволити визначенню диференційної відповіді.

Заклади

При необхідності дослідження були класифіковані за рівнями медичної допомоги:

• первинна медична допомога – там, де це було спеціально зазначено в дослідженні

• амбулаторна/вторинна медична допомога – там, де це було спеціально зазначено в дослідженні

• стаціонарна допомога – де принаймні 75% пацієнтів лікували з самого початку як стаціонарні пацієнти.

Це, ймовірно, забезпечить деяке відношення до питання закладу і типу депресії, хоча і не ясно, наскільки ”картування“ закладів впливає на важкість. Ще однією проблемою є те, що через відмінності між системами охорони здоров'я у світі, пацієнти в цих різних групах відрізняються. Таким чином, значна невизначеність повинна асоціюватися з висновками, зробленими за цими категоріями.

 

9.5.3 розглянуті питання

 

У широкому сенсі ГРН спробували вивчити питання порівняльної ефективності, прийнятності та переносимості антидепресантів, які найчастіше призначаються у Великобританії, разом з конкретними фармакологічними стратегіями лікування депресії, яка неадекватно відповіла на лікування, депресії з атипові рисам і депресії з психотичними симптомами. У кожному огляді, де дозволяють дані, ГРН вивчала вплив на результати важкості, рівні медичної допомоги і вік. Крім того, ГРН розглядала деякі з питань, що стосуються так званого тривалого лікування і підтримуючої терапії, серцевої безпеки антидепресантів, дозування і питань, що стосуються суїцидальних дувмок і самогубств з антидепресантами. Хоча кількість учасників випробувань, які достроково припинили лікування, була використана в якості виміру переносимості препаратів, ця настанова не може розглядатися в якості всеосяжного огляду питань безпеки, фармакології, фармакокінетики і порад щодо цих препаратів. Читачі можуть звернутися до звичайних текстів, зокрема, з питань дозування, прийнятності і переносимості для окремих пацієнтів та взаємодій лікарських засобів.

 

Охоплені теми

Там, де були відсутні істотні нові докази, деякі аналізи і висновки з попередньої настанови не оновлювалися (NCCMH, 2004), хоча було оновлено їхнє обговорення, де були необхідні фактичні або стилістичні зміни. Вони позначаються зірочками (**). Агомелатин не був ліцензований під час аналізу даних і не входить в дану настанову. Охоплені наступні теми:

В решті цієї глави:

• SSRIs в порівнянні з плацебо ** (розділи 9.6 і 9.7)

• ТЦА порівняно з плацебо (див. розділ 9.8).